Урок 1. Що таке молитва?

12 жовтня 2020

Урок 1. Що таке молитва? Авторка Мері Еліс Іслейб відкриває секрети ефективної молитви.

…багато може посилена молитва праведного.Як. 5:16

Яка обнадійлива обітниця! Сила Господа доступна для нас уже сьогодні! Вона не закрита в якомусь недосяжному місці, так далеко, що неможливо досягти її й володіти нею.

Є шлях відчути цю силу й зробити її досяжною для нашого покоління. І цей шлях лежить через посилену молитву. Така молитва є джерелом сили Господньої й може змінювати як окремі життя, так і цілі міста та народи.

Немає нічого, чого молитва не могла б торкнутися й змінити. Молитва — це духовна відповідь на потреби людей. Фактично ми молимося тому, що любимо людей, любимо Господа! Щоразу, коли ми молимося й робимо це правильно, могутність сили Господньої вивільняється для досягнення перемоги, щоб розв’язати ситуацію, яка на перший погляд здається неможливою.

Ми дякуємо Богові, що Ісус був розіп’ятий і воскрес, бо цим Він заплатив за те, чого ми потребуємо. Тепер нам доступне все в Царстві Духа. Бог нічого не приховує від нас. І хоча багато людей уявляють Бога як прискіпливого старого, який обіцяє нам багато, а коли ми вже майже готові схопити це, ховає. Це зовсім не так. Він також не гнівається на нас і не намагається повчати нас; нам не потрібно долати невдоволення Бога, коли ми молимося, — такої проблеми немає.

Молячись, ми прориваємося крізь протистояння сил темряви й отримуємо Боже волевиявлення, щоб здійснювати Його план на землі. Саме завдяки молитві Його сила вивільняється, щоб здійснити те, про що ми просимо. Бог не проти нас. Він за нас! Сила Господа — у духовному світі. Ми не завжди можемо її побачити, а іноді й не відчуваємо, але, попри це, вона там є.

Багатьом містам і народам роками щось заважало. І радше не тому, що Бог відмовлявся діяти, а просто людям бракувало духовного розуміння, необхідного для того, щоб побачити, що на їхні молитви є відповідь. Ця книга навчить вас молитися так, щоб сила Господа була очевидною й відчутною у вашому житті!

Для прикладу можна порівняти таку духовну ситуацію з фабрикою з виробництва светрів. Подібні фабрики зазвичай складаються з двох частин: одна — місце, де виробляють светри, тобто безпосередньо фабрика; інша частина — невеликий магазин при фабриці, де вже готовий одяг продається в усьому розмаїтті стилів, кольорів і розмірів.

Найважливіша частина всієї фабрики — не магазин, а робоче місце за ним, де є все необхідне для виробництва одягу: вовна й бавовна всіх кольорів, ґудзики всіх розмірів, інші деталі. Фактично светри виготовляються на робочому місці фабрики, але доступними для людей вони стають у магазині. Саме в магазині покупці бачать продукт виробництва й можуть його придбати. Було б смішно, якби фабрика мала магазин, але він був порожнім. Ви б запитали: «А де ж одяг? Хіба ви не виробляєте светри? У вас на фабриці є все необхідне; чому ж у магазині немає светрів?»

А причина порожніх полиць у тому, що хтось не виконав свою роботу. Одяг готовий на фабриці, але ніхто не заповнив полиці, щоб люди могли зайти й купити те, що їм потрібно. Продукція недоступна.

Хтось має вимолити ціну

Саме так усе й відбувається в духовному світі. У «небесній фабриці» для нас є все необхідне. Усе це давно чекає на нас, але хтось має помолитися за «ціну», щоб усе потрапило туди, куди люди могли б прийти й вільно отримати те, що їм потрібно.

Молитва за наповнення «полиць» життя! Молитва робить силу Бога доступною. Нам потрібно наповнити наші «полиці» зціленням, чудесами, відновленням і потоком Святого Духа для нашого покоління!

За все, чого ми потребуємо, уже заплачено розп’яттям. І зараз ми маємо отримати це через віру в нашому серці та молитву, яка зробить силу Господа доступною на землі.

Нам відведена активна роль на землі в Царстві Божому.

Хто ж має звершити цю молитву? Кожен віруючий покликаний молитися. Це дар Ісуса, який Він дав нам. Богові угодно чути молитву Своїх людей. Він завжди відповідає на прохання праведного, а коли на землі ніхто не молиться, у серце Господа приходить смуток.

У Біблії, в Об’явленні, сказано, що молитви святих — наче фіміам, який поширює аромат перед Божим престолом. Бог любить молитви Своїх людей.

Бог чекає, коли ми встанемо й почнемо молитися. Він палко бажає, щоб ми зламали опір плоті молитовному життю. Він хоче навчати нас і допомагати нам. Молитва дана не державі чи будь-якому іншому інституту, навіть не релігійній організації, а живій Церкві, Тілу Христа.

Якщо ви віруючий, ви покликані молитися — впевнено, палко, постійно! Я переконана, що молитися має не лише окрема група! Молитися має кожен член церкви, а не тільки пастор чи лідер.

Мета кожної помісної церкви — зробити кожного члена церкви сильним, вправним воїном молитви. Ви можете це зробити! Бог допоможе вам!

Що таке молитва?

Простіше кажучи, молитва — це дружба з Богом. Це можливість діяти з розумінням духовного світу. Молитва — це спілкування з Богом, це коли ви бачите духовний стан людей і ситуацій. Молитва має величезну силу, вона діє, вона необхідна для вашого християнського життя.

Молитва — це не лише те, чого навчає нас Біблія: молитва — це спосіб життя. Якось хтось сказав, що молитва для вашого духовного життя — те саме, що можливість дихати для вашої фізіології. Якщо ми перестанемо дихати, відомо, що станеться: ми помремо. Молитва — це дихання Бога, на якому тримаються ваші живі, свіжі стосунки з Богом. Вона також зберігає вашу свободу й сили для боротьби з ворогом.

Ви можете навіть не знати, що у вашому відродженому дусі є і бажання, і потенціал молитися! Ваша плоть може бути слабкою й ненатренованою, навіть скутою, але вашому духові потрібна молитва, як їжа організму. Він прагне знати Бога, говорити з Ним, дружити з Ним. Він прагне бачити, як диявол буде повалений!

У Книзі пророка Зах. 12:10 передрікається, що на дім Давида буде вилито дух благодаті й благання. Так літературно розкривається те, що Ізраїль терпітиме в останні дні кару Божу, але тепер, у наші дні, ми знаємо, що дух благодаті виливається на нас, на Церкву.

Важливість принципів молитви

Коли ми вирішуємо жити молитвою, найважливіше — зрозуміти принципи, на яких будується молитва. Сила християнського життя і життя, зокрема молитовного, ґрунтується на основоположній істині Слова Божого, яке діє в нашому житті.

Ці принципи роблять нас сильними й допомагають пройти життєвий шлях до кінця. Ви настільки сильні в духовному плані, наскільки сильні біблійні принципи у вас. Людина, над якою панує плоть, легко може відмовитися від своїх принципів, бо вони здаються такими простими й поверховими. Але неможливо просто так відкинути або замінити глибинні принципи вашого життя. Принцип молитовного життя складається з трьох частин.

Перша — це віра в Бога згідно з Біблією. Уже було сказано, що молитва може багато змінити, але річ у тому, що не просто молитва змінює життя, а саме молитва з вірою. Наші молитви сильні й могутні завдяки нашій вірі в Бога, а не просто вірі в наші плани.

Ми віримо в Його Слово, у Його сутність, і це визначає силу віри в нашому житті та в наших молитвах. Наші молитви мають виголошуватися перед Господом без сумніву й невпевненості, адже Він чує їх і відповідає на них.

Ваше життя слабке, якщо воно не побудоване на біблійному знанні про те, ким є Бог і що Він робить. Якщо ви думаєте неправильно, то й вірите неправильно. Якщо ви думаєте правильно, ґрунтуючись на Біблії, то сильна віра прийде у ваше життя.

Усе в Царстві Божому має робитися з вірою. У Євр. 11:6 сказано: «А без віри догодити Богові неможливо». Ми ж можемо сказати, що без віри у вашому молитовному житті неможливо догодити Богові. Ми маємо молитися з вірою. Неважливо, про що ми молимося, ми маємо молитися з вірою, адже без віри догодити Богові неможливо.

Не просто молитва приводить до того, що Бог діє. Не просто молитва рухає гори, а молитва віри. Відомо, Хто є Бог і що Він може здійснювати. Тільки та віра, яка виходить із віруючого серця, може щось змінити у вашому житті.

Звернімося до Євангелія від Матвія:

Просіть — і буде вам дано; шукайте — і знайдете; стукайте — і відчинять вам; Бо кожен, хто просить, отримує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчинять. Чи є між вами така людина, яка, коли її син попросить хліба, подасть йому камінь? І коли попросить риби, подасть йому змію? Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте давати дітям вашим добрі дари, тим більше Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього. Мт. 7:7–11

Тут ми бачимо, що важливий аспект молитви з вірою полягає у слові «просити». Просити — це так просто, це майже змушує наші думки звертатися до різних речей. Ісус говорив, що ми повинні просити Бога, нашого Отця. Як ми повинні молитися? Просити, шукати, стукати — і ми знайдемо.

Одна з найважливіших речей, яка має бути у вашому серці, — це Божа воля щодо того, про що ви просите. Це Його воля, щоб ви просили Його, коли молитеся, і Він відповість вам. Якщо ви будете вірити й діяти саме так, це буде істинною вірою. Коли ви просите, у молитві відчиняються двері для Божих благословень.

Усвідомте, що Отець із нетерпінням чекає, коли ви прийдете до Нього й попросите. Він любить вас і хоче, щоб ви просили, шукали й стукали. Це дуже просто. Релігійна традиція та страх перед покаранням залишають нас за дверима, але ці двері широко відчинені; завдяки крові Ісуса ми постаємо прямо перед престолом Господнім і просимо про те, що можемо отримати, — і наша радість буде повною.

У віршах 9–11 Ісус говорить про наші стосунки з Отцем; про те, що наш Отець — добрий Отець, який хоче давати дари своїм дітям. «Добре, — скажете ви, — тоді чому ж я маю просити? Якщо Він мій Отець, невже Він не знає, що мені потрібно?»

Так, Він знає, але коли ви просите, це говорить про те, що вас цікавить, що Він хоче зробити. Це також шлях випробувати свою віру. Бог діє, якщо в Нього вірять. Він не обдаровує Своєю милістю, якщо людям байдуже. Він дає її лише тим, хто хоче її отримати, вірить у неї й просить. Він не просто так віддає Свою благодать.

Господь добрий і щедрий, і іноді ми отримуємо те, про що навіть не просимо, бо Він так сильно любить нас. Але так буває не завжди. Він хоче, щоб ми просили, хоче, щоб ми діяли у вірі, хоче, щоб ми вірили в Нього і в те, що Він чує нас і дасть нам те, про що ми молимося:

І чого тільки попросите в Отця в Моє ім’я, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині; Коли попросите чого в Моє ім’я, то Я зроблю. Ів. 14:13,14

Ці вірші дуже прості, але водночас надзвичайно важливі. Теоретично ми можемо стати релігійними людьми, якщо будемо молитися, просто знаючи, що це потрібно робити, або робитимемо це напоказ, без віри у наших серцях. У цих віршах Ісус говорить про велику працю й підкреслює, що велика праця буде здійснена в нашому житті, якщо ми проситимемо в ім’я Ісуса. Ми молимося Отцю в ім’я Ісуса силою Святого Духа.

Коли ми просимо в ім’я Ісуса, Він ніби стоїть поруч і дає Свою згоду на нашу молитву — якщо ми, звичайно, молимося відповідно до Його Слова. «І чого тільки попросите в Моє ім’я, — говорить Ісус, — те зроблю, щоб Отець прославився…»

Ви вірите, що Він це зробить? Він каже: «так». Коли ви молитеся з вірою в Бога, і Він відповідає на ваші молитви, це прославляє Його. Слабка, безнадійна молитва не прославляє Бога! Лише сповнена віри молитва приносить результати, які прославляють Бога! У Євангелії від Івана, у 15-му розділі, у 7-му вірші Ісус знову навчає нас: «Коли перебуватимете в Мені, а слова Мої перебуватимуть у вас, то чого тільки забажаєте, просіть — і станеться вам». Зауважте, що в цьому вірші є дві умови: «Коли перебуватимете в Мені…» — це умова жити в Ісусі; «а слова Мої перебуватимуть у вас…» — це інша умова.

Життя в Ньому та Його Слово у вас — не такі вже й недосяжні; Бог не навчав би нас жити так через Своє Слово, якби це було неможливо. Ви прийшли до Христа через народження згори, і тепер Він живе у вас, а ви живете в Ньому. Ви дозволили Його Слову увійти у ваше серце, і воно стало перебувати у вас. Ви йдете до Нього з чистим серцем, тому цей вірш для вас: «чого тільки забажаєте, просіть — і станеться вам».

Звичайно, ми маємо знати, що коли ми перебуваємо в Ісусі, а Його слова — у нас, Він починає змінювати наші бажання. Силою Його слова та Святого Духа наші бажання узгоджуються з Його бажаннями.

Ісус також хоче, щоб у деяких аспектах життя ми просто мали те, чого хочемо, бо Він любить нас: «Чого забажаєте, просіть». Ісус стоїть і запитує: «Чого ви хочете?».

Бог хоче, щоб ми просили про те, чого бажаємо ми, а не лише про те, чого бажає Він. Багато людей не вважають, що Бог хоче знати їхні бажання. Я говорю не про бажання плоті, які роблять вас залежними від самих себе, а про те, чого хоче ваше серце і що Бог схвалює. Саме Він помістив ці бажання у ваше серце, і тому хоче, щоб ви просили Його про це з вірою.

Якщо ви живете в Ньому, і ваші бажання відповідають Слову Божому, то можете просити — і це буде зроблено для вас. Це прославляє Господа! Ось що говорить Ісус! Він хоче, щоб ви вірили в це, вірили, що це буде зроблено, і молилися всією силою своєї віри.

Бог відповідає на молитву віри

У Євангелії від Івана ми знову знаходимо слова Ісуса про прохання:

І того дня ви не питатимете Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого тільки попросите в Отця в Моє ім’я, Він дасть вам. Досі ви нічого не просили в Моє ім’я: просіть — і отримаєте, щоб ваша радість була повною. Ів. 16:23,24

Бог хоче, щоб ваша радість була повною. Він хоче, щоб ви були задоволені й благословенні Його волею та тим, що Він планує у вашому житті.

Як це зробити? Ви просто поєднуєте останні три цитати, просите в ім’я Ісуса, з Його Словом, що перебуває у вас, просите про все, чого хочете, — і отримаєте, і ваша радість буде повною. Бог відповідає на молитву з вірою, Він хоче, щоб ви були впевнені, що отримаєте те, про що просите.

Дехто подумає: «Я навіть ніколи не очікував, що отримаю».

А в Біблії сказано, як саме ви повинні молитися, — очікуючи, що отримаєте. Якщо ви молитеся, як навчає Біблія, ви повинні очікувати того, про що просите.

Так, нам слід молитися відповідно до волі Божої, і Його воля відкривається нам у Його Слові, тому зовсім не складно дізнатися Його волю. Коли ми молимося, ми очікуємо отримати те, про що просимо.Це і є віра. Віра радує і прославляє Бога, і робить повною не лише радість Господа, а й вашу.

Я більш ніж переконана в тому, що Бог хоче, щоб ми поводилися з Ним, як діти зі своїми батьками. Ви ж знаєте, які бувають діти. Коли вони приходять зі школи, то впевнено заходять до свого дому, бо це їхній дім. У своєму домі вони почуваються в безпеці! Тому вони просто йдуть на кухню і кажуть: «Привіт, мамо! Я хочу їсти!». Вони миттю відчиняють холодильник і беруть те, що їм потрібно. Вони не стоять і не розмірковують, чи можуть це взяти. Вони впевнені у своїх стосунках із батьками. Вони знають і вірять, що батьки завжди дадуть їм те, що потрібно, і підуть назустріч їхнім бажанням.

Інша цікава риса дітей: вони без проблем просять і отримують те, чого хочуть. За своєю природою вони довірливі, і ця риса настільки сильно в них виявляється, що вони стають досить наполегливими. Вони не вагаються, бо знають, що їхні батьки люблять і дають.

І Бог хоче, щоб Його діти були такими самими. Він хоче, щоб у Божій присутності ми почувалися в цілковитій безпеці, щоб вільно зверталися до Нього, знаючи, що Він — наш Отець, який піклується про всі сфери нашого життя. Він хоче, щоб ми вірили, що Він забезпечить нас усім, чого ми потребуємо.

Бог, наш Отець, хоче, щоб ми очікували отримати те, про що просимо. Звичайно, ми молимося з любов'ю та пошаною у своєму серці, але Слово Боже в Євр. 4:16 говорить, що ми можемо прямо приступати до престолу благодаті, щоб отримати — не просто з надією на щось, а щоб отримати те, чого бажаємо.

Звернімося тепер до Першого послання Івана 5:14,15:

І ось яка відвага, яку ми маємо до Нього: коли просимо чогось згідно з Його волею, Він слухає нас; а коли знаємо, що Він слухає нас у всьому, чого б ми не просили, то знаємо й те, що отримуємо від Нього те, про що просимо.

Ці вірші дещо бентежать людей, оскільки вони не впевнені, якою є Божа воля. Але Бог відкриває Свою волю у Своєму Слові. Що говорить Його Слово, такою і є Його воля! Щоб отримати відповідь на свої молитви, ви повинні молитися відповідно до Його волі, згідно з Його Словом.

Ми молимося не так, як хтось каже, і не відповідно до нашого минулого досвіду, обставин, релігійного виховання чи емоційного стану. Ми молимося так, як вказує Божа воля, дана через Його Слово, і так, як веде нас Його Дух.

Вірш 15 говорить про те, що, якщо ми молимося відповідно до Його волі, Він чує нас; Він слухає нас і дає те, про що ми просимо. Це може здатися надто простим, але саме це сказано в Його Слові. Це шлях, який вказує нам Бог. Бог хоче, щоб ми вірили в це й молилися в очікувальному дусі віри. Ми знаємо: щоб щось отримати, потрібен час. Але коли молимося, ми повинні знати, що вже маємо це, якщо молимося так, як того вимагає воля Господа. Лише впевнена молитва може змінювати обставини — саме так і відбувається!

Отже, перший крок на шляху до життя в молитві — це наша віра в Бога. Наступний крок—завіт (договір, угода) або знання про те, ким є Бог. Нам неважко точно дізнатися, ким є Бог. Ми не сумніваємося, хто Він і який Він. Його Слово точно відкриває нам, хто Він, який Він і що саме Він робитиме.

У Старому Завіті щоразу, коли Бог являвся чоловікові чи жінці, Він говорив, Хто Він, і укладав із ними завіт. Ми також маємо завіт із Ним через кров Ісуса. Дуже важливо принести це у своє життя, адже наші молитви ґрунтуються на тому, Хто є Бог, і на пізнанні Його відповідно до завіту. Знання того, Хто такий Бог, зробить нас сильними, впевненими й захищеними в молитві. Ви знаєте, Кому насправді молитеся? Ви повинні це знати!

Бог відкрив Себе через Свої імена

У Євангелії від Луки, в 11-му розділі, йдеться про те, як учні Ісуса просили Його навчити їх молитися. Ісус дає їм кілька принципів молитви, яку ми називаємо Молитвою Господньою. Роблячи другий крок відповідно до завіту, ми повинні звернути особливу увагу на те, що Ісус говорить у другому вірші: «Коли молитеся, кажіть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім'я Твоє…». Слово «святиться» означає «звеличувати, прославляти, поклонятися». Коли ми стоїмо перед Отцем, ми повинні славити Його ім'я, звеличувати Його ім'я.

Бог є Богом завіту, і Він відкривається нам через Свої імена. Його імена відображають Його характер і природу. Наш Бог більший, ніж багато хто дозволив Йому бути. Бог хоче відкрити перед нами всі сторони Свого характеру. І ви повинні знати свого Господа!

Якщо ми не знаємо Його, Його імен, Його характеру чи суті завіту,який ми з Ним маємо, нас легко можна буде захопити тим, що не є істиною.

Так, наприклад, деякі люди вірять, що Бог — це сила, хмара або старий із сивою бородою, який сидить на небі й карає нас, коли ми робимо щось неправильно. Він не те і не інше. Він — Бог завіту, Який відкриває Себе у Своєму Слові та через Свої імена.

Якщо ви будуватимете молитву на хибних принципах, у вас буде слабка молитва з незначними результатами. Якщо у вас немає одкровення про те, що наш Бог є Єгова, ви можете повірити, що Він робить людей хворими, але це зовсім не так, бо в Єгові немає хвороби. Хвороба — це наслідок гріха, смерті й падіння. Ісус зруйнував це прокляття розп'яттям на хресті. Бог хоче, щоб ми знали Його характер, аби мати віру в Нього, знати, чому ви вірите і у що ви вірите.

Дуже важливо зрозуміти, що коли через кров Ісуса було укладено завіт із нами, Бог віддав нам усього Себе. Він пообіцяв завжди виконувати завіт із нами!

У Старому Завіті наведено 12 імен Бога, якими Він називає Себе. Вони відкривають, Хто є Бог. Пам'ятайте: Він незмінний — учора, сьогодні і навіки (Євр. 13:8).

Перше ім'я зустрічаємо в Книзі пророка Єр. 23:6, де Бог називає СебеЄгова-Цидкену:Господь — наше виправдання, Бог, Який є праведним.

Ми повинні зрозуміти, що все, про що Бог говорив у Старому Завіті, Ісус виконав у Новому. Ці імена зі Старого Завіту проявилися в Ісусі й є реальними для нас сьогодні. Ісус — наше виправдання сьогодні.

Друге ім'я ми знаходимо в книзі Лев. 20:7,8.Єгова-Ем'кад-деш:Господь Бог, Який освячує нас і Який є святий. Він такий самий і сьогодні: так само святий, так само освячує нас. В Ісусі ми маємо освячення, як сказано в Першому посланні до коринтян 1:30.

Бог єЄгова-Шалом:Господь Бог миру. – Бог відкриває це ім’я в Книзі Суд. 6:24. Він є нашим миром сьогодні. «Мій мир залишаю вам», – говорить нам Ісус. Це охоплює достаток, гармонію та задоволення життям. Він є для нас сьогодні, щохвилини, Єгова-Шалом.

Наступне ім’яЄгова-Шамма:Господь Бог, Який завжди присутній. У Книзі пророка Єз. 48:35 та в Євр. 13:5 йдеться про це.

Ісус нагадує, що Отець завжди з нами, куди б ми не йшли, навіть до краю землі. Якщо ви знаєте Його як Єгову-Шамму, ви ніколи не будете самотні. Він – Господь Бог, Який завжди присутній, завжди тут.

Наступне ім’я Господа Бога –Єгова-Рафа:Господь, Який зцілює, або Єгова – Цілитель. Про це ми читаємо в книзі Вих. 15:26 та в Псалмі 103:3. «Я Господь Бог, Який зцілює вас», – говорить Він. Потім прийшов Ісус, і що ж Він зробив? Він зцілив усіх. Сьогодні ми зцілені Його ранами.

Бог також відкриває Себе якЄгова-Іре.У перекладі з єврейської це ім’я буквально означає «Той, Хто забезпечує всім (Бут. 22:14)».

Бог благословляє нас у всіх сферах нашого життя: емоційній, фінансовій, духовній, моральній. Він – наш успіх. Він бажає і може задовольнити всі наші потреби. І одна з причин, чому ми можемо молитися за фінансове благополуччя, полягає в тому, що ми забезпечуємо поле діяльності Господу Богові, Який є Тим, Хто забезпечує.

Ще одне ім’я Бога –Єгова-Ніссі:Господь Бог, Який є знаменням нашої перемоги. Він – наша перемога, наш прапор, наш визволитель. Відповідну цитату ви знайдете в Книзі Вих. 17:15. Наш Отець – Отець перемоги. Він є сама перемога. Зцілення походить із Його єства. Добробут походить із кожної частинки Його буття.

Він також називає СебеЄгова-Рої:Господь – мій пастир. Завдяки Йому я ні в чому не маю потреби. Про це сказано в Псалмі 22:1. Він дає мені спокій і веде мене стежкою праведності.

Наступне ім’яЄгова-Адонайозначає, що Господь Бог є нашим Господом. Ми Його слуги й повинні перебувати в послуху. Він – наш єдиний Господь.

Він –Ель-Еліон:Всевишній Бог. Про це йдеться в Псалмі 90:1.

Елохім –ім’я Бога, яке означає Господь Бог-Творець. Він – Творець неба й землі, як сказано в Бут. 1:1, 2.

Останнє ім’я Господа –Ель-Шаддай.Бог, Який є єдиним Всемогутнім, як сказано в Книзі Бут. 49:25.

У всіх іменах Бог відкриває нам, Хто Він. Він не більший і не менший за те, що пояснено в іменах. Згадайте цитату, з якої ми починали цю частину: «Нехай святиться Ім’я Твоє».

Використовуйте Імена Бога у своїх молитвах, наприклад: «Я звертаюся сьогодні до Тебе, Єгово-Цидкену, Господь Бог моєї праведності. Я славлю Тебе сьогодні як Бога праведності».

Будьте дуже конкретними у своїх молитвах. Імена Господа відкривають нам, Хто Він, Його характер і що Він може зробити як носій того чи іншого імені. І розуміння цього — дуже важливий принцип вашого молитовного життя. Ви молитеся Живому Богові.

Наші взаємини з Христом — одна з умов перемоги

Третім етапом нашого молитовного життя є спілкування з Христом. Завдяки спілкуванню з Ним ми можемо молитися наполегливо й упевнено. У Посланні до ефесян 2:6 сказано, що ми посаджені на небесах разом з Ісусом. Ми маємо місце в Царстві Духа і можемо молитися, виходячи з нашої духовної позиції — перебуваючи поруч із Христом! Наші молитви зумовлені не поразками чи обставинами, а становищем, яке ми займаємо, живучи у Христі, і тим, що ми викуплені Його кров’ю. У Посланні до ефесян 6:10–12 сказано:

Нарешті, браття мої, зміцнюйтеся Господом і могутністю сили Його; Зодягніться в повну Божу зброю, щоб ви могли стати проти підступів диявола; Бо наша боротьба не проти крові й плоті, а проти начальств, проти влади, проти світоправителів темряви цього віку, проти духів злоби піднебесних.

Павло говорить про те, наскільки важливо бути сильними в Господі, щоб знати, як боротися з начальствами та владами. І в цьому випадку способом боротьби є молитва.

Бог бачить вас сильними воїнами, які борються з ворогом молитвою. Він хоче, щоб ви були Його воїнами, використовуючи зброю, яку Він дає, і молилися в Дусі Божому.

Ми повинні усвідомити, що у Христі маємо все необхідне для перемоги. Навіть якщо ви не відчуваєте себе воїном, Господь говорить, що у Христі ви все одно ним є. Прийміть це вірою. Підніміться й вирушайте битися! Підніміться й моліться!

Ми вже посаджені на небесах з Ісусом Христом праворуч Отця, набагато вище за всі начальства та влади! І ми ніколи не повинні молитися з такої позиції, ніби ми лише частина певної релігійної концепції чи філософії.

Ми не молимося, намагаючись отримати щось готове на землі; ми вже маємо певне становище у духовному світі та зброю, яку дав нам Господь.

Бог просто хоче, щоб ми взяли нашу зброю і билися. Ми молимося не через страх, а тому, що всередині нас живе Дух Господа і ми маємо перемогу у Христі. Щойно ми почнемо усвідомлювати значення нашого становища у Христі, ми прийдемо до наполегливої та впевненої молитви.

Бог дав нам потужний фундамент для сильного, зрілого молитовного життя — віру в Бога, злагоджені взаємини, певне становище у Христі. Завдяки такому фундаменту ми готові будувати структуру наших молитов і використовувати пристрасну, палку молитву, щоб зробити силу Бога доступною для нашого покоління та сучасного світу.

Кінець уроку.

Пожертвування
Ваші пожертвування допомагають нам служити багатьом людям. Дякуємо за вашу щедрість!