Урок 4. Слова несуть образи. Школа «Віра і сповідання», яка закладає дивовижно глибокий фундамент на Слові Божому. Чарльз Кеппс навчає, як активувати силу Бога у вашому житті.
Слова, що виходять із ваших уст, мають у собі силу, духовну силу. Ось як про це говорить Ісус:
…слова, які Я говорю вам, є дух і життя. Ів. 6:63
Думаю, що іноді ми упускаємо те, що Він говорив. «Слова, які Я говорю, сповнені духовного життя».
Ось чому для нас так важливо погоджуватися з тим, що говорить Бог, і говорити те, що говорить Він. Коли ми говоримо про «сповідання», то маємо на увазі згоду з тим, що говорить Бог. Іноді люди, почувши слово «сповідання», думають, що йдеться про сповідання гріхів. Якщо ж ми й грішимо, сповідатися маємо перед Богом. Ми ж говоримо про те, що погоджуємося з Богом. Це і є сповідання Слова Божого.
Слова несуть у собі духовну силу. Це може бути страх або віра. Слова передають іншим ваш образ. Слово Боже передає образ Бога, а слова диявола передають образ диявола.
Якби я хотів, щоб хтось уявив мою машину, я почав би зі слів, описуючи її. Кожне слово в такому разі несло б у собі чіткий образ цієї машини. І зараз, говорячи про неї, я бачу перед очима її образ. Подумки я можу ходити навколо неї. Це уявний образ. Я можу описати її вам у таких деталях, що, коли ви її побачите, ви точно її впізнаєте, навіть якщо ніколи раніше не бачили її на власні очі. Мої слова ніби вибудували образ моєї машини всередині вас. За допомогою слів я передав вам її образ.
Слова — потужні передавачі. Вони можуть передавати як страх, так і віру. Згадайте, що говорив Павло:
…віра від слухання, а слухання від Слова Божого. Рим. 10:17
І це є істина. Коли Павло говорив про це в контексті, він говорив про віру в Бога і Його Слово. Лише так приходить віра в Бога — від слухання Його Слова.
Ця сама істина діє і щодо віри в диявола — вона приходить від слухання слів диявола. Протилежність вірі — страх. А страх — це і є віра в диявола. Ось чому я кажу, щоб люди не брали істину й не спотворювали її. Бо якщо ви категорично заявляєте, що єдиний шлях до віри — від слухання Слова Божого, тоді ви, найімовірніше, не зрозуміли, що говорив Павло. Адже, стверджуючи так, ви кажете, що ваша віра в мене зростатиме, якщо ви слухатимете мене.
Той самий дух віри
Віра приходить від слухання, і неважливо, що саме ви чуєте: мене, прогноз погоди чи те, що говорить диявол. Віра приходить від слухання. Сказані слова передають відповідний образ.
Апостол Павло говорив: «…маючи той самий дух віри…» (2 Кор. 4:13). За допомогою слів ви можете передати дух віри. Це одна з причин, чому Ісус говорив: «…слова, які Я говорю вам, є дух і життя». Ісус передавав вам дух віри та життя, які наповнювали Його, за допомогою слів, які Він говорив.
Потім апостол Павло продовжує в Рим. 8:2.
Бо закон Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від закону гріха і смерті.
Як той дух життя, який був у Христі, наповнив Його? Цей дух був переданий за допомогою Слова Божого, яке чув Ісус.
Ось чому Ісус так наполегливо наставляв Своїх учнів: «…зважайте на те, що чуєте…» (Мк. 4:24).
Це дуже важливо. Люди повинні бути дуже уважними й зважати на те, що вони чують. Вам не слід постійно терпіти осудження за те, що ви робите щось не так, бо цей дух наповнить вас. Навіть якщо ви напевно знаєте, що це неправильно, рано чи пізно це вплине на вас.
Дехто може відповісти на це: «Просто треба бути як та розумна корова, яка їсть сіно, а палиці випльовує». Звучить непогано, але іноді буває інакше. Одного разу в нас була коняка, яка відмовлялася їсти. Ми викликали ветеринара. Він відкрив їй рот, засунув руку в горло й витягнув звідти велику палицю, яка там застрягла. Виявилося, що коняка не могла їсти через цю палицю. І, можливо, вона б померла, якби ми не виявили цю палицю й не витягли її.
Деякі люди схожі на цю коняку. Вони не знають, як позбутися цієї палиці. Дух омани також передається словами. Якщо вас постійно хтось докорятиме за те, що ви помиляєтеся, цей дух наповнить вас. Зважайте на те, що ви чуєте.
Віра — це здатність осягати Слово Боже.
Це духовне поняття. І така здатність приходить і розвивається завдяки слуханню Слова Божого. Коли ви вперше це почуєте, необов’язково, що ви одразу це приймете.
Якщо ви жили в певній деномінації, можливо, вас навчали, що зцілення було можливим за часів апостолів. Можливо, вас навчали, що хрещення Духом Святим і говоріння іншими мовами сьогодні не для вас. Якщо вас справді так навчали, ви будете в це вірити. Коли ж ви почуєте, що це для вас, мине певний час, перш ніж ви вирішите, приймати це чи ні. Віра має прийти до того, як ви осягнете це Слово, яке є насінням істини. І щойно ви приймете це Слово у свій дух, зрештою воно принесе у вас свій плід.
Слухач Слова
У 1-му розділі Євангелія від Луки ми знайдемо класичний приклад людини, яка почула слово від Бога, але не прийняла його. Захарія та його дружина Єлисавета дуже хотіли мати дитину. Фактично, Біблія говорить, що вони молилися про дитину. Але дітей у них не було, бо Єлисавета була неплідною. Та потім Захарії явився ангел.
Побачивши його, Захарія збентежився, і страх охопив його.
Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута твоя молитва, і дружина твоя Єлисавета народить тобі сина, і назвеш його ім’ям Іван;
І буде тобі радість і веселість, і багато хто радітиме з його народження,
Бо він буде великий перед Господом; не питиме вина та сикеру, і Духом Святим сповниться ще від утроби матері своєї…
І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? бо я старий, і дружина моя вже в літах похилих. Лк. 1:12–15,18
Дозвольте мені перефразувати. Захарія сказав ангелові: «Як я дізнаюся, що ти говориш правду? Дай мені знак». Тієї миті він не був готовий прийняти Слово від Бога без знамення.
Умовні та безумовні обітниці
Деякі обітниці, які говорить Бог, — умовні, а деякі — безумовні. Безумовні — це ті, які Бог проголосив, і вони неодмінно здійсняться.
Однак багато обітниць Нового Завіту — умовні й здійсняться за певних умов. Є такі обітниці, які Бог дав Ізраїлю та Аврааму без жодних умов. Бог, постановивши їх, задіяв певні принципи, завдяки яким вони можуть бути виконані.
Коли Захарія говорив з ангелом, той відповів йому:
Ангел відповів йому: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою та звістити тобі це;
І ось, ти мовчатимеш і не матимеш змоги говорити до того дня, коли це здійсниться, за те, що ти не повірив моїм словам, які здійсняться свого часу. Лк. 1:19–20
Іншими словами, Бог знав, що якби Захарії не закрили рота, ця обітниця не здійснилася б. Очевидно, це була безумовна обітниця, оскільки ангел Гавриїл сказав: «…слова здійсняться свого часу». Це мало статися, і жодна людина не могла цьому перешкодити.
Бог закрив Захарії уста, щоб той не міг говорити доти, доки Божа обітниця не здійсниться. Бог вжив заходів, щоб перешкодити Захарії й надалі сповідувати невір’я.
Але буває так, що багато Божих бажань не здійсняться, якщо тільки ви не погодитеся з Богом. Так багато людей кажуть: «Якщо це воля Божа, це станеться. Якщо ж це не від Бога, це все одно не станеться».
Але деякі обітниці здійсняться незалежно від того, вірите ви в них чи ні. Ісус знову прийде. Ви можете вірити в це або ні, але Він усе одно прийде. Як бачите, ваша віра в це ніяк не впливає на Його прихід. Але є
Речі, які залежать від вашого невір’я. Коли йдеться про Божі обітниці щодо того, як вам увійти в Божий промисел і жити в ньому, тоді слова, які ви говорите в невір’ї, безпосередньо впливають на те, що ви матимете. Насправді зміни на краще чи на гірше залежать від вас.
На прикладі Захарії можна побачити, як діє Бог. Бог проголосив обітницю для Захарії, але він не прийняв це слово. Тому Богові довелося позбавити Захарію дару мовлення доти, доки не здійсниться обіцяне. Буває, що нам краще мовчати.
Ви помітите, що Захарія не заговорив одразу після народження сина. Його родичі намагалися назвати його сина його ж ім’ям, але Єлисавета сказала: «Ні, ім’я йому — Іван».
Усі вони почали сперечатися й запитали Захарію, як він хоче назвати сина.
Зауважте, що він усе ще не міг говорити.
І знаками запитували його батька, як би він хотів назвати його. Він попросив дощечку й написав: «Іоанн — ім’я йому». І всі здивувалися. І тієї ж миті розв’язалися його уста та язик, і він почав говорити, прославляючи Бога. Лк. 1:62–64
Після того, як усе сповнилося точно так, як хотів Бог, після того, як вони назвали дитину Іоаном, тієї ж миті розв’язалися уста Захарії, і він зміг говорити.
Слово Боже, прийняте Марією
Давайте розглянемо інший, протилежний приклад у тому ж розділі. Той самий ангел явився Марії.
Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; благословенна Ти між жінками.
І сказав Їй Ангел: не бійся, Маріє, бо Ти знайшла благодать у Бога; і ось, зачнеш в утробі, і народиш Сина, і даси Йому ім’я: Ісус.
Він буде великий і назветься Сином Всевишнього, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, батька Його;
і буде царювати над домом Якова навіки, і Царству Його не буде кінця. Лк. 1:28, 30–33
Марія не виявила невіри, але все ж поставила запитання. Вона просто хотіла зрозуміти, як це може статися.
Марія ж сказала Ангелові: як це станеться, коли Я чоловіка не знаю?
Ангел відповів Їй: Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе; тому й народжене Святе назветься Сином Божим. Лк. 1:34–35
Зверніть увагу, наскільки різними були відповіді Марії та Захарії.
Тоді Марія сказала: ось Я, Раба Господня; нехай станеться Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї Ангел. Лк. 1:38
Якщо Бог ставиться до всіх однаково, тоді чому Він не зробив Марію німою? Тому що Бог — неупереджений. Чому ж Він зробив так, що Захарія не міг говорити, а з Марією так не вчинив? Бог передав Своє послання через ангела Гавриїла і Захарії, і Марії.
Проблема полягала в тому, що Захарія не мав віри, щоб прийняти те, що сповістив йому ангел. Тому Бог просто зробив так, щоб він не міг говорити.
Що ж до Марії, то вона прийняла Слово Боже. Вона зберегла в серці Слово Боже, яке сказав їй ангел, а Захарія — ні. Марія погодилася з Богом після того, як ангел розповів їй, що це буде дія Духа Святого.
Дух Святий — автор Слова Божого. Слово Боже прийшло до Марії: «Ось, зачнеш в утробі, і народиш Сина», — дія, зовсім неприродна для неї та суперечлива її знанням. Для багатьох людей це здавалося неможливим. Але Біблія говорить, що неможливе для людини можливе для Бога. І те, що Він сказав, здійсниться. У Своїх Словах Бог вивільняє достатньо віри, щоб вони сповнилися. Якщо ви приймаєте щось із вірою — це неодмінно станеться.
Марія прийняла Слово. Дозвольте мені перефразувати відповідь Марії.
«Ти знайшов жінку, яка повірила Тобі. Нехай зі мною станеться все за Твоїм Словом».
Віра — це можливість прийняти те, що сказав Бог. Марія ніби зачала у своєму дусі Слово, яке сказав їй Бог. Ось що означає мати віру в серці — це здатність прийняти в утробу свого духу те, що проголосив Бог.
Щойно ви це зробите, це принесе свій плід у реальному світі.
Такою є сутність віри, якою її бачить Бог. «Бог послав Марії Своє Слово. Вона почула Слово, прийняла Слово у своєму серці й проголосила його».
Ви помітите, що в Лк. 1:38 Марія говорить: «…нехай буде Мені за словом твоїм». Сучасною мовою це звучить так: «Нехай буде так, як ти кажеш».
Тепер порівняймо слова Марії з тим, що відповів Захарія. Він сказав:
«Як мені знати, що те, що ти кажеш, — правда? Дай мені знак».
Марії не потрібен був знак. Вона прийшла до дому Єлисавети й проголосила:
…що вчинив мені величне Сильний, і святе ім’я Його. Лк. 1:49
Звідки вона це знала? У неї не було жодного фізичного підтвердження. Усе, що вона мала, — Слово Бога. Вона прийняла його. Віра дала їй можливість прийняти це Слово у свій дух.
Дух життя або дух смерті
Дух життя наповнює Слово Боже. У Ньому є сила, могутність, щоб приводити в дію те, що Бог сказав. Але Його потрібно прийняти, сховати в дусі людини, у її серці.
У Слові, яке почула Марія, було життя, і вона прийняла це Слово. Вона проголосила його після того, як сховала у своєму серці. І потім це Слово здійснилося на фізичному рівні.
Слово стало тілом
Це ключ до розуміння того, як Діва могла народити. Слово Боже сповнене віри й Духа життя. Бог промовив це Слово. Бог передав цей образ Марії. Вона прийняла його всередину себе. Вона відразу почала говорити те, що їй
сказав Бог: «Нехай буде мені за твоїм словом». Коли вона так сказала, ангел відійшов від неї, бо вона погодилася з Богом.
Ембріон в утробі Марії був не чим іншим, як Словом Божим. Ось чому так багато людей бентежиться через непорочне зачаття. Вони кажуть, що такого бути не може. Вони дивляться на це з біологічної точки зору. Але тут було задіяно не лише біологічний, а й духовний початок. Вона зачала Слово Боже.
Багато хто скаже: «Я не розумію, як таке могло статися». Апостол Петро дає нам цьому пояснення, кажучи:
Народжені не від тлінного насіння, але від нетлінного, від Слова Божого, живого і перебуваючого повік. 1 Петр. 1:23
Слово Боже — це живе, вічне насіння, що перебуває повік.
У Бутті, у третьому розділі, Бог пророкує про поразку сатани.
І ворожнечу покладу між тобою і між жінкою, і між насінням твоїм та між насінням її; воно розчавить тебе в голову, а ти будеш жалити його в п'яту. Бут. 3:15
Усі ми знаємо, і медицина також, що в жінки немає насіння. Воно є у представників чоловічої статі. Насінна рідина містить у собі насіння. Але в цьому місці Бог говорить про жінку, у якої було насіння. І Він знав, про що говорив. Про яке ж насіння говорить Бог, згадуючи насіння жінки? Ми знаємо, що в Бутті 3:15 під насінням мається на увазі Ісус. Але Ісус також був Словом (Ів. 1:1–3). Він був Словом, яке стало тілом (Ів. 1:14). Отже, насіння жінки, про яке йшлося в Бутті 3:15, і було нетлінним Словом Божим. І це те саме насіння, про яке говорить Петро у своєму першому посланні, у 23-му вірші.
Марія зачала Слово у своєму дусі, і воно дало результат на фізичному рівні.
І Слово стало тілом, і перебувало між нами, сповнене благодаті та істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. Ів. 1:14
Один із перекладів звучить так: слово вдягнулося в тіло. Воно було насінням у жінці, яке дав їй Бог. І воно було сховане в її серці (дусі) та проявилося в її фізичному тілі.
Я вірю, що будь-яка віруюча людина, яка отримала Слово Боже щодо будь-якої Божої обітниці в Новому Завіті (обітниці, що стосується наших днів), зможе побачити, як воно здійснюється, якщо сховає його у своєму серці й стане ніби вагітною ним.
Зверніть увагу, що з Марією це сталося не за одну ніч. Це був тривалий процес. Минув певний проміжок часу.
Це процес. Сповідання Слова Божого — це процес. Це спосіб життя.
Потрібно багато часу, щоб розбудовувати свою віру.
Деякі починають надто пізно — коли йдеться про життя і смерть. Якщо лікарі можуть вам допомогти, не осуджуйте себе й зверніться до них. Бог хоче, щоб ви були живі та здорові. Якщо вам допомагають ліки, не бійтеся їх приймати. Одужуйте. Візьміть Слово й запобігайте наступній атаці за допомогою Слова Божого та вашої віри.
Ось суть того, чого я навчаю: сповідання Слова Божого — це процес його формування у вашому дусі. Вам необхідно робити це постійно. Через деякий час це дасть свій результат.
Фінансовий образ
Я вірю, що ви як віруюча людина здатні прийняти Слово Боже також і щодо фінансів. Почніть із того, щоб бути вірними обітниці: «Давайте, і дасться вам». Потім, після того як почнете давати, сповідуйте щодня:
«І дасться мені: мірою доброю, струшеною, утрушеною та переповненою відсиплють мені в лоно моє. Я щедро сію і щедро пожинатиму. Бог мій сильний збагатити мене всякою благодаттю, щоб я, завжди й у всьому маючи повне достатку, був багатий на всяке добре діло» (Лк. 6:38; 2 Кор. 9:6, 8).
Чинячи так, ви передаєте образ того, як Бог бачить вас, у свій дух. Так починає приходити віра. Ви отримуєте дух життя для цієї обітниці. Ця обітниця не матиме життя, якщо вона просто написана на папері. Вона не здійсниться, доки стоятиме на вашій книжковій полиці. Вона проникне всередину вас, коли ви проголосите її. Дух життя, що наповнює Слово, одного разу прихований у вашому серці, спонукає обітницю здійснитися у вашому реальному житті.
Завдяки цьому відбуватимуться такі речі, які ніколи не сталися б, якби ви не прийняли їхній образ у свій дух.
Образ Святого Духа
Кожен віруючий, який прийняв Слово Боже про хрещення Святим Духом і говоріння іншими мовами та приховав його у своєму серці, отримає здійснення цієї обітниці. Дух Святий проявить Себе через дух віруючої людини в молитві іншими мовами.
Дух Святий прийде, коли ми вправляємося у вірі. Так само приходить і спасіння. Це стосується й зцілення. Це шлях здійснення Божих обітниць. Спочатку вони мають бути зачаті у вашому дусі.
Усе, що ви приймаєте від Бога, спочатку приходить у ваш дух, зачавши віру.
Лоно Духа
Багато хто вважає, що дух людини — це приймальний центр усього, що людина приймає від Бога. Спочатку необхідно прийняти Слово Боже. Потім, будучи зачатим, Слово набуває духовного життя в дусі людини.
Але не факт, що це станеться лише тому, що ви одного разу щось почули або тому, що хтось сказав це сотні разів. Спочатку вам необхідно повірити в те, що ви говорите, і в те, що це станеться. Можуть минути тижні або навіть місяці, перш ніж ваша віра досягне такого моменту, коли ви повірите, що відбувається те, що ви проголошуєте.
Я говорю про те, про що ще не говорили.
Перший етап проголошення Слова Божого — робити трохи більше, щоб прийшла віра. Коли ви лише починаєте проголошувати Слово Боже, вас наповнює зовсім невелика кількість творчої здатності. Люди кажуть: «Я вже три дні проголошую це. Не розумію, чому нічого не відбувається».
Це не просто виконання ваших забаганок. Це не формула. Це — стиль життя.
Ми живемо кожним Словом Божим.
Ви берете Слово Боже, наповнене духовною силою, силою Бога, і промовляєте його. Потім дух, що наповнює це слово, проникає у вас і починає наповнювати вас. Ваш голос чує ваше внутрішнє вухо, і воно спрямовує це
Слово у ваш дух. І, продовжуючи сповідувати Слово Боже, воно передається вашому духу. Потім, коли воно потрапляє у ваш дух у достатку, ваші уста починають його промовляти. І коли воно знову опиняється на ваших устах, ваша віра стає набагато міцнішою (Мт. 12:34, 35).
Пам’ятайте, що ми говоримо про Божі обітниці. Усі обітниці Нового Завіту можуть бути здійснені таким шляхом. Усе починається із насіння, яким є саме Слово Обітниці. Спочатку це насіння потрапляє в серце, росте і приносить плід.
Вірити Богові — це рішення, яке ви повинні прийняти
Хоча віра — це здатність приймати Слово Боже в людський дух, вам не завжди хочеться вірити Богові. Вам необхідно прийняти рішення завжди вірити Богові.
Ви ж не приймаєте рішення вірити Богові, прокинувшись одного ранку. Насправді більшість днів, прокидаючись, людина думає якраз навпаки: «Дорогий Господи, мені не хотілося б вірити в це сьогодні. Я знаю, так сказано у Твоєму Слові. Але те, що я зараз бачу в реальному світі, зовсім не відповідає Твоєму Слову. Я хотів би, щоб мені не довелося в це вірити».
Але вам треба прийняти рішення вірити, якщо ви хочете щось отримати. Це означає, що іноді вам доведеться вірити навіть за очевидної поразки. Навіть якщо ви все ще в нестачі, будьте наполегливими у прийнятому вами рішенні — вірити обітниці. Коли все йде зовсім не так, як хотілося б, — час замкнути рота на замок і вірити. Ось як про це говорить апостол Павло.
Нехай жодне гниле слово не виходить із ваших уст, а тільки добре для збудування у вірі, щоб воно приносило благодать тим, хто слухає.
І не засмучуйте Святого Духа Божого, Яким ви запечатані на день викуплення. Еф. 4:29, 30
У певних ситуаціях, коли ви не можете погодитися зі Словом Божим, краще просто мовчіть. Але бувають випадки, коли нам необхідно змусити наші уста сповідувати Слово Боже, щоб змінити ситуацію, що склалася.
Наші слова завжди мають бути сповнені віри, і вони також мають приносити благодать тим, хто слухає. Чи бувало у вас так, що ви зупинялися посеред розмови й запитували себе: «Хто тут слухач номер один?»
Якщо ви подивитеся в дзеркало, то зрозумієте, що ви і є слухачем номер один. Ви перший, хто почує ваші слова. Спочатку ви почуєте їх у себе в голові, у вигляді думок. Потім ви озвучите їх.
Пам’ятаєте, ми говорили про те, як ви почули свій голос на записі? Коли ви його почули, то були приголомшені й збентежені, адже він звучав не так, як вам здавалося, звучить ваш голос. Причина в тому, що практично весь час ви чуєте себе своїм внутрішнім вухом. Якщо ви одягнете навушники й говоритимете, ваш голос здаватиметься вам дуже гучним, тому що ви чуєте його ще й внутрішнім вухом. І це вухо передає ваш голос прямо у ваш дух. Саме так Слово Боже потрапляє у ваше серце. Ось чому віра прийде набагато швидше, якщо ви будете проголошувати Слово Боже вголос. Тому що ваш дух краще й швидше сприйме те, що сказали ви, ніж те, що сказав хтось інший. Я можу читати вам Слово Боже вголос, але це не справить такого впливу, як якщо ви самі будете говорити й проголошувати Слово Боже.
Ваш голос, що промовляє Слово Боже, передасть силу віри у ваш дух глибше. Ось чому в книзі Приповістей сказано: «Милість та істина нехай не залишають тебе: прив’яжи їх до шиї своєї, напиши їх на таблиці серця свого» (Прип. 3:3).
Промовляючи Слово Боже, ви пишете його на таблицях свого серця. Псалмоспівець Давид говорив: «…язик мій — перо скорописця» (Пс. 44:1).
Ось так ми пишемо Слово Боже на таблицях нашого серця. Ось так приходить віра. Віра приходить від слухання Слова Божого. Щоб почути його, хтось має сказати його вголос. І якщо ви говорите Слово Боже своїми устами — це найефективніший метод здобуття віри. Віра прийде швидше, якщо ви сповідуєте Слово своїми устами.
Сповідання — сила тяги
Сповідання для вашої віри — те саме, що сила тяги для літака. Без цієї сили літак ніколи не зміг би відірватися від землі. Він значно важчий за повітря. Вам потрібно мати щось, за допомогою чого літак зможе злетіти, відірвавшись від землі. Вам потрібна сила тяги, тому що існує закон підйомної сили, здатний подолати силу всесвітнього тяжіння. Закон тяжіння не перестане діяти, коли ви підніметеся на борт літака. Під час зльоту літаку вдається подолати силу тяжіння завдяки сильнішій сукупній дії законів підйомної сили та сили тяги.
Сила невидимого
Ось приклад того, як можна використовувати те, чого ви не бачите, щоб перевершити те, що ви бачите: що, якби я піднявся на борт літака, подивився на його крила й сказав: «Я не бачу жодної підйомної сили на крилі цього літака. Я не можу полетіти на ньому сьогодні, бо там немає підйомної сили. Може, сьогодні просто не Божа воля, щоб я летів цим літаком?»
Справді, на крилі літака немає жодної видимої підйомної сили. Але це крило спроєктоване так, щоб створювати цю силу, разом із силою тяги під час польоту. Але якщо починати зліт без будь-якої сили, як я дізнаюся, що в момент, коли швидкість літака досягне 70 вузлів, цієї сили на крилі буде достатньо, щоб літак зміг відірватися від землі? Я знаю це, тому що маю віру в невидиме.
Усі ми маємо віру в невидиме. І як же нам вдається її набути? За допомогою слів. Якось мені розповіли, що крило літака спроєктоване аеродинамічно так, що повітря, яке обтікає крило літака, створює низький тиск у верхній частині крила. Повітря обтікає крило зверху з більшою швидкістю, ніж знизу, утворюючи таким чином низький тиск у верхній частині крила. Повітря під крилом прагне зрівнятися з цим низьким тиском. Це і створює те, що називається підйомною силою. І ця сила переважає силу тяжіння, тому літак може ширяти, наче птах.
Суть у тому, що сповідання для вашої віри — це те саме, що тяга для літака. Без нього вам не вдасться відірватися від землі.
І незнатне світу, і принижене, і те, що нічого не значить, обрав Бог, щоб скасувати значуще
Як же мені вдалося набути віри в невидимі закони, які змушують літаки літати? Я зробив це за допомогою слів. Мій інструктор поділився зі мною знаннями про те, як діють невидимі для нас закони. Ці знання передали мені віру, віру в невидиме. І тепер я без сумніву вірю, що літаки можуть літати, попри те, що вони важать багато тонн.
Я можу не розуміти всього досконало щодо підйомної сили, але я вірю в закон. Принаймні я знаю, що цей закон спрацює, якщо скористатися тягою.
Віра — це також закон. Ви повинні мати віру в закон віри, і лише потім, використовуючи сповідання, зможете застосувати цей закон. Дозвольте мені повторитися. Сповідання для вашої віри — це те саме, що тяга для літака.
Без тяги не було б підйомної сили. Без сповідання Божого Слова ваша віра не зможе відірватися від землі.
Під час польоту літаком можна знизити швидкість, зменшити підйомну силу, але ви все ще летітимете. Ви можете сидіти в літаку, який летить зі швидкістю понад 400 кілометрів на годину. Ви можете знизити швидкість удвічі. Зробивши це, ви використовуватимете вдвічі меншу тягу, але все ще ширятимете в небі. Однак швидкість становитиме лише 240 кілометрів на годину.
Ви можете подумати, що, чинячи так, заощаджуєте паливо. І ви вирішуєте ще більше знизити швидкість. Зробивши це, ваша швидкість упаде до 140 кілометрів на годину, і ви зможете летіти на тій самій висоті. Але щоб зробити все це, вам необхідно збільшити кут атаки літака. Усе це значно збільшить тривалість польоту, необхідну для досягнення місця призначення. Ви взагалі можете вирішити вимкнути двигуни.
Без тяги ви стрімко полетите вниз!
Це ідеальний приклад того, що може статися з вашою вірою без сповідання. Пам’ятайте: ваша віра ніколи не зможе піднятися на рівень, вищий за рівень ваших сповідань.
Я хочу повторити це три чи чотири рази в різних варіантах, щоб ви не пропустили те, що я хочу сказати. Ваше сповідання — це стеля для вашої віри.
Ваша віра не зможе перевершити ваше сповідання. Чим більше ви зростаєте у сповіданні — проголошуєте Слово Боже, — тим більшою буде ваша віра в Божий провидінь і забезпечення. Вам не вдасться зробити все за одну ніч.
Усьому потрібен час. Я не навчився керувати літаком за один день. Вам потрібно зростати у вірі. Ви будете робити помилки. Це подібно до дитини, яка вчиться ходити. Вона падає і встає. Вона не каже: «У мене не виходить ходити. Я не збираюся цього вчитися. Я буду повзати до кінця свого життя».
Ні, вона знає, що рано чи пізно в неї вийде. Вона бачить, як це роблять інші.
Вам необхідно практикуватися у вашій вірі. Щоб робити це, вам потрібно почати там, де ви зараз перебуваєте. Ви не можете почати з рівня віри Орала Робертса. Ви почнете зі свого рівня віри. Сповідання Слова Божого для вашої віри — те саме, що тяга для літака,
яка сприяє його злету. Без цієї тяги, що змушує літак рухатися, не буде й злету. Без Слова Божого у вас не буде віри.
Мати віру лише сьогодні зовсім не означає, що вона все ще буде у вас через десять, тридцять днів або через пів року. Якщо ви обмежите доступ Слова (зменшите швидкість), ви ще зможете деякий час ширяти. Але це ненадовго — ви неодмінно впадете.
Одного разу я запитав Господа: «Чому зараз мої справи йдуть не так добре, як рік тому? Здається, що доводиться боротися за те, що раніше приходило так легко».
І поки я молився в Дусі, до мого духу прийшло слово. «Ти зменшив швидкість».
Я перепитав: «Що я зробив?»
Бог відповів: «Сповідання для твоєї віри — те саме, що тяга для літака. А ти почав зменшувати швидкість у своєму сповіданні».
Потім у моєму дусі виникло ще одне питання: «Що ти робив рік тому, коли все було набагато легше, а твоя віра — набагато міцнішою?»
Я зупинився і замислився. Рік тому щодня я сповідував Слово Боже з маленької брошури під назвою «Божа творча Сила». Я не пропускав жодного дня. Не те щоб мене змушували це робити, але я хотів насичувати свій дух. Я робив це щодня, розмірковуючи над Словом Божим. Я сказав: «Я вже кілька місяців перестав це робити».
Це була відповідь для мене. «Ти перестав сповідувати Слово Боже, і твоя віра почала зменшуватися. Ти втрачаєш прагнення».
Господь сказав: «Якщо ти знову віднайдеш це прагнення (сповідання), у тебе знову з'явиться сила».
І коли я вчинив так, як сказав Бог, усе сталося так, як Він обіцяв. У невидимих речах є неймовірна сила та здатність. Чи говорили ви коли-небудь: «Я не можу повірити в те, чого не бачу!»? Раніше я так говорив. Але тепер я маю велику віру в невидимі сили, здатні скасувати значуще, будучи непомітними.
І зараз, коли я сиджу в літаку, я без сумніву очікую, що повітря, якого я не бачу, обтікає крила літака (я не розумію, як це відбувається) достатньо швидко, щоб закон (якого я не бачу)
Змусив літак вагою понад дві тонни ширяти, мов птах. Невидимий закон скасовує те, що можна побачити.
Мені просто необхідно мати віру в усе, чого я не бачу або не розумію, щоразу, коли я сідаю за штурвал літака. Хтось передав мені віру за допомогою слів. І це стало частиною мене. Ви можете не довіряти літакам через те, що не розумієте, як вони можуть літати. Але настане час, і хтось зможе переконати вас полетіти літаком, передавши вам своє бачення, і ви повірите цій людині, хоча все ще не до кінця розумітимете, як це відбувається. Але літаки через це не перестануть літати. Принципи працюватимуть, навіть якщо ви не розумієте їх досконало.
Здається, я надто далеко відійшов від головної теми. Але я дуже сподіваюся, що цей приклад допоможе вам зрозуміти, як працює принцип віри.
Розвиток принципів
Ми говоримо про принципи, а не про формули. Сповідання Божого Слова — це принцип, який потрібно розвивати. Це не просто формула. Сповідання не діятиме лише тому, що ви просто його проголосили. Але, проголошуючи його, ви змушуєте його діяти.
Це процес. Він потребує часу. Минуть тижні. Можливо, навіть місяці. Це має стати вашим способом життя.
Відверто кажучи, перша стадія сповідання не матиме значного впливу на проблеми, з якими ви зіткнулися. Це станеться, коли ви повірите. Проголошуючи вголос Слово, ви зміцнюєте свою віру. Але це не просто механічна дія, це момент послуху Божому Слову.
Не повторюйте помилок інших людей. Вони кажуть: «Я — людина віри. Я збираюся сповідувати Слово Боже. Я збираюся залишити роботу й жити вірою».
Ви можете померти з голоду, зробіть так!
Не треба залишати роботу. Використовуйте свою віру на роботі. Візьміть Слово Боже й працюйте з ним доти, доки ваш дух не буде впевнений, що Слово Боже — це істина для вас. Коли ви будете настільки впевнені, це слово сповниться.
Чим більше ви розвиваєтеся у вірі або в страху, тим ближче ви до здійснення того, чого очікуєте. Хтось дуже розвинений у сфері страху, а хтось — у вірі. Запам’ятайте наступні два моменти.
Страх приходить від слухання слів диявола. Віра приходить від слухання Слова Божого.
Важко сказати краще, ніж у книзі Ісуса Навина:
Нехай ця книга Закону не відходить від твоїх уст, але роздумуй над нею вдень і вночі, щоб точно виконувати все, що в ній написано: тоді ти матимеш успіх на своїх шляхах і будеш діяти розсудливо. Іс. Нав. 1:8
Кінець уроку.
Автор: Чарльз Кеппс
Джерело: Книга «Віра і сповідання».
