Урок 1. Євангеліє — сила Божа. Школа «Віра і сповідання», яка закладає надзвичайно глибокий фундамент на Слові Божому. Чарльз Кеппс навчає, як активувати силу Бога у вашому житті.
Бо я не соромлюся Євангелія Христового, тому що воно є сила Божа на спасіння кожному, хто вірує, перше юдеєві, потім і гелленові. Рим. 1:16
Апостол Павло говорить: «Я не соромлюся Євангелія Христового». Слово
«Євангеліє» означає «добра звістка».
Павло говорить: «Я не соромлюся доброї звістки». Я бачив людей, які соромилися доброї звістки. Причина такого їхнього ставлення полягала в тому, що вони зустрічали у своєму житті пихатих і зарозумілих людей, які навчали так, що люди просто не хотіли їх слухати.
Я чув, як люди іноді говорять: «Я вже почув про віру все, що хотів почути». Якщо це справді так, тоді вони почули все Слово Боже, яке хотіли почути, адже Слово Боже сповнене віри. Отже, якщо ви навчаєте Слова Божого, ви навчаєте віри.
Але критики мали на увазі не зовсім це. Їм не сподобалося ставлення, з яким їм подавали послання віри.
Якщо ви хочете досягти сердець людей, зійдіть до їхнього рівня й несіть їм послання в любові.
Те саме стосується і процвітання — усе залежить від того, як ви про це говорите.
Перевіряйте на собі
Цей метод допоможе нам, служителям, повернутися назад і прослухати свої записи, щоб почути, як наше послання буде сприйняте і яке враження воно справить на людей. Іноді Слово з кафедри звучить зовсім не так, як було заплановано, і слухач розуміє його неправильно.
Павло говорить: «Я не соромлюся доброї звістки, бо вона є силою Божою». Добра звістка — це сила Бога. Це і є Євангеліє, а Євангеліє — це, звичайно, і віра, і процвітання, і зцілення, і все це — для спасіння.
Коли Павло говорив це, він стверджував, що сила Бога — у Його Слові.
Євангеліє — це добра звістка. Це сила Божа для спасіння, яке включає звільнення, захист, зцілення і силу.
Якщо ви проповідуєте Євангеліє так, як говорить Слово Боже, і з правильним ставленням, люди повірять у нього. Але люди можуть відвернутися й не прийняти Слово, якщо подати його неправильно. Не «бийте» людей Біблією по голові. Напевно, вони пов'язані релігійними традиціями. Згадайте себе: коли ви вперше почули Євангеліє, ви поводилися так само. Ми всі були в одному човні.
Майте правильне ставлення й будьте точними, говорячи про Писання
Щоразу, коли ви проповідуєте про щось із таким ставленням, яке люди не сприймають, у вас виникатимуть проблеми, навіть якщо ви все говорите згідно з Писанням.
…приємна мова додає переконливості навчанню (Прип. 16:21). Євангеліє, добра звістка, — це сила Божа, але іноді люди перетворюють добру звістку на погану.
Наприклад, беруть один із найсильніших уривків Писання про зцілення й перетворюють його на погану звістку. Згадайте, що Ісус відповів апостолу Павлу, коли той молився і просив, щоб Бог забрав від нього жало в тілі. Ісус відповів: «…досить тобі Моєї благодаті» (2 Кор. 12:9).
Правильно розділяйте Слово
Я чув, як люди говорять: «Бог не збирався зцілювати Павла». Але Ісус сказав: «Павле, Моєї благодаті достатньо для тебе».
Благодать — це Божа воля. І цей уривок Писання є одним із найсильніших уривків про зцілення та звільнення. Але спочатку вам необхідно зрозуміти, що жало, яке було у Павла, зовсім не було хворобою. Павло називає його посланцем сатани.
І щоб я не звеличувався надмірністю одкровень, дано мені жало в тіло, посланця сатани, щоб він мучив мене, щоб я не звеличувався.
Тричі я благав Господа про те, щоб Він забрав його від мене.
Але [Господь] сказав мені: «Досить тобі Моєї благодаті, бо Моя сила звершується в немочі». І тому я набагато охочіше хвалитимуся своїми немочами, щоб у мені перебувала сила Христова.
Тому я благодушний у немочах, у образах, у нуждах, у переслідуваннях, утисках за Христа, бо коли я немічний, тоді сильний. 2 Кор. 12:7–10
Господь говорив Павлові: «Скористайся Моєю благодаттю». І Богові довелося сказати це тричі, перш ніж Павло це зрозумів. Бог не збирався забирати це жало — це мав зробити сам Павло, скориставшись Божою благодаттю. Павло особисто мав протистояти дияволу, і він це зробив. З останніх двох віршів книги Дії видно, що Павло таки позбувся цього жала в тілі.
І жив Павло цілих два роки за власний кошт і приймав усіх, хто приходив до нього,
проповідуючи Царство Боже й навчаючи про Господа Ісуса Христа з усією відвагою, безперешкодно. Дії 28:30,31
Євангеліє — це сила Божа і добра звістка. І все ж знаходяться люди, які намагаються зробити з доброї звістки погану. Я зустрічав людей, які боялися послання про процвітання.
Але процвітання є одним із біблійних принципів. Слово Боже сповнене уривків про процвітання, яке є частиною спасіння.
Слово «спасіння» походить від грецького «со́зо» й означає визволення, захист, зцілення та силу. Я переконаний, що суть цього слова охоплює досконале процвітання духу, душі й тіла.
Дотримуючись такого розуміння, звернімося до Послання до євреїв 11:1.
Віра здійснює, надія ставить цілі
Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому.
Павло говорить, що віра є… Зверніть увагу: віра «є», а не була чи буде — вона є в теперішньому часі.
Віра, яка є здійсненням очікуваного, завжди є саме зараз, у теперішньому часі.
Якщо віра не «є» саме зараз, то це не віра. Якщо ми говоримо про віру не в теперішньому часі, то це не є здійсненням очікуваного.
Надія завжди передбачає майбутнє.
Саме в цьому багато людей і помиляються: вони плутають віру з надією.
Вони кажуть: «Ну, я вірю, що Бог колись це зробить».
Але Бог уже здійснив усе, що збирався зробити для твого зцілення. Він уже здійснив усе необхідне у сфері твоїх фінансів.
Боже обітовання вже проголошене. Божа воля — це Його Слово, а Його Слово — Його воля. Новий Завіт — це останній заповіт Бога та завіт Ісуса. Бог уже затвердив Свій завіт. І річ не в тому, що Він колись збирається зробити, а в нашій здатності прийняти те, що Він уже здійснив.
Бог міг створити світ таким, яким Йому захотілося б. Він міг створити Землю і сказати: «Нехай світ буде таким, яким ми його відчуваємо». Щоранку, прокидаючись, ви бачили б світ саме таким, яким його відчуваєте.
Закон віри
Віра — це закон, Божий закон. Павло згадує про це в Посланні до римлян, у 3-му розділі.
Отже, чим хвалитися? Знищено. Яким законом? Законом діл?
Ні, але законом віри. Рим. 3:27
Він говорить, що ми не можемо хвалитися тим, що наші гріхи прощені, тому що це те, що ми приймаємо вірою.
Законом Старого Завіту був закон діл, але в Новому Завіті — закон віри. Отже, віра — закон Нового Завіту.
За законом діл Старого Завіту людей робили праведними. Але в Новому Завіті праведність не від діл, а через віру. Вона приходить через закон віри.
Отже, ми знищуємо закон вірою? Зовсім ні; але закон утверджуємо. Рим. 3:31
Який закон, за словами Павла, ми утверджуємо? Закон віри. Я вірю, що про цей самий закон він говорить і в 8-му розділі Послання до римлян.
Бо думки тілесні — це смерть, а думки духовні — життя і мир,
Тому що тілесні думки — це ворожнеча проти Бога; адже Божому законові не підкоряються, та й не можуть. Рим. 8:6, 7
Плотський розум не може діяти за Божим законом. Я думаю, що Божий закон — це і є закон віри. Це як Божий закон гравітації. І він діє. І неважливо, вірите ви чи ні, закон гравітації діє, він завжди чинний. Так само й закон віри діє завжди.
Питання в тому, чи діє він у житті деяких людей.
Закон гравітації є обов’язковим, а закон віри — вибірковим. Але Бог підказує нам, як ним користуватися. Цей закон діятиме лише в тому разі, якщо його правильно застосовувати. Він не працюватиме по-нашому.
Віра в серці
Зверніть увагу, що в Посланні до Римлян 8:7 сказано, що плотські помисли — це ворожнеча проти Бога, тому що такі люди не підкоряються Божому закону. І справді, інакше не може бути. Плотський розум не може керуватися Божим законом.
Віра діє в серці. Нам необхідно зрозуміти, що віра — це духовна сила, яка діє в серці людини, а не в її голові. Внутрішня згода виникає в голові людини, і часто люди сприймають такі дії за віру, хоча це не є вірою.
Внутрішній голос говорить: «Так, про це сказано в Біблії», але насправді не вірить у це. Якщо це відбувається лише на рівні розуму, то насправді ви в це не вірите. Внутрішній голос стверджує: «Так, це правда, бо так говорить Біблія».
А чи є це істиною твого життя?
«Ну, не зовсім…»
Тоді це все лише на рівні розуму, а не духу.
Якщо у вас є віра в Бога, то вона стане реальністю. Але це має відбутися в дусі (серці).
Віра не діятиме в голові
Люди часто потрапляють у неприємності, намагаючись діяти вірою розуму. Вони думають, що все, що їм потрібно, — це вголос проголосити те, чого вони хочуть. Вони кажуть: «У Посланні Мк. 11:23 сказано, що матиму все, що скажу. Тому я просто почну проголошувати те, що мені потрібно або чого я хочу».
Ось приклад. Один чоловік сказав моєму другові: «Кажу тобі, це вчення про сповідання не працює!» Мій друг запитує: «З чого ти це взяв?» Той відповідає: «Я сповідував 300 разів на день, що в мене нова машина, але в мене й досі стара машина!»
Тепер ви бачите, що все, що в нього було, — це формула. Він думав, що це просто якесь заклинання: якщо вимовити його, у гаражі автоматично з'явиться нова машина.
Ні, віра діє зовсім не так. Ця людина неправильно застосовувала віру, про яку йдеться у Писанні. Він намагався вивести формулу, цілком упускаючи принцип віри. Віра діятиме, якщо розвиватиметься.
У цьому головна помилка багатьох людей. Те, що ви вірите в Писання, зовсім не означає, що обітниця має здійснитися у вашому житті. Необхідно зростати у вірі щодо цієї обітниці. Знову ж таки, просто знайти щось у Біблії зовсім не означає вірити в це, так само як і просто сказати:
«Я вірю в Писання» — недостатньо, щоб зробити його істиною вашого життя.
…віра ж є здійсненням очікуваного… Ви сподіваєтеся, що обітниця здійсниться. Ми всі сподіваємося, що Божі обітниці, такі як зцілення, фінансовий добробут та інші дари, здійсняться в нашому житті.
Але надія не може здійснити обітницю. І все ж вона дуже потрібна, тому що без надії в нас не буде нічого, що віра могла б здійснити.
Коли люди приходять, щоб за них помолилися про зцілення, у них є надія. Але надія не зцілить їх, тому що в надії немає здійснення зцілення. І все ж, якби в них не було надії, вони б не прийшли.
Багато хто втрачає надію, а потім і віру, адже віра є здійсненням очікуваного (того, на що ми сподіваємося). Вони здаються надто швидко.
Для розвитку потрібен час
Я був пілотом літака понад 30 років. І це сталося не спонтанно. Я не прокинувся одного ранку і не подумав: «Я вірю в літаки, мабуть, я зможу керувати одним із них».
У мене пішло багато часу, щоб стати пілотом. Я не вийшов одного ранку й не сказав собі: «Так, я вірю, що літаки можуть літати. Я вірю, що можу полетіти на одному з них».
Я витратив час на свій розвиток у цій сфері. Мені потрібно було навчитися керувати літаком, і цей шлях був сповнений випробувань та помилок. Але поки я навчався, поруч зі мною завжди був інструктор (помічник). Він допомагав мені долати різні ситуації. І з його допомогою я навчився, що і як працює.
І неважливо, хто ви: коли ви приймаєте рішення зростати у вірі, вам доведеться розвиватися. Ви почнете зростати у вірі саме там, де перебуваєте, і розвиватиметеся від цього моменту.
Для розвитку вашої віри знадобиться багато часу. Ви навчитеся розуміти, що і як працює. Згодом ви зрозумієте, що послаблює вашу віру, а що, навпаки, зміцнює її.
Віра прийде
У вірі мало коротких шляхів. Однак є деякі з них, які допоможуть вам значно більше зростати у вірі. Якщо ви правильно їх використовуватимете, духовна сила всередині вас зміцнюватиме її. Наприклад, проголошення Божого Слова сприяє зростанню віри.
Пам'ятайте, що сказав Павло:
Отже, віра від слухання, а слухання — через Слово Боже. Послання до Римлян 10:17
Дух Святий через Павла говорить нам про віру в Бога та Його Слово. Він каже, що віра приходить через слухання Слова Божого. Отже, необхідно вимовляти Слово Боже вголос, щоб чути його. Ви не зможете почути те, що не вимовляється вголос.
Я переконаний, що Павло мав на увазі, щоб ми чули власний голос, повторюючи те, що говорив нам Бог. Напевно, від того, що ви скажете самі, у вас буде більше віри, ніж від того, що вам скаже хтось інший. Такими нас створив Бог.
У Посланні до Євреїв 11:1 сказано, що віра — це здійснення очікуваного. Віра — це впевненість у невидимому. Ми припускали, що можемо вірити в те, що бачимо, але Біблія дає нам зовсім інше визначення віри.
Віра бачить крізь бурю
Ви, напевно, чули старе прислів’я: бачити — означає вірити. Думаю, із цим не можна погодитися. Біблія чітко говорить: вірити — означає побачити.
Хтось може назвати таку віру «сліпою вірою».
Але справжня віра не може бути сліпою. Віра завжди знає. Віра завжди бачить. Віра може подивитися крізь бурю й побачити її кінець. Віра завжди говорить про майбутній кінцевий результат, а не про вже наявну дійсність.
Віра — як радар у літаку. Якщо його ввімкнути в той момент, коли ви наближаєтеся до бурі, екран радара почне блимати й стане дуже схожим на телевізор. Індикатори бурі на радарі покажуть вам, де пік бурі та як його уникнути. Цей радар може бачити крізь бурю й точно вказати, скільки миль потрібно пролетіти в інший бік, щоб її уникнути.
За допомогою радара я навіть міг пролітати крізь дуже масштабні бурі. Мені здавалося, що їй не буде кінця, але радар чітко вказував мені шлях, і я слідував йому. Я нічого не міг бачити крізь лобове скло, але за допомогою радара ніби бачив крізь бурю.
Віра знає
Ось як діє віра, і це зовсім не сліпа віра. Віра завжди бачить і завжди знає. Коли люди кажуть, що віра сліпа, вони лише припускають, а припущення є сліпим. Те, що деякі люди називають вірою, зовсім не віра, а безрозсудність. Вони просто допускають, що щось може статися, не тому, що вірять у Бога, а тому, що колись це сталося з кимось іншим.
Деякі роблять вчинки, думаючи, що ними керує віра, хоча насправді вони просто наслідують чийсь приклад. «Але ж один брат пожертвував свою машину, і тепер у нього нова! Я збираюся пожертвувати свою».
Так і зробіть — і найближчими роками ходитимете пішки!
Ніколи не ґрунтуйте свою віру на тому, що зробив хтось інший. Не обґрунтовуйте те, що збираєтеся робити, чужою вірою.
Чиніть за Словом Божим, не спираючись на чиїсь вчинки
Вам потрібно почути від Бога. Розумієте, Бог міг наказати якомусь братові зробити те й те. Але чи говорив Він вам робити те саме? Коли ви замислитеся
Крім того, ви зрозумієте, чому багато людей називають такі вчинки «помилками віри». Адже це й вірою не було. Вони зробили це тому, що хтось так зробив або тому, що хтось отримав благословення. Ось у чому різниця, коли ви робите щось тому, що так говорить Слово Боже.
Якщо Бог оживотворює Своє Слово в певній сфері вашого життя, якщо Він спонукає ваш дух зробити щось, у вас обов’язково все вийде. Вас наповнить віра від Слова Божого. Віра завжди бачить. Вона, наче радар, бачить крізь бурю. Вона знає, яким буде кінець. Вірити — означає бачити крізь віру.
Віра ж є здійсненням очікуваного.… Іноді люди сприймають усе надто буквально й кажуть мені, що я вчу людей, як отримати від Бога якісь матеріальні речі.
Але Сам Бог говорить нам через Писання про те, що Він приготував для нас.
Як від Божественної сили Його даровано нам усе потрібне для життя та благочестя через пізнання Того, Хто покликав нас славою та чеснотою. Друге послання Петра 1:3
Не залишайте нічого недомовленим
Іноді нам дуже важко собі таке уявити, але бувають люди, які думають так: «Ну, Біблія говорить, що Бог дарував нам усе потрібне, отже, я зовсім не краду, а просто беру те, що по праву належить мені. Апостол Петро сказав, що нам даровано все, і якщо це все моє, то я візьму все, що мені потрібно, і мені не треба за це платити».
Напевно, ви дивуєтеся, але такі люди трапляються. Нам не слід так говорити, але ми все ж кажемо: «Якщо ти збираєшся служити, тобі доведеться мати справу з подібними людьми».
Часто ми думаємо, що люди розуміють, що ми маємо на увазі. Але ніколи не думайте й не припускайте — будьте впевнені до кінця. Говорячи щось, повторіть це кілька разів, щоб вас напевно зрозуміли. Не залишайте нічого недомовленим.
Віра ж є здійсненням очікуваного та впевненістю в невидимому. Ми віримо в те, чого не бачимо. Я хотів би пояснити вам це на простому прикладі. Візьмімо, наприклад, кафедру з прозорого пластику або органічного скла. Людина, яка її виготовила, не створила її з нічого. Вона використала вже наявні матеріали, такі як соєва олія, нафта та інші.
Кафедра існує, вона справді є. Ми можемо її бачити. Іноді це буває складно, якщо вона дуже прозора й чиста, але вона є. І мені не потрібно вірити, що вона є. Я можу, навіть не бачачи її, торкнутися її. І якщо я постукаю по ній, то почую певний звук. Використовуючи свої п’ять органів чуття, я можу точно знати, де ця кафедра. Навіщо мені вірити, що вона є, якщо я можу просто знати про її існування? Я знаю, що вона стоїть на сцені, і ти це знаєш. Усі, хто її бачить, знають, де вона. І нам немає потреби вірити в це.
Бог не видає кредити
Ви вірите в те, чого не бачите, а не в те, що очевидне.
Хтось може заперечити: «Але я збираюся повірити після того, як побачу!»
Але Бог не дає кредитів. Вам спочатку треба повірити. Вам ніби треба одразу заплатити готівкою, щоб отримати від Бога те, чого ви бажаєте.
Вам спочатку доведеться повірити, щоб побачити те, у що ви вірите. Ось що таке віра. Віра — це як документ, що підтверджує право власності. Іншими словами, віра так само важлива, як і те, що ви сподіваєтеся отримати.
Вірити — означає бачити в Дусі те, що обіцяє Слово Боже, навіть коли це ще не здійснилося.
Тому кажу вам: усе, чого тільки попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. Мк. 11:24
Що Ісус має на увазі, кажучи «усе»? Це все, про що ви молитеся. Те, про що ви молитеся, — це те, у що ви вірите й отримуєте.
Молитва за Словом Божим зміцнює нашу віру. Якщо ж ви говорите лише про проблеми, від цього зростатиме ваш страх, а віра залишатиме вас.
Якщо ми хочемо перебувати в законі віри й користуватися ним, нам просто необхідно повірити в те, чого ми ще не бачимо в реальному світі.
А найкращий спосіб уявити бажане — вимовити його вголос. Вам просто необхідно говорити слова віри. Говоріть уголос обітниці. Бог дарував нам усе для життя та благочестя (1 Пет. 1:3).
І справа не в тому, що Бог збирається робити щодо того, у що ми віримо. Говорячи про Божу обітницю, ми часто кажемо, що віримо, що Бог
здійснить це. Але це не зовсім правильне сповідання, тому що Бог не збирається це здійснювати. Бог уже це здійснив.
Слово Боже сповнене віри. У кожній Божій обітниці достатньо віри для її здійснення у вашому житті та в житті кожної людини на цій землі.
Ось чому Павло говорить, що Добра звістка є силою Бога. Лише завдяки Добрій звістці та силі Божій ми можемо пізнавати це й зростати у вірі.
Тоді віра — це очевидність. І віра буде доти, доки не здійсниться очікуване.
І коли це здійсниться, віра вже не буде потрібна. Очікуване стане реальністю. Але доки це не станеться, віра є єдиним очевидним доказом того, що ви маєте.
Пам’ятайте, що ми говоримо про Божу віру, якою Він її бачить. Бог бажає, щоб наша віра ґрунтувалася лише на Слові Божому та Його обітницях.
Дехто каже: «А що, якщо Бог не захоче виконати те, що я сповідаю?»
Віра й обітниця
Дозвольте мені повторити це ще раз. Та віра, про яку я говорю, може стосуватися лише того, що Бог пообіцяв. Чи неправильно вірити Богові через те, що Він нам дав, або за те, що Він нам пообіцяв?
Думаю, коли ми не користуємося тим, що Бог приготував для нас, це ранить Його серце. Він проклав для нас шлях, і цей шлях проходить через віру. Апостол Павло говорить, що єдиний шлях до Божої благодаті лежить через віру (Еф. 2:8, 9). Ніяк інакше не можна отримати спасіння, як лише через віру.
Бо благодаттю ви спасенні через віру, і це не від вас, Божий дар; не від діл, щоб ніхто не хвалився. Послання до Ефесян 2:8, 9
Отже, ми не зможемо отримати нічого без віри, і спасіння — одне з цього. Ви не зможете народитися згори, якщо не будете вірити в Слово Боже.
Віра є здійсненням спасіння. Хтось може сказати: «Якщо Бог дав нам усе це, то де воно? Чому в мене цього немає?»
Віра ж є здійсненням їх
Вірою пізнаємо, що віки влаштовані Словом Божим, так що з невидимого постало видиме. Послання до Євреїв 11:3
Словом Божим був створений світ. Іншими словами, можна сказати так: «Ми розуміємо, що через віру (вірою) був влаштований світ Словом Божим». Саме так Бог творив світ. Він говорив Слово, яке справляло дію, і все існуюче починало бути. Бог створив усе за допомогою слів.
Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було спочатку у Бога.
Усе через Нього постало, і без Нього ніщо не постало, що постало. Івана 1:1–3
Без Нього — це без Кого? Без Слова. І ніщо не постало без Слова. Саме Словом було створене все творіння. І Слово було у Бога, і Слово було Бог. І Слово досі є Богом у будь-якій ситуації.
Може статися так, що коли ви цитуєте Слово Боже, щоб контролювати якусь ситуацію, люди можуть засудити вас, сказавши, що ви лише намагаєтеся уявити себе Богом. Інші ж можуть засмутитися. Не всім подобається, коли люди поводяться як Бог. Але річ у тім, що я не намагаюся бути Богом. Я лише поводжуся так, як поводився б Бог у цій ситуації.
Просто промов уголос те, що Бог думає про ситуацію, що склалася, незважаючи на обставини. Це не означає, що їх треба ігнорувати. Трохи пізніше ми детальніше розглянемо питання обставин.
Отже, віра є доказом невидимого. Коли Бог створював світ, Він бачив його очима віри. Спочатку Бог створив небо і землю. Потім ми бачимо, як земля перетворилася, коли Бог побачив темряву і повелів, щоб було світло.
Слово Боже має в собі віру
Те, що Бог побачив, було темрявою. І Він сказав: «Нехай буде світло!» Бог озвучив Своє бажання. Слово Боже було Його бажанням, і в ньому була сила, духовна сила.
Бог Своїм Словом створив світ. Неможливо будувати, не маючи будівельних матеріалів. Слова, наповнені вірою, стали Його матерією.
І для нас це дуже важливо. Бог наповнив Свої слова вірою, Він ніби використав Свої слова як посудини, наповнивши їх вірою та духовною силою і перемістивши їх у темряву, сказав: «Нехай буде світло!»
Таким чином, віра, вкладена у Слово, стала причиною виникнення світу та його перетворення. Так Бог творить усе. Підтвердженням цього є всі книги Біблії — від Буття до Об'явлення.
Бог ніколи нічого не творить, перш ніж не проголосить це.
Це звучить просто й водночас дуже глибоко. Якщо ви перевірите це на собі, то згадаєте, що перш ніж щось зробити, ви завжди спочатку говорите про це. Іноді навіть кілька разів. І все тому, що ми так створені. Віра — це також можливість розуміти й осягати Слово Боже у нашому серці. Це приносить життя в наш дух і духовну силу в наше серце, яка набагато сильніша за зовнішні обставини. Ми можемо взяти віру зі Слова Божого, наповнити нею наші слова й використовувати їх як посудини для переміщення віри в обставини, у яких ми перебуваємо, та впливати на них.
Це і є добра звістка. Це і є сила Божа. Євангеліє — це добра звістка. Це сила Божа для звільнення, захисту, зцілення та здорового розуму. Ми говоримо про Божу віру. Ми говоримо про те, як використовувати Божу силу, щоб жити переможним життям.
Ми не збираємося вимагати від Бога того, чого Він не хоче нам давати, — як дехто думає. Ми хочемо отримати те, що Бог пообіцяв у Своєму Слові. І зробимо це через віру.
Кінець уроку.
Автор: Чарльз Кеппс
Джерело: Книга «Віра та сповідання».
