Школа основ християнської віри «Творець і Його творіння». Урок 18. Спаситель. Школа складається з 22 уроків. Засновник школи – Християнський біблійний інститут.
I – Народження Спасителя
Пригадаймо, що ми знаємо про Триєдиного Бога. Що це таке?
Бог єдиний за Своєю сутністю, і Його сутність виявляється в трьох Особах, які в усьому рівні. Ці три Особи Бога — Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
Бог є Духом, і Він не має людського тіла. Але Спаситель мав бути схожим на нас, за винятком того, що Він мав бути безгрішним. Тому, щоб Божий план був виконаний, Бог Син мав народитися в людському тілі. Як це сталося?
Бог обрав Марію стати матір’ю Спасителя. Син мав зійти з небес і народитися маленьким немовлям. Син, який народився у Марії, був цілковито Богом і людиною! Йому дали ім’я Ісус.
Лк. 1:30 Ангел продовжував: – Не бійся, Маріє, бо Бог виявив до тебе милість! Лк. 1:31 Ти завагітнієш і народиш Сина, і назвеш Його Ісусом. Лк. 1:32 Він стане великим, і Його назвуть Сином Всевишнього. Господь Бог дасть Йому престол Його предка Давида, Лк. 1:33 і Він царюватиме над домом Якова повіки, і Його Царству не буде кінця.
Бог виконав Свою обіцянку, яку Він дав Давидові. Люди не можуть зрозуміти, як Марія могла народити дитину, у якої не було земного батька. І Марія цього не розуміла. Але ангел сказав, що Дух Святий зробить це чудо.
Лк. 1:35 Ангел відповів: – Дух Святий зійде на тебе, і тебе осінить сила Всевишнього. Тому Дитину, Яка народиться в тебе, назвуть «Святою», а також Сином Бога.
Оскільки Ісус Христос народився без земного батька, то Він народився безгрішним. Жоден нащадок Адама не може бути святим і праведним. Кожна людина в цьому світі успадкувала гріх Адама. Ми всі є грішниками, тому що гріх Адама перейшов на нас. Але Отцем Ісуса був Бог. Бог досконалий, святий і безгрішний, тому народжений від Нього Спаситель був безгрішним.
1 Ін. 3:5 Ви знаєте, що Він був явлений для того, щоб звільнити нас від наших гріхів. У Ньому Самому гріха немає.
Ісус не успадкував гріховності Адама! Він був святим і безгрішним Сином Божим і Сином Людським.
Бог створив першу людину із земного пороху, і Бог дає життя кожній людині. Богові було неважко дати Марії дитину без земного батька, тому що Він може все!
1 Тим. 3:16 Таємниця нашої віри, безперечно, велика: Бог був явлений у тілі…
Ін. 1:14 Слово стало Людиною і жило серед нас. Ми бачили Його славу, славу, якою наділений єдиний Син Отця, повний благодаті та істини.
І це Бог зробив, щоб спасти людей, які повірили в Нього, від загибелі.
Ін. 3:16 Адже Бог так полюбив цей світ, що віддав Свого єдиного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав вічне життя.
Тепер уважніше розгляньмо, як Біблія розкриває нам природу Ісуса Христа.
II – Природа Спасителя
Унікальність Ісуса Христа насамперед полягає в Його природі. Ніхто інший не зміг би стати Спасителем людства, крім того, хто є цілковито Богом і людиною.
Христос є цілковито Богом
Христос — джерело життя.
Абсолютна Божественність Ісуса Христа відіграє дуже важливу роль у питанні нашого спасіння. Щоб визволити людину з мертвої хватки гріха, Спаситель мав бути вільним від наслідків гріхопадіння Адама та Єви. Він мав мати життя в Самому Собі, щоб дарувати його людям, мертвим через свої гріхи та провини. Тому, розпочинаючи своє Євангеліє, Іван одразу ясно говорить про Ісуса Христа як про джерело життя:
Ів. 1:1 На початку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Богом. Ів. 1:2 Воно було на початку у Бога. Ів. 1:3 Усе, що існує, було створене через Нього, і без Нього ніщо з того, що існує, не почало існувати. Ів. 1:4 У Ньому було життя, і це життя було Світлом для людства. Ів. 1:14 Слово стало Людиною і жило серед нас. Ми бачили Його славу, славу, якою наділений єдиний Син Отця, сповнений благодаті та істини.
Дуже важливою умовою того, що Ісус Христос мав у Собі джерело життя, була Його безгрішність. Христос не зміг би взяти на Себе гріх світу, якби мав власний гріх і власну провину.
Христос — переможець диявола
Крім того, щоб принести життя в людське царство смерті, перед Спасителем стояло ще одне завдання — Він мав перемогти диявола, який обманом захопив владу над людиною та її світом. Лише Божий Син, Ісус Христос, мав достатню силу для перемоги над тим, хто вважає себе «князем цього світу».
Еф. 1:20 Цією ж силою Бог явив дію і в Христі, коли воскресив Його з мертвих і посадив праворуч від Себе на небесах, Еф. 1:21 вище за всі начала, влади, сили та панування і вище за всяке ім’я, згадуване не лише в цьому віці, але й у майбутньому. Еф. 1:22 Бог підкорив усе під ноги Христа, поставив Його, Владику всього, Головою Церкви,
Божественні діяння Христа
- Він створив і підтримує все. Кол. 1:16–17; Євр. 1:2–3.
- Він прощає гріхи. Кол. 3:13; Мк. 2:5–12; див. Іс. 43:25 і Пс. 51:4.
- Він дарує вічне життя. Ів. 10:28
- Він приймає молитви й відповідає на них. Ів. 14:14; Дії 7:59
- Він воскресить мертвих у день воскресіння. Ів. 5:21, 28–29; 11:24–25
- Він — Останній суддя світу. Дії 10:42; 17:31; Об. 20:11–15
- Він створив Церкву й береже її. Еф. 4:7–16; Мт. 16:18
Унікальні взаємини Христа з Отцем.
- Він має унікальне знання Отця. Мт. 11:27
- Він має рівні взаємини з Отцем. Ів. 5:18
- Він — єдиний шлях, через який Отець відкритий нам. Ів. 1:18,
- Старий Завіт був даний через Сина. 1 Пет. 1:11
- Новий Завіт був даний через Сина. Гал. 1:12
- Знання Отця залежить від знання Сина. Ів. 1:14–18
- Знання Сина залежить від знання Отця. Лк. 10:22; Мт. 16:17
Особисте свідчення Христа про Його Божественність
- Він заявляв про рівність із Отцем. Ів. 5:17–29
- Він заявляв, що має свідчення, яке доводить Його рівність із Отцем. Ів. 5:33–47
- Він проголосив Себе Богом, сущим від вічності. Ів. 8:58. Порівняйте з Вих. 3:14.
Христос є цілковито людиною
Він був непорочно зачатий
Ісус Христос був зачатий під дією Святого Духа, без участі земного батька.
Мт. 1:20 Але коли він прийняв таке рішення, йому уві сні явився ангел Господній і сказав: — Йосифе, сину Давидів! Не бійся взяти Марію за дружину, бо Дитя, що в ній, — від Святого Духа. Мт. 1:21 Вона народить Сина, і ти назвеш Його Ісусом, бо Він спасе Свій народ від гріхів!
Таким чином, Бог розв’язав одну з найскладніших проблем людства: народжений Син Божий належав до людського роду, але водночас не мав у Собі гріха, який уразив людство.
Він зазнав усього, що зазнає людина.
Живучи на землі як людина, Христос показав людям приклад і можливість практичного життя в послуху Богові.
Євр. 4:14 Ми маємо великого Первосвященника, Який пройшов небеса, — Ісуса, Сина Божого. Тож тримаймося непохитно істини, яку ми сповідуємо. Євр. 4:15 Наш Первосвященник не з тих, хто не може співчувати нам у наших слабкостях. Він був випробуваний у всьому, як і ми, за винятком гріха.
Він здатний узяти на Себе гріх людини
Будучи безгрішною людиною, Ісус Христос був здатний узяти на Себе людський гріх і померти за нього, віддавши при цьому людині Свою праведність.
2 Кор. 5:21 На безгрішного Бог поклав провину за гріх людей, щоб у Ньому ми стали праведними перед Богом.
Свідчення справжніх людських характеристик Христа.
- Людське народження. Зачаття Христа було явно чудесним (Лк. 1:26–35), але фізично Його народження було нормальним у кожному аспекті після очікуваного періоду вагітності. Пастухи прийшли й побачили справжнє новонароджене немовля, яке лежало в яслах.
- Людський ріст і розвиток. Ісус ріс і розвивався, як інші діти (Лк. 2:40,50), досягаючи поступу у фізичному, розумовому, соціальному й духовному аспектах Свого існування.
- Людська спадщина. Родовід, записаний у Євангеліях від Матвія та Луки, утвердив і повернув Йому законне право на престол Давида та Його справжній зв’язок із людським родом від часів Адама. У Нього були брати й сестри, і Він знав радощі та переживання сім’ї.
- Людський досвід. Він був голодний і прагнув води (Івана 4), втомлювався і спав, страждав і плакав. Він відчував людську фізичну слабкість і потребував зміцнення (Лк. 22:43). У Нього була особлива любов до певних людей, наприклад до сім’ї у Віфанії (Ів. 11:5). Коли Він зіткнувся з боротьбою в Гефсиманії, то боявся і просив людської підтримки (Мт. 26:36–40), чинячи опір, як будь-яка людина перед прийдешніми стражданнями. Вигук «Чому Ти Мене залишив?» — очевидне свідчення Його справжньої людяності, природний вираз людини в жахливих стражданнях.
- Людські взаємини з Богом. Він проголосив: «Люди повинні завжди молитися й не занепадати духом» — і явно та постійно виявляв це у Своєму житті. «Він молився, тому що був цілком людиною і справжньою людиною».
- Людська смерть. Справжня фізична смерть Ісуса на хресті свідчить про цілісність Ісуса як людини (див. Ів. 19:35).
Портрет Ісуса з Назарета — унікальний; не через Його справжню людську сутність, а через Його досконалість!
Титул «Син Людський» говорить про справжню людську природу.
Ів. 3:14 І як Мойсей підняв змія в пустелі, так буде піднятий і Син Людський, Ів. 3:15 щоб кожен, хто повірить, мав у Ньому вічне життя.
Ів. 5:26 Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові Він дав мати життя в Самому Собі. Ів. 5:27 І Він дав Йому владу судити, бо Він — Син Людський.
III — Подвиг Спасителя
Вторгнення життя в царство смерті
Людство без Христа являло собою царство смерті, у якому все було підпорядковане тлінню та смерті. Абсолютно всі людські спроби звільнитися від впливу смерті були марними, тому що люди були уражені гріхом, який є причиною смерті й тління. Лише втручання Життя, що існує поза людським царством смерті, могло дати людям надію на звільнення та вічне життя.
1 Ів. 1:1 Те, що існувало від початку, те, що ми чули, що бачили власними очима, за чим спостерігали й до чого торкалися, — це ми й звіщаємо: Слово життя. 1 Ів. 1:2 Саме життя явилося, і ми бачили його, про що й свідчимо. Ми звіщаємо вам про вічне життя, яке було в Отця і яке побачили й ми.
Добровільне обмеження Своєї Божественної сили
Будучи повноцінним Богом, Ісус Христос завжди мав можливість вдатися до Своїх надприродних якостей, які могли б істотно полегшити Його земне життя. Але, будучи повноцінною людиною, Ісус Христос добровільно обмежив Себе, не вдаючись до Своїх надприродних можливостей для Свого захисту.
Флп. 2:6 Він, маючи ту саму природу, що й Бог, не вважав за потрібне будь-що зберігати Свою рівність із Ним, Флп. 2:7 а навпаки, принизив Себе, прийнявши природу раба; Він став подібним до людей. Ставши і виглядом як людина, Флп. 2:8 Він упокорив Себе й був слухняним до смерті, причому смерті на хресті!
Мт. 26:53 Невже ти думаєш, що Я не міг би попросити Мого Отця негайно послати Мені понад дванадцять легіонів ангелів?
Справжнє життя послуху Богові
Упродовж усього Свого земного життя Ісус Христос демонстрував постійне підпорядкування Своєму Отцю. Протистояння Богові є основою гріха. Будучи безгрішним, Христос мав природу повної згоди з Небесним Отцем.
Ів. 5:30 Я не можу нічого робити Сам від Себе. Я суджу так, як Мені сказано, і Мій суд справедливий, бо Я чиню не за Своєю волею, а за волею Того, Хто послав Мене.
Джерело: Християнський біблійний інститут
