Урок 1. Христос — Цілитель. Ф. Ф. Босворт. Класика у сфері божественного зцілення.
Перш ніж людина здобуде тверду віру в зцілення свого тіла, вона має позбутися всякої невизначеності щодо Божої волі. Віра, яка приносить результат, не може вийти за межі нашого знання про відкриту нам Божу волю. Перш ніж намагатися вправляти свою віру в зціленні, потрібно дізнатися, чого ясно навчає Писання: Бог бажає зцілити тіло так само, як і душу. Розділи цієї книги вказують на місця в Писанні та пояснюють їх, щоб ця істина назавжди утвердилася у вас. Саме знання того, що Бог обіцяє те, чого ти шукаєш, може усунути всяку невизначеність і зробити тверду віру можливою. Кожна Його обітниця — це одкровення про те, що Бог готовий зробити для нас. Поки ми не дізнаємося, у чому полягає Божа воля, нам ні на чому ґрунтувати свою віру.
Важливо, щоб розум тих, хто шукає зцілення, був оновлений і приведений у гармонію з Божим розумом, як це відкрито в Біблії та викладено на наступних сторінках цієї книги. Віра в отримання обіцяних Богом благословень є результатом пізнання та дії за Словом Божим (Рим. 10:17). Правильне ставлення, або «оновлений розум» (Рим. 12:2), робить тверду віру можливою для всіх.
Ми постійно отримуємо свідчення від тих, за кого багато разів безуспішно молилися, але хто був чудесним чином зцілений під час читання цієї книги. Багато хто також навернувся.
Світ був би здивований, якби міг прочитати безперервний потік чудесних свідчень, що надходять до нас з усієї країни. Протягом кількох останніх років ми отримали понад 225 тисяч листів від радіослухачів і друзів, яких ми здобули, більшість із яких ми ніколи не бачили.
Істини, розглянуті в цій книзі, разом із молитвою віри зробили зцілення реальністю для багатьох тисяч стражденних, які не могли одужати без безпосередньої дії Духа Святого. Уся слава Богові!
Радіючи цим чудесам, ми пам’ятаємо, що вони є лише зовнішнім проявом чуда, яке у своїй глибині в тисячу разів величніше й дорожче та відбулося у священних куточках душі. Внутрішня причина набагато дорожча за зовнішній ефект. Зовнішні результати молитви подібні до цифр у банківській книзі, які показують, що в тебе в банку зберігається золото. Золото набагато цінніше за цифри.
Слово — це насіння
Ісус сказав: «Слово є насінням Божим». Це насіння божественного життя. Доки людина, яка шукає зцілення, не зрозуміє зі Слова Божого й не буде впевнена, що її зцілення — це Божа воля, вона намагається зібрати врожай там, де не було посіяно насіння. Фермерові було б неможливо вірити в отримання врожаю, якби він не був упевнений, що насіння посіяно.
Не в Божій волі вірити в урожай без посіву насіння — коли не знають про Його волю й діють не відповідно до неї. Ісус сказав: «Пізнаєте істину, і істина зробить вас вільними». Свобода від хвороби приходить через знання істини. Бог нічого не робить без Свого Слова. «Він послав Слово Своє та зцілив їх» — це слова Духа Святого (Пс. 106:20). «Усі Його діла чиняться у вірності» Його обітницям.
Для кожної хворої людини знання того, що її власна неспроможність позбутися хвороб є Божою волею, і є тим самим «насінням», яке має бути посіяне в її розумі та серці. Але воно не посіяне доти, доки про нього не дізнаються, доки його не приймуть і не повірять у нього. Жоден грішник не може стати християнином доти, доки не дізнається, що Божа воля полягає в тому, щоб спасти його. Саме Слово Боже, яке посіяне, зрошене й якому твердо вірять, зцілює душу й тіло. «Насіння» має залишатися посіяним і зрошуваним, перш ніж дасть урожай.
Коли хтось каже: «Я вірю, що Господь здатний зцілити мене», перш ніж дізнається зі Слова Божого, що Він хоче зцілити його, він подібний до фермера, який каже: «Я вірю, що Господь може дати мені врожай без посіяного та зрошеного насіння». Бог не може спасти душу людини, перш ніж людина сама не пізнає Божої волі в цьому питанні, бо спасіння людина отримує вірою, тобто внаслідок своєї довіри до відомої Божої волі. Бути зціленим — означає бути спасенним у фізичному сенсі.
Молитва за зцілення з руйнівними для віри словами «якщо на те Твоя воля» — це не насадження «насіння», а знищення насіння. Молитва віри, яка зцілює хворих, має слідувати, а не передувати, насадженню «насіння» (Слова), на якому одному ґрунтується віра.
Це Євангеліє, яке, як каже Дух Святий, є «силою Божою на спасіння» в усіх сферах — як фізичній, так і духовній. І все Євангеліє призначене для «всякого створіння» та для «всіх народів». Євангеліє не залишає людину молитися в невизначеності: «якщо на те Твоя воля»; воно відкриває їй, у чому полягає Божа воля. Слова Духа Святого «Він узяв на Себе наші недуги» (Мт. 8:17) — це така сама частина Євангелія, як і Його слова: «Він тілом Своїм Сам підніс наші гріхи на дерево» (1 Пет. 2:24).
Ні духовний, ні фізичний зміст Євангелія не може бути застосований лише через молитву. Насіння не виявить сили, доки його не буде посіяно. Багатьом, замість того щоб просити: «Помолися за мене», слід просити: «Навчи мене Слова Божого, щоб я міг свідомо співпрацювати з Богом заради свого одужання». Ми маємо знати, у чому полягають переваги жертви Христа за нас на Голгофі, перш ніж зможемо вірою отримати їх у володіння. Давид точно визначає Божу волю: «Який прощає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої».
Коли ми достатньо просвічені, наше ставлення до хвороби має бути таким самим, як і до гріха. Наша мета мати зцілене тіло має бути такою ж визначеною, як і наша мета мати зцілену душу. Ми не повинні ігнорувати жодної частини Євангелія. Христос замість нас поніс і наші гріхи, і наші хвороби, щоб ми могли бути вільними від них. Те, що Христос поніс наші гріхи й хвороби, є достатньо вагомою причиною, щоб уже зараз повірити у звільнення від того й іншого. Коли в молитві ми впевнено довіряємо Богові прощення наших гріхів, ми маємо вірити, ґрунтуючись на авторитеті Його Слова, що нашу молитву почуто. Те саме ми маємо робити, молячись за зцілення.
Коли ми достатньо знаємо про Божі обітниці, тоді просто віримо, що нашу молитву почуто, ще до того, як отримаємо відповідь, — так, як Ісус повелів у Євангелії від Марка (11:24), а також наставляв у Посланні до Євреїв (10:35,36). Чинячи так, ми завжди можемо побачити виконання будь-якої Божественної обітниці. Воля Божа для кожного християнина — дотримуватися заклику Послання до Євреїв (6:11,12).
Упевнено довіряючи Богові зцілення нашого тіла та завершення цього зцілення, ми можемо й повинні засвоїти один із найцінніших уроків у нашому християнському житті. Цей урок полягає в тому, як виконувати те, що приписує 10-й розділ Послання до Євреїв, вірші 35 і 36. Тільки Божественні обітниці можуть зробити нашу віру непохитною. Після того як Йона помолився про милість, він не втратив своєї впевненості через відсутність видимого доказу того, що його молитву почуто. Ні, він не втратив упевненості, а додав до неї принесену заздалегідь жертву подяки (Йон. 2:9). У Посланні до Євреїв (13:15) Дух Святий наказує всім нам чинити так «постійно».
Божі обітниці творять чудеса, коли ми бачимо й діємо відповідно до вічних реалій (Його обітниць, Його вірності тощо) і відмовляємося підкорятися впливу тимчасових речей. Бог завжди виконує Свої обітниці, коли знаходить із нашого боку правильне розуміння. Він завжди приймає нас і діє заради нас, коли ми виконуємо Його настанови (див. Мк. 11:24; Євр. 10:35,36). «Довготою днів насичу його» — Божа обітниця, яку всі мають застосувати до себе (Пс. 90:16).
Вичерпний посібник
У 4-му розділі книги Приповістей, у віршах 20–22, ми знаходимо найвичерпніший посібник про те, як отримати зцілення:
«До слів моїх будь уважний і прихили своє вухо до моїх висловів. Нехай вони не відходять від твоїх очей; бережи їх усередині свого серця, бо вони — життя для тих, хто знаходить їх, і здоров'я для всього його тіла».
Слово Боже не може бути здоров'ям для душі чи тіла, доки його не почуто, не прийнято й не зрозуміло. Зауваж, що Божі слова — життя, але лише для тих, хто знаходить їх. Якщо ти хочеш отримати життя й зцілення від Бога, приділи час і знайди в Писанні слова, які обіцяють тобі такі результати.
Коли Слово Боже стає здоров'ям для всього твого тіла, тоді твій рак зникне, пухлина спаде, зоб мине. Ми тисячі разів спостерігали, як Слово Боже, коли його приймають і діють відповідно до нього, дає подібні результати. Тіла тисяч людей сьогодні нездорові, тому що вони не «знайшли» й не «прихилили вухо» до тієї частини Божого Слова, яка приносить їм зцілення. У цьому й полягає Божий метод отримання благословень, які Бог дав нам. Багато хто не отримав зцілення лише тому, що не дотримався цього принципу.
Бог говорить, що коли ми чинимо так, як нам сказано в Писанні, Його слова стають «здоров'ям для всього нашого тіла». Не має значення, яка саме недуга в тілі — рак, зоб, пухлина чи щось інше. Бог говорить — «здоров'я для всього тіла». Чиє тіло? Тих, хто «знаходить» Божі слова з цього питання й «уважно слухає» їх. Це відбувається так само, як Слово Боже стає здоров'ям для нашої душі.
Неможливо дивитися у двох напрямках одночасно
У цьому докладному уривку з книги Приповістей Бог точно говорить нам, як «уважно слухати» Його слова. Він каже: «Нехай вони не відходять від твоїх очей; бережи їх усередині свого серця». Замість того щоб спостерігати за симптомами й непокоїтися через них, дозволь Божому Слову не «відходити від твоїх очей», тобто потрібно постійно дивитися на нього і, подібно до Авраама, залишатися твердим у вірі, дивлячись на Божі обітниці й ні на що інше. Як єдиний спосіб для насіння виконати свою справу — залишатися в землі, так і єдиний спосіб для Божого «нетлінного насіння» дієво працювати в нас — перебувати «всередині серця». Не час від часу, а постійно.
Причина невдач багатьох людей полягає в тому, що вони цього не зробили.
Чини, як фермери
Коли ми прислухаємося до Божих слів, не дозволяючи їм віддалятися від наших очей і зберігаючи їх у серці, тоді насіння перебуває в «доброї землі» — у такій землі, у якій, як каже Ісус, «воно приносить плід» і, як каже Павло, «живе та діє». Коли фермер сіє насіння в землю, він не викопує його щодня, щоб подивитися, що з ним відбувається, а каже: «Я радий, що воно посаджене», і вірить, що насіння почало проростати. Чому б і християнам не мати такої ж віри в «нетлінне насіння» — слова Христа, які є «дух і життя», — і не вірити, що Його слова вже роблять свою справу, вірити, не чекаючи видимого результату? Якщо фермер, не маючи жодних конкретних обітниць, вірить у природу, то чому християнин не вірить у Бога, Який створив природу?
Псалмоспівець каже: «Слово Твоє оживило мене». Павло говорить нам, що саме слово дієво діє в тих, хто увірував. Кожне Слово Боже є «дух і життя», і воно діятиме в нас, коли ми приймаємо його та «прислухаємося» до нього. Коли ми приймаємо Слово Боже та слухняні йому, ми можемо повторити разом із Павлом: «Сила Божа могутньо діє в мені». Таким чином, Слово Боже стає Силою Божою. Воно є «дух і життя». Якби поле, на якому воно посіяне, могло говорити, то сказало б: «Насіння могутньо діє в мені».
Три обов’язкові умови
Наведений вище уривок із Приповістей показує нам, що необхідно для того, щоб обітниці Божого Слова здійснилися.
1. Має бути уважне вухо. «Прихили своє вухо до моїх слів».
2. Має бути пильний погляд. «Нехай вони не відходять від твоїх очей».
3. Має бути серце, що береже. «Зберігай їх у своєму серці».
Коли твій погляд зосереджений на симптомах хвороби, а розум зайнятий ними більше, ніж Словом Божим, тоді ти посіяв насіння, непридатне для того врожаю, який бажаєш отримати. У твоїй землі є насіння сумніву. Ти намагаєшся виростити одну культуру, а сієш інше насіння. Неможливо сіяти кукіль і пожати пшеницю. Можливо, твої симптоми провіщають смерть, а Слово Боже обіцяє життя, але неможливо одночасно дивитися в протилежні боки.
Що посіяв ти?
Яке насіння посіяв ти? «Нехай Слово Боже не відходить від твоїх очей; зберігай його у своєму серці». Тобто ти маєш пильно й довго дивитися лише на те підтвердження, яке Бог дає для твоєї віри. Бог каже всім хворим: «Кожен, хто дивиться, буде жити». Слово «дивиться» — у теперішньому часі. Це не байдужий погляд: нехай Його слова не відходять від твоїх очей; зберігай їх у своєму серці.
Слова, які привертають нашу увагу, надзвичайно сильні. До нас звертається наш Небесний Отець. Усі небеса стоять за Його словами. Те, про що Він говорить, — сила, яка оживляє та зміцнює нас. Його слова — життя для тих, хто їх знаходить, і здоров’я не лише для душі, а й для тіла; і не лише для якоїсь його частини, а «для всього тіла».
Ліки, які виявляться ефективними для лікування одного органа тіла, можуть принести багатство їхньому винахідникові. Але ось вам ліки для всього тіла — від маківки до п'ят. Ось лікар із необмеженими можливостями — «Той, хто зцілює всі мої недуги».
«Упевненість у невидимому»
Ти посадив насіння і віриш, що воно росте, ще до того, як побачиш сходи. Це віра, яка є «упевненістю в невидимому». У Христі ми маємо досконалі докази для віри. Будь-який чоловік чи будь-яка жінка можуть позбутися своїх сумнівів, пильно вдивляючись у докази, які Бог дав для нашої віри. Коли ми бачимо лише те, що говорить Бог, це породжує й примножує нашу віру. І вірити стає легше, ніж сумніватися, адже докази для віри набагато сильніші за приводи для сумнівів. Не сумнівайся у своїй вірі, сумнівайся у своїх сумнівах, бо на них не можна покладатися.
Погляд віри на Христа — це такий дієвий засіб благословення! Життя, світло, свобода, любов, радість, водительство, мудрість, розуміння, досконале здоров'я — фактично все це зосереджене в пильному погляді на Розіп'ятого. Ніхто ніколи не дивиться на Великого Лікаря марно.
Кожен, хто дивився на мідного змія — прообраз Христа, — залишався живим. Усі ці люди були, простіше кажучи, невиліковними, але були прощені й зцілені Тим, на кого дивилися. Той, хто довіряє Христу, не повинен бути зламаний у своїй упевненості. Час і вічність виправдають його надію.
Ця школа покаже тим, хто потребує зцілення, яку саме частину Слова Божого вони повинні прийняти й «уважно почути». Деякі люди були чудесним чином зцілені, читаючи наступний урок цієї школи.
Автор: Ф. Ф. Босворт
