Урок 5. Заповіді стосунків і примирення. Школа «Основи вчень Христа» Цикл фундаментальних учень, які Ісус Христос виклав учням на горі.
Мт. 5:21–22 Ви чули, що сказано давнім: не вбивай; хто ж уб'є, підлягає [підданий буде] суду. А Я кажу вам, що кожен, гнівить на свого брата без причини, підлягає [підданий буде] суду; хто ж скаже своєму братові: рака, підлягає [підданий буде] синедріону; а хто скаже: божевільний, підлягає [підданий буде] вогняній геєні.
- гнівить [оргідзОмэнос] –дієслово, теперішній час, пасивний стан, дієприкметник/дієприслівник, називний відмінок, однина, чоловічий рід. Це слово правильно перекладається як «той, хто гнівить брата», тобто той, хто вводить свого брата в гнів, роздратування. Це означає робити щось стосовно свого брата, через що він залишиться в гніві на вас.
Прийменника на і слова без причини немає в цьому уривку в оригінальному тексті. Дослівно це місце звучить так: «Я ж кажу вам, що кожен, хто гнівить (гніває, прогнівляє) свого брата, підданий буде суду».
Ісус каже, що будуть судимі і «той, хто вб'є людину», і також «той, хто гнівить свого брата». Ісус уживає тут слово «брат», а не слово «людина». З огляду на контекст, ідеться про брата в Господі. Звісно, це стосується і сестер, а також ставлення до рідних братів.
… хто ж скаже своєму братові: рака, підлягає [підданий буде] синедріону
- рака [ракА] –порожня людина. Рака майже неможливо перекласти, бо це специфічне принизливе слово. Це слово передає зарозумілу зневагу до людини. У нашій культурі це щось на кшталт –тупий, лох, невдаха тощо.
Є рабинська історія про рабина Симона бен Елеазара. Якось він ішов від дому свого вчителя й був у піднесеному настрої через почуття власної освіченості, начитаності та доброчесності. Його привітав якийсь непривабливий перехожий. Рабин не відповів на привітання, а лише сказав: «Ти, рака! Який же огидний ти на вигляд! А у твоєму місті всі такі огидні на вигляд?» «Цього я сказати не можу, –відповів перехожий, –піди й скажи своєму Творцеві, які огидні на вигляд його творіння». (Барклі)
- синедріону [синэдрІо] –дорадчий орган, рада, рада старійшин, сенат; у давніх євреїв – синедріон. У сирійському перекладі НЗ у цьому місці йдеться не про «раду», а про «церкву», крім того, у посланнях Ігнатія це слово означає, по-перше, коло апостолів, а по-друге, старійшин (пресвітерів) церкви.
Ісус попереджає, що за такі слова на брата той, хто грішить, буде покараний «тими, хто має владу» в церкві. Отже, Ісус дає керівництву церкви настанову не залишати такі гріхи без покарання.
… а хто скаже: безумний, підлягає [підданий буде] геєнні вогненній
- безумний [морЕ] – дурень, нерозсудливий, божевільний. Це слово стосується розуму людини, коли кажуть, що з її головою щось не гаразд. У нашій культурі це щось на кшталт – недоумкуватий, психічно хворий, придурок, псих тощо.
Звісно, у всіх випадках ідеться не про те, що ти подумав про брата, а про те, що ти сказав своєму братові: «хто скаже». Ворог може посилати й посилатиме різні думки, але одне — щось подумати, а інше — сказати це своєму братові в обличчя.
- геєнні вогненній. Що це за місце?
Мк. 9:43–48 І коли рука твоя спокушає тебе, відсічи її: краще тобі скаліченому увійти в життя, ніж з двома руками піти до геєнни, у вогонь невгасимий, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає. І коли нога твоя спокушає тебе, відсічи її: краще тобі увійти в життя кульгавому, ніж із двома ногами бути вкиненому до геєнни, у вогонь невгасимий, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його: краще тобі з одним оком увійти в Царство Боже, ніж із двома очима бути вкиненому до геєнни вогненної, де черв'як їхній не вмирає і вогонь не згасає.
Надзвичайно суворе покарання спіткає тих, хто скаже своєму братові «безумний». Ісус протиставляє «життя в Царстві Божому» –геєнні вогненній, де «вогонь невгасимий і де черв'як не вмирає». Хтось увійде в життя, а хтось — до геєнни.
Отже, тут ми бачимо три ступені гріха проти своїх братів і три ступені покарання за вчинення таких гріхів.
- Хто гніватиме брата –буде суджений.
- Хто говоритиме з презирством до брата –буде суджений владою церкви.
- Хто говоритиме про брата, що він ненормальний, недоумкуватий –буде засуджений Божим судом до геєнни вогненної.
Продовжуємо…
Мт. 5:23–24 Отже [тому, отже], якщо ти принесеш свій дар до жертовника [у Н. З. до вівтаря] і там згадаєш, що твій брат має щось проти тебе, залиш там свій дар перед жертовником і піди спершу примирися зі своїм братом, а тоді прийди й принеси свій дар.
- дар [дОрон] –подарунок, пожертва, підношення.
Ісус тут навчає, що дари Господу не будуть прийняті, доки винний не виправить своєї помилки перед тими, кого він скривдив. Подарунок можна принести, але чи буде він прийнятий Господом, залежить від того, про що Ісус говорить у цьому місці.
Важливо розуміти, що тут не йдеться про те, що хтось щось має проти когось. Йдеться про випадки, коли ти винен перед братом, і він через це має щось проти тебе.
Наприклад. Якщо ти не винен перед братом, а він має щось проти тебе, то це його проблема, і він несе за це відповідальність. Проти Ісуса також багато хто щось мав, але це не було Його проблемою. Однак якщо ти сказав або зробив щось, через що брат має щось проти тебе, то це вже твоя проблема, і ти несеш за це відповідальність.
Ісус показав, як ми можемо перевіряти себе.
Якщо ми приносимо Господу якийсь дар (подарунок, пожертву) і згадуємо про нашого брата чи сестру, що вони (через наші вчинки) гніваються на нас, то нам потрібно піти й шукати примирення з ними.
Якщо ми сказали їм принизливі або образливі слова на кшталт «Рака» чи «Море», нам потрібно просити в них пробачення. У нашому серці не повинно бути братів і сестер, яких ми скривдили й не примирилися з ними. Інакше наші дари та пожертви перед Господом не будуть прийняті.
Важливий ще один момент: Ісус не говорить, щоб ми забирали дар –Він говорить: залиш там свій дар перед жертовником і піди спершу примирися зі своїм братом, а тоді прийди й принеси свій дар. Ісус говорить, щоб ми примирилися, повернулися й принесли цей дар.
Мт. 5:25–26 Мирися зі своїм супротивником швидше, поки ти ще в дорозі з ним, щоб супротивник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкинули б тебе до в'язниці; істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, доки не віддаси останнього кодранта.
- мирися [зуноОн] –бути прихильним, бути доброзичливим, прихильно ставитися, бути дружнім. Дослівно: будь прихильним до супротивника.
Завершуючи тему «стосунків і примирення між братами», Ісус навчає, як правильно шукати примирення. Ти маєш приходити до супротивника як друг, бути доброзичливим, дружнім і прихильним до нього. Ти маєш з'ясувати й владнати справу до того, як супротивник дійде до суду, адже якщо він дійде до суду і суд прийме справу до розгляду, це принесе ще більші проблеми.
Якщо ми пропустимо момент примирення із супротивником, то потрапимо до в'язниці. Якщо брат постраждав через тебе й звернувся до суду, то в найгіршому випадку тебе можуть засудити й відправити до місця ув'язнення. Ісус попереджає: «істинно кажу тобі», якщо ти потрапиш до в'язниці, то не вийдеш звідти, доки не віддаси все, що винен кожному.
Підсумки
А). Ми можемо бачити три ступені гріха проти своїх братів і три ступені покарання за скоєння таких гріхів.
- Хто гніватиме брата –буде суджений.
- Хто говоритиме з презирством до брата –буде суджений владою церкви.
- Хто говоритиме про брата, що він ненормальний, недоумкуватий –буде засуджений Божим судом до геєнни вогненної.
Б). Якщо ми приносимо Господу якийсь дар і згадуємо про нашого брата чи сестру, які (через наші вчинки проти них) гніваються на нас, то нам потрібно піти й шукати примирення з ними. Якщо ми сказали їм принизливі або образливі слова, такі як «рака» чи «море», то нам потрібно попросити в них пробачення. У нашому серці не повинно бути братів і сестер, яких ми образили й з якими не примирилися. Інакше наші дари та приношення перед Господом не будуть прийняті.
В). Ми бачимо, що за гріхи проти своїх братів чи сестер винні підлягають суду. Ісус же навчає нас, як уникнути суду. Потрібно поспішити примиритися із супротивником, поки не пізно. Потрібно приходити до супротивника не як ворог, а як друг, бути прихильним до нього, дружелюбним і доброзичливим, щоб знайти примирення.
Якщо ми знаходимо примирення, то в нас зникають проблеми з людиною та проблеми з Богом. Якщо ж ми не встигнемо примиритися, то піддамося суду й отримаємо по заслузі. Ісус сказав: «істинно кажу тобі», що ти сидітимеш у в'язниці стільки, скільки буде потрібно, доки цю проблему не буде повністю вирішено.
Кінець уроку.
Джерело: Церква «Благословення Отця»
Учитель: Дмитро Лео
