Урок 12. Життя та служіння християнина. Школа основ християнської віри, які має знати кожен християнин. Школа складається з дванадцяти уроків. Засновник школи – Християнський біблійний інститут.
Християнин і Церква
Кожен християнин має привілей і обов’язок служити Господу, будуючи Його Церкву на землі та проголошуючи добру звістку тим, хто її не знає.
1. Служіння своїми дарами
Бог наділив кожного християнина особливими дарами, завдяки яким він може служити іншим. Ці дари відрізняються один від одного, але кожен із них важливий в очах Божих. Бог дав вам саме ті дари, які ви можете використовувати для спільного служіння Тілу Христа.
1 Пет. 4:10 «Служіть один одному, кожен тим даром, який отримав, як добрі управителі різноманітної благодаті Божої».
Християнське служіння – це праця, спрямована на досягнення Божих інтересів на землі.
2. Матеріальне служіння
Матеріальне служіння заповідане кожному християнину. Бог дарує нам фізичні сили та здібності, щоб створювати матеріальні блага. Усе, що ми маємо, дароване нам Христом в управління і для того, щоб ми використовували це для Його слави.
У Старому Завіті ізраїльський народ був зобов’язаний приносити до храму десяту частину всього, що вони набували, а також безліч інших спеціальних жертв і приношень.
Повт. 12:5 «… але до місця, яке обере Господь, Бог ваш, з усіх ваших племен, щоб перебувати там Його імені, звертайтеся і туди приходьте, 6 і туди приносьте ваші цілопалення, і ваші жертви, і ваші десятини, і підношення ваших рук, і ваші обітниці, і ваші добровільні приношення, і первістків вашої великої та дрібної худоби»;
У Новому Завіті матеріальне служіння відіграє не менш важливу роль.
2 Кор. 9:6 «При цьому скажу: хто сіє скупо, той скупо й пожне; а хто сіє щедро, той щедро й пожне. 7 Нехай кожен [робить внесок] за схильністю свого серця, не з жалем і не з примусу; бо Бог любить того, хто дає охоче. 8 Бог же може збагатити вас усякою благодаттю, щоб ви, завжди й у всьому маючи повне достатку, були багаті на всяке добре діло».
Привчіть себе відразу служити Господу своїми фінансами.
Християнин і світ
Один із видів служіння християнина — його вплив на навколишній світ. Христос обрав життя і свідчення християн одним з основних засобів поширення Доброї звістки серед людей.
Мт. 5:13 «Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні на що не придатна, хіба що викинути її геть на потоптання людям. 14 Ви — світло світу. Не може сховатися місто, що стоїть на вершині гори. 15 І, засвітивши свічку, не ставлять її під посудиною, але на свічнику, і світить усім у домі. 16 Тож нехай світить ваше світло перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла й прославляли вашого Небесного Отця».
Цей вплив досягається передусім двома шляхами: нашим свідченням і нашим життям.
1. Свідчення устами.
Дії 1:8 «але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії, і навіть до краю землі».
Свідчити про Христа можуть і повинні не лише ті, хто має для цього спеціальну підготовку, але абсолютно всі, хто пережив народження згори, можуть поділитися цим з іншими.
Мк. 5:19 «Але Ісус не дозволив йому, а сказав: іди додому до своїх і розкажи їм, що зробив із тобою Господь і [як] помилував тебе».
2. Свідчення життям.
1 Пет. 2:11 «Улюблені! прошу вас, як приходьків і мандрівників, щоб ви стримувалися від тілесних пожадливостей, які повстають проти душі, 12 і провадили доброчесне життя між язичниками, щоб за те, за що вони злословлять вас як злочинців, побачивши добрі діла ваші, прославили Бога в день відвідин… 15 бо така є воля Божа, щоб, роблячи добро, ви загороджували уста невігластву нерозумних людей, – 16 як вільні, не як ті, що використовують свободу для прикриття зла, але як раби Божі».
Крім того, що ми відповідальні за поширення впливу Доброї звістки безпосередньо навколо себе, Бог також доручив Церкві проповідувати Євангеліє в усіх куточках землі.
Дії 1:8 «але ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; і будете Моїми свідками в Єрусалимі, і по всій Юдеї та Самарії, і навіть до краю землі».
Християнин і держава
Християнин має підкорятися існуючій владі, незалежно від того, добра вона чи погана.
Рим. 13:1–7 «Нехай кожна душа буде покірна вищій владі, бо немає влади не від Бога; існуюча ж влада встановлена Богом. Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові. А ті, хто противиться, самі накличуть на себе осуд. Бо начальники страшні не для добрих справ, а для злих. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш від неї похвалу, бо [начальник] є Божим слугою, тобі на добро. Якщо ж робиш зло, бійся, бо він недаремно носить меч: він Божий слуга, який відплачує покаранням тому, хто чинить зло. І тому треба коритися не лише [зі страху] покарання, але й заради совісті. Бо через це ви й податки платите, адже вони Божі служителі, саме цим постійно зайняті. Отже, віддавайте кожному належне: кому податок — податок; кому мито — мито; кому страх — страх; кому честь — честь.
Винятком є випадки, коли влада підштовхує християнина до гріха. У такому разі християнин не повинен її слухатися, а має чинити згідно з Біблією.
Ворожнеча світу
У момент навернення християнин звільняється від панування диявола, стаючи підданим Ісуса Христа. Проте до кінця свого земного життя нам доводиться постійно жити серед людей.
Ів. 15:20 «Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за свого пана. Якщо Мене переслідували, то й вас переслідуватимуть»;
2 Тим. 3:12 «Та й усі, хто бажає жити побожно в Христі Ісусі, будуть переслідувані».
Світ чинить опір Добрій звістці (а також тим, хто її представляє), тому що люди не хочуть залишити свою гріховну, егоцентричну природу й підкоритися Ісусу Христу.
Ів. 3:19 «Суд же полягає в тому, що світло прийшло у світ; але люди більше полюбили темряву, ніж світло, бо їхні вчинки були злі; 20 бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло й не приходить до світла, щоб не виявилися його вчинки, бо вони злі»,
Не бажаючи підкоритися Богові, світ, керований ідеями диявола, прагне змусити християн жити за його мірками.
1 Ів. 2:15 «Не любіть світу, ні того, що у світі: хто любить світ, у тому немає любові Отця. 16 Бо все, що у світі: пожадливість плоті, пожадливість очей і гордість життєва, не від Отця, а від цього світу. 17 І світ минає, і його пожадливість, а той, хто виконує Божу волю, перебуває навіки».
Християнину необхідно протистояти ідеології цього світу, тому що її природа побудована на верховенстві людини та відкиненні Божого суверенного панування.
Пс. 1:1 «Блажен муж, який не ходить на раду нечестивих, не стоїть на дорозі грішних і не сидить у зборі розпусників, 2 але в Законі Господа його воля, і про Закон Його він роздумує день і ніч! 3 І буде він, як дерево, посаджене біля потоків вод, що приносить свій плід у свій час, і листя якого не в'яне; і в усьому, що він робить, матиме успіх».
Домашнє завдання: Вивчити 1 Ів. 2:15–17
Джерело: Християнський біблійний інститут
