Дмитро Лео поділився притчею про те, що смирення приносить нагороду. Коли жебрак пішов до дверей, серце царя зворушило його смирення, і він закричав йому навздогін.
Притча «Смирення винагороджується»
Один чоловік прийшов до царського палацу. Цар почув, як він постукав у ворота, і послав слугу відкрити гостеві. «Іди й подивися, хто це». І слуга спустився та відчинив двері. «Хто там?» — запитав цар. «Це бідняк, який просить милостиню», — відповів слуга. «Він хоче поїсти чи щось подібне». І цар сказав: «Добре, поклич його сюди, нагору».
Бідняк піднявся й сів перед царем. Цар сказав: «Отже, чого ти хочеш?» Чоловік попросив: «Просто трохи їжі». Цар сказав своєму слузі: «Зроби вигляд, що несеш йому якусь їжу». І слуга виніс невидиму тарілку та поставив її перед бідняком. Цар сказав: «Їж досхочу й будь щасливий». І бідняк, просто щоб підіграти цареві, зробив вигляд, ніби їсть. «Смачно?» — запитав цар. «Так, смачно».
Після того як бідняк поїв, він підвівся й подякував цареві: «Мій пане, щиро дякую вам за їжу, я наївся».
Коли жебрак пішов до дверей, серце царя зворушило його смирення, і він закричав йому навздогін: «Зачекай, друже, твоє смирення заслуговує на справжню нагороду. Я хочу дати тобі не лише їжу, а й усе необхідне, щоб ти більше ні в чому не мав потреби».
Автор: Дмитро Лео (за мотивами давньої притчі)
