Урок 6. Розвиваючи віру. Школа «Віра і сповідання», яка закладає надзвичайно глибокий фундамент на Слові Божому. Чарльз Кеппс навчає, як активувати силу Бога у вашому житті.
Є люди, які намагаються повірити в те, що матимуть мільйони, щоб творити добрі справи, тоді як вони ще не навчилися вірити в те, що зможуть хоча б оплатити рахунки за електроенергію. Такі люди перевантажили свою віру. Деякі люди мають віру лише в те, що матимуть 10 гривень, а намагаються керуватися нею на мільйон. Нам треба навчитися користуватися своєю вірою на тому рівні, на якому ми перебуваємо.
Я думаю, що це основна причина того, що в церквах виникають проблеми з такими людьми. Вони їздили на семінар, де почули, як хтось навчав: «Ви можете мати все, що скажете». Але вони почули лише частину вчення й повернулися додому, думаючи, що тепер можуть усе.
Вони наробили купу дурниць, називаючи все це вірою. А потім пастору церкви, яку вони відвідують, доводиться розбиратися з усім цим. Вони перевантажили свою віру, здійняли багато галасу з нічого, а пастори думають, що в усьому винні вчення семінарів, на які вони їздили.
Дійте на власному рівні
Ми розглянемо проблему, яка виникає тоді, коли люди діють поза межами свого розвитку.
Вам потрібно залишатися на своєму рівні розвитку віри й, відштовхуючись від нього, зростати далі. Але починати вам треба з того рівня, на якому ви перебуваєте. Те, про що я говоритиму, може здатися комусь дуже простим, але багатьом це допоможе зрозуміти, що не можна почати будівництво з другого поверху, оминувши перший.
Починайте з того рівня, на якому ви перебуваєте, і будьте впевнені в тому, що знаєте, до чого прагнете. Ісус говорив, що не можна розпочинати будівництво, не підрахувавши одразу витрат. Це хороша порада, але іноді, коли люди хочуть жити вірою, вони забувають підрахувати ціну того, що сповідують.
Я пам’ятаю одного чоловіка, який одного разу почув вчення про віру та сповідання. Він був на початку свого професійного шляху. Він знайшов будинок, який хотів придбати. Він був дорогим — приблизно 100 тисяч доларів.
Він почав сповідувати, що придбає цей будинок. Він почав вірити в це й сповідував Слово Боже у цій сфері.
Зрештою він придбав цей будинок. Те, як це відбулося, було майже надприродним, бо в нього не було жодних заощаджень, щоб виплачувати іпотеку за цей будинок. Вірою він здійснив цю угоду.
Цьому чоловікові так сподобався цей метод, що він почав сповідувати й вірити в те, що матиме літак. Він придбав літак так само, як і будинок. Потім він виявив, що його доходів недостатньо, щоб утримувати все, що він придбав.
Я розповідаю цю історію не для того, щоб принизити цього чоловіка, а для того, щоб застерегти інших від таких самих помилок. Іноді люди відмовляються від здорового глузду, коли йдеться про віру. Не розвивайте свою віру лише для того, щоб отримати від Бога якісь речі. Ви можете отримати так багато, що потрапите в неприємності.
Деякі моменти, що стосуються віри, часто взагалі не згадуються. Але про них потрібно говорити, бо вони допоможуть вам не потрапити в пастку. Завжди розвивайте свою віру так, щоб утримувати все те, у що вірите, ще до того, як отримаєте це.
Так, ви можете використовувати свою віру, щоб отримати те, що вам не по кишені. Спочатку порахуйте, чи зможете ви утримувати те, чого так хочете.
Багато хто упускає це, не розвиваючи свою віру для того, щоб отримати гроші на утримання того, у що вони вірили й що отримали. Потім вони опускають руки й кажуть: «Усе це просто не працює».
Але якраз навпаки: це спрацювало так добре, що втягнуло їх у неприємності. Вони до кінця не зрозуміли, як це працює, бо знайшли спосіб отримувати якісь речі, але не використали здоровий глузд, щоб підрахувати витрати.
Завжди підраховуйте витрати. Сім разів відміряй, один раз відріж, — говорить стара приказка. І це хороша порада.
Віра чи припущення
Вам необхідно чітко розмежовувати віру та припущення. Не відмовляйтеся від здорового глузду й загальноприйнятих методів, які працюють, лише тому, що ви почали вірити.
Якось на одному із семінарів до мене підійшов чоловік. Він сказав:
«Дехто з нас приїхав сюди лише тому, що чув, що ви фермер і людина віри. І ми хочемо знати, чи використовуєте ви добрива на своїй фермі?»
Я відповів: «Так. А ви використовуєте бензин у своїй машині?»
Якось Вілл Роджерс сказав: «Усі неосвічені, просто кожен у чомусь своєму». Я не намагаюся глузувати з того чоловіка, я просто хочу вказати на те, як люди думають. Вони хочуть догодити Богові, але іноді в них більше завзяття, ніж знань. Не треба відмовлятися від добрих загальноприйнятих методів лише тому, що ви увірували. Використовуйте свою віру, щоб досягати успіху у своїй справі.
Подивіться, що сказано в Євр. 11:1
Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому.
Без підміни
Якщо ви намагаєтеся замінити віру доброю діловою практикою, ви накличете на себе неприємності. З іншого боку, не намагайтеся замінити вірою всі добрі набуті навички й уміння. Ніколи не задовольняйтеся лише доброю прибутковою справою. Щодня люди зазнають банкрутства, керуючись лише навичками й не вдаючись до віри. Вони говорять лише негативні речі, цитують десятигодинні новини, вони сповнені всього негативного.
Вам необхідно поєднувати віру з усім, що ви робите. Вправляйтеся у вірі щоразу, коли чимось займаєтеся (Пс. 1:3).
Був час, коли один чоловік постійно мені телефонував. Якось він зателефонував і сказав: «Брате Кеппсе, я виконую те, про що нам говорить Слово Боже. Я сповідую Слово Боже у сфері своїх фінансів. Але чому це не працює?»
Сам факт, що він запитав: «Чому це не працює?» — уже свідчить про його невіру в те, що це спрацює. Цей чоловік не перебував у вірі, він дивився на обставини, що його оточували. У його випадку вірити означало міцно триматися сповідання, знаючи, що воно спрацює.
Ця людина сказала: «Я зробив усе, про що говорить Слово Боже. Що мені тепер робити?»
Я відповів: «Продовжуй робити те саме, що й робиш! Ще не все закінчилося! Просто продовжуй у тому ж дусі. Це не станеться за одну мить. Цей процес потребує часу, щоб щось змінити. Ти не отримаєш того, що сповідуєш, за одну мить і не зміниш це за одну мить».
Приблизно через місяць він знову зателефонував і сказав, що нічого не змінилося і що нічого не діє.
Зрештою я сказав йому: «Твоя проблема — за три сантиметри нижче від твого носа — це твій рот. Бог говорить, що це має діяти, а ти говориш, що це не діє».
Ваша віра і Слово Боже + час = зміни
Через рік я зустрів цю людину, і вона радісно проголосила, що Слово Боже дієве!
Воно має силу весь час, просто знадобився час, щоб воно здійснилося. Багато людей зазнають невдач лише через те, що забувають той факт, що для того, аби щось розвинулося і здійснилося, потрібен час. Щоб щось змінити, також потрібен час. Якщо ви були негативною людиною понад 15 років, ви не змінитеся за кілька днів.
Спочатку вам необхідно запустити дію речей у духовному світі. За 750 років до того, як Бог послав Ісуса на землю, Він пророкував про це через пророка Ісаю. Бог почав говорити про це за 750 років до здійснення пророцтва. А нам так часто хочеться, щоб усе сталося в одну мить.
Брак знань
Коли я вперше почув учення про віру та сповідання, я сказав: «Я навіть не знав, що про це йдеться в Біблії».
До цього я ніколи не чув, щоб хтось проповідував на цю тему. Я не знав, що Ісус сказав, що ми можемо мати все, про що попросимо. Я думав: «Якби це справді було так, то в нашій церкві говорили б про це».
Але в моїй церкві про це навіть не знали. Коли я вперше про це почув, я відкрив Біблію і перевірив. І про це згадувалося в Біблії — Сам Ісус сказав про це.
Ісус у відповідь каже їм:
Майте віру Божу, бо істинно кажу вам: якщо хто скаже цій горі: «Піднімись і кинься в море», — і не засумнівається у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому те, що він скаже.
Тому кажу вам: усе, чого попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам.
Мк. 11:22–24
Віра і проголошення дають результати
Зверніть увагу, що у віршах вище сказано: хто скаже. Якщо ви запитаєте людей, про кого йдеться, вони скажуть вам, що про когось. Але ж ідеться не просто про когось, а про того, хто скаже… Якщо хто скаже… і не засумнівається у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому те, що він скаже.
Це не означає, що це стосується лише віри в те, що гора може переміститися. Треба вірити, що все, що ми говоримо, — здійсниться. Іншими словами, вивільняйте віру в кожне сказане вами слово.
Саме цього я так довго не міг зрозуміти. Я чув найрізноманітніші проповіді на цю тему, але одного разу, коли знову читав це місце, мене ніби осяяло: «…усе, чого попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам».
Я раптом зрозумів, що це означає більше, ніж просто повелівати обставинам чи горі. Нам необхідно розвивати віру в те, що ми говоримо, вірячи, що все, що ми проголошуватимемо день за днем, обов’язково здійсниться.
Єдиний спосіб здійснити це — говорити лише те, чого ми справді хочемо. Не вимовляйте вголос того, чого не бажаєте собі. Не сповідуйте того, чого не хочете. Ми так часто говоримо те, чого насправді не хочемо, щоб здійснилося. Тому ми не можемо вірити всьому, що говоримо.
Наприклад, якби Ісус прийшов до вашої церкви, проходив проходом, торкався всіх і казав: «Після того як Я доторкнувся до вас, те, що ви скажете, те й станеться». Як ви думаєте, чи змінило б це наш словниковий запас?
Якби Ісус так учинив, у більшості церков прихожани схопилися б на ноги й сказали: «Вау! Ісусе, Ти так нас ощасливив, що ми померли від радості!» Запевняю вас, наступні два тижні ви займалися б похованнями!
Ми так звикли говорити негативні речі. Більшість наших висловлювань негативні. Ворог настільки сильно впливає на нас через нашу повсякденну мову, що це утримує нас від вивільнення віри у наших словах.
Ісус сказав, що все, чого ми попросимо у молитві, віруючи й не сумніваючись, буде нам.
Нехай ваші слова будуть чесними й правдивими
Минеться час, перш ніж ви зможете до кінця повірити, що все, що ви говорите, станеться. Вам не вдасться змінитися в одну мить, тому що ви багато років поспіль говорили безглузді й збочені слова.
Ви говорили щось подібне: «Кажу тобі, мене вже нудить від того, що я їм»,
«Це так мене потішило, що я ледь не помер», «Я ледь не помер від сміху», «Помер би, якби не пішов туди», «Це вбиває мене», «Це коштувало мені здоров’я». Добре, якщо ми не вивільняли віру, коли говорили такі слова.
Чому в нашій мові так багато негативу? Це робота диявола. Він спотворює слова й робить так, щоб вони діяли проти нас, а не на нашу користь. Усі ці висловлювання спрямовані на те, щоб утримувати нас від віри у власні слова.
Нам треба вчитися вивільняти віру в усьому, що ми говоримо. Нехай усе, що ви говорите, буде простим і чесним. Ось як про це говорив Ісус:
Нехай же буде слово ваше: так, так; ні, ні; а що більше над це, те від лукавого.
Мт. 5:37
Апостол Павло також говорить про це у Другому посланні до Коринтян 1:17–20
Маючи такий намір, чи легковажно я вчинив? Або те, що я задумую, чи задумую за тілом, так що в мене буває то «так, так», то «ні, ні»?
Вірний Бог, що наше слово до вас не було то «так», то «ні».
Бо Син Божий, Ісус Христос, проповідуваний серед вас нами, мною, Силуаном і Тимофієм, не був «так» і «ні»; але в Ньому було «так», -
Бо всі Божі обітниці в Ньому «так» і в Ньому «амінь» — на славу Божу через нас.
Отже, нам необхідно очистити наші уста й наші розмови так, щоб ми могли вивільняти віру у своїх словах так, як це робив Бог.
Чим більше ви зростаєте у своїй вірі, тим швидше прийде прояв. Я чув, як люди говорили: «Я сповідував Слово Боже. Я сповідував достаток і відсутність нестачі. Я щедро давав і сповідував, що мені буде дано мірою доброю, натрушеною, струшеною та переповненою. Але минали тижні, навіть місяці, перш ніж це здійснювалося. Та варто було мені сказати щось негативне, як це одразу здійснювалося».
Причина полягає в тому, що ми більш розвинені в негативному, ніж у позитивному.
Віра приходить від слухання. І якщо ви чуєте, як самі говорите негативні речі, і якщо робите це вже багато років, то ви дуже розвинені в цих негативних речах.
Пильнуйте свої уста
Коли ви вирішуєте більше не говорити негативного, а лише позитивне, погоджуючись із Богом, мине певний час, перш ніж це позитивне сховається у вашому серці, щоб ви, так би мовити, ним завагітніли. Минуть тижні й місяці, перш ніж це стане реальністю у вашому житті. Потім вам доведеться позбутися деяких слів-паразитів у своєму словниковому запасі, адже вони можуть діяти проти вас. Вони не дають вам мати віру в те, що ви говорите. Вони послаблюють ваші слова, позбавляючи їх позитивної віри, яка діяла б для вас.
Йов глибоко розумів це, коли сказав:
Бо жахливе, чого я жахався, те й спіткало мене; і чого я боявся, те й прийшло до мене.
Йов 3:25
Йов не просто чогось боявся, він перебував у страху. Йов навіть уживає слово жах. Ганяйте страх подалі зі свого життя. Протистійте йому так само, як ви протистоїте дияволу. Вам необхідно навчитися користуватися Божими принципами.
Не чекайте, що ви станете позитивними і ваша віра зросте за одну мить. Щоб це сталося, треба старанно практикуватися. Зрештою ви дійдете до того, що говоритимете слова, здатні змінити напрямок вашого життя. І пам’ятайте: якщо ви сказали щось лише один раз, це не означає, що воно станеться. Але постійне проголошення цього вголос дає вашій вірі зростати й вивільняти віру в те, про що ви говорите.
Цілком упевнений
Так само, як і Авраам, ви можете бути цілком упевненими. Біблія говорить, що Авраам був … цілком упевнений, що Він (Бог) сильний і виконати обіцяне (Рим. 4:21). Як Авраамові вдалося бути цілком упевненим? Напевно, це вийшло в нього не тому, що він повторював те, що нашіптував йому диявол, або те, що підказували обставини, у яких він перебував.
Секрет у тому, що для того, щоб бути цілком упевненим у тому, що говорить вам Бог, потрібно, щоб Слово Бога постійно було на ваших устах. Саме це Бог повелів Ісусові Навину в книзі Іс. Нав. 1:8. А у Второзаконні 28 ми знаходимо класичний приклад того, як Бог навчає Ізраїль увійти в Його обітниці.
Якщо ти, коли перейдете [за Йордан], слухатимешся голосу Господа, Бога твого, ретельно виконуватимеш усі Його заповіді, які заповідаю тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе вище за всі народи землі;
І прийдуть на тебе всі ці благословення й сповняться на тобі, якщо слухатимешся голосу Господа, Бога твого.
Благословенний ти в місті й благословенний у полі.
Благословенний плід утроби твоєї, і плід землі твоєї, і плід худоби твоєї, і плід волів твоїх, і плід овець твоїх.
Благословенні твої комори й твої сховища.
Благословенний ти при вході своєму й благословенний ти при виході своєму.
Втор. 28:1–6 Послушний, щоб проголошувати
Усі ці обітниці умовні. Подивіться на перший вірш: … Якщо ти будеш слухати голосу Господа Бога твого, ретельно виконувати всі Його заповіді, які заповідаю тобі сьогодні…
Голос Господа Бога, який ми чуємо сьогодні, — це Слово Боже, виголошене вголос. Потрібно дуже уважно читати ці вірші, щоб добре зрозуміти, про що в них ідеться.
Коли я почав вивчати цей уривок Писання, Господь сказав мені: «Зверни увагу на слово слухати, яке значення воно має єврейською мовою».
Мені здавалося, що я цілком розумію і знаю значення цього слова, але все ж я подивився на нього. Спочатку слово, яке в нас перекладено як чути, єврейською мовою означає «слухати розважливо». Також воно означає «бути слухняним» і «проголошувати».
Також Бог сказав мені звернути увагу на слово ретельно. Я думав, що знаю, що означає робити щось ретельно. Але, на мій подив, я виявив, що це слово єврейською мовою означає «повністю, досконало, далеко, стійко і все голосніше й голосніше». І воно могло бути вжите саме в такому значенні.
Я дозволив собі трохи перефразувати цей уривок так:
Якщо ти будеш розважливо слухати, будеш слухняним, будеш повністю, досконало, стійко, все голосніше й голосніше проголошувати те, що сказав тобі Бог, якщо будеш виконувати всі Його заповіді, які Бог заповідає тобі сьогодні, то прийдуть на тебе всі ці благословення і сповняться на тобі.
І те, що Бог говорить у Повторенні Закону, дуже схоже на те, що Бог сказав Ісусу Навину.
Бог сказав: «Просто сповідуй те, що Я сказав. Уважно слухай Моє Слово, почни проголошувати його повністю, досконало, стійко, все голосніше й голосніше».
Бог наказав їм, щоб Його Слово було в них на устах.
Потім Бог сказав: «Коли ви будете робити все це, усі ці обітниці прийдуть на вас і сповняться на вас».
І це не відбувається в одну мить. Спочатку слухняність, потім благословення.
Потім Бог говорить про прокляття. Зверніть увагу, що вони приходять у життя лише тоді, коли люди виявляють непослух. Пам’ятайте, що ми говоримо про віру та сповідання. І сила віри діє лише в серці. І Бог розповів Ізраїлю, як розвивати віру в серці, щоб отримати благословення. Секрет полягав у тому, що треба було продовжувати проголошувати Божі обітниці доти, доки вони не здійсняться.
У Другому посланні Петра йдеться про обітниці Нового Завіту.
Симон Петро, раб і апостол Ісуса Христа, тим, хто разом із нами прийняв однаково дорогоцінну віру через праведність нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа.
2-е Пет. 1:1
Зверніть увагу, що Петро звертається до тих, хто разом із нами прийняв дорогоцінну віру. Він говорить про відроджених віруючих, тобто про нас.
Благодать і мир нехай примножаться вам у пізнанні Бога й Ісуса Христа, Господа нашого.
2-е Пет. 1:2
Примножене Боже бажання
Благодать — це Боже бажання використовувати Його силу та Його можливості від вашого імені. І ця благодать примножується у вас через пізнання Бога. Коли ви отримуєте знання про те, що Господь збирається зробити, це примножує Його благодать — або Його бажання (волю) — у вас. У Бога вже є бажання, але ваша віра зростає тією самою мірою, що й ваше пізнання Бога. Отже, коли ви набуваєте пізнання Бога, це примножує Боже бажання використовувати Його силу та Його можливості заради вас.
Оскільки Його божественна сила дарувала нам усе необхідне для життя та благочестя через пізнання Того, Хто покликав нас славою і чеснотою.
2 Пет. 1:3
Пізнання Його
У який спосіб Бог дарував нам усе необхідне для життя та благочестя? Через пізнання Його. Ви не можете вірити в щось, якщо не маєте знання про це. Коли ви дізнаєтеся про якусь обітницю, у вас з’явиться певна міра віри щодо цієї обітниці. Якщо ви будете проголошувати цю обітницю вголос, ваша віра зростатиме, знову ж таки щодо цієї конкретної обітниці.
Апостол Петро сказав, що як від Божественної сили Його даровано нам… Саме таким чином Бог дає нам це — від Божественної сили. Добра звістка полягає в тому, що Боже Слово — це Його сила. Павло говорив: …Євангеліє Христове… є сила Божа… (Рим. 1:16). Він посилає нам Свої Божественні обітниці через Своє Слово. Іншими словами, Він дарував нам усе через Свої обітниці. Зверніть увагу, що слово дарував стоїть у минулому часі, а не в теперішньому чи майбутньому. Він уже це здійснив.
Якими даровано нам великі й дорогоцінні обітниці, щоб через них ви стали причасниками Божої природи, уникнувши панівного у світі розтління через пожадливість.
2 Пет. 1:4
Божественна сила
Коли ви почнете покладатися на Божі обітниці, сповідуючи їх щодня, знайдуться люди, які скажуть вам, що ви вважаєте себе Богом, повторюючи те, що сказав Бог.
Ні, я не Бог, але я причасник Божественної природи. І Божественна сила Бога вже дарована нам. Божа сила прихована в Божому Слові. Бог… тримає все словом сили Своєї… (Євр. 1:3).
Він усе створив Своїм Словом. Його Слово містить у собі Божественну силу. Своєю Божественною силою Бог дарував нам усе. Його сила — це Його Слово. Це підтверджує 4-й вірш, кажучи: якими даровано нам великі й дорогоцінні обітниці… Насіння, яке дасть обітниці можливість стати реальністю у вашому житті, — це сама обітниця по собі.
Божественна сила дарувала нам обітниці, які є Словом Божим. Слово сила у цьому вірші — це грецьке слово динаміс. Від цього слова походять такі слова, як динаміт і динамо (генератор). Значення цього слова в цьому контексті полягає в тому, що Бог дарував нам силу (динаміс), здатну породжувати духовну силу, яка дає нам змогу володіти Божими обітницями. Через Божу силу ми маємо шлях до володіння обітницями.
Пам’ятаймо, що …віра є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому (Євр. 11:1).
Вірі необхідна духовна сила, щоб здійснити очікуване, а ця сила походить від Божого Слова. Через Божі обітниці Він …дарував нам усе необхідне для життя та благочестя… (2 Пет. 1:3).
Але спочатку вам необхідно дізнатися про обітницю. Щойно ви дізналися про те, що вам даровано, вам потрібно вирішити діяти відповідно до отриманого знання.
Обітниця на устах примножує силу в серці
Павло дає нам розуміння, як це працює:
…а праведність від віри так говорить…
…близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоєму, тобто слово віри…
Рим. 10:6, 8
Обітниця спочатку на устах, а потім у серці. Своїми устами ви промовляєте обіцянку. І щойно ви її промовили, ваше внутрішнє вухо вловило її та спрямовує у ваше серце (ваш дух).
А коли вона є у вашому серці, то прагне до ваших уст. І що частіше ви промовляєте її своїми устами, то міцнішою вона стає у вашому серці. А коли вона міцна у вашому серці, то й на устах набуває більшої сили. Обітниця перебуває у вашому серці й на ваших устах.
І щоразу, коли відбувається цей процес, вона отримує дедалі більшу силу. Слово Боже містить у собі силу, здатну породжувати віру, яка здатна зрушувати гори у вашому житті.
Секрет лише в тому, що позитивне сповідання Слова Божого постійно має бути на ваших устах. Ви не можете сповідувати, наприклад, лише Мк. 11:23 і говорити: «Усе, чого я не скажу, буде в мене лише тому, що Ісус сказав, що в мене буде все, чого я не скажу». Тому що в Біблії є й інші місця, крім Мк. 11:23. Мк. 11:25 говорить: «І коли стоїте на молитві, прощайте…». Якщо ви не будете прощати, осудження глушитиме вашу віру.
Атаки духовного серця
Деякі люди живуть у розбраті й не можуть зрозуміти, чому їхня віра не працює. Їхнє серце осуджує їх. Вони зазнають атаки духовного серця. І вже не можуть діяти згідно з вірою свого серця, бо воно ж їх і осуджує. Серце осуджує їх, тому що вони не виявляють повного послуху Слову Божому.
Є люди, які живуть у відомому їм гріху й не розуміють, чому їхні молитви залишаються без відповіді.
Бо коли наше серце засуджує нас, то [тим більше Бог], бо Бог більший за наше серце й знає все.
Улюблені! якщо наше серце не засуджує нас, то ми маємо відвагу перед Богом,
І чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо дотримуємося Його заповідей і робимо те, що до вподоби Йому.
1 Ів. 3:20–22
Є люди, які хочуть жити лише за одним місцем Писання, забуваючи про інші місця Біблії. Але нам потрібно жити кожним Словом Божим. А деякі люди роблять божевільні вчинки й називають це вірою.
Одного разу до одного служителя підійшла жінка й сказала: «Ви повинні погодитися зі мною, просто погодитися зі мною, що цей чоловік буде моїм чоловіком».
Служитель відповів: «Зачекайте. Розкажіть мені про це докладніше».
Вона відповіла: «Але ви повинні погодитися зі мною. Адже Біблія говорить, що коли двоє погодяться, то буде вам».
На це служитель сказав: «А цей чоловік хоче одружитися з вами?» Жінка відповіла: «Обов’язково відповідати?»
Служитель: «Так. Як я можу погодитися, якщо не знаю, на що погоджуюся?»
Вона відповіла: «Правду кажучи, цей чоловік уже одружений, але ви повинні погодитися зі мною, що він буде моїм чоловіком».
Так, бувають і такі люди. Серце цієї жінки засуджувало її. Те, чого вона хотіла, суперечило Слову. Як можна вивільняти віру, щоб Бог зруйнував сім’ю, аби чоловік став чоловіком іншої жінки? Хтось назвав це невіглаством. Народ Божий страждає через нестачу знання.
Слово Боже — це воля Божа
Те, що Бог дарував нам, приходить через Його обітниці. Не треба брати Мк. 11:23 або частину цього вірша, де сказано, що у вас буде все, що ви скажете, і говорити: «У мене буде 9 мільйонів нафтових свердловин».
Принцип працюватиме лише тоді, якщо ви вірите, не сумніваєтеся у своєму серці і вірите, що здійсниться за вашими словами. Але ви не можете вірити, якщо немає обітниці. Без Слова обітниці ви не зможете набути віри в цю обітницю. Якщо ви використовуватимете свою віру лише для того, щоб стати
Власником нафтових свердловин, паном Важливим, ваше серце засуджуватиме вас, і це заглушить вашу віру.
Також є люди, які вірять, що вам не можна процвітати і що вам не треба використовувати Слово Боже, щоб отримати те, що Бог пообіцяв. Вони завжди стурбовані тим, що ви збираєтеся отримати від Бога щось, чого Бог не бажає вам дати.
Але є дещо, що допомагає зберегти рівновагу в цьому питанні. Ісус говорив про це в Євангелії від Івана 15:
Коли перебуватимете в Мені, і слова Мої перебуватимуть у вас, то, чого тільки забажаєте, просіть — і буде вам.
Ів. 15:7
Хтось може сказати: «Це не може бути правдою, адже ви не можете просити всього, чого вам хочеться. Що, як те, про що ви просите, — не Божа воля?»
Говорячи так, вони упускають першу частину вірша. Коли перебуватимете в Мені, і слова Мої перебуватимуть у вас…
Що є волею Божою? Це Слово Боже. Слово Боже — це завжди Його досконала воля.
Рівновага в законі віри
Якщо Слово перебуває у вас, тоді Боже бажання наповнює вас. Проблема в тому, що люди продовжують ігнорувати Слово Боже й роблять те, чого їм хочеться. Наприклад, жінка хотіла вірити, що одружений чоловік має залишити свою колишню дружину й одружитися з нею. Оскільки це було її власне бажання, вона хотіла використати свою віру, щоб маніпулювати Словом Божим. У Слові Божому немає жодної обітниці, яка сприяла б вірі в щось злочестиве. Бог ніколи не стане частиною чогось неправедного. У Писанні не було жодного підтвердження такого роду угоди, якої хотіла та жінка, тому не могло бути й мови про віру в таке зло.
Закону віри притаманне таке: якщо ваше серце засуджує вас, ви не знайдете біблійної віри для цього.
Бог не говорив, що ви отримаєте відповіді на свої молитви лише тому, що зробили щось добре. Нам треба бути дуже обережними, щоб не
припустити, що нам треба заслужити відповіді на свої молитви, здійснюючи вчинки, які догоджають Богові.
Але, спираючись на все Слово цілком, а не вибірково, ви набуваєте доброго сумління перед Богом. Павло говорив, що ми повинні бути такими, що зберігають таємницю віри в чистому сумлінні (1 Тим. 3:9).
Хто може зберегти своє сумління в чистоті, використовуючи віру та принцип згоди, щоб украсти чужого чоловіка? Чи можливо мати чисте сумління, просячи, щоб хтось загубив свій чек на певну суму грошей, аби ви могли задовольнити свої потреби? Такі думки одразу приносять осудження. Ви матимете атаку на духовне серце. Кажучи так, я маю на увазі, що ваше власне серце атакуватиме ваше сповідання, сумніваючись, що Бог може стати учасником такого задуму.
Отже, немає підстав вважати, що завдяки вірі ми можемо отримати від Бога безліч усього, зокрема й того, чого Він не хоче, щоб ми мали. Існує контроль за замовчуванням — необхідно зберігати віру в чистому сумлінні.
І все ж у 15-му розділі Євангелія від Івана, у 7-му вірші, йдеться про Божу волю, Його бажання. Якщо Слово перебуває у вас, тоді вас наповнюють Божі бажання. Завжди пам’ятайте: перш ніж почати щось сповідувати або в щось вірити, визначте Божу волю. Основуйте своє сповідання на біблійних обітницях. Якщо ваше сповідання — це Божа обітниця, тоді на ваших устах Божа воля.
Ви втрачаєте цей момент, коли починаєте щось сповідувати без біблійної основи, адже віра, або Божественна сила, яка дає вам можливість володіти обітницею, — це і є сама обітниця. Тому ви зможете побачити різницю, коли основою вашого сповідання стане Слово Боже. Це не просто механічна дія, як дехто може припустити. Це духовний процес. І цей процес був задуманий Богом. Ваше слово на додаток до Божого Слова — шлях до здійснення обітниці. Коли ви виконуєте свою частину, цей принцип обов’язково спрацює. Якщо ж ви бездіяльні, нічого не станеться.
Згадайте, що апостол Петро говорив: Бог дав нам усе необхідне для життя та благочестя. І дав Він нам усе це через Свої безмірно великі й дорогоцінні обітниці. Лк. 6:38 — одна з таких обітниць. 2 Кор. 9:10 — дорогоцінна обітниця щодо фінансів.
Бог примножує посіяне насіння
Але знайдуться люди, які скажуть: «Так, усе це правда, але я знаю, чому ви такі щедрі! Ви даєте багато, щоб отримати, а це егоїстично».
Але Слово говорить, що, якщо ви будете давати, то й вам буде дано. Бог постачає сіячеві насіння та примножує посіяне насіння. Закон сіяння і жнив — це Божий закон, і простежити його можна по всій Біблії. Доти, доки існує Земля, цей закон неодмінно діятиме. (Бут. 8:22).
Якщо вам потрібні гроші, давайте гроші. Якщо вам потрібен час, присвячуйте свій час Богові. Він буде примножений і повернеться до вас. Усе родить за своїм родом (Бут. 1:11,12).
Але дехто й далі наполягатиме на тому, що ви даєте лише для того, щоб отримати.
Це все одно, що підійти до фермера й сказати: «Я знаю, навіщо ти сієш боби: ти хочеш отримати більше бобів».
Так, це Божий закон. Такі люди не критикують фермерів за те, що вони щось вирощують. Це закон сіяння і жнив, тому не критикуйте тих, хто слухняний Богові у виконанні закону давання та винагороди.
Я розумію, що у вас могли бути неправильні мотиви. Ми повинні ретельно стежити за цим. Але, як кажуть, не вихлюпуйте разом із водою й дитину. Не відкидайте все лише тому, що хтось керується неправильними мотивами.
Люди з такою поведінкою не просунуться далеко, бо їхнє власне серце буде їх засуджувати.
Таємниця віри
Тому не варто боятися, що хтось зможе збанкрутувати Бога, скориставшись посланням віри. Бог набагато мудріший.
Таємниця віри полягає в чистому сумлінні. Чим далі ви від поняття чистого сумління, тим слабша ваша віра. Засудження зрештою повністю знищить вашу віру.
У вас має бути чисте сумління перед Богом. Ісус сказав: «…і коли стоїте на молитві, прощайте…» (Мк. 11:25). Ці слова є повноправною частиною послання віри, так само як і Мк. 11:23. Вам потрібно прощати
людей. Вам потрібно підкорятися біблійним принципам. Ходіть у любові. Будьте слухняні Слову Божому.
Це означає більше, ніж просто процитувати кілька місць із Писання, це означає жити за Біблією і бути виконавцем Слова. Ісус сказав нам жити кожним Словом Бога.
Бог також говорив, що для того, щоб зібрати врожай, необхідно сіяти. Тоді як можна стверджувати, що неправильно очікувати врожаю, якщо ти щось посіяв?
Це не по-біблійному — давати й не очікувати винагороди. Ви можете обрати такий варіант. Ви можете давати й говорити: «Господи, я даю і нічого не очікую натомість! Я просто хочу бути смиренним».
Будьте чесними самі із собою. Ви не хочете бути смиренними, ви намагаєтеся вразити Бога. Ви намагаєтеся переконати Його, що ви настільки смиренні, що Він має благословити вас набагато більше. Визнайте, що це правда. Ми всі так робили в минулому. Не намагайтеся ошукувати Бога.
Будьте чесними з Богом і просто підкоряйтеся Його Слову та скажіть: «Господи, Ти сказав, що якщо я даватиму, то й мені буде дано мірою доброю, натоптаною, струсоного й переповненою. І я вірю Твоєму Слову та сповідую, що отримую за Твоєю обітницею».
Закон давання і винагороди
Коли ви даєте, ви приводите закон у дію. Щоразу, коли ви даєте на Божу справу в Ім'я Ісуса, вам буде віддано й примножено. Але проблема в тому, що іноді люди цього не розуміють і тому не вірять у дію цього закону. Усе може закінчитися добре, але вони втрачають це, бо просто не шукають цього.
Я вірю, що винагорода завжди приходить. Скажімо це так: можливість для благословення завжди є. Це може стосуватися якоїсь ділової угоди або бути чимось, чого ви зовсім не очікували. Але ви можете пропустити цей момент і не надати йому значення, бо не шукали винагороди й просто не вірили в неї.
Але вам слід із вірою очікувати винагороди. Деякі просто кладуть пожертви в кошик, кажучи: «Думаю, мені це зарахується. Моя нагорода буде мені на небесах. І це буде чудово! Я отримаю всі свої скарби, які зараз збираю».
Що ви збираєтеся робити з усіма цими скарбами на небесах? Ми співаємо одну пісню: «Як буде чудово, коли ми всі будемо на небесах!» Так, там справді буде добре. А як щодо тут і зараз? Як ви будете оплачувати рахунки і що робитимете з усіма вашими потребами?
Зараз ми розглядаємо практичні речі. Не все є духовним. Не ставтеся до всього, що сказано в Біблії, лише з духовної точки зору. Не намагайтеся сказати, що коли Павло говорив про гроші, він мав на увазі щось духовне. Павло говорив про фінанси й гроші в Другому посланні до Коринтян, у 8-му та 9-му розділах. Він присвятив цій темі цілих два розділи. Настає час, коли ми починаємо вірити Богові й використовувати нашу віру у фінансовій сфері.
Не дозволяйте людям відмовити вас від Божих обітниць. Те, що Бог пообіцяв нам, не може бути для нас чимось неправильним. Почніть сповідувати Божі обітниці й робіть це відповідно до Біблії.
Будемо непохитно триматися сповідання надії, бо вірний Той, Хто обіцяв
Євр. 11:23
Отже, нам потрібно непохитно триматися сповідання нашої віри.
Сила сповідання
Ваша віра не може бути більшою за ваше сповідання Слова Божого. Коли ви усвідомите це, то зрозумієте важливість сповідувати те, що сказав Бог, замість того щоб говорити те, що диявол каже про ситуацію, у якій ви опинилися. Якщо вам не вдалося зберегти віру, то вам немає потреби триматися сповідання такої віри.
Сповідання для вашої віри — те саме, що й сила тяги для літака. Без сили тяги крила літака не зможуть набути підйомної сили, а без цього літак полетить униз.
Так само і сповідання має подібний вплив на вашу віру. Щоб і надалі залишатися у вірі, вам необхідно продовжувати сповідання. Робити це потрібно не тому, що Бог хоче все ускладнити, а тому, що Бог знає: віра приходить від слухання Слова Божого.
Слухати краще
Ви краще чутимете, якщо говоритимете собі власними устами. Багато хто не усвідомлює, що віра прийде набагато швидше, якщо ви чутимете свій голос,
який цитує Слово Боже. Слухати цілий день чиєсь мовлення не матиме на вас такого впливу, як якщо ви самі скажете це двічі чи тричі.
Мабуть, ви чули, як люди говорили про «сліпу віру». Віра не сліпа. Віра завжди бачить. Віра завжди бачить крізь бурю й шторм. Замість того щоб зосереджуватися на теперішньому, віра завжди бачить кінцевий результат.
Усе можна змінити
Ось що говорить апостол Павло у Другому посланні до Коринтян 4:18: …коли ми дивимося не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне. Отже, Божий метод полягає в тому, щоб скористатися вічною силою, якою є віра, і змінити видиме, те, що є тимчасовим.
Слово тимчасовий означає «предмет для змін». Це означає, що якщо ви можете це побачити, відчути, доторкнутися до цього або скуштувати, тоді ви можете скористатися своєю вірою та Словом Божим і змінити це. У мене є для вас добра новина: усе зло — тимчасове. Не існує вічного зла. Хвороба — це предмет для змін. Бідність — також предмет, що піддається змінам.
Віра як насіння
…коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали цій смоківниці: вирвися з корінням і пересадися в море, то вона послухалася б вас.
Лк. 17:6
Віра в серці — це духовна сила, яка наповнює людський дух і приходить від Слова Божого. Віра в серці людини дає людському духові можливість приховати те, що Бог пообіцяв. І лише після того, як ви осягнете й приймете це, воно здійсниться.
Ісус сказав так у Марка 10:15: «Хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього». Я переконаний, що ми неправильно розуміли слова Ісуса. Ми припускали, що Він мав на увазі, ніби наша віра має бути такою, як у маленьких дітей. Якщо ви уважно дослідите цей уривок, то зрозумієте, що Ісус говорив: коли ви вперше приймаєте Царство Боже, воно подібне до найменшого з насіння. Але воно росте й стає найбільшим серед рослин.
Іншими словами, воно (Царство Боже) буде найбільшим у вашому житті. Ісус показав досконалий приклад того, як це працює у вашому
житті, коли сказав: «Якщо ви не приймете Царства Божого, як дитина, то не ввійдете в нього».
Ось як це все працює. Усе починається з малого. Діти ніколи не народжуються дорослими, так само й віра не буде одразу великою. Віра в серці людини — це здатність людського духу осягати. Вона подібна до дитини, яка росте в утробі матері. Так само відбувається і з Царством Божим, яке росте всередині вас. І ви приймаєте його так, як мати приймає свою дитину. Слово Боже — це насіння або ембріон, який росте й розвивається в утробі вашого духу. Подібним чином розвивається і ваша віра. Ви не отримуєте вже розвиненої великої віри.
Вимірюючи віру
За даною мені благодаттю, кажу кожному з вас: не думайте про себе більше, ніж належить думати; але думайте скромно, за мірою віри, яку Бог наділив кожному.
Рим. 12:3
Це правда, що Бог кожному відміряв міру віри. Але Він дав нам цю віру у Своєму Слові, тому єдиний спосіб виміряти свою віру — з'ясувати, наскільки ви наповнені Словом Божим. Усе починається не з Божої віри. Ви починаєте зі Слова, яке знаєте, зазвичай його небагато. Воно зростає всередині вас, ви пізнаєте все більше й дотримуєтеся цього.
Коли Ісус говорив, що треба прийняти Царство Боже, як дитина, Він мав на увазі дух людини, який приймає насіння. Це насіння зовсім маленьке, найменше з усіх, коли тільки потрапляє у ваше серце. Але в міру зростання воно стає найбільшим. Царство Боже зростає у вас паралельно зі зростанням вашої віри. Бог є Бог віри. Він ділиться Своєю вірою через Своє Слово. Віра приносить Богові радість.
Я вірю, що віра в дії — це прояв Божої особистості у вас.
А без віри догодити Богові неможливо; адже той, хто приходить до Бога, повинен вірити, що Він є, і що Він винагороджує тих, хто шукає Його.
Євр. 11:6
Вірою ми догоджаємо Богові, живучи за Його законами. А закон віри — це Божий закон. Апостол Павло згадує про це в Посланні до Римлян 3:27.
Де ж те, чим можна було б хвалитися? Знищено. Яким законом? Законом діл?
Ні, але законом віри.
Рим. 3:27
Павло називає віру законом. Загалом ми могли б сказати так: віра є законом Нового Завіту. Діла були законом Старого Завіту, але віра — закон Нового Завіту. Пам'ятайте, що віра в дії — це прояв Божої особистості. Так сказано в Євр. 11:1.
Віра — матерія Бога
Віра ж є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому.
Євр. 11:1
Віра є здійсненням очікуваного і впевненістю в невидимому. Здійснення — це процес виконання. Повернімося до першого розділу Послання до євреїв.
Бог, який багато разів і різними способами говорив у давнину батькам через пророків, в останні ці дні говорив нам через Сина, Якого поставив спадкоємцем
усього, через Якого і віки створив.
Він, будучи сяйвом слави та образом Його сутності, і тримаючи все словом Своєї сили, звершивши Собою очищення наших гріхів, сів праворуч Величності на висоті.
Євр. 1:1–3
Зверніть увагу на другу частину другого вірша: …через Якого і віки створив. Тут ідеться про Ісуса, Слово Боже. Бог також називає Ісуса Сином …через Якого і віки створив. Ісус був Словом Божим на землі. Іоанн говорив, що Слово стало тілом і перебувало серед нас. Отже, у цьому місці Писання про Ісуса говориться як про Сина і Слово.
Він, будучи сяйвом слави (Божої слави) та образом Його сутності (Бога)… Словосполучення «образ Його сутності» насправді означає повне відображення особистості Бога. Слово Боже, Ісус, було повним і досконалим вираженням сутності Бога.
Виражений образ
Чи хочете ви знати, який вигляд має Бог? Ісус сказав: …хто бачив Мене, той бачив Отця… (Ів. 14:9). …Син нічого не може робити Сам від Себе, якщо не побачить Отця, Який чинить: бо що чинить Він, те й Син чинить так само (Ів. 5:19). Отже, Ісус робив лише те, що робив Його Отець.
Багато маю говорити й судити про вас; але Той, Хто послав Мене, істинний, і що Я чув від Нього, те й говорю світові.
Ів. 8:26
В Ісуса була така велика віра, тому що Він завжди говорив те, що чув від Отця. Як Він протистояв дияволу, так само й ви можете протистояти дияволу.
У Слові Божому набагато більше сили, ніж люди можуть собі уявити. Зверніть увагу на слово «іпостась» (сутність) у Посланні до Євреїв 1:3, де сказано: будучи… образом іпостасі Його… Іншими словами, Ісус, Слово Боже, став сяйвом слави та відображенням сутності Бога. У цьому вірші також вжито грецьке слово особистість (перекладене у нас як «іпостась»), що й у Євр. 11:1, де воно перекладене як здійснення.
Тому можна сказати так: віра є особистістю очікуваного. Ісус став Словом в особистій формі, або уособленим Словом. Тоді Євр. 1:3 можна прочитати так: «Який, будучи сяйвом Його слави та образом сутності Бога…». Яким був Бог, таким було й Слово.
На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
Ів. 1:1
Особистість Бога
Слова є вираженням думок і бажань. Слово Боже — це вираження сутності Бога, Його особистості. Коли у вас є Божа обітниця, її можна назвати вираженим образом Його віри. У цьому — Його власна особистість. І ця обітниця має надприродну силу. Я називаю її Божественною силою Бога, яка є причиною здійснення обітниці.
Ця Божественна сила, або віра в дії, — це відображення Божої особистості через вас. Бог є Богом віри. Коли ми діємо у вірі, саме Божественна сила діє в нас. Це пояснює, що означає бути причасниками Божої природи.
Бог дарував нам усе через Свої обітниці. І, прийнявши ці обітниці, ви можете стати причасниками Його Божественної природи. Думаю, що Ісус добре сказав про це в Матвія 12:34: бо з повноти серця говорять уста.
Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле.
Кажу ж вам, що за кожне пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день суду:
Бо своїми словами виправдаєшся, і своїми словами будеш засуджений.
Мт. 12:34–37
Який же підсумок? Майте віру в Божі обітниці та сповідуйте їх щодня.
Кінець уроку.
Автор: Чарльз Кеппс
Джерело: Книга «Віра і сповідання».
