Писання не говорить просто «гнів — гріх», але й не виправдовує будь-який гнів. Павло пише: гніваючись, не грішіть, не давайте місця дияволу та усуньте лють і злобу; Яків закликає бути повільними на гнів, бо людський гнів не чинить Божої праведності. Притчі хвалять терплячого й лагідну відповідь, а Ісус пов’язує гнів на брата з необхідністю примиритися.
Що Біблія говорить про це
- Павло пише: гніваючись, не грішіть; нехай сонце не заходить у вашому гніві, і не давайте місця дияволу (Еф 4:26–27). Далі він велить усунути від себе роздратування, лють, гнів, крик і лихослів’я з усякою злобою (Еф 4:31); також Кол 3:8 говорить відкласти гнів, лють, злобу та лихослів’я.
- Яків закликає бути швидкими на слухання, повільними на слова та на гнів, адже людський гнів не чинить Божої праведності (Як 1:19–20).
- Притчі: у терплячого багато розуму, а запальний виявляє глупоту (Притч 14:29); лагідна відповідь гамує гнів, а образливе слово розпалює лють (Притч 15:1).
- Ісус говорить про гнів на брата у зв’язку із заповіддю «не вбивай» і велить: якщо брат має щось проти тебе, спочатку примирися з ним, а потім принеси дар (Мт 5:21–24).
- Мк 3:5 розповідає, що Ісус поглянув на людей із гнівом, сумуючи через закам’янілість їхніх сердець. Це опис події, а не правило, за яким можна називати свій гнів праведним.
Коротку відповідь підготувала редакція; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
8 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Ефесян 4:26–27
26 Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у вашому гніві; 27 і не давайте місця дияволу.
Ефесян 4:31
Усяке роздратування, і лють, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть вилучені від вас;
Послання Якова 1:19–20
19 Отже, брати мої улюблені, нехай кожна людина буде швидка на слухання, повільна на слова, повільна на гнів, 20 тому що гнів людини не чинить Божої правди.
Колосян 3:8
А тепер відкладіть усе: гнів, лють, злобу, лихослів’я, лайливі слова ваших уст;
Приповісті 14:29
У терплячої людини багато розуму, а запальна виявляє глупоту.
Матвія 5:21–24
21 Ви чули, що було сказано давнім: не вбивай; а хто вб’є, підлягає суду. 22 А Я кажу вам, що кожен, хто гнівається на свого брата [[даремно]], підлягає суду; а хто скаже своєму братові: «Рака», підлягає синедріонові; а хто скаже: «Божевільний», підлягає геєні вогненній. 23 Отже, коли принесеш свій дар до жертовника і там згадаєш, що твій брат має щось проти тебе, 24 залиш там свій дар перед жертовником, і піди спочатку примирися зі своїм братом, а тоді прийди й принеси свій дар.
Марка 3:5
І, поглянувши на них із гнівом, засмучений через закам’янілість їхніх сердець, каже тому чоловікові: простягни свою руку. Він простягнув, і його рука стала здоровою, як інша.
Приповісті 15:1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
