Школа основ християнської віри «Творець і його творіння». Урок 16. Результат гріхопадіння – смерть. Школа складається з 22 уроків. Засновник школи – Християнський біблійний інститут.
Ми з вами вже говорили про те, що Бог створив людей для щастя. Адам і Єва жили в Едемі. Вони мали все, чого потребували. Бог був їхнім другом, вони любили Його й були щасливими. Якщо Адам не знав, що робити, він міг просто підійти до Бога й запитати Його поради, як краще вчинити, щоб отримати найкращий результат. В Адама та Єви ніколи не було проблем із грошима, бо тоді грошей не існувало. Все, чого вони потребували, було для них приготовлене. Вони не сварилися й не кривдили одне одного. Із Богом та одне з одним їх пов’язували прекрасні стосунки.
Але наприкінці третього розділу книги Буття все трагічно змінилося. Адам і Єва, потрапивши на хитру уловку сатани, захотіли стати незалежними від Бога. Це фатальне рішення вкинуло людство в катастрофу.
На самому початку, коли Бог лише створив людину, Він попередив її, що наслідком гріха в її житті буде смерть. Отже, людина добре знала, що непослух Божому повелінню принесе руйнівні наслідки в її життя.
Бог є абсолютним Богом, тому Його абсолютні добро, справедливість, гармонія та мир вимагають, щоб Бог також був абсолютно святим, тобто не допускав присутності жодного зла. Тому людина, яка згрішила, вже не могла залишатися в Божій присутності. Вона мала бути негайно знищена вогнем Божого гніву, і лише через величезну любов до Свого творіння Бог зберігає мир, щоб у майбутньому через смерть Ісуса Христа спасти тих, хто вірить у Нього.
Подивіться, як книга Буття описує Боже попередження про наслідки гріха:
Бут. 2:17 але не їж із дерева пізнання добра і зла, бо того дня, коли ти з’їси з нього, ти неодмінно помреш».
I. Сутність смерті — розрив із джерелом життя
Подивіться на гілку, відламану від дерева. Вона не вмирає одразу після того, як її відламали від дерева. Деякий час вона ще залишається зеленою. Однак через деякий час ви побачите, що її листя починає висихати й стає коричневим. Чому? У ній розпочався процес умирання, тому що вона відірвана від дерева — джерела життя.
Те саме сталося з Адамом і Євою. Через гріх їхній живий зв’язок із Богом перервався, і вони втратили Джерело життя. Людина не є самодостатньою, у буквальному значенні цього слова. Вона є творінням і тому постійно потребує Бога як джерела життя. Попереджаючи перших людей про небезпеку гріха, Бог говорив їм, що вони приречуть себе на смерть, якщо порушать гармонійні взаємини з Ним. Бо лише Бог є джерелом життя:
Пс. 35:10 Бо в Тебе джерело життя, і в Твоєму світлі ми побачимо світло.
Чому гріх непослуху відлучив людину від Бога?
Іс. 59:2 Але ваші беззаконня відділили вас від Бога; ваші гріхи сховали від вас Його обличчя, так що Він не чує.
Святий і праведний Бог не підтримуватиме дружби з тими, хто не підкоряється Його повелінням.
Проілюструйте: Уявіть, як жахливо було б, якби ваш найкращий друг відвернувся від вас і став на бік людини, яка ненавидить вас і бажає вам зла.
Порівняйте: Те саме сталося, коли Адам і Єва відкинули дружбу з Богом і пішли за сатаною. Вони втратили єдність із Богом і стали Його ворогами.
Розрив із Богом призвів до серйозних наслідків. У світ прийшли смерть, горе, ворожнеча і страх.
1. Духовна смерть
Адам і Єва не впали бездиханними, скуштувавши заборонений плід. Вони продовжували ходити, розмовляти й думати, але були негайно відлучені від Бога. Гріхопадіння призвело їх до духовної смерті. Вони втратили гармонійні взаємини зі своїм Творцем.
Вийшовши зі сфери Божого впливу, людина втратила головне — божественну істину для оцінки того, що відбувається, і для прийняття життєво важливих рішень. Залишившись без Бога, людина втратила правильні й абсолютні ідеали істини та добра, замінивши їх власними цінностями й ідеалами, що беруть початок поза Богом і тому уражені смертю та руйнуванням.
Бог є абсолютною Особистістю, і тому Він має абсолютне знання. Він завжди знає все й про все. Людина дуже обмежена у своїх знаннях і здібностях.
Згрішивши, людина, бажаючи представити себе мудрою, створила власну систему знань, що перебуває поза Богом. Людський ідеал знання ґрунтується на припущенні, що саме людина володіє істиною в останній інстанції. Це сталося внаслідок того, що людина втратила розуміння того, що вона є творінням, а не Творцем (Рим. 1:20)
Гріхопадіння призвело до того, що людина несподівано стала рабом пана, який спочатку обіцяв їй свободу. Цим паном став диявол.
Як це сталося?
Людина думала, що стане Богом, але насправді, повставши проти Бога, вона вийшла з-під Божого впливу й таким чином стала на бік диявола.
2 Кор. 4:4 для невіруючих, яким бог цього світу засліпив розум, щоб вони не бачили світла Доброї Звістки про славу Христа, Який є образом Бога.
Ів. 8:43 Чому ви не розумієте, про що Я вам говорю? Ви навіть не можете чути Моїх слів. Ів. 8:44 Ви належите вашому батькові, дияволу, і хочете виконувати бажання вашого батька. Він від початку був убивцею й не встояв в істині, бо в ньому немає жодної істини. Коли він говорить неправду, то робить те, що йому властиве, бо він брехун і батько брехні.
Гріхопадіння призвело людину до нищівного й неминучого результату — вічної загибелі без Бога.
Рим. 6:23 Адже відплата за гріх — смерть, а дар Божий — вічне життя в єднанні з Ісусом Христом, нашим Господом.
Поза Богом немає джерела життя, і тому все, що перебуває поза Богом, неминуче піддається розкладанню та смерті.
Духовна смерть поширюється абсолютно на всіх людей, які живуть на землі.
Рим. 5:12 Гріх увійшов у світ через одну людину, а з гріхом — смерть, і таким чином усі стали смертними, бо в ньому всі згрішили.
Отже, егоїзм, або ж превалювання власних інтересів над усім, став рушійним елементом занепалого людства:
Рим. 1:21 бо хоча вони й знали Бога, проте не прославили Його як Бога і не були вдячні Йому, але віддалися марним роздумам, і їхні нерозумні серця занурилися в темряву. Рим. 1:22 Називаючи себе мудрими, вони стали нерозумними, Рим. 1:23 і замінили славу нетлінного Бога образами, подібними до тлінної людини, птахів, чотириногих тварин і плазунів. Рим. 1:24 Тому Бог віддав їх на поталу низьким пожаданням їхніх сердець, і вони самі оскверняли свої тіла нечистотою. Рим. 1:25 Ці люди замінили Божу істину неправдою, поклонялися і служили творінню, а не Творцеві, Який гідний вічної слави, амінь.
2. Фізична смерть
Після того як людина вийшла зі сфери Божого впливу й опинилася під впливом диявола, земля, яка перебувала під управлінням людини, також зазнала смертоносної дії гріха. Тому все живе на землі рухається до смерті. Розкладання й деградація стали природним станом світу після гріхопадіння. Причина цього — прокляття, яке людський гріх приніс у світ.
Бут. 3:17 Адамові ж Він сказав: — Оскільки ти послухався своєї дружини і з'їв плід із дерева, про яке Я наказав тобі: «Не їж із нього», проклята через тебе земля: у тяжкій праці ти будеш харчуватися від неї всі дні свого життя. Бут. 3:18 Вона родитиме тобі терни й будяки, і ти будеш харчуватися польовими злаками. Бут. 3:19 У поті чола свого ти їстимеш свій хліб, доки не повернешся в землю, з якої був узятий; адже ти — порох, і в порох повернешся.
Людина була створена, щоб жити вічно. Але коли Адам і Єва не послухалися Бога, Він заборонив їм їсти плоди з дерева життя. Тепер, будучи відлученими від Бога, вони мали фізично померти. У Бут. 3:22 йдеться про те, що Бог вигнав Адама та Єву із саду, щоб вони більше не могли їсти плодів дерева життя й жити вічно. З часом Адам і Єва почали помічати наслідки цієї заборони. На шкірі почали з'являтися зморшки, а в тілі виник біль. Вони усвідомили, що смерть, про яку говорив Бог, є жахливою реальністю.
3. Пізнання зла
На самому початку книги Буття Бог дав людям повеління не їсти з дерева пізнання добра і зла. Ця заповідь, як і всі інші заповіді, була виявом любові та турботи про людину. Бог створив усе «добре», і це було все, що знав Адам.
Але насправді це було не все. У всесвіті вже діяло зло, впливу якого Адам ще не зазнав. Заборонивши їсти з дерева пізнання добра і зла, Бог хотів захистити Адама від руйнівної сили цього зла. Однак у Адама та Єви, попри сувору заборону, виникло сильне бажання дізнатися про зло, що існувало. Вони зробили те, чого Бог наказував їм не робити. Пізнали зло й зазнали жахливих наслідків цього знання. Після того як Адам і Єва не послухалися Бога, люди на землі живуть у постійному страху перед злом, яке нас оточує. Ми всі це відчуваємо.
II. Становище людини після гріхопадіння
Людина не може бути нейтральною — існує лише два становища: або визнання абсолютного Божого панування та підкорення Йому, або ворожнеча з Ним і підкорення дияволу, який є ініціатором і ватажком цієї ворожнечі.
Диявол часто діє як ангел світла, тому він може дозволяти своїм людям робити багато «добра» і водночас противитися Богові, а отже, бути слугами диявола.
Після вчинення гріха людина не втратила здатності розуміти, що існують добро і зло (саме в цьому й полягала диявольська обіцянка — Бут. 3:5). Катастрофа полягала в тому, що людина відкинула Божий абсолютний і єдиний стандарт добра, ба більше, відкинула право Бога встановлювати цей стандарт, замінивши його власними стандартами.
Без Бога людина створила власну систему добра і справедливості (до того ж кожна культура та цивілізація має свої моральні стандарти, відмінні від інших). Усі людські системи моральних цінностей і справедливості відрізняються тим, що їх створили люди, які привласнили собі право на останнє слово й остаточний авторитет.
Ці людські системи моральних цінностей часто містять деякі принципи Божих законів (наприклад, принцип «хто не працює, той і не їсть» комуністи взяли з 2 Сол. 3:10), але по суті ці принципи претендують на повну незалежність від Бога.
Досить часто деякі елементи людських стандартів добра збігаються з Божими стандартами. Наприклад, деякі невіруючі люди жертвують собою або власними інтересами заради блага інших. Подібні вчинки, безумовно, самі по собі є добрими, але проблема полягає в тому, що вони здійснюються в межах людської системи моральних стандартів людьми, які ворогують із Богом, і тому не можуть бути визнані добрими. Іншими словами, люди, які чинять такі вчинки, не визнали абсолютного права Бога визначати всю систему моральних принципів у їхньому житті. Вони погодилися лише з якоюсь її частиною, та й то, найімовірніше, не тому, що хотіли бути слухняними Богові, а тому, що бачили в цьому вчинку свою найвищу людську цінність.
Висновки
Людина була створена за образом і подобою Божою, але внаслідок гріхопадіння цей образ і подоба були зруйновані.
- Тепер вона перебуває під владою не Божого, а злого духа
Еф. 2:2 і жили за звичаями цього грішного світу, підкоряючись володареві сил, що перебувають у повітрі, — духові, який нині діє в тих, хто противиться Богові.
- Замість того щоб бути Божим сином, вона стала дитиною гніву.
Еф. 2:3 Усі ми колись були такими й жили за своїми природними бажаннями, потураючи своїй похоті. На нас, як і на всіх інших, чекало Боже гнівне покарання.
- Замість того щоб панувати, вона стала рабом
Рим. 6:17 Але дяка Богові, що ви, хоч і були рабами гріха, від усього серця підкорилися вченню, якого вас навчили.
Джерело: Християнський біблійний інститут
