Урок 5. Школа «Ефективна молитва». Автор Мері Еліс Іслейб докладно описує, що таке молитва віри.
Майте віру Божу. Бо істинно кажу вам: коли хто скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море», і не матиме сумніву у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому, що тільки скаже.
Тому кажу вам: усе, чого проситимете в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. Мк. 11:23, 24
Ми знаємо, що віра є ключовим і визначальним чинником кожного виду молитви. Але є особлива молитва, яка називається молитвою віри. Це молитва, коли ми молимося, наприклад, за власні потреби або за потреби своєї сім’ї. Така молитва відрізняється від молитви за інших людей.
В 11-му розділі Євангелія від Марка ми бачимо, що Ісус навчав Своїх учнів: наші потреби можуть бути задоволені завдяки вірі в Бога.
Через молитву віри ми маємо отримати те, що Бог може й хоче нам дати.
Молитва віри полягає в тому, щоб просити й отримувати від Господа те, що Він обіцяє у Своєму Слові. А підставою для цього є те, що Ісус уже зробив для нас через розп’яття та воскресіння.
Кожна обітниця, записана в Біблії, належить нам, і ми можемо отримати обіцяне через молитву віри. Це дуже важливо зрозуміти, адже житипо-біблійному — означає жити вірою.
Праведний житиме вірою. Рим. 1:17
Ця молитва — невід’ємна частина ваших стосунків із Богом, життя в перемозі та успіху.
Біблія так багато говорить про віру, а проблеми багатьох віруючих зазвичай є результатом незнання або нехтування впевненістю, переконаністю та вірою в те, що пообіцяв Господь.
Тож нехай ця молитва глибоко проникає у ваш дух і розум, і почніть практикувати її просто зараз!
Ми повинні чути Слово Боже
Я хотів би пройти з вами ті кроки, які включає в себе Молитва Віри, щоб у вас сформувалося чітке розуміння того, що Ісус говорить про це. А коли ви поєднаєте ці принципи та віру свого серця, то побачите результати.
Перший крок — почути істину. Ми повинні чути обітниці Господа, ми повинні чути Писання, бо це сила Божа для тих, хто вірить.
Коли Ісус ходив землею, люди вивільняли свою віру, бо вперше чули, про що говорив Ісус. Вони чули істину й знали, як вірити.
Уміння чути життєво необхідне для Молитви Віри, адже, як сказано в Посланні до римлян 10:17, «віра від слухання, а слухання через Слово Боже». Ми повинні чути не для когось, а для самих себе.
Ми повинні самі чути Слово Боже й дозволяти істині перетворювати наші серця.
Добрий приклад знайдемо в Євангелії від Марка:
Одна жінка страждала від кровотечі дванадцять років, багато натерпілася від багатьох лікарів, витратила все, що мала, і не отримала жодної користі, але їй стало ще гірше, —
почувши про Ісуса, підійшла ззаду в натовпі й торкнулася Його одягу; бо говорила: якщо хоч до Його одягу доторкнуся, то одужаю.Мк. 5:25–28
Ця жінка була в жахливій ситуації: усі гроші пішли на лікування, але їй стало ще гірше.
Зверніть увагу на перші слова 27-го вірша: «Почувши про Ісуса…». Вона почула про Ісуса. Вона почула про зцілення та чудеса. Коли вона почула, які великі справи творить Ісус, то підійшла й торкнулася Його.
А зробила вона це, сказавши лише: «Якщо хоча б до Його одягу доторкнуся…». Вона почала вивільняти віру. Почула, сказала, отримала. Усе це було частиною віри, яка почала діяти в ній. Вона підійшла до Ісуса, доторкнулася до одягу й була повністю зцілена. Яким же був її перший крок? Вона почула.
Ми чуємо обітниці Господа, роздумуємо над ними, занурюємо їх у наші серця — і приходить віра, щоб упоратися з проблемою.
Ви маєте право на все, що Ісус зробив для вас, і на всі обітниці Біблії. Ми — Його діти! Коли ми чуємо й роздумуємо, у наше серце приходить віра, а це саме та віра, яка допомагає вам молитися за здійснення Божих обітниць у вашому житті.
Для себе я визначила найкращий спосіб чути Слово — читати Його вголос і зосереджуватися на Ньому. У Біблії є відповідь на кожну вашу проблему. Зосередьтеся й знайдіть вірш про зцілення чи звільнення або про щось інше, що вас турбує. А Дух Святий буде вести вас до цього вірша. Сила Писання діятиме у вашому житті, якщо ви повірите Слову.
Отримати обіцяне
Наступний крок — отримати обіцяне. Коли жінка, про яку йшлося вище, почула про Ісуса, вона могла зробити вибір. Адже вона могла сказати: «О, не знаю, що Він може зробити в моїй ситуації, я так хвора». Але вона вчинила інакше: почула — і отримала.Що означає отримати? Це означає взяти собі. Взяти, як голодний собака хапає кістку. Подарунок, який вам дарують, ви забираєте собі. Ось що означає отримати.
У дитинстві ми грали в баскетбол, і нас учили, як приймати передачу. Коли м'яч летів, потрібно було не відступати, а, навпаки, зробити крок назустріч передачі й схопити м'яч. Так само й з обітницями Господа! Щойно почули її, робіть крок уперед — і отримуйте її всім серцем!
Є багато ворогів, які утримують людину на шляху до отримання Божих благословень: неправильне уявлення про Біблію, неправильне розуміння того, Хто є Бог, або думки на кшталт: «Я не гідний…». Ви гідні, тому що ви Його дитина! Ісус зробив вас гідними через Свою кров. Бог хоче, щоб ви розуміли: Його обітниці стосуються особисто кожного з вас, і щоб ви отримували обіцяне.
У першому розділі Послання до ефесян, наприклад, сказано, що всі ми благословенні всіма духовними благословеннями в Ісусі Христі. Зробіть це особистим і наважтеся сказати в обличчя сатані, релігії, обставинам: «Я отримав духовне благословення в Ісусі Христі». Це розірве тягар релігійних кайданів, якщо ви приймете це для себе. Наважтеся отримати благодать, як дитина отримує щось від батьків, вільно й легко. Зробіть це без страху та вагань!
Візьміть обіцяне наполегливістю
Сліпий Вартимей — хороший приклад людини, яка силою взяла обіцяне Богом. У 10-му розділі Євангелія від Марка ми бачимо, як він сидить біля дороги й просить милостиню, але раптом чує добру звістку…
Прочитайте, що він говорить у 47-му вірші:
Почувши, що це Ісус Назарянин, він почав кричати й говорити: «Ісусе, Сину Давидів, помилуй мене!».
Він почув про Ісуса й негайно прийняв те, що є в Ісуса.
У ньому піднялася віра, і він закричав: «Ісусе, помилуй мене!».
Він був наполегливим і навіть агресивним, тож усі релігійні люди навколо занервували й, як багато хто чинить у таких випадках, почали повчати його: «Краще не кричати так голосно. Тихіше!».
Цікаво, що в таких випадках люди вживають побиті, шаблонні слова, тим самим маскуючи своє невір'я.
Вартимей кликав до Ісуса від усього серця, і це викликало обурення в людей, які його оточували.
Він робив це для Бога. Інші ніби теж, але насправді вони прославляли самих себе, інакше їх не зачепив би такий прояв віри Вартимея.
Ісус ніколи не звинуватить вас, якщо ви кричите від щирого серця. Заплатіть вірою й кричіть!
Не дозволяйте релігійним людям, далеким від Христа, зупинити вас. Вартимей не дозволив цього зробити. Він зберігав віру в Ісуса й дедалі сильніше кричав до Нього. А кричачи, він говорив: «Я приймаю Тебе! Я поклоняюся Тобі! Ісусе, Ти мій! Те, що Ти обіцяв, — для мене!». І він отримав це.
Ми бачимо, що коли жінка, яка страждала від кровотечі, прийняла Слово, вона сказала: «Хоч би тільки доторкнутися до Нього!». Для людей навколо Ісуса це здавалося неможливим, але в ній заговорила віра. Так само і Вартимей прийняв Слово. Переповнений тим, що його вразило, він почав кликати до Ісуса.
Що ж вони насправді зробили? Вони почули, а потім прийняли.
Вірте — це справді для вас!
Наступний крок у молитві віри — віра. Одна справа — прийняти, але ви повинні поєднати свою віру з тим, що приймаєте. Якщо ви щось приймаєте для себе, вірте, що це істина.
Коли я говорю про ці кроки, я не маю на увазі, що ви повинні в точності дотримуватися їх, оскільки все це діє разом; але ви повинні усвідомити, що одним із життєво важливих чинників є віра.
Саме про це Ісус постійно говорить. Він хоче, щоб ми вірили. Ісус сказав жінці, яка страждала від кровотечі: «Твоя віра, а не моя, зцілила тебе». Сліпий Вартимей був зцілений не тому, що це була віра Ісуса, а тому, що це була його віра.
Коли ви молитеся, ви повинні вірити. А багато людей, просячи Бога про щось, не вірять жодному слову молитви. Ось що говорить Мк. 11:24: «Усе, чого тільки попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам».
«Гаразд, — скаже хтось, — у що я повинен вірити?» Вірте, що те, що ви говорите в молитві, є істиною, незалежно від обставин, і ваше прохання здійсниться.
«О, я не можу. У мене немає віри. Я її не бачу й не відчуваю». Тому ви повинні молитися молитвою віри! Зрештою, Христос уже дав її вам. Для вас природно мати віру завдяки молитві віри. Вірте: усе, про що просите й говорите, здійсниться, коли ви молитеся. Почуйте обітницю. Прийміть її. Повірте, що вона для вас сьогодні, просто зараз!
Просіть Бога про все, чого бажаєте
Прохання — наступна частина молитви віри. Подивімося, чого навчав Ісус:
Майте віру Божу. Бо істинно кажу вам: коли хто скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море», і не матиме сумніву у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому, що тільки скаже.
Тому кажу вам: усе, чого тільки попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. Мк. 11:23,24
У молитві віри можна спрямувати Слово прямо на проблему. Фінансова проблема? Хвороба? Депресія? Ісус сказав вивільняти нашу віру, звертаючись до проблеми, як до гори.
Що ж ви можете сказати цій горі неприємностей, які звалилися на вас? Ви повинні зустріти її Словом Божим, оскільки воно сильніше за обставини. У вас є обітниця Отця, тому просто звертайтеся до обставин в ім'я Ісуса! Це може здатися дивним — розмовляти з обставинами, зі звичайними земними речами, — але Ісус, наш Господь, навчав робити саме так! Довіртеся Йому й отримайте владу над горою ваших проблем! Кричіть на них! Налякайте диявола!
Давайте ще раз подивимося на вірш 24: «…усе, чого тільки попросите…». Бог хоче, щоб ви просили Його про те, що хочете отримати.
Ісус знав, що Вартимею потрібен зір; було очевидно, що він сліпий. Чому ж Ісус запитав його, чого він хоче? Тому що прохання робить нас конкретнішими в тому, чого ми хочемо, а також це шлях для вивільнення віри!
Ісус хоче, щоб ми вірили, що отримаємо те, про що просимо, як дитина, яка каже, що голодна, а мама запитує, що вона їстиме. Скажіть Ісусу про те, чого ви хочете! Коли Він запитав Вартимея, той відповів: «Хочу прозріти». У Посланні Якова 4:2 сказано: «Не маєте, бо не просите». Це так просто, чи не так?
Ця частина Молитви віри може здатися складною для тих, хто не вірить або прийняв хибне вчення. Це також важко, якщо ви боїтеся, що Бог не дасть вам того, про що ви просите, або ви надто горді, щоб попросити. Бог хоче, щоб ми просили й були достатньо конкретними в тому, про що просимо. Якщо вам, наприклад, потрібні гроші, щоб заплатити за оренду, скажіть Йому, скільки вам потрібно, і не кажіть: «О, Господи, я так сподіваюся, що Ти даси мені грошей». Це не Молитва віри, це невір'я.
Ось як у цьому випадку потрібно молитися: «Отче, в ім'я Ісуса дякую Тобі за Твою обітницю задовольнити всі мої потреби. Ти — Єгова-Іре для мене. Отче, я прошу Тебе про фінансову допомогу. Мені потрібно цього місяця заплатити за оренду 500 $. Я дякую Тобі за це. Я прошу Тебе про це, тому що Ти — Єгова-Іре і Ти сказав, що задовольниш усі мої потреби. Я вірю, що в Ісусі Христі маю все, чого потребую. Я прошу у вірі й вірю, що отримую це зараз в ім'я Ісуса».
Я наказую горі фінансової нужди ввергнутися в море в ім'я Ісуса. Я наказую бідності забратися від мене в ім'я Ісуса. Я відмовляюся приймати нестатки, бідність або щось інше, чого я не потребую. Я стою на Божій обітниці й дякую Тобі, Ісусе, за перемогу. В ім'я Ісуса я вже маю це, бо молюся у вірі, і дякую Тобі за це в ім'я Ісуса». Біблія називає це Молитвою віри.
Не приймайте нічого, крім перемоги
Останній крок — наполегливість. Не давайте місця нічому, крім перемоги, крім повного прориву. Ця остання частина — подяка й наполегливість — можливо, одна з найважливіших.
Коли ви молилися, ви вірили, що вже маєте те, про що просите. Що ж робити, поки ви дійсно не отримаєте бажаного? Дякувати Богові й наполягати на тому, про що просили. Поклоніння і прославлення також дуже важливі в Молитві віри, оскільки ми молимося, віримо й приймаємо ще до того, як справді побачимо відповідь. Тому ця молитва й називається молитвою віри.
Коли ви молитеся цією молитвою, у вашому дусі має бути переконання — тоді вивільняється віра. Роздумування над обітницею перед молитвою допоможе вам переконатися. Поки вона не виявиться, продовжуйте читати й повторювати її для себе. Це ваше сповідання віри. І дуже скоро ви зможете зробити сповідання віри, тобто впевнено помолитися Молитвою віри. А робити це потрібно не час від часу (жодна молитва не повинна звершуватися час від часу). Необхідно молитися постійно.
Водночас не слід просити про щось знову і знову. Достатньо помолитися один раз, вивільнити віру й знати, що ви вже маєте те, про що просите. Але продовжуйте стояти у вірі, дякувати, радіти й відмовляйтеся приймати щось, крім відповіді. Стійте у вірі!
Вірою і терпінням ви отримуєте обіцяне (Євр. 6:12). Можливо, знадобляться дні й навіть тижні, але не відступайте! Ісус почув вас, і ваша віра діє. Дозвольте їй діяти! Не панікуйте. Стійте на своєму, доки не побачите відповідь, як собака, що не випускає кістку. Не відступайте!
Ви повинні заплатити ціну вірою! Ви можете це зробити! Так сказав Ісус! Обставини можуть бути сильнішими, але продовжуйте стояти у вірі. Якщо віра вивільняється із серця, усе неодмінно зміниться!
Якщо обставини «кричать», ви можете сказати їм у відповідь:
«Дякую Тобі, Ісусе, за мою перемогу!».
Я пам’ятаю історію про жінку, у якої на руці утворилася пухлина. Палко бажаючи, щоб пухлина якнайшвидше зникла, одного разу вона сказала Господу:
«Мій чоловік помолиться за це». Перед сном чоловік поклав свою руку на її руку й промовив: «Я проклинаю цю пухлину в ім’я Ісуса». Він зробив це без натхнення, бо був утомлений і хотів спати, але вивільнив віру дружини. Вона вийшла до вітальні й сказала: «Господи, я вірю, що коли мій чоловік молився, я була зцілена, і я танцюватиму, доки вона не відпаде від моєї руки».
Вона почала танцювати, бо, молячись, вірила в дію Святого Духа. Вона танцювала й танцювала, а згодом, подивившись на руку, побачила, що пухлина зникла!
Звісно, не завжди це відбувається так швидко. Іноді потрібно довго стояти у вірі, але я кажу вам: Бог шанує вашу віру, і це здійсниться. Обставини мають змінитися — так сказано в Писанні.
Ми повинні говорити: «Слово Боже істинне. Його обітниці — для мене. Я вірю йому і стою на ньому. Я вірю і відмовляюся приймати щось інше в ім’я Ісуса!»
Дякую, Господи, за моє чудо! Дякую, Господи, що Ти задовольнив мою потребу! Я не знаю, звідки і як це прийде, але це моє. Незалежно від того, скільки часу це займе, я стоятиму на Слові Божому в ім’я Ісуса. Прославляю Тебе, Отче! Алілуя!».
Пам’ятайте: коли обставини проти вас, відповідайте: «Алілуя, це не належить мені!». Коли хвороби проти вас, кричіть у відповідь, проголошуючи своє зцілення, і дякуйте Господу. Коли вам нічим оплатити рахунки, ідіть додому, покладіть їх на підлогу й танцюйте на них. Коли депресія гнітить вас, повстаньте проти неї: «Ні, мені добре! Я сповнений слави Господа!». Ударте її по обличчю всією силою свого прославлення.
Продовжуйте вірити, дякувати, радіти й вивільняти віру. Іноді посеред битви найважче прославляти Бога, але саме в цьому й полягає перемога! Люди сміятимуться з вас, іронізуватимуть і переслідуватимуть вас, думаючи, що ви божевільні. А ви просто дотримуйтеся Біблії й будьте неординарними! Це прояв вашої віри, і це до вподоби Богові (Євр. 11:6). Тож догоджайте не людям, а Богові! Бог із вами!
Почуйте обітницю, прийміть її, повірте, попросіть, а потім стійте у вірі, дякуючи й прославляючи Господа, доки не отримаєте відповідь. Ви побачите, що все, про що говорив Бог, — істинне. Ви можете мати перемогу в усіх сферах свого життя. Використовуйте те, що дав Бог: моліться Молитвою Віри.
Кінець уроку.
