Урок 4. Необхідність спасіння. Школа основ християнської віри, які має знати кожен християнин. Школа складається з дванадцяти уроків. Засновник школи — Християнський біблійний інститут.
Загибель без зовнішнього джерела спасіння
Повставши проти Бога, людина виявилася відрізаною від джерела життя. З цієї причини в навколишньому Всесвіті панує смерть. Усе у світі прагне до розкладання. Світ уражений хворобами й катастрофами. Гинуть рослини. Гинуть тварини. Гинуть люди. Кожна людина знає, що рано чи пізно помре. Гріх неминуче несе із собою смерть і руйнування. Подібно до агресивного вірусу, що вражає кожну клітину організму, гріх ура́з̣ив кожен елемент Всесвіту, відданого Богом у розпорядження людини.
Рим. 8:20 «бо творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто підкорив його, у надії, 21 що й саме творіння буде визволене від рабства тлінню у свободу слави дітей Божих. 22 Адже знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться аж дотепер»;
Руйнівна дія гріха проявляється не лише у фізичній сфері. Вона також агресивна у сфері моралі та соціальних взаємин між людьми. Зло, насильство й необмежені пристрасті, породжені людською гординею, приносять із собою біль і страждання, що отруюють суспільне життя людей. Усі біди сучасного суспільства, починаючи від обману й зради в особистих стосунках і закінчуючи міжнародним тероризмом та глобальними війнами, — усе це реальність, що відображає неминучі наслідки гріха.
Більше того, оскільки всі люди, народжені від Адама та Єви, були народжені в атмосфері повстання проти Бога, абсолютно кожна людина від самого народження уражена цим вірусом гріха, який неминуче веде до смерті. Писання дуже ясно про це говорить:
Рим. 3:10 «як юдеї, так і елліни, усі під гріхом, як написано: немає праведного ані одного; 11 немає розумного; ніхто не шукає Бога; 12 усі збилися з дороги, до одного стали негідними; немає того, хто робить добро, немає ані одного. 13 Їхнє горло — відкритий гріб; своїми язиками вони обманюють; отрута аспидів на їхніх губах. 14 Їхні уста повні прокляття та гіркоти. 15 Їхні ноги швидкі на пролиття крові; 16 руїна й загибель на їхніх шляхах; 17 і дороги миру вони не пізнали. 18 Немає Божого страху перед їхніми очима».
Отже, людство, що походить від Адама та Єви, які повстали проти Бога, за своєю сутністю має природу, що противиться Богові. Ця природа ґрунтується на самоствердженні та піднесенні власних інтересів над абсолютними інтересами Бога й інших людей. У цьому полягає суть бажання перших людей «стати як боги».
Бут. 3:4 «І сказав змій жінці: Ні, не помрете, 5 але знає Бог, що того дня, коли ви скуштуєте їх, ваші очі відкриються, і ви станете як боги, що знають добро і зло».
Кожна людина, що походить від роду Адама та Єви, має у своїй природі домінуюче бажання посісти місце бога, тобто мати владу й право робити те, що вважає за потрібне, самостійно визначати, що добре, а що погано, що правильно, а що неправильно. Цей стан невіддільний від людської природи, і тому біль, страждання, розтління та смерть, які він приносить, є неминучою реальністю всього людства й кожної людини окремо.
Необхідність відплати за провину гріха
Окрім того, що гріх приніс із собою докорінне ураження людської природи, яке виявляється в домінуванні гордині, він поставив перед людиною ще одну проблему — наявність провини перед Богом. Гріх Адама та Єви, так само як і гріх кожної людини, є прямим порушенням Божого закону. Отже, кожна людина, яка є нащадком Адама та Єви, юридично винна перед Богом.
Рим. 3:23 «бо всі згрішили й позбавлені слави Божої».
Природа Божої справедливості незмінна. Гріх обов’язково тягне за собою відплату. Тому кожна людина неодмінно нестиме відповідальність за свій гріх.
Рим. 6:23 «Бо відплата за гріх — смерть, а Божий дар — вічне життя в Христі Ісусі, Господі нашому».
Людські спроби врятуватися
Упродовж багатьох століть люди намагалися розв’язати проблеми, спричинені гріхом. Хвороби, катастрофи, соціальна ворожнеча та несправедливість приносять людству чимало страждань, змушуючи його шукати вихід із ситуації, що склалася. Історія свідчить про численні спроби людства звільнитися від наслідків гріха.
- Релігія
Мабуть, найдавнішою є спроба знайти звільнення від проблем гріха в релігії. Розуміючи, що залежать від вищих сил, люди вигадували собі богів і разом із ними винаходили систему їхнього шанування. Усі існуючі релігії побудовані на принципі, що людина повинна здобути прихильність божества, виконуючи певні церемонії та умови. Так стародавні шамани переконували людей, що для того, щоб боги благословили їхнє полювання, сім’ю чи здоров’я, необхідно принести в жертву певну тварину. Буддисти стверджують, що людина наближається до божества, коли очищує свій організм спеціальною дієтою, а розум — особливими медитаціями. Мусульмани кажуть, що для того, щоб здобути прихильність Аллаха й потрапити до раю, потрібно молитися п’ять разів на день, повернувшись обличчям до Мекки, постити й хоча б один раз у житті відвідати святі місця.
Проблема всіх релігій полягає в тому, що вони ґрунтуються на спробі «покращити» людину, яка за своєю природою зіпсована. Отже, усі релігії, намагаючись зробити людину кращою, не досягають своєї мети, бо не здатні розв’язати головне питання — змінити серце людини.
- Філософія
Є ще одним засобом, за допомогою якого люди намагалися вирішити проблеми наслідків гріха. Основна ідея філософії полягає в припущенні, що всі біди людини походять від її поганої освіти, тобто якщо людина матиме правильні знання і якщо її навчать правильно мислити, тоді всі її проблеми буде вирішено. На жаль, попри існування багатьох тисяч різних філософських систем, жодна з них не принесла бажаного результату. І не могла принести, бо філософія, так само як і релігія, намагається мати справу з наслідками гріха, ігноруючи сам гріх.
Окрім релігії та філософії, люди вдавалися до безлічі інших засобів, які, як їм здавалося, могли вирішити їхні проблеми. Серед цих засобів були політика, психологія, соціологія і навіть біоінженерія, яка пропонувала видалити гени зла з ДНК людини. Усі ці спроби закінчилися цілковитим провалом з таких причин:
- Насамперед людина намагається усунути наслідки гріха, не змінюючи свого ставлення до гріха і, отже, до Бога. Річ у тім, що всі людські спроби вирішити проблеми суспільства ґрунтуються на припущенні, що людина сама по собі добра, і тому її потрібно лише трохи «покращити» або «перенавчити». Люди намагаються усунути наслідки свого повстання проти Бога, залишаючи при цьому себе на троні в становищі, що кидає виклик Творцеві.
- Другою причиною провалу людських спроб звільнитися від наслідків гріха є зіпсована, гріховна природа людей. Ця природа наповнена гріхом. Виконання складних релігійних ритуалів не звільняє людину від свавілля, гордості і, як наслідок, боротьби з Богом. Релігія в цьому випадку є спробою говорити з Богом «на рівних». Свого роду торг: «ти — мені, я — тобі».
- Третя причина полягає в тому, що кожна людина, яка живе на землі, повністю уражена вірусом гріха. Намагаючись побудувати щось нове, люди користуються тим самим зараженим матеріалом людської гріховної природи. Гріх, наче ракова пухлина, настільки тісно переплівся з кожною фіброю душі кожної людини, що його знищення неможливе без смерті самої людини.
Отже, жодні людські спроби не здатні привести людей до звільнення від смертельних наслідків гріха. Для цього необхідне безпосереднє втручання Бога.
Необхідність нової природи
Біблія говорить, що єдиним способом вирішення проблеми людського гріха є народження згори.
Ів. 3:5 «Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться від води та Духа, не може увійти до Царства Божого. 6 Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух».
Ще у Старому Завіті, звертаючись до народу Ізраїлю, Бог говорив, що настане час, коли Він укладе зі Своїми дітьми Новий Завіт. Сутність Нового Завіту полягає не в зовнішніх вимогах, а в зміні серця.
Єр. 31:33 «Ось завіт, який Я укладу з домом Ізраїлевим після тих днів, — говорить Господь: вкладу закон Мій у їхню внутрішність і на їхніх серцях напишу його, і буду їм Богом, а вони будуть Моїм народом»
Для спасіння від гріха людина має лише один вихід — отримати нову природу, тобто народитися згори.
Необхідні якості Спасителя
Для того щоб спасіння людини стало можливим, мають бути виконані такі умови:
- Покарання за провину людського гріха.
По-перше, гріх людини має бути покараний, а отже, людина має померти (Рим. 6:23).
- Забезпечення умов для нового народження.
Так само, як Адам став родоначальником занепалого людства, мав бути Хтось, від Кого походили б ті, хто матиме нову природу — природу покори, а не противлення Богові.
Ці умови могли бути виконані лише в одному випадку: була потрібна людина, вільна від гріха, яка була б здатна й готова взяти на себе гріх людей, звільнивши їх від вини та віддавши їм своє безгрішне, богоугодне життя.
Бог чудесним чином виконав ці умови в Ісусі Христі.
Ів. 3:16 «Бо так полюбив Бог світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне».
Домашнє завдання: Вивчити напам’ять Ів. 3:16–18
Джерело: Християнський Біблійний Інститут
