Урок 4. Школа «Ефективна молитва». Авторка Мері Еліс Іслейб рекомендує молитися з розумінням.
Павло, звертаючись до ефесян, писав:
Усякою молитвою і проханням моліться повсякчас духом, і намагайтеся робити це з усією постійністю та молитвою за всіх святих. Еф. 6:18
Ми знаємо, що Павло навчав ефесян розвивати у своєму християнському житті вміння та бажання завжди молитися всіма молитвами.
Продовжуючи тему палкої, ефективної молитви, у цьому розділі ми обговоримо, як ми повинні молитися і що має включати в себе будь-який вид молитви. Це молитва з розумінням.
У Біблії ми дуже часто бачимо чоловіків і жінок, які віддаються молитві в пошуках обличчя Господа. Вони моляться, виходячи з власного розуміння, відповідно до характеру та Слова Божого, — і досягають неймовірних результатів!
Дуже важливо, щоб ми молилися з розумінням. Наповнені Духом віруючі, які використовують особисту молитовну мову, можливо, думають, що це не так уже й важливо, але це могутній інструмент, яким Господь наділив нас, щоб здійснювати Його волю на землі сьогодні.
Розгляньмо Перше послання до коринтян 14:14,15:
Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч мій дух і молиться, але мій розум залишається без плоду.
То що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати й розумом.
У 14-му вірші Павло пояснює: «Коли я молюся духом, мій дух молиться, але розум залишається без плоду. Мій розум бездіяльний. Коли я молюся мовами, мій дух молиться. Тепер я маю зосередитися на тому, що роблю, оскільки мій розум залишається осторонь». Павло описує нам, як діють духовні речі та як має поводитися сповнений Духом віруючий.
Використовуйте свій розум
Ваш розум відіграє важливу роль у молитовному житті! У 15-му вірші Павло говорить, що буде молитися і духом, і розумом. Павло був дуже сильним у молитві мовами, але все ж підкреслює: «Я буду молитися і розумом».
Зверніть увагу: у Павла були добре розвинені два аспекти молитовного життя. Він добре молився мовами: «…я більш за всіх вас говорю мовами» (1 Кор. 14:18). Можливо, навіть мандруючи містами, він постійно молився мовами. Але, з іншого боку, він так само молився і розумом.
Читаючи послання Павла до церков, які він писав, ви побачите, що Дух Святий надихав його молитися мовами, але не без розуміння. Дух Святий оживляє нашу внутрішню людину і так само оживляє наш розум для молитви. Багато харизматів дуже люблять молитися мовами, і це правильно, адже в Новому Завіті на цьому наголошується. Але якщо ви подивитеся на молитовне життя віруючих, то виявите, що молитва з розумінням у них розвинена слабко.
Молитися мовами легко: ваш дух молиться, а вам потрібно лише відкривати рот. Ви не думаєте під час цього, і це іноді добре, адже все життя ми тільки те й робили, що думали.
Слава Богові, що ми можемо молитися, не залучаючи розум, але це не має бути виправданням, щоб не молитися розумом.
Вибір за вами
Зверніть увагу, що Павло ще пише в цьому вірші: «Я говорю мовами». Він не чекав, поки Дух Святий постукає йому по голові, щоб він почав молитися мовами. Ні, він заявляє: «Я говорю мовами». Ви можете робити те саме.
Павло також сказав: «Я буду молитися розумом. Я обираю молитися розумом». Знову ж таки, він не чекає поштовху з боку Святого Письма і не каже: «Я чекаю святих слів». Автор Святої Книги — Дух Святий — у вас, і коли ви вирішите молитися розумом, Він просто оживить вас, допоможе, вестиме вас, оформить ваші слова. Він дає вам вибір для молитви.
Через те, що молитися мовами легко, ми часто не розвиваємо молитву з розумінням. Тому нам просто бракує практики. Коли ми починаємо молитовне життя, це схоже на тренування м'язів, які ми давно не розвивали: спочатку буває боляче.
Саме так багато людей почуваються, коли моляться. Стає «боляче», і через п'ять хвилин вправ вони готові все кинути.
Це не тому, що вони не вміють молитися або не хочуть. Такого не може бути, адже в серці кожного віруючого є бажання молитися. Ісус — воїн молитви, Він живе у вас! І не може бути, щоб ви не любили молитися; ви обожнюєте молитися!
Просто вас не вчили або ви не практикуєтеся, ось і все. А проблема в тому, що ви не розвивали потрібні «м'язи». Але настав час, коли ви вже годинами молитеся мовами. І раптом хтось каже: «Давайте помолимося з розумінням».
«Дякую, Ісусе. Дякую, Ісусе. Алілуя. О, як же боляче, як незручно». Добре те, що чим більше ви практикуєтеся духовно, тим більше зростаєте духовно. Чим більше ви молитеся з розумінням, тим краще у вас це виходить.
Одна проста річ, яку потрібно при цьому зрозуміти, — молитва з розумінням вимагає від вас думати про те, про що ви молитеся. А це важче, ніж коли ви молитеся мовами.
Бог дав нам розум, щоб ми користувалися ним. Хоча багато хто думає, що розум — їхній найбільший ворог. Але Господь хоче, щоб ми оновили свій розум, а потім використовували його.
У Біблії багато говориться про розум. Бог хоче перетворити його з вашого ворога на найбільше благословення. Крім того, він потрібен вам для того, щоб увійти в життя. Коли він оновлений, то починає думати правильно, у згоді з Біблією, а це допомагає жити в перемозі. Фактично це ключ до такого життя, адже, думаючи правильно, ви правильно вірите.
Причина низького рівня віри людей у тому, що вони неправильно думають про Біблію та духовні речі.
Ваш розум важливий як воїн молитви, тому його потрібно використовувати під час молитви.
Один із перекладів Першого послання до Коринтян 14:14 звучить так: «Я молюся за допомогою свого розуму». Ваш розум створений, щоб допомагати вам у молитві. Отже, коли ми говоримо про молитву з розумінням, то маємо на увазі розум у дії — чи то вашу інтелектуальну спроможність або здатність думати, чи використання відомої вам мови. Бог хоче, щоб ви були сильними й розвиненими в цій сфері молитви.
Молися Словом
Один із ключів до молитви з розумінням — молитися Словом Божим. Можна навіть сказати, що молитися розумом означає молитися Словом. Дуже цікаво молитися віршами з Біблії та намагатися робити це регулярно.
Чому ми молимося Словом? Тому що Господь завжди шанує Своє Слово, а не лише людські ідеї та думки. У Першому посланні Івана 5:14–15 сказано:
І ось яку відвагу маємо ми до Нього, що коли просимо чогось згідно з Його волею, Він слухає нас;
А коли ми знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, то знаємо й те, що отримуємо від Нього те, про що просимо.
Наша впевненість у молитві ґрунтується на тому, що ми просимо згідно з Божою волею. Звичайно, ми знаємо, що Ісус — це воля Бога в дії, Ісус — це Слово, тому можна сказати, що Слово — це Божа воля. Коли ми молимося Словом, ми молимося згідно з Його волею. Тому ми молимося не проблемою, а вирішенням, адже вірші та біблійні принципи — це відповідь на проблеми. У Слові Божому — наша впевненість!
Бог запитує: «Ти хочеш, щоб Я слухав тебе?». Звичайно, ми хочемо цього, адже як можна молитися Богові, Який не слухає? Біблія говорить, що ми знаємо: Бог слухає нас. Чому? Тому що ми молимося згідно з Його Словом і Його волею. Господь хоче, щоб ми зростали в цьому й ставали сильнішими в молитві Словом.
Отже, ми готові й палко бажаємо цього. Але як почати? Одразу скажу: прямо зараз це не станеться. Потрібно практикуватися й використовувати Біблію, коли ви молитеся.
Бог не дивиться, наскільки вправні ви в такій молитві. Він дивиться на ваше серце й слова, які ви промовляєте. Він не дивиться на те, що допомагає вам у молитві. Поєднайте вашу віру з біблійними віршами. Візьміть Біблію, відкрийте її, виберіть потрібні місця для молитви.
І зовсім не обов’язково заплющувати очі. Так, іноді ми це робимо, але це не правило. Моліться віршами з Біблії, нехай вони стануть вам близькими.
Молися від усього серця
Якщо ви збираєтеся молитися про страх, складіть список біблійних віршів про страх. Моліться від серця, залучайте розум, промовляйте вірші, але не як робот, просто тараторячи завчені біблійні уривки в надії, що це подіє. Ні, ви повинні вкласти в це своє серце. Поводьтеся так, ніби ви говорите з Богом, бо так воно і є.
Ось приклад такої молитви: «Отче наш, Господи, Твоє Слово говорить, що Ти не дав мені духа страху, але наділив мене духом сили, любові та здорового розуму; я дякую Тобі. Це Твоя воля для мене. Я приймаю все це й проголошую, що так, я наділений духом любові та мудрості, який говорить до мене. Я прославляю Тебе за це, Отче. І повністю зрікаюся духа страху та виганяю його. Згідно з цим віршем, страх мені не належить! Страху, забирайся з мого життя в ім’я Ісуса!»
Господь шанує Своє Слово у вашому житті й у тих ситуаціях, про які ви молитеся. Наш Господь дотримується обіцянки, даної Своїм дітям і скріпленої завітом.
Чим більше Слова Божого ви промовляєте, тим більше звикаєте до нього у своєму розумі, і тим легше вам буде молитися Словом, не читаючи безпосередньо з Біблії.
Просто дозвольте Слову Божому текти з вашої внутрішньої людини через ваш розум до тієї ситуації, у якій ви зараз перебуваєте. Колись же потрібно почати, не бійтеся й не соромтеся.
Саме так я навчилася молитися англійською. Я ходила й молилася Словом Божим про себе, свою сім’ю та свої обставини близько години на день. Спочатку я не бачила жодних змін, але через деякий час побачила, як Слово Боже почало діяти у відповідь на мої молитви, адже я регулярно повторювала їх і вірила в них.
А ще через деякий час вірші зі Слова вже перебували глибоко в мені, і я навчилася говорити з Господом згідно з Його Словом.
Моліться молитвами Павла
Другий спосіб почати молитися з розумінням — промовляти молитви Павла. Моліться ними постійно за себе, сім’ю та друзів.
Зробіть їх особистими, вставивши своє ім’я або ім’я людини, про яку молитеся.
Молитви, які ви можете використовувати, знайдете в Посланні до филип’ян 1:9–11, Посланні до колосян 1:9–12 та Посланні до ефесян 3:14–21. Якщо ви почнете молитися цими віршами, у вас дедалі краще виходитиме молитися з розумінням.
Інший спосіб практикуватися — знайти вірш, який відповідає вашій ситуації, і молитися ним слово за словом, фраза за фразою. Наприклад, ми молилися за зустріч у Радянському Союзі, за сильне помазання і за тих, хто проповідуватиме. Ми зверталися до Першого послання до коринтян 2:4 і молилися: «І слово моє та проповідь моя не в переконливих словах людської мудрості, але в явленні духу та сили». (Вкладіть усе серце в ці рядки. Усвідомте, що цими словами ви говорите з Богом. Моліться цими словами знову й знову.)
Потім помоліться мовами, якщо бажаєте. Вдавайтеся до цього знову й знову. Читайте та промовляйте Слово Боже. Моліться розумом. Моліться мовами. Виливайте молитви. Така молитва має силу у вашому житті.
У Бога є вірш для кожного випадку в житті. Можливо, важко знайти відповідний вірш, але, знайшовши його, моліться ним, тримайтеся у вірі та спостерігайте за Божими відповідями на молитву цим віршем. Користуйтеся Біблією як путівником, абеткою молитви!
Плоди молитви розумом
Молитва з розумінням чинить багато чудесних речей у нашому житті. І насамперед формує хід наших думок. Якщо молитва мовами творить нашу внутрішню людину, то молитва Словом, молитва з розумінням, будує наш розум.
Звісно, ви ж знаєте, що наш розум необхідно будувати. Розум — це місток між духовною людиною та природним світом. Те, що виходить із вашого серця, духу, має пройти через розум, і це плідно наставляє вас. Коли ви молитеся Словом Божим, воно наставляє ваш розум.
Я часто вдаюся до молитви, коли почуваюся втомленою, а мої думки десь далеко і я ніяк не можу зосередитися, і щойно починаю цитувати Слово, усе відразу змінюється.
Мій розум прокидається, коли я проголошую Слово Боже. І я роблю це від усього серця, з любові до Бога, а не тому, що мене зобов'язує релігія.
Регулярна молитва та проголошення Слова допомагають людям мати міцні, здорові, сильні думки. Слово Боже безпосередньо впливає на діяльність мозку людини. Чому? Тому що ви маєте природну здатність сприймати те, що говорите й робите. І таким чином набагато легше поєднати ваш розум із життям внутрішньої людини та помазанням Святого Духа.
Я не розумію інших мов своїм розумом, але мій дух розуміє, і коли я молюся мовами, мій дух наставляється. Мій розум розуміє таку молитву: «Отче, я дякую Тобі за те, що я нове творіння в Ісусі Христі. Я дякую Тобі, Отче, що все старе пішло з мого життя, і моє життя стало іншим. Отче, я славлю Тебе за те, що Дух Святий живе в мені. Він мій Помічник, Він — моя Сила». Ваш розум розуміє, що ви хочете висловити цією молитвою, і це дає йому силу та наставлення.
Бог хоче, щоб ваш дух і розум були побудовані так, щоб вони могли діяти разом. Коли ваш розум побудований, зміцнений і просвітлений істиною Слова Божого, тоді ваш розум і ваш дух рухаються в одному напрямку, і ви можете бачити сильні результати у своєму житті.
Як зберегти отримане одкровення
Другий плід молитви з розумінням — ваш розум відкривається для сприйняття того, що Бог говорить вам і про вас. У Біблії сказано: «Без одкровення згори народ необузданий…» (Книга Приповістей 29:28). Коли ви молитеся Словом Божим, воно завжди нагадує вам, що ви маєте, хто ви є і що Біблія говорить про Бога та Його шляхи у вашому житті. Ви зможете отримувати свіжі й ясні одкровення.
Молитва Словом Божим нагадує вам, що Бог говорить про життя християнина та Свої обітниці. Таким чином, Його воля завжди перед вашими очима. Адже Він часто повторював у Старому Завіті: «Нехай ця книга Закону не відходить від уст твоїх» (Іс. Нав. 1:8).
«До слів моїх уважай, і до висловів моїх прихили вухо твоє. Нехай вони не відходять від очей твоїх; зберігай їх усередині свого серця» (Прип. 4:20, 21). Один зі способів — зберігати одкровення, бачити його, молитися ним і говорити про нього.
Третя перевага Молитви з Розумінням — вивільнення віри. Знаєте чому? Коли ви молитеся знайомою мовою за Словом Божим, ви розумом сприймаєте Його волю.
Ви також можете вивільнити (відчути, продемонструвати) свою віру, молячись мовами та вірячи, що це насправді діє. Але коли ви молитеся Словом, воно звернене до вашого розуму, воно ясне й точне, ви його розумієте, і завдяки цьому віра зростає, а це обов'язково дасть результати.
Ще один плід — і він справді чудовий — молитви з розумінням полягає в тому, що потрібно віддати Богові частину себе, частину душі. Так відбувається тому, що ви повинні думати про те, що робите. Коли ви розмірковуєте над Словом, читаєте та проголошуєте його, то віддаєте частину себе! Звичайно, те саме відбувається, коли ви молитеся мовами, але це інший шлях, який не потребує такої розумової підготовки. Ви приносите жертву, користуючись розумом, щоб зібрати вірші, факти й представити їх Господу, коли молитеся.
Це важка праця — молитва з розумінням, але, навчившись цього, ви зробите своє життя багатшим і сильнішим. Бог любить, коли про Нього пам’ятають. Слово для Нього (Іс. 43:26). Він поважає та шанує Своє Слово у вашому житті, яке ви звертаєте до Нього з розумінням.
Молитва Старого Завіту
Чи звертали ви увагу на те, що в Старому Завіті Божі люди не мали можливості молитися мовами? Вони просто не могли цього робити, бо не були охрещені Святим Духом. Вони молилися лише розумом і бачили сильні результати. Вони знали, як співпрацювати з Богом. Вони молилися та розмовляли з Ним так, як вимагали Його Слово і Його характер. Бог поважав їхні молитви, і вони бачили відповіді на них.
У Біблії наведено багато прикладів молитов Старого Завіту. Старий Завіт написаний як настанова для нас, і сьогодні, навіть коли в нашому житті панує Новий Завіт, ми також можемо застосовувати принципи Старого Завіту. Ми перебуваємо під іншим, кращим завітом, у якому кращі обітниці, і маємо Святого Духа; але можемо озирнутися на Старий Завіт і побачити характер Бога в чистому вигляді. А Він учора, сьогодні і навіки Той Самий!
Розмовляючи з Богом лицем до лиця
Коли Писання розповідає про те, як люди молилися за часів Старого Завіту, воно відкриває нам, що Мойсей говорив із Господом лицем до лиця, як людина розмовляє зі своїм найкращим другом (Іс. 33:11). Мойсей навіть не був народжений згори, як ми розуміємо це сьогодні, але мав спілкування з Богом. Він наполегливо йшов до престолу Господа, говорив із Ним, молився Йому, Богові неба і землі. І Бог відповідав йому та співпрацював із ним так, як ви робили б це зі своїм другом.
Чоловіки та жінки за часів Старого Завіту молилися з поваги до Господа, а також тому, що мали з Ним дружні стосунки. Бог бачив дружнє ставлення людей до Нього, і люди відчували Божу доброзичливість до них. Бог також поважав Своїх людей, бо вони дотримувалися своїх обіцянок і клялися перед Ним. Він шукав людей, чиї серця були відкриті для Нього, і вважав це проявом віри на землі!
18-й розділ Книги Буття розповідає про дружбу Авраама з Богом. Бог хотів поділитися з Авраамом тим, що було в Його серці, бо знав характер Авраама; Він знав, що Авраам зможе повести свій дім шляхом Господнім (Бут. 18:19). Життя Авраама було пов’язане з Господом. Бог відвідував його та говорив із ним, як людина говорить із другом. Бог ділився з Авраамом Своїми таємницями!
Як ви зазвичай спілкуєтеся з найближчим другом? Ви ділитеся чимось особистим і важливим для вас із другом, якому довіряєте. Такі стосунки були в Бога з людьми за часів Старого Завіту. Авраам був людиною, якій Бог довіряв Свої думки.
У Книзі Буття (18:17) читаємо: «І сказав Господь: чи приховаю Я від Авраама те, що хочу зробити!». Бог не збирався приховувати від нього Свої плани. Він хотів комусь відкрити їх і знав, що, якщо поговорить з Авраамом, той позитивно відгукнеться на Його волю. І сьогодні Бог хоче мати з людьми на землі такі стосунки. Так, завдяки Новому Завіту багато хто відновив стосунки з Богом, але Бог шукає саме таких стосунків, які були в Нього з Авраамом. Я хочу, щоб Бог так само ставився до мене, і ви повинні цього хотіти!
Оскільки Бог знає, що ми посвячені в Його плани на землі, я хочу, щоб Його реакція була такою: «Вона знає ситуацію, тому поговорить зі Мною про це. Вона працюватиме зі Мною над здійсненням Моїх планів та ідей. Вона знає Мене, і Я спостерігав за нею, Я знаю її. У ній Я бачу друга.
А зараз давайте подивимося, як Авраам розмовляв із Богом: «І повернулися мужі звідти, і пішли до Содому; а Авраам ще стояв перед лицем Господа» (Бут. 18:22). Авраам залишився, щоб поспілкуватися з Богом.
І підійшов Авраам та й сказав: невже Ти вигубиш праведного з нечестивим?
Може, є в цьому місті п'ятдесят праведників? Невже Ти вигубиш і не пощадиш цього місця ради п'ятдесяти праведників, що в ньому? Бут. 18:23,24
Авраам розмовляв із Богом, виходячи зі свого розуміння виду молитви, що називається заступництвом, — молитви за когось або за щось, за здійснення планів Господа на землі. Він просив за людей міста Содома. Про заступницьку молитву йтиметься в наступному розділі, а зараз необхідно вказати на той факт, що він молився за цих людей так, як це розумів.
Продовжуючи молитися, він промовив чудову фразу: «Ось я зважився говорити до Владики» (вірш 27). Авраам узяв на себе відповідальність говорити з Богом на цю серйозну тему. Молитва була частиною його способу життя. І я вирішила для себе, що буду як Авраам: братиму на себе відповідальність говорити з Господом про Його волю та плани на землі.
Далі історія розповідає, як Авраам благав Бога пощадити місто Содом і не вигублювати його заради праведників. Бог відповідав на молитву Авраама. Місто не заслуговувало на пощаду від праведної Божої кари, але Бог сказав, що виконає прохання Авраама. Бог хотів зруйнувати місто, але віра Авраама, виражена в наполегливій молитві, уберегла від загибелі його родичів!
Бог — наш друг у молитві
Якщо це було можливим у Старому Завіті, то можливо і для нас. Бог незмінний учора, сьогодні й навіки (Євр. 13:8). Ви і я можемо стати близькими друзями Бога. У Новому Завіті ми — Його діти, але можемо розвивати глибокі особисті стосунки з Ним і насолоджуватися тим, що Він не лише наш Отець, Владика, Господь, а й наш друг.
Ви можете розмовляти з Ним, і Він відкриє вам Своє серце, а ви — Йому своє. Між вами будуть повага й взаєморозуміння, і Він дасть дивовижні відповіді на молитви, тому що ви розвинули саме такі стосунки з Ним.
Біблія наводить багато прикладів зі Старого Завіту, коли чоловіки й жінки були віддані Богові та мали глибоке переконання. Вони віддавали Богові своє життя, час, інтереси, свій внутрішній світ. Вони шукали Бога всім серцем, хотіли знати, що Бог відчуває і про що думає.
Вони знали, як співпрацювати з Богом. Вони не лише віддано любили Його, а й шанували. Це була не просто дружба. Це був той рівень, коли вони шанували Його й жили заради Нього. Бог цінував це й відповідав їм тим самим.
Сьогодні ми маємо Кров Ісуса і Духа Святого, і кожен віруючий може жити в духовному царстві разом із Ним. Сьогодні ми можемо ходити перед Богом, як це робили люди у Старому Завіті. Але хто наважиться робити це? Хто сьогодні може стояти перед праведним і святим Богом і з відвагою молитися? Хто сьогодні наважиться на близькі стосунки з Ним? Той, у кого чисті руки й серце (Іс. 24:4). Той, хто наважиться бути чесним і чистим перед Ним! Той, хто наважиться жити й померти заради Нього! Чоловіки й жінки, які наповнили Ним усе своє серце! Саме вони й розмовлятимуть із Богом як зі справжнім другом!
Що Бог сказав про такого, як Давид? «Це людина, яка розуміє Моє серце». Коли ви знаходите таку людину, ви ділитеся з нею тим, що у вас на серці, а вона ділиться з вами.
Такими були багато людей Старого Завіту. Вони могли пожертвувати собою. Вони знали Бога. Їм була відома Божа присутність.
Згадаймо Ісуса Навина. Один із небагатьох, він входив до скинії з Мойсеєм. Він знав, що таке присутність Бога. Він знав Бога, Його святість і вогонь! Ви не можете не знати Бога, якщо проводите час у Його присутності, бо Він приходить до всіх, хто шукає Його. Ісус Навин мав досвід переживання слави Господньої. І це змінило його.
Тепер подивімося, що сталося з Ісусом Навином (10 розділ). Ми бачимо його у складній ситуації, коли необхідно було молитися. Він просив Бога про чудо, використовуючи єдину доступну йому молитву — молитву з розумінням. У віршах 12, 13 ми читаємо, що він почав говорити з Богом. Це ж так просто! Але саме це і є молитвою — говорити прямо, лицем до лиця, серцем до серця — з живим Богом. А результат цього — чудо.
Ісус звернувся до Господа того дня, коли Господь віддав Аморея в руки Ізраїлю, коли Він побив їх у Ґів’оні, і вони були побиті перед синами Ізраїлевими, і сказав перед Ізраїльтянами: стій, сонце, над Ґів’оном, і місяцю, над долиною Авалонською!
І зупинилося сонце, і місяць стояв… І. Навин 10:12,13
Зверніть увагу: Ісус звернувся до Бога перед усіма синами Ізраїлю. Усі чули, як він говорив із Богом. Не бійтеся звертатися до Нього перед людьми. Не бійтеся звертатися до Нього перед своїм чоловіком, дружиною, дітьми. Є час, коли ніхто не має бути присутнім, коли ви звертаєтеся до Господа, але тут Ісус рішуче став перед усіма.
Потрібні віра і смирення, щоб, як Ісус, стояти перед Богом і молитися, щоб «зупинилося сонце і місяць стояв»! Ви можете собі це уявити? Але Бог почув Ісуса. Бог знав голос і серце цієї людини. Бог був для Ісуса другом, Він довіряв йому і поважав його.
Ісус звернувся до Господа, і подивіться, що сказано: «І не було такого дня, ні до того, ні після того, щоб Господь так слухав людський голос…» (вірш 14).
З Богом потрібно говорити від чистого, відкритого серця, яке знає Його і бажає зробити все, що завгодно Йому. Молитва Ісуса була сильною, і Господь дуже цінував це. І хоча він говорив простими словами, заснованими лише на розумінні Ісуса, вони звершили чудо, завдяки якому був благословенний увесь народ!
Почніть молитися власними словами й розумінням, а також моліться Словом, як ніколи раніше!
Кінець уроку.
