Притча Дмитра Лео про щедрість царя та справжню радість перебування за царським столом.
Одного разу цар влаштував великий бенкет, на який було запрошено безліч знатних і почесних гостей. На початку бенкету цар встав зі свого місця і вирішив пройтися вздовж довгих столів, щоб особисто привітати запрошених. Коли цар проходив залом, він подивився в одне з вікон і побачив удалині чоловіка, який стояв біля стіни палацу й вдивлявся в бік зали, де цар влаштовував бенкет.
І цар упізнав цього чоловіка. Це був один із його працівників, який трудився на царських полях. І цар захотів віддячити тому чоловікові. Цар швидко покликав слуг і наказав запросити його на бенкет. Потім цар додав: «Передайте йому, нехай і свою сім’ю приведе на бенкет, за царським столом достатньо їжі для всіх».
Через деякий час до царя прийшли слуги й доповіли, що наказ виконали, але виникла проблема, і вони не знають, що робити. Цар вийшов до зали очікування і побачив там не лише того чоловіка, а й велику кількість інших працівників, яких він привів із собою.
Цар здивовано запитав: «Це твоя сім’я?» Той чоловік відповів: «Не гнівайся на мене, царю, це люди, з якими я щодня розділяю важку працю і відпочинок, денну спеку й нічний холод, достаток їжі й голод. Вони і є моя сім’я».
Я запросив їх, почувши від твоїх слуг, що за царським столом достатньо їжі для всіх». І цар похвалив цього чоловіка за мудрість та особисто запросив усіх, хто прийшов, до великої зали.
Коли двері розчинилися і до зали увійшов цар в оточенні простих людей, одягнених у скромний одяг, за столами стало тихо. Цар, усміхнувшись, сказав присутнім: «Хочу представити вам вірних працівників царя, які трудяться на полях, щоб на царському столі було достатньо їжі для всіх. Отже, дорогі гості, бенкет починається».
У розпал бенкету цар помітив, що прості гості були товариськими, дружелюбними й раділи найбільше, а знатні гості трималися відособлено й не виявляли належної уваги до простих людей. Тоді цар, покликавши розпорядника бенкету, сказав йому наодинці, щоб той подавав їжу та напої насамперед простим гостям, а також подавав їм найкраще й збільшив їхню частку. Як наказав цар, так і було зроблено.
Після того як бенкет закінчився, усі запрошені вирушили по домівках. Прості працівники, ідучи дорогою, раділи й дякували царю за його доброту. Але багато хто зі знатних гостей залишився засмученим через те, що зробив цар.
Автор: Дмитро Лео
