Урок 2. Людина. Школа основ християнської віри, які має знати кожен християнин. Школа складається з дванадцяти уроків. Засновник школи — Християнський Біблійний Інститут.
Людина створена за Божим образом і подобою
1. Людина — єдина, хто був створений «за Божим образом і подобою»
Бут. 1:26 «І сказав Бог: Створімо людину за Нашим образом, за Нашою подобою, і нехай панують вони над морською рибою, і над птахами небесними, і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що плазують по землі. 27 І створив Бог людину за Своїм образом, за Божим образом створив її; чоловіком і жінкою створив їх».
2. Людина була створена особистістю, яка має унікальні стосунки з Богом
На відміну від іншого творіння, людина була створена здатною мати спілкування з Богом.
- Інтелект — здатність раціонально мислити.
- Воля – здатність усвідомлювати й ухвалювати рішення.
- Емоції – здатність отримувати задоволення від того, що відбувається навколо.
- Етичні здібності – здатність розуміти добро й красу
- Здатність управляти.
Вищезазначені якості давали людині змогу бути управителем і панувати над частиною Божого творіння.
3. Початковий вияв образу Божого в людині.
На відміну від усього іншого творіння, людина мала особливий статус перед Богом завдяки тому, що була створена за Божим образом і подобою.
- Людина спочатку мала в собі Дух Божий.
Бут. 2:7 «І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у її ніздрі подих життя, і стала людина живою душею».
- Людина спочатку була членом Божої сім'ї: Лк. 3:23, 38
Лк. 3:23 «Ісус, розпочинаючи [Своє служіння], був років тридцяти, і був, як гадали, Сином Йосипа, Ілія,… Адамовим, Божим»
- Людина спочатку мала право панувати над землею.
Бут. 1:27 «І створив Бог людину за Своїм образом, за Божим образом створив її; чоловіком і жінкою створив їх. 28 І поблагословив їх Бог, і сказав їм Бог: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і підкоряйте її собі, і пануйте над морськими рибами, і над птахами небесними, і над кожною твариною, що плазує по землі».
Ці три якості були втрачені людиною в момент гріхопадіння (докладніше про це див. у розділі «Гріх»).
Роль людини в Божому абсолютному плані
1. Людина ніколи не була самоціллю існування світобудови, вона завжди була творінням, а не Творцем
У цій сфері люди часто мають хибну думку: певною мірою визнаючи Бога Творцем, вони водночас вважають, що Бог має діяти за їхніми стандартами.
Бут. 1:27 «І створив Бог людину…»
Йов 38:1–4 «Господь відповідав Йову з бурі й сказав: 2 хто це затьмарює Провидіння словами без сенсу? 3 Підпережи нині стегна свої, як муж: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені: 4 де був ти, коли Я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш».
Йов 40:1–4 «1 І відповідав Господь Йову з бурі й сказав: 2 підпережи, як муж, стегна свої: Я буду запитувати тебе, а ти пояснюй Мені. 3 Чи хочеш ти зневажити Мій суд, звинуватити Мене, щоб виправдати себе? 4 Чи така в тебе сила, як у Бога? І чи можеш ти загриміти голосом, як Він?»
2. Людина в Едемі була свідомим учасником Божої досконалої справи.
- Термін «Господь» містить у собі елемент особистісних взаємин між людиною та Богом.
Другий розділ книги Буття представляє людину свідомим і добровільним партнером у творчому служінні її Творця Бога.
Бут. 2:4–9 «4 Ось походження неба й землі, під час їхнього створення, коли Господь Бог створив землю й небо, 5 і всякий польовий кущ, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, яка ще не росла, бо Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробітку землі, 6 але пара піднімалася із землі й зрошувала всю поверхню землі. 7 І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина живою душею. 8 І насадив Господь Бог рай в Едемі на сході, і помістив там людину, яку створив».
- Добровільна фізична та інтелектуальна праця в Едемському саду
Працюючи в Едемському саду, людина була співучасником творення єдиного проєкту — Всесвіту, який належить Богові. Її життя та гармонійна взаємодія з Богом були демонстрацією Божої величі й слави.
Бут. 2:15 «15 І взяв Господь Бог людину, і поселив її в Едемському саду, щоб обробляти його та доглядати за ним».
Бут. 2:19–20 «19 Господь Бог утворив із землі всіх польових тварин і всіх небесних птахів, і привів [їх] до людини, щоб побачити, як вона назве їх, і щоб, як людина назве кожну живу душу, так і було їй ім’я. 20 І дала людина імена всій худобі, і небесним птахам, і всім польовим звірам; але для людини не знайшлося помічника, подібного до неї».
3. Найвища мета Всесвіту — демонстрація Божої слави та величі. Найвища мета людини — прославляти Бога, пізнаючи Його й радіючи у спілкуванні з Ним.
Біблія ясно говорить, що тільки Бог і тріумф Його слави є центром усього існуючого та остаточною метою й сенсом історії.
Рим. 11:36 «Бо все з Нього, через Нього й для Нього. Йому слава навіки, амінь».
- Божа слава — це тріумф величі досконалості Його особистості.
Божа слава — це демонстрація великолепності Його досконалої й абсолютної Особистості. Вона виявляється в Його існуванні, у Його ділах і в Його взаєминах із людиною.
- Спасіння та моральне добро людини мають своєю кінцевою метою — славу Божу.
Іс. 43:7 «…кожного, хто називається Моїм ім’ям, кого Я створив для слави Моєї, утворив і влаштував».
Еф. 1:4 «так як Він обрав нас у Ньому перед створенням світу, щоб ми були святими й непорочними перед Ним у любові, 5 наперед визначивши усиновити нас Собі через Ісуса Христа, за благоволінням Своєї волі, 6 на хвалу слави Своєї благодаті, якою Він обдарував нас в Улюбленому»,
- Християнське святе життя має своєю найвищою метою прославлення Бога.
Коли людина приходить до Бога, вона стає здатною демонструвати Божу велич і Його славу у своєму житті.
Ів. 15:8 «У цьому прославиться Мій Отець, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учнями».
1 Пет. 4:11 «Коли хто говорить, нехай говорить як Слово Боже; коли хто служить, нехай служить за силою, яку дає Бог, щоб у всьому прославлявся Бог через Ісуса Христа, Якому слава і держава навіки-віків. Амінь».
Мт. 5:16 «Так нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла і прославляли Отця вашого Небесного».
1 Пет. 2:11 «Улюблені! прошу вас, як приходьків і мандрівників, утримуватися від тілесних пожадливостей, що повстають на душу, 12 і провадити доброчесне життя серед язичників, щоб вони за те, за що лихословлять вас як злочинців, побачивши ваші добрі діла, прославили Бога у день відвідання».
- Прославлення Бога — це святий обов’язок християнина.
1 Кор. 6:20 «Бо ви куплені дорогою ціною. Тож прославляйте Бога і в тілах ваших, і в душах ваших, які є Божими»
1 Кор. 10:31 «Отже, чи їсте, чи п’єте, чи робите щось інше, усе робіть на славу Божу».
- Прославлення Бога — це найвище благо для людини.
2 Фес. 1:12 «щоб прославилося ім’я Господа нашого Ісуса Христа у вас, і ви в Ньому, за благодаттю Бога нашого і Господа Ісуса Христа»
Без Бога слава людини неможлива.
Чим вища слава Бога, тим дорожча й яскравіша слава людини в Ньому.
- Людина зазнає лих і страждань, бо не бажає жити для слави Божої.
Рим. 1:21 «Але, пізнавши Бога, вони не прославили Його як Бога й не подякували, але осуєтились у своїх міркуваннях, і затьмарилось їхнє нерозумне серце; 22 називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, 23 і славу нетлінного Бога змінили на образ, подібний до тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і плазунів, — 24 тому й віддав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець нечистоті, так що вони оскверняли самі свої тіла. 25 Вони замінили Божу істину неправдою, і поклонялися та служили творінню замість Творця, Який благословенний навіки, амінь».
Бог є абсолютною досконалістю. Саме тому Бог робить усе для Своєї слави — Він не може бути задоволений нічим, що не є досконалим. Тому найвище задоволення Бога може бути лише в природі та діях Його власної Особистості.
Найвища мета Всесвіту — демонстрація Божої слави та величі.
Найвища мета людини — прославляти Бога, пізнаючи Його та радіючи у спілкуванні з Ним.
Домашнє завдання: Вивчити напам’ять Рим. 1:21–25
Джерело: Християнський Біблійний інститут
