Урок 9. Не протився злому. Школа «Основи вчень Христа» Цикл фундаментальних учень, які Ісус Христос виклав учням на горі.
Мт. 5:38–42 Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб. А Я кажу вам: не протився злому. Але хто вдарить тебе у праву щоку твою, підстав йому й іншу; і хто захоче судитися з тобою та взяти в тебе сорочку, віддай йому й верхній одяг; і хто змусить тебе йти з ним одне поприще, іди з ним два. Тому, хто просить у тебе, дай, і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
Ключова заповідь Ісуса в цьому уривку Нагірної проповіді – не протився злому. Ісус навчає про злих людей, які вступають із нами в конфлікт, судяться з нами, змушують нас до чогось або вимагають від нас чогось, що їм не належить.
Мт. 5:38 Ви чули, що сказано: око за око і зуб за зуб
Ісус нагадує, що раніше в законі приписувалося відповідати противникові тим самим. Однак тепер Він заповідає жити зовсім інакше.
Мт. 5:39 А Я кажу вам: не протився злому…
- протився [антистЕнай] – противитися, повставати проти, опиратися, протистояти, протиборствувати.
Кажучи – не протився злому, Ісус каже – не віддавайте злом за зло.
Мт. 5:39… Але хто вдарить тебе у праву щоку твою, підстав йому й іншу
Ісус не закликав робити це буквально, але навів це як зрозумілий приклад. Він міг просто сказати: «якщо хтось ударить тебе», але Він згадав саме щоку. Чому? Удар у праву щоку (тильною стороною руки) за іудейським рабинським законом був удвічі образливішим для людини, ніж удар відкритою долонею.
Отже, Ісус каже: «Навіть якщо людина завдає вам принизливої або навмисної образи, у жодному разі не мстіться і не відповідайте тим самим».
Заповідь Ісуса підставити іншу щоку бентежить багатьох, але очевидно, що краще залишитися ображеним і приниженим, ніж вплутуватися в ще більші проблеми.
Мт. 5:40 і хто захоче судитися з тобою та взяти у тебе сорочку, віддай йому і верхній одяг
- сорочка (хітон — спідній одяг) за вартістю була меншою, ніж верхній одяг (гіматій — накидка, сукня, яку носили поверх хітона).
Йдеться про злого чоловіка, який хоче судитися з вами, щоб забрати щось ваше. Ісус учить уникати судів, і якщо для цього потрібно віддати щось більше, то краще так і зробити.
Ісус зовсім не проти суду та законів країни, які можуть захистити нас. Тут Він говорить про ситуацію, коли ворог провокує нас на боротьбу й відповідну реакцію. Адже справа не в сорочці: вона й так була нашою, і суд нас виправдає. Справа в бажанні ворога втягнути нас у глибше протистояння та завдати нам більшої шкоди.
Краще не давати злу жодної можливості втягнути нас у ще більше зло.
Мт. 5:41 і хто примусить тебе йти з ним одне поприще, іди з ним два.
- поприще [мІліон] — миля. Це слово означає певну відстань шляху, що дорівнює приблизно 2 км (римська миля — тисяча подвійних кроків).
- примусити [аггарЕісей]. Це слово походить від перського [аггареус], що означає кур'єр. У давніх персів була дивовижна для того часу поштова система. Усі дороги були поділені на відрізки завдовжки в один денний перехід. Наприкінці кожного відрізка були свіжі коні, корм і вода, а також їжа для кур'єра. Але якщо на станції чогось не було або бракувало, могли примусити будь-яку особу надати їжу, притулок, допомогу, коней і навіть самій везти поштове повідомлення до наступної станції. Такий примус і називався [аггарЕісей].
В окупованій країні населення могли примушувати постачати їжу, надавати житло та перевозити вантажі. Палестина була завойованою й окупованою країною, і будь-який іудей у будь-який момент міг відчути на плечі дотик списа римського воїна та почути, що його покликано служити римлянам, можливо, виконуючи найважчу й найчорнішу роботу. Саме так сталося із Симоном Киринеянином, коли його примусили [аггарЭисей] нести хрест Ісуса.
Ісус навчає нас про тих, хто має над нами силу або владу. Якщо такі люди змусять нас виконати якусь роботу, то нам краще не чинити їм опір, а зробити це.
Мт. 5:42 Тому, хто просить у тебе, дай, і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
Щоб краще зрозуміти цей вірш, потрібно звернутися до Євангелія від Луки, де ця заповідь повторюється й описана докладніше.
Лк. 6:27–30 Але вам, хто слухає, кажу: любіть ворогів ваших, робіть добро тим, хто ненавидить вас, благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить вас. Тому, хто вдарить тебе по щоці, підстав і другу, і тому, хто забирає у тебе верхній одяг, не перешкоджай узяти й сорочку. Кожному, хто просить у тебе, давай, і від того, хто забирає твоє, не вимагай назад. Лк. 6:35 Але ви любіть ворогів ваших, робіть добро і позичайте, не очікуючи нічого; і буде вам велика нагорода, і будете синами Всевишнього, бо Він добрий і до невдячних, і до злих.
- тому, хто просить – просити, благати, вимагати, домагатися. У цьому контексті — тому, хто вимагає.
- того, хто забирає — видаляти, уносити, забирати, знімати, віднімати, захоплювати.
Як бачимо, поняття «тому, хто просить у тебе, дай» стосується ВОРОГА, який вимагає у вас і забирає.
Як часто вороги намагаються позичити у вас гроші? Нечасто. Очевидно, що тут і далі йдеться про протистояння вам. Ісус знову говорить, щоб ви будь-яким способом розійшлися з ворогом у мирі й не починали з ним жодної боротьби.
Але чому ми маємо так чинити?
Є причина, чому Ісус навчає нас саме так чинити зі злом, а не інакше. Невже Ісус дав ці заповіді, щоб нам було погано? Невже Він не розумів, про що говорив? Невже Він не розумів, що так ми щось втрачаємо?
Складається враження, що Ісус навчає нас програвати злу;
- тому, хто вдарить тебе у праву щоку, підстав йому й другу.
- тому, хто хоче судитися з тобою та забрати в тебе сорочку, віддай і верхній одяг.
- і хто змушує тебе йти з ним одне поприще, іди з ним два.
- тому, хто просить у тебе, дай, і від того, хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
Але насправді Ісус не вчить нас програвати злу, а вчить, як перемогти зло. Ісус не роззброює нас цими заповідями перед злом, навпаки, Ісус дає нам сильну Божу зброю, якою можна перемогти зло.
Зло — це зброя ворога. Добро й любов — це зброя Бога. Неможливо перемогти зло злом, але перемогти його можна лише добром. Апостол Павло в Посланні до римлян дуже зрозуміло пояснює цю тему.
Рим. 12:17–21 нікому не віддавайте злом за зло, але дбайте про добро перед усіма людьми. Якщо можливо, наскільки це залежить від вас, живіть у мирі з усіма людьми. Не мстіться за себе, улюблені, але дайте місце гніву [Божому]. Бо написано: Мені помста, Я відплачу, говорить Господь. Отже, якщо ворог твій голодний, нагодуй його; якщо спраглий, напій його: бо, роблячи це, ти збереш йому на голову жарини. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
Тобто якщо ми відповідаємо злом на зло (17-й вірш), ми зазнаємо поразки від цього зла (21-й вірш). Якщо ми відповідаємо злом на зло, ми лише примножуємо зло! Якщо ми відповідаємо на зло добром, тоді ми перемагаємо це зло й руйнуємо його твердині.
Ісус не відповідав на зло, образи, наклепи та приниження. Цим Він показав нам приклад того, як і нам потрібно чинити. Коли Стефана побивали камінням, він не просив помсти, а просив прощення для цих людей.
Отже, Ісус учить нас поводитися з нашими ворогами цілком протилежно до того, як вони поводяться з нами.
Лк. 6:35–36 Але ви любіть ворогів ваших, робіть добро й позичайте, не очікуючи нічого; і буде вам велика нагорода, і будете синами Всевишнього, бо Він добрий до невдячних і злих. Отже, будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
За це смирення нам обіцяно два великих благословення:
- буде вам велика нагорода.
- будете синами Всевишнього.
Кінець уроку.
Джерело: Церква «Благословення Отця»
Учитель: Дмитро Лео
