Урок 5. Божий план спасіння. Частина 1. Школа основ християнської віри, які має знати кожен християнин. Школа складається з дванадцяти уроків. Засновник школи — Християнський Біблійний Інститут.
Як ми вже говорили на минулому уроці, для спасіння людини від гріха та його наслідків була необхідна унікальна Особа, яка поєднувала б у Собі Бога і людину. Саме тому Бог у Своїй любові та мудрості зробив унікальний крок: Його єдинородний Син, будучи невід'ємною частиною Триєдиного Бога, став частиною людського роду, прийнявши людську плоть і віддавши Своє життя як плату за людський гріх.
1 Тим. 3:16 «І беззаперечно — велика таємниця благочестя: Бог явився в плоті»,
Ів. 1:14 «І Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті та істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця».
Ів. 3:16 «Бо так Бог полюбив світ, що віддав Свого Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав вічне життя».
Природа Христа
Унікальність Ісуса Христа насамперед полягає в Його природі. Ніхто інший не зміг би виконати функцію Спасителя людства, крім того, хто був би стовідсотково Богом і водночас стовідсотково людиною.
1. Стовідсотковий Бог
- Христос — джерело життя
Абсолютна Божественність Ісуса Христа відіграє дуже важливу роль у питанні нашого спасіння. Щоб визволити людину від смертельної хватки гріха, Спаситель мав бути вільним від дії гріхопадіння Адама та Єви. Він мав мати життя в Самому Собі, щоб дарувати його людям, мертвим через гріхи та злочини. Тому, починаючи своє Євангеліє, Іван одразу ясно говорить про Ісуса Христа:
Ів. 1:1 «На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. 2 Воно було на початку у Бога. 3 Усе через Нього почало бути, і без Нього ніщо не почало бути, що почало бути. 4 У Ньому було життя, і життя було світлом людей… 14 і Слово стало плоттю та перебувало з нами, повне благодаті та істини».
Дуже важливою умовою того, що Ісус Христос мав у Собі джерело життя, була Його безгрішність. Христос не зміг би взяти на Себе гріх світу, якби мав власний гріх і власну провину.
1 Ів. 3:5 «І ви знаєте, що Він явився, щоб узяти наші гріхи, і що в Ньому немає гріха».
1 Пет. 2:21 «Бо ви до цього покликані, тому що й Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли Його слідами. 22 Він не вчинив жодного гріха, і не було лестощів у вустах Його»
- Христос — переможець диявола
Окрім того, щоб принести життя в людське царство смерті, перед Спасителем стояло ще одне завдання — Він мав перемогти диявола, який обманом захопив владу над людиною та її світом. Лише Божий Син, Ісус Христос, мав достатньо сили для перемоги над тим, хто вважає себе «князем цього світу».
Кол. 2:9 «бо в Ньому (у Христі) перебуває вся повнота Божества тілесно, 10 і ви маєте повноту в Ньому, Котрий є головою всякого начальства і влади».
Еф. 1:20 «якою Він подіяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, 21 вище від усякого Начальства, і Влади, і Сили, і Панування, і всякого імені, названого не тільки в цьому віці, але й у майбутньому, 22 і все підкорив під ноги Його, і поставив Його вище за все, головою Церкви»,
2. Стовідсоткова людина
Ісус Христос був стовідсотковим Богом; якби Він був чимось меншим, то не зміг би бути Спасителем людства. Але, крім Своєї абсолютної Божественності, Христос також мав бути абсолютною людиною. Інакше Він не зміг би заплатити ціну за людський гріх і не зміг би стати родоначальником нової сім’ї народжених згори людей.
- Непорочне народження від людини
Щоб розв’язати проблему людського гріха, Бог здійснив одне з найбільших чудес, які будь-коли відбувалися у Всесвіті: воплочений Син Божий, Ісус Христос, народився від діви Марії через дію Святого Духа, без участі чоловіка.
Мт. 1:20 «…Ангел Господній явився йому уві сні й сказав: Йосифе, сину Давидів! не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо народжене в Ній — від Святого Духа; 21 і народить Сина, і даси Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від їхніх гріхів».
Таким чином, Бог розв’язав одну з найскладніших проблем людства: народжений Син Божий належав до людського роду, але водночас не мав у Собі гріха, який уразив людство.
- Той, хто зазнав усього, що зазнає людина.
Іншою причиною, чому Христос мав бути повноцінною людиною, є Його роль у звільненні людини від гріха. Звільняючи людину від гріха, Христос не забирає її одразу з грішного світу. Живучи на землі як людина, Христос показав людям приклад і можливість практичного життя в поклонінні Богові, на противагу богоборству.
Євр. 4:14 «Отже, маючи великого Первосвященника, Який пройшов небеса, Ісуса, Сина Божого, тримаймося твердо нашого сповідання. 15 Бо ми маємо не такого первосвященника, який не може співчувати нашим немочам, але Який, подібно до нас, був випробуваний у всьому, крім гріха».
- Здатний узяти на Себе гріх людини
Будучи безгрішною людиною, Ісус Христос міг узяти на Себе людський гріх і померти за нього, водночас віддавши людині Свою праведність.
2 Кор. 5:21 «Бо Того, Хто не знав гріха, Він учинив для нас жертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом».
Подвиг Христа
Без воплочення Ісуса Христа, без Його земного життя і без смерті на Голгофському хресті спасіння людини було б неможливим.
1. Втручання життя в царство смерті
Людство без Христа являло собою царство смерті, у якому все було підпорядковане тлінню. Абсолютно всі людські спроби звільнитися від впливу смерті були марними, тому що вони були уражені гріхом, який є причиною смерті й тління. Тільки втручання Життя, що існує поза людським царством смерті, могло дати людям надію на звільнення та вічне життя.
1 Ів. 1:1 «Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали і що до чого торкалися наші руки, про Слово життя, – 2 бо життя явилося, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилося нам,»
2. Бездоганне життя
Живучи на землі, Ісус Христос провів бездоганне, безгрішне життя, показавши людям і ангелам можливість і переваги підпорядкування свого життя Богові.
- Добровільне обмеження Своєї Божественної сили
Будучи повноцінним Богом, Ісус Христос завжди мав можливість вдатися до Своїх надприродних якостей, які могли б істотно полегшити Його земне життя. Але, будучи повноцінною людиною, Ісус Христос добровільно обмежив Себе, не вдаючись до Своїх надприродних можливостей для захисту Себе.
Флп. 2:6 «Він, бувши в образі Божому, не вважав за посягання бути рівним Богові; 7 але применшив Самого Себе, прийнявши образ раба, уподібнившись до людей і з вигляду ставши як людина; 8 Він упокорив Себе, бувши слухняним аж до смерті, і смерті хресної»
Мт. 26:51 «І ось один із тих, що були з Ісусом, простягнувши руку, вихопив свого меча і, ударивши раба первосвященника, відтяв йому вухо. 52 Тоді Ісус говорить йому: поверни свій меч на його місце, бо всі, хто взяв меч, від меча загинуть; 53 чи ти думаєш, що Я не можу тепер попросити Мого Отця, і Він поставить Мені більше ніж дванадцять легіонів ангелів? 54 Як же тоді справдяться Писання, що так має бути?»
- Справжнє життя в поклонінні Богові та відданості Богові
Протягом усього Свого земного життя Ісус Христос демонстрував постійне підкорення Своєму Отцю. Противлення Богові є основною складовою гріха. Будучи безгрішним, Христос мав природу повної згоди з Небесним Отцем.
Ів. 5:30 «Я нічого не можу чинити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і Мій суд праведний; бо не шукаю Моєї волі, але волі Отця, Який послав Мене».
Навіть тоді, коли, із земної точки зору, підкорення волі Отця приносило страждання, Христос обирав волю Отця, тому що це було природним станом Його внутрішньої природи.
Лк. 22:41 «І Сам відійшов від них на відстань, як кинути каменем, і, схиливши коліна, молився, 42 кажучи: Отче! О, коли б Ти зволив пронести цю чашу повз Мене! Але не Моя воля, а Твоя нехай станеться».
- Замісницька смерть на хресті.
Мабуть, найзначнішу роль у подвигу Ісуса Христа відіграла Його смерть на хресті. Будучи праведним, Ісус Христос не мав помирати. Він помер лише тому, що помер замість нас.
- Добровільна жертва — сплата ціни гріха.
Христос добровільно віддав Себе на смерть, щоб заплатити ціну за твої та мої гріхи. Він зробив це лише з любові до нас, людей, які гинуть.
1 Пет. 3:18 «тому що й Христос, щоб привести нас до Бога, одного разу постраждав за гріхи наші, праведник за неправедних, був умертвлений за тілом, але оживлений Духом,»
Ів. 3:16 «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне».
Тит. 2:13 «Спасителя нашого Ісуса Христа, 14 Який віддав Себе за нас, щоб визволити нас від усякого беззаконня та очистити Собі особливий народ, ревний до добрих справ».
- Осуджена праведність.
Жертва Ісуса Христа на Голгофі не лише стала ціною за наші гріхи, а й зробила праведність Ісуса Христа доступною для кожного, хто вірує в Нього. Взявши на Себе людський гріх, Ісус Христос подарував віруючим у Нього Свою праведність. Щойно людина звертається до Бога в покаянні, Христос одягає її у Свою праведність. Ця праведність не здобута самою людиною — це праведність Христа, яка зараховується людині, коли вона народжується згори.
1 Кор. 1:30 «Від Нього й ви в Христі Ісусі, Який став для нас мудрістю від Бога, праведністю, освяченням і викупленням, 31 щоб було, як написано: хто хвалиться, нехай хвалиться Господом».
Флп. 3:8 «Та й усе вважаю за втрату задля переважного пізнання Христа Ісуса, Господа мого: заради Нього я від усього відмовився, і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа 9 і знайтися в Ньому не зі своєю праведністю, яка від Закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога, заснованою на вірі»;
- Перемога воскресіння
Ісус Христос не лише заплатив ціну за наш гріх на Голгофському Хресті, не лише подарував нам Свою праведність, а й переміг диявола Своїм воскресінням. Оскільки Ісус Христос був цілковито слухняний Своєму Небесному Отцю в усьому, Бог воскресив Його з мертвих, дарувавши грандіозну перемогу над дияволом. Тому всі віруючі в Ісуса Христа сьогодні не є рабами гріха й диявола, а натомість їхня природа знаходить повне задоволення в підкоренні та служінні Богові.
Еф. 1:19 «і яка безмірна велич Його могутності в нас, віруючих, за дією могутньої сили Його, 20 якою Він діяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадивши праворуч Себе на небесах, 21 вище від усякого начальства, і влади, і сили, і панування, і всякого імені, що називається не тільки в цьому віці, але й у майбутньому,»
Своєю смертю та воскресінням Ісус Христос дарував людині перемогу над гріхом і смертю.
1 Кор. 15:22 «Бо як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть, 23 кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім Христові, під час Його приходу. 24 А потім кінець, коли Він передасть Царство Богові й Отцеві, коли скасує всяке начальство, і всяку владу, і силу. 25 Бо належить Йому царювати, доки не покладе всіх ворогів під ноги Свої».
Домашнє завдання: Вивчити 1 Кор. 1:30–31
Джерело: Християнський Біблійний інститут
