У Новому Завіті мови постають як дія Духа в окремих подіях і як один із дарів у церкві. У 1 Кор 14 Павло регулює їх використання у зібранні: без тлумачення той, хто говорить, має мовчати в церкві, а забороняти мови не можна. Ці тексти не встановлюють говоріння мовами як обов’язкову ознаку отримання Святого Духа.
Що Біблія говорить про це
- Дії 2:1–13: у день П’ятидесятниці зібрані учні сповнилися Святим Духом і заговорили іншими мовами; юдеї з різних країн чули кожен своє наріччя й чули про великі діла Бога. Це розповідь про одну подію.
- Дії 10:44–48 і 19:1–7: коли Дух зійшов на тих, хто слухав слово в домі Корнилія, їх чули такими, що говорили мовами й величали Бога; в Ефесі після хрещення та покладання рук Павла учні говорили мовами й пророкували. Це також розповіді про конкретні події.
- 1 Кор 12:7–11, 27–31: різні види мов і тлумачення мов названі серед проявів Духа, які Він розподіляє, як хоче. Павло запитує, чи всі говорять мовами і чи всі тлумачать, — у ряду запитань про те, що дари в людей різні.
- 1 Кор 14:1–5: той, хто говорить іншою мовою, говорить не людям, а Богові, бо ніхто не розуміє; він духом говорить таємниці; він збудовує себе, а той, хто пророкує, — церкву. Павло хоче, щоб усі говорили мовами, але ще більше — щоб пророкували, якщо немає тлумачення.
- 1 Кор 14:13–19: той, хто говорить мовою, нехай молиться про тлумачення; Павло каже, що його дух молиться, але розум залишається безплідним, і вирішує молитися і духом, і розумом; він говорить мовами більше за всіх, але в церкві краще скаже п’ять слів розумом, щоб наставити інших.
- 1 Кор 14:26–33, 39–40: у зібранні кожен може мати псалом, наставлення, одкровення, мову, тлумачення — усе для збудування; мовами говорять двоє або троє по черзі, один тлумачить; без тлумача нехай мовчить у церкві та говорить собі й Богові. Павло велить ревнувати про пророкування і не забороняти говорити мовами, але щоб усе відбувалося пристойно й послідовно.
- 1 Кор 13:1 використовує вислів про людські та ангельські мови в розмірковуванні про перевагу любові; сам по собі він не встановлює окремого виду «ангельської молитвенної мови».
- У 1 Кор 13:8 Павло говорить, що мови замовкнуть, а в 13:10 — про настання досконалого; коли саме мови припиняються, текст прямо не датує.
Коротку відповідь укладено редакцією; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
9 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Дії Апостолів 2:1–13
1 Коли настав день П'ятидесятниці, усі вони були однодушно разом. 2 І раптом зчинився шум із неба, ніби від сильного вітру, що налітає, і наповнив увесь дім, де вони перебували. 3 І з'явилися їм поділені мови, немов вогненні, і спочили по одній на кожному з них. 4 І всі сповнилися Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти. 5 У Єрусалимі ж перебували юдеї, побожні люди, з усякого народу під небом. 6 Коли зчинився цей шум, зібрався народ і прийшов у сум'яття, бо кожен чув, як вони говорили його власною мовою. 7 І всі дивувалися та вражалися, говорячи один до одного: хіба всі ці, що говорять, не галилеяни? 8 Як же ми чуємо кожен власну мову, в якій народилися? 9 Парфяни, і мідяни, і еламіти, і мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту й Азії, 10 Фригії та Памфілії, Єгипту й частин Лівії, прилеглих до Киренеї, і прибулі з Рима, юдеї та прозеліти, 11 критяни й араби, чуємо, як вони нашими мовами говорять про великі справи Божі? 12 І всі дивувалися та, не розуміючи, говорили один до одного: що це означає? 13 А інші, насміхаючись, казали: вони напилися солодкого вина.
1-е Коринфянам 12:7–31
7 Але кожному дається прояв Духа на користь. 8 Бо одному через Духа дається слово мудрості, а іншому — слово знання від того самого Духа; 9 іншому ж — віра тим самим Духом; а іншому — дари зцілень одним Духом; 10 іншому ж — дія сил, а іншому — пророцтво; іншому ж — розрізнення духів, а іншому — різні види мов; іншому ж — тлумачення мов. 11 І все це здійснює один і той самий Дух, розподіляючи кожному окремо, як Йому до вподоби. 12 Тому, подібно до того, як одне тіло має багато частин і вся множина частин тіла становить одне тіло, так і Христос. 13 І тому всі ми одним Духом охрестилися в одне тіло: юдеї чи елліни, раби чи вільні — і всі одним Духом були напоєні. 14 І тому тіло складається не з однієї частини, а з багатьох. 15 Якщо нога скаже: Я не належу до тіла, бо я не рука! — то невже вона через це не належить до тіла? 16 І якщо вухо скаже: Я не належу до тіла, бо я не око! — то невже воно через це не належить до тіла? 17 Якщо все тіло — око, то де тоді слух? Якщо все — слух, то де нюх? 18 Тепер же Бог розмістив кожну частину в тілі так, як Він захотів. 19 А якби всі були однією частиною, то де тоді було б тіло? 20 Тепер же частин багато, а тіло одне. 21 [І] не може око сказати руці: Ти мені не потрібна; або голова ногам: Ви мені не потрібні. 22 Навпаки, частини тіла, які здаються найслабшими, потрібніші за інші, 23 і тим, які здаються найменш почесними в тілі, ми виявляємо особливу повагу, і невидимі наші частини отримують пристойний вигляд, 24 а видимі частини цього не потребують. Але Бог так упорядкував тіло, щоб надати більшої турботи частині, яка цього потребує, 25 і щоб не було поділу в тілі, а всі частини дбали одна про одну. 26 І якщо страждає одна частина, страждають усі частини; і якщо прославляється одна частина, радіють усі частини. 27 Ви — тіло Христа, а окремо — Його частини, 28 які Бог поставив у церкві: по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, учителями; далі дав сили, потім дари зцілень, допомогу, керівництво, різні види мов. 29 Чи всі апостоли? Чи всі пророки? Чи всі учителі? Чи всі мають сили? 30 Чи всі мають дари зцілень? Чи всі говорять мовами? Чи всі тлумачать? 31 Прагніть же більших дарів, і я покажу вам найвеличніший шлях.
1-е Коринф’ян 14:1–5
1 Прагніть мати любов, ревнуйте про духовні дари, але ще більше — пророкувати. 2 Бо той, хто говорить іншою мовою, говорить не людям, а Богові; адже ніхто його не розуміє: він духом говорить таємниці. 3 А той, хто пророкує, говорить людям для повчання, напоумлення й потіхи. 4 Той, хто говорить іншою мовою, повчає самого себе, а той, хто пророкує, повчає церкву [Бога]. 5 Я хочу, щоб усі ви говорили іншими мовами, але ще більше хочу, щоб ви пророкували, бо той, хто пророкує, важливіший за того, хто говорить мовами, якщо тільки він не тлумачить, щоб церква отримала повчання.
1-е Коринтян 14:13–19
13 Тому той, хто говорить іншою мовою, нехай молиться про тлумачення. 14 Адже коли я молюся іншою мовою, мій дух молиться, але мій розум залишається безплідним. 15 То що ж? Буду молитися духом, але буду молитися й розумом; буду співати духом, але буду співати й розумом. 16 Адже якщо ти будеш благословляти духом, то як той, хто займає місце непосвяченого, скаже «амінь» на твою подяку, якщо він не знає, що ти говориш? 17 І хоча ти добре дякуєш, інший не отримує повчання. 18 Дякую моєму Богові: я більше за всіх вас говорю іншими мовами, 19 але в церкві хочу краще сказати п’ять слів своїм розумом, щоб і інших наставити, ніж безліч слів іншою мовою.
1-е Коринтян 14:26–33
26 То що ж, брати? Коли ви сходитеся, у кожного з вас є псалом, є наставлення, є одкровення, є інша мова, є тлумачення — нехай усе це буде для повчання. 27 Якщо хтось говорить іншою мовою, говоріть по двоє або щонайбільше по троє, і то по черзі, а один нехай тлумачить. 28 Якщо ж немає тлумача, нехай мовчить у церкві, а говорить сам до себе й до Бога. 29 А пророки нехай говорять двоє або троє, а інші нехай розмірковують. 30 Якщо ж іншому з тих, хто сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить. 31 Бо всі один за одним можете пророкувати, щоб усі навчалися й усі отримували потіху, 32 і духи пророків підкоряються пророкам, 33 бо Бог не є Богом безладу, але миру. Так само в усіх церквах святих,
1-е Коринтян 14:39–40
39 Отже, брати, ревнуйте про те, щоб пророкувати, і не забороняйте говорити іншими мовами; 40 але нехай усе відбувається пристойно й упорядковано.
Дії Апостолів 10:44–48
44 Коли Петро ще говорив ці слова, Дух Святий зійшов на всіх, хто слухав слово. 45 І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що дар Святого Духа вилився і на язичників, 46 бо чули, як вони говорили мовами й величали Бога. Тоді Петро сказав: 47 хто може заборонити хреститися водою тим, які, як і ми, отримали Святого Духа? 48 І наказав їм хреститися в ім'я Ісуса Христа. Потім вони просили його побути в них кілька днів.
Дії Апостолів 19:1–7
1 Коли Аполлос перебував у Коринті, Павло, пройшовши верхні країни, прибув до Ефеса і, знайшовши там деяких учнів, 2 сказав їм: чи прийняли ви Святого Духа, увірувавши? Вони ж сказали йому: ми навіть не чули, чи є Святий Дух. 3 Він сказав їм: у що ж ви хрестилися? Вони відповіли: у хрещення Івана. 4 Павло сказав: Іван хрестив хрещенням покаяння, кажучи людям, щоб вони вірили в Того, Хто прийде після нього, тобто в Христа Ісуса. 5 Почувши це, вони хрестилися в ім'я Господа Ісуса, 6 і коли Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити іншими мовами та пророкувати. 7 А всіх їх було близько дванадцяти чоловік.
1-е Коринфянам 13:1–10
1 Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то я — мідь дзвінка або кимвал гучний. 2 Коли маю дар пророцтва, знаю всі таємниці, маю всяке знання і всю віру, так що можу навіть гори переставляти, але любові не маю — я ніщо. 3 І коли роздам усе своє майно та віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, немає мені з того жодної користі. 4 Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, 5 не чинить безсоромно, не шукає свого, не дратується, не думає лихого, 6 не радіє неправді, але тішиться істиною; 7 усе покриває, усьому вірить, усього сподівається, усе терпить. 8 Любов ніколи не минає, хоча пророцтва припиняться, мови замовкнуть, а знання зникне. 9 Бо ми знаємо частково і частково пророкуємо; 10 коли ж настане досконале, тоді те, що частково, припиниться.
