Місця Писання про створення світу, неба, землі та людини.
10 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Буття 1:1–5
1 На початку Бог створив небеса та землю. 2 І земля була безвидна й порожня, і темрява була над безоднею. І Дух Божий ширяв над поверхнею води. 3 І сказав Бог: нехай буде світло. І стало світло. 4 І побачив Бог світло, що воно добре. І відділив Бог світло від темряви. 5 І назвав Бог світло — днем, а темряву — ніччю. І настав вечір, і настав ранок — день один.
Буття 1:26–31
26 І сказав Бог: створімо людину за Нашим образом [і] за Нашою подобою, і нехай панують вони над морськими рибами, і над небесними птахами, [і над звірами,] і над худобою, і над усією землею, і над усіма плазунами, що плазують по землі. 27 І створив Бог людину за Божим образом, за Божим образом створив її; чоловіком і жінкою створив їх. 28 І благословив їх Бог, кажучи: плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею, і пануйте над морськими рибами [і над звірами,] і над небесними птахами, [і над усією худобою, і над усією землею,] і над усіма плазунами, що плазують по землі. 29 І сказав Бог: ось Я дав вам усяку траву, що сіє насіння, яка є на всій землі; і всяке дерево, що має плід, який сіє насіння, буде вам на їжу; 30 а всім земним звірам, і всім небесним птахам, і всьому, що плазує по землі, у чому є жива душа, дав Я всю зелену траву на їжу. І сталося так. 31 І побачив Бог усе, що Він створив; і ось дуже добре. І настав вечір, і настав ранок — день шостий.
Буття 2:7
І сформував Бог людину з пороху земного, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина живою душею.
Буття 2:18–24
18 І сказав Господь Бог: недобре бути чоловікові самому; створімо йому помічника, відповідного йому. 19 І сформував Бог із землі ще всіх польових звірів і всіх небесних птахів, і привів [їх] до Адама, щоб побачити, як він назве їх, і щоб, як назвав Адам кожну живу душу, так і було їй ім’я. 20 І дав Адам імена всім тваринам і всім небесним птахам, і всім польовим звірам, але для Адама не знайшлося помічника, подібного до нього. 21 І навів Бог на Адама глибокий сон, і потім приспав його, і взяв одне з його ребер, і заповнив плоттю місце замість нього. 22 І створив Господь Бог із ребра, взятого в Адама, жінку, і привів її до Адама. 23 І сказав Адам: ось це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде називатися жінкою, бо взята від чоловіка [свого]. 24 Тому залишить чоловік батька свого й матір свою, і приліпиться до жінки своєї, і будуть [двоє] одним тілом.
Псалом 33:6–9
6 Словом Господа утверджені небеса, і духом уст Його — усе військо їхнє: 7 Він зібрав, немов у купи, морські води, поклав безодні у сховищах. 8 Нехай боїться Господа вся земля; нехай тремтять перед Ним усі, хто живе на землі, 9 бо Він сказав — і сталося; Він наказав — і постало.
Івана 1:1–3
1 На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Бог був Словом. 2 Воно було на початку у Бога. 3 Усе через Нього постало, і без Нього ніщо не постало з того, що постало.
Колосян 1:16–17
16 бо Ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме й невидиме: чи престоли, чи панування, чи начальства, чи влади — усе Ним і для Нього створено; 17 і Він є перед усім, і все Ним стоїть.
Євреїв 11:3
Вірою пізнаємо, що віки влаштовані проголошеним Словом Божим, так що з невидимого постало видиме.
Йова 38:4–7
4 де був ти, коли Я закладав основи землі? Скажи, якщо знаєш. 5 Хто визначив її міру, якщо знаєш? або хто натягнув по ній мірильний шнур? 6 На чому утверджені її основи, або хто поклав її наріжний камінь, 7 коли всі ранкові зорі разом радісно співали, а всі Божі ангели вигукували від радості?
Римлян 1:20
Бо невидиме Його, Його вічна сила та Божественність, від створення світу через розглядання творінь видимі, так що вони без виправдання.
