Урок 14. Шукайте ж найперше Царства Божого та правди. Школа «Основи вчень Христа» Цикл фундаментальних учень, які Ісус Христос виклав учням на горі.
Мт. 6:25 Тому кажу вам: не турбуйтеся про душу вашу, що вам їсти і що пити, ані про тіло ваше, у що вдягнутися. Душа не більша за їжу, а тіло — за одяг?
Ісус навчає, що якщо Бог дав нам життя, то дасть і їжу для його підтримання. Якщо Бог дав нам тіло, то дасть нам і одяг, щоб ми могли вдягнутися. Якщо Бог дав нам життя, ми можемо довіритися Йому щодо всього необхідного для його підтримання.
Мт. 6:26 Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть і не збирають у житниці; і Небесний Отець ваш годує їх. Чи ви не набагато кращі за них?
Господь міг би навести за приклад Іллю, Івана і сказати, як їх годували, але тоді ми шукали б причини, чому Бог годував їх. Ісус же сказав про птахів, щоб показати нам, наскільки Бог Отець безумовно піклується про творіння.
Мт. 6:27 Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту [хоча б] на один лікоть?
Ісус продовжує доводити, що хвилюватися й турбуватися в будь-якому разі безглуздо. Турбота й занепокоєння нічого не вирішать.
Мт. 6:28–30 І про одяг чого турбуєтеся? Подивіться на польові лілеї, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як кожна з них; якщо ж польову траву, яка сьогодні є, а завтра буде кинута в піч, Бог так одягає, то наскільки ж більше вас, маловіри!
Якщо Бог так прикрасив польові квіти, хоча в цьому не було жодної потреби, то хіба ж не вдягне й нас?
Мт. 6:31–32 Отже, не журіться й не кажіть: що нам їсти? або що пити? або в що вдягнутися? Бо всього цього шукають язичники, і бо ваш Небесний Отець знає, що ви маєте потребу в усьому цьому.
Ісус висуває дуже важливий аргумент проти хвилювання й занепокоєння: «це властиво язичникам, а не тим, хто є Божими дітьми». Невіруючі не примирилися з Богом, тому їм є про що турбуватися. Віруючі ж усиновлені, і їм більше немає потреби турбуватися про такі дрібниці.
Мт. 6:33 Шукайте ж [турбуйтеся] перш за все Царства Божого і Його праведності [праведности], і все це додасться вам.
Що додасться? Усе, чого ти потребуєш. Що означає: …Шукайте ж перш за все Царства Божого і Його праведності? Існує три царства: царство світу, царство диявола, Царство Боже. У кожного царства є свої закони й принципи, але тільки одне царство є вічним.
Ісус навчає нас не турбуватися про те, що може запропонувати цей світ і диявол, а дбати про те, що пропонує Бог, — вічне царство.
Написано, що туди не ввійде ніщо нечисте. Ось чому ми тут навчаємося й змінюємося. Бог не просто дав нам заповіді, щоб обмежити нас, — Він дав нам заповіді, щоб зробити нас подібними до Нього. Він сказав: «не кради», бо Він не краде. Він сказав: «прости», бо Він прощає.
І, нарешті, Ісус говорить, що занепокоєння й тривогу щодо забезпечення можна подолати, якщо навчитися не турбуватися про завтрашній день.
Мт. 6:34 Отже, не турбуйтеся про завтрашній день, бо завтрашній [сам] потурбується про своє: досить для [кожного] дня своєї турботи.
Загалом турботи й занепокоєння спричинені не зовнішніми обставинами. За однакових обставин людина може реагувати по-різному, бо вся справа у стані нашого серця.
Один проповідник розповідає, що одного разу зустрів жебрака. «Нехай Бог пошле тобі добрий день, мій друже», — сказав він йому. «Слава Богу, у мене ніколи не було поганих днів», — відповів жебрак. «Нехай Бог пошле тобі щасливе життя», — сказав проповідник. «Слава Богу, — відповів жебрак, — я ніколи не був нещасним». Вражений проповідник запитав: «Що ти хочеш цим сказати?» «Ну, — відповів жебрак, — коли все чудово і погода теж, я дякую Богові; коли йде дощ — я дякую Богові; коли в мене достатньо їжі — я дякую Богові; коли в мене мало їжі — я дякую Богові. Хіба я можу сказати, що я нещасний, якщо я щасливий?» Проповідник у здивуванні дивився на жебрака. «Хто ж ти такий?» — запитав він. «Я король», — сказав жебрак. «А де твоє царство?» — запитав проповідник. І жебрак спокійно відповів: «У моєму серці».
Ісус говорить, що якщо ми перш за все шукатимемо Царства Божого і праведності, то все, що нам необхідно, додасться.
Турботи й занепокоєння є невір’ям. 30-й вірш… І про одяг чого ви турбуєтеся?… маловірні! Усі, хто турбується про завтрашній день, — маловірні: адже якби вони мали досконалу віру в Бога, то не стали б так сильно турбуватися.
Не варто звалювати на себе тягар турбот, які ще не прийшли. У нас є чим займатися сьогодні, а завтра займемося тим, що буде завтра. Ось це і є довіра Богові.
Кінець уроку.
Джерело: Церква «Благословення Отця»
Учитель: Дмитро Лео
