Школа основ християнської віри «Творець і Його творіння». Урок 14. Створення людини. Школа складається з 22 уроків. Засновник школи – Християнський біблійний інститут.
А. Бог створив людину за Своїм образом і подобою
Бут. 1:26 Потім Бог сказав: «Створімо людину за Нашим образом і подобою, і нехай вона панує над морською рибою та небесними птахами, над худобою, над усією землею і над усіма плазунами». Бут. 1:27 Так Бог створив людину за Своїм образом, за образом Божим Він створив її; чоловіком і жінкою створив їх.
Бог створив людину особливим чином і для особливих цілей. Ці особливості найбільше виявляються в тому, що людина, як ніщо інше, створена за образом і подобою Божою! І це, безумовно, є величезною цінністю, яку Бог вклав у людину.
У чому полягає образ і подоба Бога в людині?
Створивши людину за Своїм образом і подобою, Бог вклав у неї кілька дивовижних якостей, які наближають її до Бога.
Людина – це особистість
- Людина має розум, почуття та волю.
Людина здатна бачити мету, приймати рішення й усвідомлено діяти в умовах навколишньої дійсності. Людина має почуття та емоції — здатність радіти, сумувати, хвилюватися, насолоджуватися тощо. Будучи особистістю, людина існує вічно. Відтоді як людина з'явилася на світ, вона існуватиме вічно! На відміну від усього іншого, створеного Богом у всесвіті.
- Людина має здатність усвідомлювати себе та Бога.
Бог створив людину з чітко вираженою самосвідомістю. Людина здатна усвідомлювати себе, усвідомлювати, що вона існує. Вона здатна усвідомлювати навколишній світ. Вона здатна усвідомлювати Бога. Людина здатна розмірковувати про мету й призначення свого життя. Вона здатна запитувати себе: звідки вона прийшла і куди йде. Людина здатна мислити абстрактно. Вона здатна вирішувати у своєму розумі різні логічні та математичні задачі. Її розум здатний робити висновки з доступної їй інформації. Вона має моральні якості, тобто розуміння того, що існують добро і зло, правильне й неправильне.
- Людина має здатність спілкуватися з Богом.
Крім усього іншого, людина має здатність спілкуватися з Богом. Людина може мислити й виражати свої думки за допомогою лінгвістичної системи, побудованої на певних логічних законах. Створивши людину таким чином, Бог зробив її здатною спілкуватися із Собою. Людина може сприймати Божі думки й передавати Богові свої думки. Звичайно, Божі думки набагато вищі та величніші за людські, але Бог відкривається людям тією мірою, якою вони можуть Його зрозуміти. Спілкування з Богом було одним із найунікальніших явищ життя людей в Едемі. Після гріхопадіння людина втратила прямий доступ до Бога, але має потенційну здатність до такого спілкування і потребу в ньому.
- Людина має здатність свідомо й розумно підкорятися Богові.
Перші розділи Біблії ясно описують, що людина перебувала в повному й гармонійному підпорядкуванні Богові. Вона не відчувала при цьому жодного дискомфорту. Навпаки, стан підпорядкування Богові давав людині змогу якнайкраще розвивати своє життя. Бог доручив людині панувати над землею. Бог доручив людині наповнювати землю подібними до неї людьми. Бог доручив людині обробляти сад. Бог доручив людині дати тваринам назви. У цьому процесі людина була свідомим носієм Божої волі у ввіреній їй сфері творіння. Вона була управителем, поставленим Богом для розпорядження частиною Божого творіння.
Б. Роль людини в абсолютному Божому плані
- Людина ніколи не була метою й сенсом існування Всесвіту, вона завжди була творінням, а не Творцем. Це ще одна сфера, щодо якої більшість людей мають хибне уявлення. Визнаючи Бога Творцем, вони водночас вважають, що Бог має діяти за їхніми стандартами (особливо в питаннях моралі, справедливості, долі людини у вічності тощо)
Перегляньте наведені далі місця Святого Письма, які говорять про те, що Бог є єдиним і суверенним сенсом та метою Всесвіту:
Бут. 1:27 Так Бог створив людину за Своїм образом, за образом Божим Він створив її; чоловіком і жінкою Він створив їх.
Йов 38:1 І Господь відповів Йову з бурі. Він сказав: Йов 38:2 – Хто ти, що в незнанні затьмарюєш Мій задум словами, у яких немає знання? Йов 38:3 Підпережися, як чоловік; Я буду запитувати, а ти відповідай. Йов 38:4 Де ти був, коли Я засновував землю? Якщо знаєш, то відповідай Мені.
Йов 40:1 І Господь сказав Йову з бурі: Йов 40:2 – Підпережися, як чоловік; Я буду запитувати, а ти відповідай. Йов 40:3 Чи будеш ти заперечувати Мій суд? Чи звинуватиш Мене, щоб виправдати себе? Йов 40:4 Чи така твоя сила, як у Бога, і чи гримить твій голос, як Його?
Іс. 14:24 Господь Саваот поклявся: – Як Я задумав, так і буде; як Я вирішив, так і станеться:
- Людина була створена для свідомої участі в Божій досконалій справі.
Другий розділ книги Буття представляє людину свідомим і добровільним партнером у творчому служінні її Творця Бога.
Бут. 2:4 Ось оповідь про небеса й землю, коли вони були створені. Коли Господь Бог створював землю й небо, Бут. 2:5 на землі тоді ще не було жодного польового куща, і польова трава ще не росла, бо Господь Бог не посилав на землю дощу, і не було людини, щоб обробляти ґрунт, Бут. 2:6 тільки потік підіймався із землі й зрошував усю її поверхню, – Бут. 2:7 тоді Господь Бог створив людину із земного пороху й вдихнув у її ніздрі подих життя, і людина стала живою істотою. Бут. 2:8 Потім Господь Бог насадив сад на сході, в Едемі, і поселив там людину, яку Він створив.
- Людина була призначена для добровільної фізичної та інтелектуальної праці в Едемі.
- Працюючи в Едемі, людина брала участь у Божій творчій праці. Бог дозволив їй стати частиною Своєї великої справи – управління створеним світом. Людина була створена здатною гармонійно взаємодіяти з Богом. Це була одна з найвищих форм демонстрації Божої величі та слави.
Бут. 2:15 Господь Бог поселив людину в Едемському саду, щоб вона обробляла сад і доглядала за ним. Бут. 2:19 Господь Бог створив із землі всіх польових звірів і всіх небесних птахів. Потім Він привів їх до людини, щоб побачити, як вона їх назве; і як людина назвала кожну живу істоту, так їй і стало ім’я. Бут. 2:20 Так людина дала імена всій худобі, усім небесним птахам і всім польовим звірам. Але для Адама не знайшлося відповідного помічника.
- Найвища мета людини — прославляти Бога, пізнаючи Його та радіючи у спілкуванні з Ним.
Біблія ясно говорить, що тільки Бог і торжество Його слави є центром усього сущого, а також остаточною метою та сенсом історії.
Рим. 11:36 Адже все походить від Нього, через Нього, і для Нього все існує. Хвала Йому навіки! Амінь.
- Слава Божа — це торжество величі досконалості Його особистості. Слава Божа — це вияв пишноти Його досконалої та абсолютної Особистості. Вона виражається в Його існуванні, у Його ділах і в Його взаєминах із людиною.
- Спасіння людини та її здатність до морального добра мають своєю кінцевою метою славу Божу.
Іс. 43:7 кожного, хто називається Моїм Іменем, кого Я створив для Моєї слави, кого Я створив і влаштував.
Еф. 1:4 Адже Він обрав нас у Ньому ще до створення світу, щоб ми були святими й непорочними перед Ним. Він за Своєю любов’ю, Еф. 1:5 за Своїм добрим бажанням і волею наперед визначив нам через Ісуса Христа стати усиновленими Ним дітьми. Еф. 1:6 У цьому виявлена вся слава Його благодаті, яку Він дарував нам у Христі, улюбленому Ним.
- Християнське святе життя також має своєю найвищою метою прославлення Бога. Коли людина приходить до Бога, вона стає здатною виявляти Божу велич і Його славу у своєму практичному житті.
Ів. 15:8 Якщо ви приноситимете рясний урожай і будете Моїми учнями, то Мій Отець буде прославлений.
Мт. 5:16 Нехай так само світить ваше світло людям, щоб вони бачили ваші добрі справи й прославляли вашого Небесного Отця.
- Прославлення Бога — це святий обов’язок християнина.
1 Кор. 6:20 бо ви були куплені дорогою ціною. Тож прославляйте Бога у ваших тілах.
1 Кор. 10:31 Отже, що б ви не робили — їсте ви чи п’єте, — робіть так, щоб прославлявся Бог.
- Прославлення Бога — це найвище благо для людини.
2 Фес. 1:12 Ми молимося про те, щоб благодаттю нашого Бога і Господа Ісуса Христа через вас було прославлене Ім’я нашого Господа Ісуса, а ви були прославлені разом із Ним.
Без Бога слава людини неможлива. Чим вища слава Бога, тим дорожчою та яскравішою є слава людини в Ньому.
- Людина терпить лиха й страждання, тому що не бажає жити для слави Божої.
Рим. 1:21 бо, хоча вони й знали про Бога, проте не прославили Його як Бога й не дякували Йому, а віддалися марним міркуванням, і їхні нерозумні серця занурилися в темряву. Рим. 1:22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, Рим. 1:23 і замінили славу нетлінного Бога образами, схожими на тлінну людину, птахів, чотириногих тварин і плазунів. Рим. 1:24 Тому Бог віддав їх на поталу низьким бажанням їхніх сердець, і вони самі оскверняли свої тіла нечистотою. Рим. 1:25 Ці люди замінили Божу істину на неправду, поклонялися й служили творінню, а не Творцеві, Який гідний вічної слави. Амінь.
Бог є абсолютною досконалістю. Саме тому Бог робить усе для Своєї слави — Він не може бути задоволений нічим, що не є досконалим. Тому найвище задоволення Бога може бути лише в природі та діях Його власної Особистості.
Найвища мета існування Всесвіту — демонстрація Божої величі та слави. Найвища мета людини — прославляти Бога, пізнаючи Його та радіючи у спілкуванні з Ним.
Завдання: Вивчити напам’ять Рим. 1:21–25
Контрольні запитання:
- Чим людина відрізняється від тварин?
- У чому полягає роль людини в Божому Плані?
- У чому полягає справжнє щастя?
Джерело: Християнський біблійний інститут
