Урок 2. Сила слів. Школа «Віра і сповідання», яка закладає надзвичайно глибокий фундамент на Слові Божому. Чарльз Кеппс навчає, як активувати силу Бога у вашому житті.
Урок 2. Сила слів
Більшість людей навіть не замислюються про силу слів. Чи замислювалися ви коли-небудь, що те, що ви говорите, є основоположним у нашому житті?
Слова можуть вводити нас в оману. Слова можуть втілюватися в життя. Подумайте про це. Слова, які ми говоримо, можуть творити або віру, або страх. Отже, коли ми говоримо про те, що вимовляємо, ми говоримо про речі, які мають силу.
Почнімо з книги Буття, де Бог подивився на темряву, яка була над землею.
На початку Бог створив небо та землю
А земля була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над водою. І сказав Бог: «Нехай буде світло!» — і стало світло. Бут. 1:1–3
Ви помітили, що Дух Божий ширяв над водою? Там була вода, там була темрява, і там був Дух Божий. Але ніщо не почало існувати доти, доки не були промовлені слова. Бог сказав: «Нехай буде світло!» — і коли Бог промовив, воно (світло) почало існувати.
Його слова були Його творчою силою. Сьогодні так багато людей думають, що слова не є важливою частиною життя. Напевно, ви чули, як люди стверджують щось подібне: «Цегла й каміння можуть зламати мені кістки, але слова ніколи не завдадуть мені шкоди». Нічого більш далекого від істини я не чув. Слова можуть навіть убити вас. Якщо ви не знаєте, як застосовувати слова, вони можуть навіть зруйнувати вас.
Непорочність щирих провадитиме їх, а підступність лукавих погубить їх. Книга Приповістей. 11:3
Лукавство — це брехливі й суперечливі висловлювання. Книга Приповістей дуже багато говорить про лукаві уста, про брехливі й суперечливі слова, тобто про те, що суперечить тому, у що ми насправді віримо.
Багато людей лукавлять. Вони не знають, чому так роблять. Вам необхідно позбутися такої незрозумілої звички.
Дуже часто люди говорять зовсім не те, що думають і мають на увазі. Упевнений, ви чули, як люди кажуть: «Ой, яка величезна зубаста собачка!», коли дивляться на крихітну чихуахуа.
Саме це Біблія називає лукавством. Такі слова брехливі й суперечливі. Говорячи так, ви висловлюєте прямо протилежне тому, у що насправді вірите або що думаєте.
Бог створив людину за Своїм образом і подобою. Слово Боже є Його волею для людини. Кажучи людина, я маю на увазі все людство. Слова людини, тобто ваші слова, мають бути вашим бажанням, що узгоджується з Божою волею. Нам справді не варто вимовляти вголос те, чого ми не хотіли б, щоб сталося в нашому житті.
Життя і смерть — у владі язика
В англійській мові є така приказка: «Те, чого ти не знаєш, не може тобі зашкодити». Але правда в тому, що те, чого ти не знаєш, може навіть убити тебе.
Смерть і життя — у владі язика, і ті, хто любить його, споживатимуть його плоди. Книга Приповістей. 18:21
Ми говоримо про те, як зробити так, щоб наші слова були в гармонії зі Словом Божим.
Слово Боже, приховане в серці людини, а потім висловлене за допомогою язика й уст, стає духовною силою, що вивільняє могутність Господа. Це слова, зачаті в дусі людини; вона стає ніби вагітною ними. Потім за допомогою язика людина озвучує їх. Чи ви коли-небудь помічали, що ми розмовляємо чітко?
Слово Боже, будучи посіяним у серці людини, а потім проголошеним устами, вивільняє можливості Бога. Бог передбачив, щоб Його Слово діяло саме таким чином.
Це стосується й інших слів. Наприклад, якщо ми цитуємо слова диявола, щось негативне, ми вивільняємо силу диявола. Ось так усе просто.
Багато людей не можуть зрозуміти, навіщо потрібно так багато говорити й навчати про сповідання. Деякі критикують нас за наше вчення про сповідання і за те, що ми навчаємо про силу Слова Божого, яке виходить із наших уст.
А насправді те, що ми робимо, — це проста біблійна істина. Ми просто показуємо вам, як користуватися принципами Слова Божого.
Божі принципи
Божі принципи безпосередньо пов’язані з принципами віри та сповідання.
Біблія говорить, що віра приходить від слухання Слова Божого.
Там не сказано, що це єдиний шлях, яким можна отримати віру.
Віра в Слово Боже приходить від того, що ми чуємо Слово Бога. Можна було б сказати, що таким самим способом приходить віра в диявола. Віра в диявола могла б прийти від слухання слів диявола.
Ось чому нам не варто брати істину й намагатися підлаштувати її під себе.
Слухання Слова Божого є причиною зростання нашої віри в Бога та Його Слово. Ця духовна сила також вивільняється через наші уста, коли ми проголошуємо Слово Боже. Я думаю, що це одна з причин, чому Павло говорив:
Усе можу в Ісусі Христі, Який зміцнює мене. Послання до Филип’ян 4:13
Він розумів, що Слово, приховане в нас і виголошене вголос, — це основа, наріжний камінь його життя.
Коли я вперше почув ці принципи, то одразу зрозумів, що це істина, адже про це говорить Біблія. Проповідуючи, я виголошую таке твердження: «Слово Боже, приховане в серці людини й висловлене устами, стає духовною силою, що вивільняє могутність Бога».
Але тоді я не знав, чому це можна вважати істиною. Тепер, багато років потому, я з'ясував, чому ця істина неспростовна і чому вона діє.
Чому Божий метод діє
Ваше ставлення зміниться, коли ви зрозумієте, як він діє.
Чому творча сила наповнює вас, коли ви сповідуєте Слово Боже?
Відповідь на це запитання прихована у Старому Завіті, коли Бог говорив до Ісуса Навина.
Нехай книга цього закону не відходить від уст твоїх, але повчайся в ній день і ніч, щоб точно виконувати все, що в ній написано: тоді будеш успішним на своїх дорогах і будеш чинити мудро. Іс. Нав. 1:8
Хочете бути успішними у своєму житті? Хочете знати, у чому секрет успіху? Секрет у тому, щоб точно виконувати те, що Бог наказав робити Ісусу Навину. Вклади Слово Бога у свої уста.
Дозвольте пояснити, чому цей принцип такий важливий. Слова, які ви говорите, набагато важливіші для вас, ніж для будь-кого іншого. Причина цього — вплив, який вони справляють на вас, а не на інших людей.
Людина, проклинаючи когось і при цьому марно вживаючи ім'я Бога, не завдасть шкоди цій людині, але зашкодить собі. Виголошуючи ці прокляття, вона закликає їх у своє життя.
Вуха, щоб чути
Уявіть, що вам уперше дали послухати запис вашого голосу.
Почувши його, ви, напевно, сказали б: «Хто це? Це не я!»
Але саме так вас постійно чують інші. Ось як звучить ваш голос.
Бог створив вас із двома наборами вух — не лише з тими, що розташовані по обидва боки вашої голови. У вас є внутрішнє та зовнішнє вухо. Внутрішнє вухо — це невелике кісткоподібне утворення всередині вашої голови. Ваше внутрішнє вухо сприймає ваш голос саме таким, яким він є. Ви чуєте його своїм духом або серцем. Ось чому слова, які ви вимовляєте, набагато важливіші за те, що вам говорять інші, навіть якщо це щось негативне. Слова, які ви говорите, впливають на всю вашу сутність і єство.
Медичні відкриття показують, що частина мозку, яка відповідає за людську мову, має нервові закінчення, пов’язані з усіма частинами тіла. Слова, які ви говорите про себе, можуть впливати на ваше здоров’я. Багато років люди цього не розуміли. Існує безпосередній зв’язок між тим, що ми говоримо, і тим, що відбувається в нашому житті.
Ісус знав про це дві тисячі років тому. Він сказав людині, що вона матиме все, чого попросить, за її вірою (Мк. 9:23; 11:23–24).
Тепер давайте поєднаємо все це, звертаючи увагу на те, про що ми говорили, і вникаючи в сутність слів. На початку, коли ще нічого не було, Бог сказав: «Нехай буде світло!» Бог бачив темряву, але наказав світлу бути.
Це Божий метод. Люди не користуються цим методом. Але ми щойно простежили, що Бог діє саме за таким методом. Коли Бог бачив щось, що не відповідало Його волі, Він проголошував те, чого бажав. Якби на Його місці був хтось із нас, він, мабуть, сказав би так: «Вау, там така темрява! І я вірю, що далі темрява буде ще густішою».
Але Бог дуже мудрий. Щойно Він сказав: «Нехай буде світло!» воно почало бути.
Ви коли-небудь замислювалися, чому Бог ніколи не говорить неправди? Тому що Бог із кожним сказаним словом вивільняє достатньо віри для здійснення бажаного.
Чому Ісус мав велику віру
Ви коли-небудь запитували себе, чому в Ісуса була така велика віра? Ісус мав віру, тому що говорив лише те, що чув від Отця. А віра приходить від слухання.
І якщо хто почує Мої слова і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, а спасти світ.
Той, хто відкидає Мене й не приймає Моїх слів, має собі суддю:
Слово, яке Я говорив, судитиме його останнього дня. Бо Я говорив не від Себе; але Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що сказати і що говорити. І Я знаю, що Його заповідь є вічне життя. Отже, що Я говорю, говорю так, як сказав Мені Отець. Ів. 12:47–50
Ісус говорив слова Свого Отця, і коли Він це робив, приходила віра. Віра у Слово Боже наповнює ваш дух, коли ви вимовляєте його вголос.
Біблія не говорить, що віра приходить завдяки читанню; вона говорить: віра — від слухання. А щоб щось почути, необхідно це вимовити.
Набагато сильніше слово, яке саме ви говорите вголос, ніж те, яке ви почули від когось. Бо нам більше подобається те, що говоримо ми, а не інші.
Слова, які ви говорите, впливають на вас більше, ніж слова іншої людини. Ви можете отримати трохи віри, якщо почуєте, як я говорю
Слово Боже. Але ваша віра зростатиме набагато швидше, якщо ви вимовлятимете слова власними устами. Ось чому Бог повелів Ісусу Навину: «Нехай ця книга закону не відходить від твоїх уст ні вдень, ні вночі». Іншими словами: «Продовжуй говорити, продовжуй сповідувати те, що Я сказав».
Коли сатана підійшов до Ісуса, намагаючись спокусити Його в пустелі, Ісус відповів йому, говорячи лише те, що Отець сказав Йому: «Написано…» (Мт. 4:4,7,10). Саме так ви можете розвивати віру так, як це бачить Бог.
Чим більше лукавих речей, тим менше віри
Багато разів люди анулювали свою віру лукавими словами. Ми говоримо речі, яких насправді не маємо на увазі. Ми часто кажемо: «Ой, який величезний собака!», коли перед нами дуже маленький песик; або: «Яка спека надворі!», коли там насправді мінус 20. Чинячи так, ми втрачаємо віру в слова. Але Бог вкладає віру в кожне слово.
Якщо ви можете набути віри зі Слова Божого, то одразу вам необхідно повірити в саме Слово. Якщо у вас буде порожнє відро, ви не зможете вилити з нього воду. Якщо у вас немає віри у Слово Боже, то ви не зможете витягнути з нього віру. Але Слово Боже сповнене віри.
Віра в Слово Боже наповнить усе ваше єство, якщо ви будете промовляти його вголос. Пам’ятаєте, коли ви вперше почули свій голос на записі? Ви сказали: «Це не я!» Але це були саме ви.
Причина, через яку вам здавалося, що це не ваш голос, хоча всі звикли чути його саме таким, полягає в тому, що ви завжди чуєте свій внутрішній голос внутрішнім вухом.
Ваше внутрішнє вухо вловлювало ваш голос і спрямовувало його прямо у ваш дух.
І таким чином ви чули свою мову.
Коли ви почули свій голос на записі, лише тоді ви усвідомили, як він звучить насправді, — і це вас дуже здивувало. І ви сказали: «Не може бути, що це я! Важко повірити, що це мій голос!» Але це були ви.
Напишіть Слово Боже у своєму серці
Цікаво, чому Бог створив нас із двома наборами вух — одні зовнішні, а інші внутрішні? Тому що всередині нас є частина, яка також має чути. Це наш дух. І я вірю, що Біблія називає його серцем. Автор книги Приповістей проголошує таке твердження:
Милість та істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию свою, напиши їх на скрижалях серця свого. Прип. 3:3
І як же нам написати слова на скрижалях свого серця? Це було одкровенням псалмоспівака Давида, коли він написав: «…язик мій — перо скорописця» (Пс. 45:2).
Тепер давайте спробуємо поєднати все це. Бог сказав Ісусу Навину: «Нехай ця книга закону не відходить від уст твоїх; але повчайся в ній день і ніч, щоб точно виконувати все, що в ній написано: тоді ти матимеш успіх на своїх шляхах своїх»
Господь наказав ізраїльському народу: «Якщо ти будеш слухати голосу Господа, Бога твого, і старанно виконувати всі Його заповіді, які я наказую тобі сьогодні, то Господь, Бог твій, поставить тебе вище за всі народи землі; і прийдуть на тебе всі ці благословення та сповняться на тобі, якщо будеш слухати голосу Господа, Бога твого» (Повт. 28:1,2). У цьому вірші замість слова слухати англійською вживається слово hearken, що означає розсудливо слухати та проголошувати. Іншими словами, ізраїльському народу настійно рекомендувалося проголошувати те, що сказав йому Бог.
Пам’ятайте, що …віра приходить від слухання, а слухання — від Слова Божого (Рим. 10:17). Духовна сила віри (яка є здійсненням очікуваного та впевненістю в невидимому) приходить до вас, коли ви чуєте Слово Боже. А щоб почути Слово, його необхідно промовити.
Сила віри прийде до вас швидше й буде глибшою, якщо ви почнете говорити це своїми устами. Коли ви це робите, ваш голос уловлюється внутрішнім вухом і наповнює ваш дух. Так можна писати на скрижалях серця, промовляючи слова віри своїми устами.
Думаю, що з плином багатьох років ми все це втратили. Апостол Павло розумів важливість цього. Святі Нового Завіту, та й Старого Завіту, розуміли це, але ми почали це випускати з уваги. Ми недооцінюємо силу слів, які впливають на внутрішній дух або серце людини. Яків говорить так:
Коли хто з вас думає, що він побожний, і не приборкує свого язика, але обманює своє серце, у того марна побожність. Як. 1:26
Інакше кажучи, ми даремно вважаємо себе віруючими й побожними, якщо не можемо приборкати свій язик, тому що наш язик обманює нас.
Обман серця
Навіщо нашому язикові обманювати наше серце? Тому що він промовляє слова, які чує внутрішнє вухо, а воно спрямовує їх прямо до серця. А ваше серце, або ваш дух, припускає, що ви говорите те, чого бажаєте. Обман полягає в тому, що ваш язик змушує ваше серце вірити, ніби слова, які ви говорите, і є тим, чого ви хочете. І ваш дух намагатиметься знайти шлях для здійснення бажаного.
Навряд чи можна говорити про це, не звернувшись до Євангелія від Марка, четвертого розділу. Йдеться про притчу про сіяча. Ісус говорив про сіяча, який сіє Слово. Ми не будемо вдаватися в подробиці цієї притчі, але я хотів би звернути особливу увагу на те, що Ісус сказав, коли пояснював її Своїм учням.
Сіяч сіє слово… Мар. 4:14
Що сіє людина? Слова. Слова, які ми говоримо, — це насіння. Зокрема, Ісус говорить про Слово Боже. Те саме мав на увазі Бог, звертаючись до Ісуса Навина: «Нехай ця книга Закону не відходить від уст твоїх».
Слово — нетлінне насіння
Оскільки Слово Бога — це нетлінне, непідкупне й вічне насіння, можна провести паралель зі словами, які ми говоримо. Кожне сказане слово — це потенційне насіння. А чи виросте воно і який плід принесе — усе залежить від того, як ми його використовуємо.
Слово Боже — нетлінне насіння. Я був фермером понад тридцять років, і в мене не було нетлінного насіння. Але коли ви керуєтеся духовним законом, насіння не може бути тлінним — воно вічне. І Слово Боже, що виходить із ваших уст, має такі самі якості. І це насіння завжди принесе плід.
Але це зовсім не означає, що воно принесе той урожай, якого вам хотілося б. Посіяне насіння матиме такі результати, які Бог у нього заклав. Ви можете зробити щось, що не дасть насінню прорости й принести плід. Але ви не можете змусити насіння не рости. Воно виконає свою частину. І я
Думаю, саме тому Яків стверджував: «Коли хто з вас думає, що він побожний, і не приборкує свого язика, але обманює своє серце, у того марна побожність». Іншими словами, якщо людина не здатна приборкати свій язик, то марна її віра. Її язик обмане її серце, введе його в оману. І коли ця омана досягне її серця, вона поведе його (серце) хибним шляхом, змушуючи вірити, що все йде добре.
Царство і насіння
Дозвольте мені продемонструвати це у Святому Письмі. Ви можете подумати: «Де ж про це сказано?» У Євангелії від Марка, у четвертому розділі. Пам’ятайте, що, пояснюючи цю притчу, Ісус сказав, що сіяч сіє Слово Бога. У 14-му вірші Слово було посіяне в серце людини. А тепер погляньмо на вірші 26–28:
І сказав: Царство Боже подібне до того, як коли чоловік кине насіння в землю, і спить, і встає вночі та вдень; і як насіння сходить і росте, не знає він, бо земля сама собою спочатку дає зелень, потім колос, потім повне зерно в колосі. Мк. 4:26–28
Царство Боже подібне до сіяча, який посіяв насіння в землю. Ісус сказав у Євангелії від Луки 17:21: … бо ось Царство Боже всередині вас є.
А Слово Боже — це духовна сила, що діє в цьому Царстві. І воно перебуває у вашому серці, всередині вас.
І царство всередині вас аж ніяк не менше й не слабше за те сильне та могутнє Царство, яке буде в Новому Єрусалимі. Насправді це одне й те саме Царство. Але Царство всередині вас — це духовний прояв, і в ньому є все необхідне для вашого життя; проявляється воно через дух, усередині людини. Саме про це Ісус говорить у цій притчі. Царство Боже подібне до людини, яка сіє насіння. Говорячи про людину, Бог має на увазі все людство й кожного окремо.
…і спить, і встає вночі та вдень; і як насіння сходить і росте, не знає він. Мк. 4:27
Зверніть увагу, що цей чоловік і спить, і встає. І це зовсім нескладно робити — мати достатньо віри, щоб лягати спати або прокидатися.
Але цей вірш зовсім не означає, що якщо ви щось проголосили, то вам уже нічого не потрібно робити. Якщо ви не можете жити вірою, водночас не працюючи, то можете померти з голоду. Віра — це не шлях до лінощів.
Людина саджає насіння, спить, встає вночі та вдень. Іншими словами, вона працює. Насіння сходить і росте, а людина не знає, як це відбувається. Вам не потрібно знати, як це працює. Просто знайте, що це працює, і робіть свою частину.
Ресурси Царства
Царство, яке є всередині вас, — це Царство Боже. І в ньому є Ісус.
Пам’ятаєте, як апостол Павло сказав:
Бог мій нехай задовольнить кожну вашу потребу, за Своїм багатством у славі, Христом Ісусом. Послання до Филип’ян 4:19
Як Він може задовольнити всі наші потреби? Христом Ісусом. Хто такий Ісус Христос? Помазане Слово Боже. І Він буде задовольняти наші потреби Словом Бога. А як діє Слово Боже? Слово Боже діє через дух людини так само, як їжа, що потрапляє в наше фізичне тіло. Ви їсте їжу, а вона перетворюється на енергію.
Коли Слово Боже потрапляє в людський дух, воно також перетворюється на силу, яку ми називаємо вірою. І ця сила приходить зі Слова Божого. І апостол Павло ділиться з нами, як це відбувається.
Є на устах — є в серці
У Посланні до Римлян 10:6–8 Павло говорить:
А праведність від віри так говорить: не кажи у своєму серці: хто зійде на небо? тобто звести Христа.
Або хто зійде в безодню? тобто вивести Христа з мертвих.
Але що говорить Писання? Близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоєму, тобто слово віри, яке ми проповідуємо.
У 6-му вірші Павло говорить, чого не варто казати, а у 8-му він говорить, що праведність, яка від віри, каже так: «Близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоєму».
Хотілося б зазначити, що спочатку слово на устах, а потім у серці. Це відповідає сказаному в Прип. 3:3 «…напиши їх на скрижалі серця твого». Потім слова Давида «…язик мій — перо скорописця» (Пс. 45:1). І варто замислитися над словами Ісуса, який сказав: «Добра людина з доброго скарбу виносить добре, а зла людина зі злого скарбу виносить зле» (Мт. 12:35).
Царство Боже подібне до людини, яка сіє насіння. І апостол Павло говорить, що слово спочатку має бути на твоїх устах, а потім — у твоєму серці.
Ось чому я постійно повертаюся до прикладу із записом вашого голосу. Ви можете це зрозуміти, тому що ваш голос чує ваша внутрішня людина, наповнюючи ваше серце. Таким чином ви сієте насіння Слова Божого у своє серце — вимовляючи його вголос.
Вирощування насіння
Говорити те, що говорить Бог, одночасно спричиняє кілька речей. Коли Слово виходить із ваших уст, ви вирощуєте насіння. І відбувається ще дещо: «…віра від слухання, а слухання — від Слова Божого» (Рим. 10:17).
Чим частіше ви говорите вголос Слово Боже, тим більше ви в нього вірите. Чим більше ви вірите у Слово, тим частіше ви його вимовляєте.
А маючи той самий дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо. 2 Кор. 4:13
Тут Павло цитує Старий Завіт, а саме 115-й псалом, 1-й вірш: «…я вірував, і тому говорив…», а потім додає: «…і ми віруємо, тому й говоримо».
Іншими словами, у що ви вірите, те й говорите. Якщо ви вірите у Слово Боже, ви його й говорите. І якщо ви вимовляєте його вголос, то зрештою увіруєте в нього й матимете ще більше відваги для сповідання. Це своєрідний Божий кругообіг для зростання віри. Він діє так само, як і вирощування насіння.
Ось так і відбувається цей процес. Слово є на ваших устах, а потім — і в серці. Коли воно в достатку в серці, то автоматично з'являється на ваших устах. Ось чому так легко визначити духовний стан людини, поспілкувавшись із нею всього кілька хвилин. Достаток серця людини відображають її
уста та слова, які вона говорить. Поговоріть із людиною всього кілька хвилин — і те, що в її серці, буде на її устах.
Іноді людям не подобається те, що вони говорять. Я пам'ятаю, як одного разу на моїй фермі кілька років працював один чоловік. Одного чудового дня він вийшов, лаючись і лихословлячи. Побачивши мене, він прикрив долонею губи й сказав: «Ой, я не хотів так говорити». Він мав на увазі, що при мені не хотів би так розмовляти. Але він говорив так, тому що саме цим було наповнене його серце.
Рано чи пізно з ваших уст вирветься те, що насправді наповнює ваше серце. Якщо вас наповнюють сумнів і страх, ви говоритимете про це. Якщо ви сповнені віри, ви говоритимете про віру.
Ісус сказав, що Царство Боже подібне до людини, яка посіяла насіння в землю. І вам необхідно зрозуміти, що Бог не робитиме цього замість вас. І насіння не проросте лише тому, що ви прочитали про це в Біблії.
Щойно слово буде на ваших устах і ви його вимовите, воно одразу потрапить у ваше серце. Це й означатиме, що ви посіяли насіння.
Усі знають: якщо нічого не посадити, врожаю не буде. Так і є: у вас не буде хорошого врожаю.
Не покладайте свою працю на Господа
Я чув, як люди говорили: «Ну, я просто залишу це Богові. Нехай Він чинить так, як Йому завгодно». Проведімо паралель із фізичним, реальним світом і подивімося, що станеться. Уявіть, що я сказав би:
«Господи, ось моя ферма, я віддаю її Тобі. Я не збираюся нічого садити, і все, що виросте цього року, буде Божою волею для мене». Як думаєте, яким буде мій урожай? Я можу відповісти на це запитання. Бур'яни й будяки. І в мене не буде нічого придатного для їжі чи продажу.
Чому так? Тому що земля перебуває під прокляттям. І вам необхідно докласти багато зусиль, щоб вона виростила щось хороше. І вам потрібно сіяти хороше насіння. Зверніть увагу: Ісус сказав, що Царство Небесне подібне до людини, яка сіє насіння в землю, лягає, встає — і вдень, і вночі. Насінню потрібен час, щоб зійти й вирости. І людина не має уявлення, як це відбувається, бо земля сама собою приносить плід.
Земля (серце) сама собою принесе плід. Хіба не це сказав Ісус? У 4-му розділі Євангелія від Марка Ісус стверджував, що насіння сіється в серці людини.
Коли люди чують про серце, вони мимоволі кладуть руки на груди, де розташоване їхнє фізичне серце, але Ісус мав на увазі ваш дух. Чи бувало у вас так, що, коли вас хтось лякає, ви говорите: «Душа в п'яти пішла»? Але де насправді були ці відчуття? Десь у районі живота, чи не так? Саме там і перебуває ваш дух. Або коли ви дуже нервуєте, то відчуваєте хвилювання; англійці в таких випадках кажуть: «метелики пурхають у животі». І в таких ситуаціях ви відчуваєте, що щось відбувається у вашому дусі.
Це і є ваш дух, центр усієї вашої сутності. Він також є оселею Царства Божого, і воно перебуває всередині вас. У ньому також перебуває Дух Святий, і це Царство всередині вас має силу виростити посіяне насіння.
І у вашій владі — що ви сіятимете: хороше чи погане насіння. Ви можете вирощувати або Слово Боже, або слова диявола.
Небажане насіння
Іноді ми вводимо себе в оману або навіть збиваємося зі шляху, кажучи: «Ну, зараз Бог знає, що я маю на увазі». Іноді ми висловлюємо сумнів і невір’я приблизно так: «У мене ніколи нічого не виходить. Для мене все завжди обертається погано».
Хтось може сказати: «Я б так не говорив, якби був на твоєму місці».
«Я просто кажу все як є». Така людина теж сіє насіння.
Напевно, ви чули, як люди кажуть: «Я читаю Біблію, але не можу її зрозуміти. Я просто нічого не можу зрозуміти».
Можливо, вони говорять так уже протягом 20 років. Що ж сталося? Їхнє внутрішнє вухо сприймало їхній голос і спрямовувало його в серце (дух). І їхній дух ніби вимикав знання одкровення, тому що вони проголошували, що не можуть цього зрозуміти.
Пам’ятайте, ми з вами вже говорили, що існує частина мозку, яка відповідає за мовлення, і що вона має нервові закінчення до всіх частин тіла. І як ви думаєте, що відбуватиметься з вашим організмом, якщо ви скажете: «Ну ось, розпочався сезон грипу. Я напевно буду першим, хто захворіє».
Найімовірніше, так і буде — принаймні, ви сієте таке насіння. Ви скажете собі на виправдання: «Але ж я завжди хворію на грип». Ваш внутрішній дух
Чує ваш голос і каже: «Імунна системо, можеш не працювати, адже він посіяв насіння хвороби».
Бог створив нас такими, але Він наказав нам керувати словами в позитивному напрямку. Ісус сказав, що Царство Боже подібне до людини, яка сіє насіння в землю. Тепер вам зрозуміло, що мав на увазі Ісус?
Серце — це сад
Серце — це невеликий сад. Це ґрунт, яким забезпечив нас Бог, щоб він міг виробляти все необхідне для життя. В Едемі Адам мав сад, який дав йому Бог. Він називався Едемським садом, і в ньому було все, чого потребував Адам. Але він продав його сатані, і сатана став богом цього світу. Та Ісус прийшов і відновив цей сад. І тепер відроджений дух людини, якого Бог вклав усередину вас, — це сад, який вироблятиме все необхідне для вашого життя.
Ваш дух здатний вести вас до того, чого ви потребуєте. Він має мудрість, щоб спрямовувати вас. А все тому, що ваш дух перебуває в контакті з Божим Духом. Божий Дух знає все про Бога. Апостол Павло говорить про це в 1-му посланні до Коринтян, у 2-му розділі.
Бо хто з людей знає, що в людині, окрім людського духу, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не знає, окрім Духа Божого.
Але ми прийняли не духа цього світу, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам від Бога. 1 Кор. 2:11–12
Він говорить, що ви не знаєте всього про себе, але ваш дух знає. Ваш дух знає все про вас.
Ніхто з людей не знає мене так, як знає мене мій дух. Ніхто не знає всього про Бога, але про Нього все знає Дух Святий. І якщо ви зможете зробити так, щоб ваш дух возз’єднався з Духом Святим, ви зможете відкрити для себе джерело знань.
Ваш дух шукатиме Божої мудрості, щоб допомогти вам досягти того становища, яке ви сповідуєте зі Слова Божого, — того, що хочете мати в житті. Він буде вести вас. Це може прийти до вас уночі або коли ви будете в дорозі.
Але якщо ви постійно говорите: «Я ніколи не знаю, що робити. Я завжди приймаю нерозумні рішення», — тоді ваш внутрішній дух буде вести вас, і ви робитимете помилки, а потім звинувачуватимете Бога, кажучи: «Мабуть, це не Божа воля, щоб я був успішним».
Але вся проблема в тому, що ви посіяли неправильне насіння. Нерозумність людини викривляє її шлях, а її серце обурюється на Господа (Прип. 19:3).
Царство Боже подібне до людини, яка сіє насіння в землю. Слово Боже — непідкупне, нетлінне насіння. Слово Бога — це насіння, яке вам слід посіяти, промовивши його, сповідуючи його. І зрештою воно принесе свій плід, і ви отримаєте те, що посіяли.
Немає врожаю без насіння
Царство Боже подібне до людини, яка сіє насіння в землю, і воно росте. Земля сама приносить плід. Земля — це серце. Ісус установив цей факт. І земля приноситиме свій плід. Усе, що вам потрібно зробити, — бути достатньо мудрими, щоб промовити це. Посійте насіння й ідіть спати. Потім уставайте й займайтеся своїми звичайними справами. Це означає не хвилюватися, не турбуватися й не бути надмірно зосередженими на цьому. І це не означає, що вам потрібно кинути свою роботу.
Сьогодні так багато людей не розуміють і не вірять у силу своїх слів. Саме тому я стверджую, що слова — наймогутніші речі у всесвіті.
На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Богом
Усе через Нього постало, і без Нього ніщо не постало, що постало. Ів. 1:1,3
Без Слова Божого нічого не постало, що постало. І я більш ніж упевнений, що так було і є зараз. Неможливо застосувати владу без слів. І Бог дав нам владу над дияволом. Навряд чи можна щось зробити без слів.
Хтось може сказати: «Але слова можна і записати». Та вони все одно залишаться словами. Коли ми говоримо, у нас є більше часу, щоб обдумати слова. Нам варто дуже уважно стежити за своїми устами. Давид каже:
«Постав, Господи, сторожу біля уст моїх, і стережи двері уст моїх» (Пс. 140:3).
Деякі люди можуть сказати: «Але якщо Господь буде стерегти мої уста, це буде як полон». Але ви не знаєте, що таке полон, доки не скажете те, чого хочете, — це найбільший полон, у який ви можете потрапити. Бог дав нам інструкцію (Біблію). І якщо ви будете дотримуватися її, то виявите, що все діє саме так, як Бог звелів.
Ми повинні розуміти, що Бог знав, про що говорив. Якщо ми робитимемо те, що Він сказав, тоді матимемо те, що Він призначив для нас. Будьте не лише слухачами, але й виконавцями Слова Божого.
Слово Боже — це добра звістка. Це Євангеліє і сила Бога.
Кінець уроку.
Автор: Чарльз Кеппс
Джерело: Книга «Віра і сповідання».
