Урок 10. Надія — партнер віри. Школа від «Віра і сповідання», яка закладає надзвичайно глибокий фундамент на Слові Божому. Чарльз Кеппс навчає, як активувати силу Бога у вашому житті.
Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому. Євр. 11:1
В англійському перекладі цей вірш звучить так: Віра ж є здійсненням того,
На що ми сподіваємося, і впевненістю в невидимому.
Надія — дуже важливий партнер віри, оскільки допомагає поставити мету. Віра є здійсненням очікуваного, а чого ми очікуємо? — того, на що сподіваємося. А на що ми сподіваємося? Сподіваємося на те, що Бог дарував нам.
Ось чому Біблія в Посланні до Євреїв 11:6 говорить: А без віри догодити Богові неможливо… Ми не можемо догодити Богові, якщо не прийматимемо те забезпечення, яке Він приготував для нас. Деякими речами ми ніколи не зможемо заволодіти інакше, як через віру. Божа готовність і бажання примножуються в нас через пізнання Бога. Ми повинні знати, що Бог дарував нам, інакше не зможемо мати віру в цю обітницю.
Благодать і мир нехай примножаться вам у пізнанні Бога і Христа Ісуса, Господа нашого. Як від Божої сили Його даровано нам усе потрібне для життя і благочестя через пізнання Того, Хто покликав нас славою і чеснотою. 2 Пет. 1:2–3
Надія — необхідність
Надія — партнер віри. Ви читаєте цю книгу, тому що сподіваєтеся зрозуміти, що таке віра і надія. Але однієї надії недостатньо. І все ж, якби у вас не було надії, ви б не відкрили цієї книги.
Коли люди стають у чергу, щоб за них помолилися, вони сподіваються на зцілення. Якби вони не сподівалися, вони б ніколи не підійшли, щоб за них помолилися. Отже, якщо віра є здійсненням очікуваного і того, на що ми сподіваємося, тоді має бути щось, на що ми сподіваємося, інакше що здійснюватиме віра?
Це допоможе вам зрозуміти, чому деякі люди померли, хоча говорили правильні слова. Це могло статися через те, що вони втратили надію.
Слово Боже наповнило Авраама надією
Подивіться, що робив Авраам, коли не було надії:
(Як написано: Я поставив тебе батьком багатьох народів) перед Богом, якому він повірив, що Він оживляє мертвих і називає неіснуюче як існуюче.
Він, усупереч надії, повірив у надії, завдяки чому став батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: «Таким численним буде твоє потомство».
Рим. 4:17–18
Коли вже не було надії, Авраам повірив у надію. Сьогодні є люди, які втратили надію на ліки. Лікарі зробили все, що могли. І якщо лікарі кажуть вам, що надії більше немає, зробіть так, як робив Авраам: зверніться до Слова Божого й отримайте надприродну надію. Саме це ми робимо, коли приймаємо рішення сповідувати Слово Боже. Ми приймаємо Божий погляд на цю ситуацію, промовляючи те, що Бог проголосив про неї.
Хтось може сказати: «Якщо немає надії, залишається лише здатися». Але ви завжди можете знайти надію у Слові Божому. Навіть коли ваша ситуація здається цілком безнадійною, зверніться до Писання. Слово Боже — надія для вас.
Надія допомагає ставити цілі. У вас має бути мета. Якщо у вас немає мети або ви не знаєте, куди йдете, тоді як ви дізнаєтеся, що вже прийшли й досягли бажаного? Скільки часу вам знадобиться, щоб дійти до мети? Ви не знаєте, куди йти або як туди дістатися? У цьому вам допоможе мета — вона задає напрямок.
Віра — здійснення очікуваного і того, на що ми сподіваємося. Віра повинна мати певний напрямок. Хтось каже: «Але я просто чекаю на Бога. Я довіряю Богові».
Деякі з тих, хто так говорив, роками чекають на Бога, нічого не роблячи. Вони не чекають на Бога — Бог чекає на них. Такі люди прийняли рішення, нічого не роблячи.
Коли не було надії, Авраам вирішив повірити в саму надію. Він прийняв рішення повірити у Слово Боже. Ось звідки прийшла його надія — зі Слова
Божого. Не намагайтеся використовувати надію там, де повинна бути віра. Надія не може здійснити, віра є здійсненням того, на що ми сподіваємося.
Тому повинні бути і віра, і надія, вони є партнерами, які йдуть разом. Віра — Божественна сила, яка приходить від слухання Слова Божого. Вона також є здійсненням бажаного.
Нам потрібно навчитися сіяти насіння Слова Божого. Слова — це насіння. Ми говоримо Слово Боже — Божу обітницю — у наші серця, і воно росте: … спочатку зелень, потім колос, потім повне зерно в колосі. У Мк. 4:28 Ісус говорить, що серце — центр виробництва, і Ісус називає його ґрунтом.
Одкровення приходить від Духа
Ми говоримо про те, що серце — центр виробництва, і Павло згадує про це у своєму першому посланні до Коринтян.
Але, як написано: не бачило того око, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, А нам Бог відкрив це Своїм Духом; бо Дух усе проникає, навіть Божі глибини. 1 Кор. 2:9–10
Не бачило того око і не чуло того вухо. Скільки разів вам доводилося чути, як люди цитують це місце, кажучи, що ми ніколи не знаємо, що Бог збирається робити? Але ви можете дізнатися, якщо прочитаєте 10-й вірш: А нам Бог відкрив це Своїм Духом…
Павло говорить, що людина не може пізнати це за допомогою своїх п’яти органів чуття. Ви не можете отримати знання одкровення у свій дух через п’ять фізичних органів, але Бог відкриває нам це Своїм Духом.
Наш дух може отримати одкровення лише через спілкування з Божим Духом. Бог зробить усе, що Він сказав, Він зробить усе, що обіцяв. Бог зробить усе, у що ви вірите, якщо ваша віра ґрунтується на Його Слові. Але все це не може прийти в серце людини через її природні очі чи вуха. Вони наповнюють серце через одкровення, яке Бог відкриває людині через Свого Духа. Цього неможливо пізнати за допомогою п’яти фізичних органів чуття.
Дух людини досліджує
У 1-му посланні до Коринтян, у 10-му вірші слово «Дух» написане з великої літери. У першій частині вірша сказано, що нам Бог відкрив це Своїм Духом… Йдеться про Духа Святого, але там, де сказано: … Дух усе досліджує, навіть Божі глибини, йдеться не про Духа Святого, а про дух людини, ваш дух. У книзі Приповістей сказано так:
Світильник Господній — дух людини, що випробовує всі глибини серця. Прип. 20:27
Дух людини — це світильник, який Бог використовує, щоб просвітлювати людину. Божий Дух наповнює наш дух, і він просвітлює нас.
Бо дух досліджує навіть Божі глибини. Я вірю, що тут апостол Павло говорить про дух людини, тому що Божому Духові не потрібно досліджувати Божі глибини, адже Божий Дух уже знає про Бога все, а людський дух осягає глибини Бога.
Коли ви спите, насіння, яке ви посіяли, продовжує рости, а ви не знаєте, як це відбувається. Усе, що вам потрібно, — посіяти його й піти відпочивати.
Ваш дух знає — Божий Дух знає
Бо хто з людей знає, що в людині, крім духу людського, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не знає, крім Божого Духа. 1 Кор. 2:11
Божий Дух знає про Бога все, а ваш дух знає все про вас. Якщо ж ви доторкнетеся до Божого Духа, то отримаєте доступ до джерела знань.
А ми прийняли не духа світу цього, а Духа, що від Бога, щоб знати те, що дароване нам Богом. 1 Кор. 2:12
Тепер поєднаймо все це з тим, що Павло говорить у 9-му вірші. Не бачило того око, і не чуло вухо, і не приходило те на серце людині через п’ять органів чуття.
Ви не могли побачити цього фізичними очима чи почути фізичними вухами, але Бог відкрив це. У ваш дух прийшло одкровення від Божого Духа, бо Дух усе досліджує, навіть Божі глибини. Отже, після того як ви посіяли насіння у ваше серце, поки ви спите вночі, ваш дух перебуває у пошуках мудрості і
Одкровення Бога , щоб знайти шляхи та засоби, завдяки яким ваше насіння принесе плід.
І одного ранку ви прокинетеся, і вас осяє ідея, яка прийшла від Духа Божого у ваше серце, і ви не знатимете, як це сталося.
12-й вірш стверджує, що Бог дав нам людський дух, щоб ми могли приймати Його одкровення.
Які й звіщаємо не вивченими словами людської мудрості, а вивченими від Духа Святого, зіставляючи духовне з духовним. Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо вважає це безумством; і не може зрозуміти, бо про це треба судитидуховно. 1 Кор. 2:13–14
Зіставляючи духовне з духовним
Ми повинні зіставляти духовне з духовним. Дух людини знаходить спілкування з Духом Божим, щоб отримати одкровення щодо вашого повсякденного життя. Ми не можемо отримати це одкровення через наш плотський розум — воно приходить у наш дух.
Наше природне фізичне тіло не може прийняти нічого від Духа Божого, але це може зробити наш дух.
А духовний судить про все, а про нього ніхто не може судити. 1 Кор. 2:15
Хто ж є цією духовною людиною?
Пам’ятаймо, що Павло говорив про те, що треба зіставляти духовне з духовним. Духовний судить про все. Та частина вас, яка є духовною частиною, — це ваша внутрішня людина — ваш дух. Ваш дух може судити про все.
Ваш дух може вловлювати щось в іншій людині, щось, чого ви не зможете зрозуміти своїм розумом. Це відбувається тому, що це відкрилося вам не через фізичні очі чи вуха або за допомогою інших органів чуття. Часом ви щось відчуваєте й не знаєте, як це приходить до вас, але знаєте, що знаєте.
Освячений вашим духом
Ви можете одного разу зустріти когось, і вам здасться, що ваш дух говорить вам: «Відійди від цих людей. Тобі краще не мати з ними нічого спільного», — і ви не знаєте, чому так відбувається. У цей час ваш дух досліджує. І, знайшовши щось, він попереджає вас.
А духовний судить про все, а про нього судити ніхто не може. Ваш дух зміг відчути щось у дусі людини, але самі ви не змогли б цього виявити. Ви можете лише бачити вчинки цієї людини.
Бо хто пізнав розум Господній, щоб міг судити його? А ми маємо розум Христів. 1 Кор. 2:16
Ми набуваємо розуму Христового через наш дух за допомогою Святого Духа.
Дійсно, дух людини — світильник Господній. Поєднаймо ці дві думки. У Марка 4:26 про серце людини сказано як про ґрунт, у який ви сієте насіння Слова Божого, і воно може приносити плід.
Дух Божий відкриває вам знання. Бог дав нам Свого Духа, щоб ми могли отримати все те, що є в Дусі Божому, і серце — центр прийняття.
Коли ви вимовляєте слова, ви сієте насіння. Коли ви говорите Слово Боже, ви сієте вічне, нетлінне насіння.
Це насіння ніколи вас не підведе, але є ймовірність, що ваші дії або бездіяльність призведуть до того, що ви не матимете врожаю. Саме насіння не може принести плоду. Але те, що ми робимо з насінням, може призвести до невдачі.
Ледар пророкує власну загибель
У книзі Приповістей ми знаходимо таке твердження:
Ледар каже: «Лев на вулиці! Посеред площі мене вб'ють!» Прип. 22:13
Лінива людина — це та, яка нічого не збирається робити: вона просто сидить і каже: «Я буду ситою», але не хоче докладати жодних зусиль, щоб вийти на вулицю, натомість вона пророкує свою загибель.
Ті, хто не діють згідно зі Словом Божим, постійно чинять так. Вони кажуть: «Ну, знаєте, ми все одно зазнаємо невдачі» або «У мене ніколи
нічого не виходить». «Усе одно світ скоро вибухне, і ми всі загинемо». Лінива людина пророкує власну загибель.
Природні речі відображають духовні
Ми всі здатні приховати Слово Боже у своєму дусі й принести плід того, що Бог сказав у Своєму Слові. Пам’ятайте, що надія ставить цілі.
Іноді, коли ми бачимо щось у Біблії, нам так і хочеться відокремити це від природного, фізичного світу. Коли Ісус говорив про сіяння насіння, Він не виривав його з контексту й не казав: «Йдеться про духовні речі».
Ми робимо серйозну помилку, коли повністю розділяємо природне й духовне. Слово Боже духовне, але діє воно як природне насіння. Серце людини — духовне явище, але працює як ґрунт (фізична земля, у яку сіють насіння).
Дозвольте мені проілюструвати вам, як має працювати серце за Божим задумом. Звернімося до фізичного світу, де все буде зрозуміло. Можливо, у вашій квартирі є такий пристрій, як кондиціонер. Його можна назвати центром (серцем) системи опалення й охолодження.
Кондиціонер був спроєктований інженером для контролю температури у вашому домі. Це все, що він може робити. Він був створений для того, щоб відтворювати температуру, яку ви вкажете на циферблаті термостата, що висить на стіні й який ми назвемо пристроєм, що задає мету. Отже, серце цього пристрою було створене для того, щоб створювати задану вами температуру.
Числа, які ви бачите на термостаті, позначають градуси температури. Уявімо, що за вікном близько 40 градусів за Цельсієм, а ви хочете, щоб у вашому домі було 21 градус. Вам потрібно буде встановити пристрій, що задає мету, на 21 градус. І кондиціонеру доведеться працювати день і ніч, щоб досягти мети — підтримувати таку температуру.
Щоб температура у вашому домі знизилася, вам не потрібно постити й молитися: кондиціонер знає, як із цим упоратися, і чудово виконає свою роботу, бо для цього він і був створений. Вам просто потрібно вказати бажану температуру пристрою, що задає мету, а він, своєю чергою, надішле імпульси серцю кондиціонера, кажучи: «Дай нам холодного повітря, тут надто спекотно». Встановивши температуру 21 градус, коли надворі майже 40, ви створили проблему для кондиціонера, але він упорається, бо це все, що він уміє робити, і робить це дуже добре.
Кондиціонер не зможе випрати вашу білизну, не приготує вам вечерю й не прибере у вашому домі, оскільки в ньому не передбачені ці функції. Він був створений з однією метою: здійснити те, що ви вкажете на термостаті.
Серце — виробник
Тепер давайте співвіднесемо це із серцем людини. Серце кондиціонера подібне до серця людини. Спочатку вам потрібно поставити мету того, що ви хочете здійснити. Віра є здійсненням очікуваного, а надія ставить цілі.
Надія працює в голові, а те, що ви промовляєте, стає вашою метою. Цілі народжуються у вашій голові. Якщо немає надії, немає й мети, хоча відсутність надії передбачає негативні цілі.
Подібно до термостата на вашій стіні, ваші промовлені слова посилають імпульс у ваш дух. Кажучи: «В ім’я Ісуса, Його ранами я зцілений. Я звільнений від прокляття Закону й забороняю хворобам бути в моєму тілі», ви задаєте налаштування на зцілення.
Що відбувається, коли ви так чините? Хтось може сказати, що ви брешете, бо насправді ви хворі, але ж суть того, що ви промовляєте Слово Боже, саме й полягає в тому, щоб поставити мету та посіяти насіння. Можливо, є люди, які не можуть зрозуміти, як це ви зцілені ранами Ісуса, якщо й досі страждаєте від болю. Але вам потрібно прийняти рішення утвердити мету, не зважаючи на обставини, що вас оточують.
Давайте знову повернемося до того, як працює термостат. Уявімо, що надворі 33 градуси тепла і ви, прийшовши додому, вмикаєте термостат на 21 градус. Хтось скаже вам: «Гей! Ти не можеш цього зробити. Це брехня! Тут не може бути 21 градус!»
Але це не було брехнею. Ви лише скористалися пристроєм, створеним для охолодження або нагрівання повітря. Ось чому ви встановили температуру 21 градус. Ви ніби зажадали такої температури, хоча вона ще не досягла необхідного рівня. Так працює ця система, так її було спроєктовано, і вона не працюватиме інакше. Якщо ви задасте 33 градуси, коли у вашому будинку 33 градуси, жодних змін не відбудеться, кондиціонер не працюватиме й не вироблятиме холодного повітря.
Серце відповідно реагує на вимоги, які перед ним ставлять
Напевно, ніхто не буде таким дурним, щоб сперечатися з вами щодо природного, якщо ви ввімкнете кондиціонер на 21 градус. Але люди точно робитимуть це, якщо ви поставите мету — досягнення Божих обітниць.
Дехто скаже, що ви брешете. Потрібні певний час і роздуми, щоб повністю зрозуміти задум серця людини.
Легко зрозуміти, як працює термостат. Але, дивлячись на цей приклад, легше буде зрозуміти, що так само працюють віра та сповідання у вашому серці. Ви можете не вірити, що це так. Вам може не подобатися, як це відбувається, але саме так воно працює.
Ніхто не буде сперечатися з вами, якщо ви ввімкнете кондиціонер, щоб охолодити повітря, і ніхто не назве вас брехуном. Люди чудово знають, що через кілька хвилин після його ввімкнення в кімнаті буде бажана температура.
І серце (дух) людини подібне до серця цього пристрою. Бог так створив серце, щоб воно могло здійснювати все, що ви запланували. Промовляючи, ви сієте насіння й ставите мету.
Коли ви вперше почули свій голос на записі, ви не повірили, що це були ви, вам здавалося, що це був хтось інший. Вам складно уявити, що це ви, тому що ви звикли чути себе внутрішнім вухом. Ваш голос завжди чутний внутрішньому вуху, і воно спрямовує те, що ви говорите, у ваш дух.
Тому, коли ви вперше почули себе зовнішнім вухом, ви не повірили, що це були ви.
Бог створив вас такими: ваш голос стане імпульсом для того, чого ви бажаєте, і спрямує бажане прямо в серце, яке і є ґрунтом (Лк. 13:18,19). І в серці здійсниться те, що ви сказали. Сповідання Слова Божого також оновлює ваш дух.
Припустімо, хтось встановив термостат на 21 градус, потім різко перемикає його на 35 градусів, а потім знову на 21. Кондиціонер довго так не протягне, напевно, він зламається. Його не було створено для того, щоб різко перемикатися з одного показника на інший.
Хтось може сказати: «Хто буде таким дурнем, щоб так робити з кондиціонером?» Християни іноді чинять так само: починають сповідувати свою віру: «Слава Богові, усі мої потреби заповнені за багатством слави у Христі Ісусі». Вони продовжують так говорити протягом кількох днів, а потім, глянувши на обставини, починають говорити: «Дорогий Боже, цього ніколи не станеться. Ми ніколи не зможемо розрахуватися з боргами. Я не знаю, що нам робити».
Ось прямо зараз вони змінили показники термостата. Вам потрібно встановити бажану температуру й залишити його в спокої. Пристрій сам по собі працюватиме день і ніч, щоб відтворити те, що ви вказали, і він ніколи не сперечатиметься з вами.
Пристрій не може приймати рішень
Ви коли-небудь чули, щоб кондиціонер сказав: «Ні, я не збираюся охолоджувати повітря. Тобі потрібне гаряче повітря, тому я розпалю вогонь, щоб нагріти повітря»?
Якби кондиціонер так вчинив, ми б сказали, що ніколи не знаєш, що він робитиме, бо в нього є власний розум.
Але ж так не відбувається, тому що кондиціонер робитиме лише те, чого ви від нього вимагаєте. Так само було створене й людське серце.
Світильник Господній — дух людини, що випробовує всі глибини серця. Прип. 20:27
Постановиш намір — і він здійсниться в тебе, і над твоїми шляхами сяятиме світло. Йов 22:28
Мк. 4:26 розповість вам, як працює серце. Воно подібне до людини, яка вийшла сіяти насіння в ґрунт, і посіяти насіння було її метою. Насіння для фермера — це мета. Якщо ви хочете знати, яку мету ви поставили для свого саду, просто подивіться на насіння, яке ви посіяли. Ви сієте насіння, і воно починає діяти, а ви займаєтеся своїми справами. Вам не потрібно покладати надію на Бога, щоб воно проросло. Воно дасть плід лише тому, що було створене для цього: здійснення закладене в самому насінні.
У термостаті немає здійснення
Уявіть собі когось, хто ніколи не бачив термостата чи кондиціонера, доки ви не ввімкнули його, щоб охолодити повітря з 33 до 21 градуса. Коли температура в кімнаті почала знижуватися, людина напевно запитає вас, чому стало так прохолодно, і неодмінно захоче дізнатися, що ви для цього зробили.
«Що це за маленька коробочка в тебе на стіні?» Ви відповісте: «Це термостат».
«Термостат? Де я можу придбати собі такий?»
Тепер ви знаєте, що в людини на думці. Вона піде до магазину, щоб придбати собі термостат, потім, принісши його додому, повісить на стіну. Потім вона встановить регулятор на 21 градус і чекатиме бажаного охолодження.
Їй доведеться довго чекати, бо пристрій, здатний поставити мету, не має здатності охолоджувати. У термостаті немає того, що може охолодити кімнату, але він може встановити мету.
Віра є здійсненням очікуваного. Скажімо про це інакше. Віра — це здійснення всього, що нам необхідне для досягнення мети. Щойно термостат буде підключений до джерела електроенергії, він зможе виконувати свою функцію в будь-який час.
Сам по собі термостат не зможе нічого виробляти. Має бути пристрій, якому ви зможете поставити мету. Надія є таким пристроєм для вас. Завжди говоріть уголос про те, на що сподіваєтеся.
Цілями для вашого серця є слова, які ви промовляєте у вірі. І неважливо, подобається це приладу чи ні: щойно ви запрограмували його, він посилає імпульс і негайно починає створювати температуру, яку ви вказали.
Ваша надія висуває свої вимоги, коли ви промовляєте їх уголос
Так само працює і людське серце. Ви берете Слово Боже, проголошуєте його й ставите мету. Божа сила, що наповнює Слово Боже, змушує ваше серце приносити результати. Та сама енергія, яка здатна охолодити повітря влітку, може нагріти його взимку.
Пристрій, що задає мету (ваша надія), — це те, що визначає, буде повітря холодним чи теплим. Якщо ви незадоволені своїм урожаєм, перевірте цілі, які ви ставили, і насіння, яке ви посіяли.
Кондиціонер не буде з вами сперечатися, тому що його не для цього створили. Він не може вирішувати, що правильно, а що ні. Кондиціонер створили для того, щоб він робив те, чого ви від нього вимагаєте.
Ісус говорив, що серце людини працює саме так. Промовляючи Слово вголос, ви ставите цілі. Ми настільки сильно відокремили природне від духовного, що більшість людей вірить, ніби між ними немає жодного зв’язку. Але Ісус говорить протилежне:… якби ви мали віру з гірчичне зерно і сказали… (Лк. 17:6).
Також у 8-му розділі Буття Бог говорить:
Відтепер у всі дні землі сівба та жнива, холод і спека, літо й зима, день і ніч не припиняться. Бут. 8:22
Біблія постійно говорить про сіяння. Ви сієте насіння й отримуєте врожай. Що людина посіє, те й пожне. Це закон.
Ґрунт у вашому саду не вирішує, правильно чи неправильно те, що ви посадили. Він дасть те, що ви посіяли. Деякі люди вважають, що дух людини або її серце, якщо вона народилася згори, просто не здатні породжувати нічого поганого. Але поставте собі запитання: «Чому деякі люди відступають від віри й знову грішать?»
Ось як сказав про це Ісус:
Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле. Мт. 12:35
Я переконаний, виходячи з того, чого навчав Ісус, що навіть відроджена людина може знову впустити зло у своє серце. Усе, що суперечить Слову Божому, Бог вважає злом (Чис. 12:32). Яків говорить:
Якщо хтось із вас думає, що він благочестивий, але не приборкує свого язика, а обманює своє серце, то його благочестя марне. Як. 1:26
Іншими словами, ваш язик може обманути ваше серце.
Ґрунт ніколи не сперечається
Я був фермером понад 30 років, перш ніж розпочав своє служіння. За всі роки, коли я сіяв боби, я ніколи не чув, щоб моя земля говорила мені: «Я не збираюся вирощувати боби, нехай краще це будуть огірки й банани», тому що в землі немає вибору, але вона приносить те, що я посіяв. Надія спонукає вас проголошувати вашу віру.
Але деякі думають, що неважливо, що ми сіємо і неважливо, що ми говоримо; такі люди кажуть: «Бог знає, що я насправді мав на увазі».
Ви коли-небудь сказали б: «Я тут посадив редиску, але земля знає, що насправді я мав на увазі помідори»?
Звичайно ж, ні. Ніхто не буде таким дурнем, коли йдеться про фізичний світ. Ви точно знаєте, що земля не дасть вам помідори, тому що вона не приносить того, що ви мали на увазі.
Земля вашого серця не вирішує, добре чи погано те, що ви сієте; її завдання — приносити інформацію, необхідну для виконання того, що ви сказали (посіяли). І неважливо, правильно це чи ні.
Мк. 11:23 не є вулицею з одностороннім рухом, але тут Ісус поділився з нами тим, як діяти позитивно; Він не хотів, щоб ми використовували цей принцип з негативного боку.
Майте віру Божу, бо істинно кажу вам: коли хто скаже горі цій: піднімись і вкинься в море, і не матиме сумніву у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому, що тільки скаже. Мк. 11:23
Ще один спосіб сказати це
Вірте, що здійсниться те, що ви сієте, тому що ви сієте те, що говорите.
Поставте перед собою мету зрушити гори або ті обставини, з якими ви зіткнулися. Ваша надія допоможе вам проголошувати вашу віру. Але з іншого боку, негативні моменти працюватимуть навіть швидше. Хтось каже: «З кожним днем ця гора стає дедалі більшою. Я ніколи її не подолаю».
Вони мають рацію, тому що їхнє сповідання віри працює лише з негативного боку. Воно діятиме так само, як і позитивне сповідання, а можливо, й швидше.
Деякі люди пророкують: «Усе стає лише гіршим. Ми ніколи з цим не впораємося. Ми ніколи не зможемо виплатити борги». У таких людей немає надії, тому їхній вірі нічого здійснювати.
Вони говорять негативне, сіючи у свій ґрунт (серце). І все, що вони говорять, здійсниться, тому що їхній дух шукатиме шляхів Божої мудрості, щоб це сталося.
Пам’ятайте, що сам по собі пристрій не може вирішувати, потрібне вам холодне чи тепле повітря. Усе, що він може, — це відповісти на посланий йому імпульс. Надія — термостат для вашої віри. Якщо у вас немає надії, жодні імпульси не посилаються у ваше серце, і ви не отримаєте жодного позитивного результату.
Навіть якщо ваше серце наповнене вірою, без надії ви не зможете мати позитивної мети. Надія спонукає вас проголошувати обітницю. Страх же спонукає вас говорити про найгірше, що може статися.
Пам’ятайте, що недостатньо просто сказати обітницю один раз, щоб вона здійснилася. Але проголошувати її — один із Божих принципів.
Кілька років тому, коли я пізнав цю істину, я почав сповідувати: «Я звільнений від прокляття. В ім’я Ісуса я забороняю хворобі діяти в моєму тілі». Тоді в мене була виразка, і я не міг два-три дні на тиждень вставати з ліжка та щось робити. Я пив ліки пляшками.
Потім я почав сповідувати Слово Боже щодо мого зцілення. Приблизно через три місяці Слово Боже вкоренилося в моєму дусі, і виразка залишила моє тіло. Вона кілька разів намагалася повернутися, але я сказав: «Ні, в ім’я Ісуса, я прийняв своє зцілення». Я зцілений. Я здоровий. Я звільнений від прокляття хвороби. Я продовжував протистояти хворобі так само, як протистою дияволу.
Перш ніж прийде здійснення, необхідне розуміння
Я навчився жити за цими принципами, проходячи через випробування та помилки. Я помилявся, але все одно продовжував сповідувати, що я звільнений від прокляття.
Я сповідував: «Я звільнений від алергічної реакції на плющ». Але щоразу, коли моє тіло контактувало з цією рослиною, у мене проявлялася алергічна реакція. Щоразу, коли я полював на оленів, я неодмінно стикався з цим плющем. Хтось міг би сказати: «Що, твоє сповідання не діє?»
Я б відповів: «Та ні ж, діє. Віра приходить, вона приходить».
Я поставив перед собою мету. Я продовжував сповідувати звільнення. І що відбувалося? У мене знову й знову виникала реакція!
Що ж я робив? Я користувався однією маззю і продовжував своє сповідання Слова. Перш ніж прийшло повне здійснення того, що я сповідував, у мене ще кілька разів з’являвся висип. Потрібен був час, щоб моє серце прийняло Слово і прийшла віра.
Лише віра в серці може дати людині здатність прийняти Божу обітницю. І щойно її прийнято, ви неодмінно побачите, як обіцяне здійсниться.
Я продовжував користуватися маззю та сповідувати зцілення близько року, коли помітив, що в мене більше не було реакції на плющ. Ділом, яке підтверджувало мою віру в цій ситуації, було те, що я продовжував сповідувати зцілення, незважаючи на зовнішні прояви хвороби. Я продовжував говорити, що я звільнений, я продовжував говорити те, що каже Писання: «Я звільнений від прокляття, згідно з Посланням до Галатів 3:13 і книгою Повторення Закону 28:61».
Слово Боже понад усе
Деякі люди кажуть: «Усе вирішує сила волі!» Але це не так. Лише віра в Бога та Його Слово можуть подолати все.
Коли я прийняв це у свій дух, обітниця здійснилася у моєму фізичному тілі. Якби я сказав: «Нехай моя віра супроводжується ділами, буду рвати гілки плюща голими руками», то напевно мав би серйозні проблеми. Я був лише на початку свого шляху, лише посіяв Слово у своє серце.
До того як обітниця здійснилася, я не міг мати досконалого діла віри. Лише через рік мій організм перестав реагувати на цю рослину. Ось тепер я можу показати досконале діло моєї віри щодо плюща. Минув рік відтоді, як я прийняв у своє серце Слово Боже, Послання до Галатів 3:13, і воно здійснилося.
Усе це не може статися в одну мить, але обітниці неодмінно здійсняться, якщо ми наполегливо погоджуємося з Богом і сповідуємо те, що Він сказав про нас.
Сповідання — це процес
Сповідання Слова Божого — це процес оновлення розуму. Сповідання сприяє тому, що приходить віра, і є вираженням надії, яка у вас є. Серце приймає обітницю, яку ви проголошуєте, і приводить її у виконання. Ось як це працює у вашому фізичному тілі, у ваших фінансах або в будь-якій іншій життєвій ситуації.
Але для цього потрібен час, бо це процес, це спосіб життя. Це не те, що можна просто випробувати. Якщо ви просто захочете випробувати сповідання, воно не діятиме для вас. Якби я просто перевіряв, працює воно чи ні, то за першої ж реакції на плющ я здався б і сказав, що нічого не діє. Але зі мною цього не сталося. Я знав, що все спрацює, бо Ісус сказав, що воно спрацює.
Практика підвищує продуктивність
Якщо сталося так, що ви дізналися про ці Божі принципи, вивчіть їх і почніть практикувати. Не відступайте, якщо здається, що все стало лише гірше, тримайтеся свого сповідання, доки воно не зросте у вас.
Це не означає, що вам не потрібно користуватися ліками, якщо вони вам необхідні. Так, я, наприклад, користувався маззю та пив Маалокс, я вдавався до всього, що допомагало мені стримувати симптоми доти, доки обітниця не здійснилася.
Не засуджуйте себе через те, що ви приймаєте ліки. Не дозволяйте нікому змушувати вас діяти на рівні їхньої віри, якщо цей рівень не є вашим. Ліки не зцілять вас, але вони зможуть тримати симптоми під контролем.
Давайте скажемо про це так: Ліки не принесуть вам зцілення, але вони й не перешкоджають вам отримати його. Пам’ятайте також, що віра й надія — партнери, і вони потрібні вам обидві.
Почніть із того місця, де ви перебуваєте. Не відмовляйтеся від здорового глузду та загальноприйнятих принципів. Дійте на своєму рівні віри та сповідуйте Слово Боже щодня. Ваша віра зростатиме, а ваша продуктивність збільшиться.
Кінець уроку.
Автор: Чарльз Кеппс
Джерело: Книга «Віра та сповідання».
