Сиджу в літаку, готуємося до вильоту з острова Калімантан на острів Ява, у Джакарту. Ми провели два служіння: у містах Putusibau та Ngabang. Отже, по порядку…
Ми встали дуже рано й поїхали до харизматичної церкви в центрі Putusibau. Цікава церква, дуже спокійна, у них усе правильно… якось незвично. Напередодні ввечері ми служили в церкві Анджунган, де жахливий звук, спека, тисячі людей, але… духовна атмосфера — супер. Усі ці незручності були варті того, щоб бачити спраглих і палких людей, а також те, як жінка підвелася з інвалідного візка.
Церква в центрі Putusibau
Але церква в Putusibau дуже відрізнялася від церкви в Анджунгані: красивий зал, чистий звук, професійні музиканти, усі ошатно вдягнені, у залі працюють кондиціонери. Усе було якось надто комфортно й спокійно, і це мене непокоїло. У своєму дусі я відчував: щось тут не так.
Я проповідував добре перевірене послання, потім помолився за людей, але в залі був нульовий рівень віри. Коли я запросив усіх, хто потребував зцілення, вийти вперед, ніхто не зрушив із місця. Такого не може бути! Лише після кількох спроб мені вдалося «витягнути» частину людей на молитву. Очевидно, у цій церкві якесь неправильне вчення. Я вірю, що з Божої милості хтось усе ж таки зцілився, але не став запрошувати людей уперед для свідчення, бо було мало часу.
Віце-мер міста та його дружина отримали зцілення
Потім ми поїхали до впливових людей міста, щоб помолитися за них. Віце-мер міста Путусібау та його дружина були дуже хворі. Коли ми увійшли до їхнього будинку, вони з дружиною сиділи на краю ліжка й мали дуже сумний та хворобливий вигляд. У дружини була якась інфекція в голові, яка руйнувала її зсередини. Через це жінка втратила чутливість у правій нозі й не могла нею рухати. У чоловіка була якась інфекція у шлунку, лікарі ніяк не могли його вилікувати, він майже не їв і відчував такий сильний біль, що ледве пересувався. Коротше кажучи, я помолився за них і сказав, що вони зцілені та, коли я вийду з їхнього будинку, вони відчують зміни. Пізніше нам надіслали повідомлення, що після молитви віце-мер відчув себе краще, біль минув, він поїв і сам приїхав до будинку нашого друга, щоб розповісти йому про те, що з ними сталося. Його дружина також прийняла чудо: після молитви вона відчула себе краще й почала рухати правою ногою. Слава Господу!
Потім ми вирушили до Нгабанга
Ми їхали на служіння понад 4 години. Будівля церкви в Нгабанзі вміщує понад тисячу людей, а ще стільці стоять на вулиці. Хороша церква. Палке поклоніння, спрага, дуже гучно, гарячі молитви… просто молодці! Видно, що церква підготовлена і духовно, і адміністративно. І як ви думаєте, що відбувалося на служінні? Господь творив там безліч чудес.
Служіння в Нгабанзі
Ось чого я навчився під час крусейдів Індонезією. Якщо церква не підготовлена до служіння зцілення, набагато менше людей приймають зцілення, ніж у церквах, підготовлених до цього. Церква має бути навчена тому, як приймати зцілення, що робити після зцілення, як давати свідчення, а також потрібно мати навчену групу порядку й групу інтерв'юерів.
До приїзду Божої людини потрібно підготувати церкву, щоб у людей були очікування і віра. Чому це важливо? На жаль, навіть у віруючих людей буває багато невір'я, розчарування та сумнівів. Дехто охолов у вірі й просто очікує, що колись «це» станеться. Очікування і віра — це різні стани. Якщо ми хочемо бачити більше результатів, усім нам потрібно підготуватися. Я думаю, що церква в Нгабанзі була добре підготовлена. Це одна з причин, чому ми бачили там багато чудес.
Зал церкви в Нгабанзі
Коли ми приїхали до Нгабанга, нам одразу повідомили добру новину. Кілька днів тому я проводив служіння зцілення в селі Путусібау. Я молився за жінку, у якої була велика пухлина в ділянці жіночих органів. Їй була потрібна операція. Так ось, наступного дня після служіння з жінки почала витікати кров із гноєм, і пухлина просто витекла з неї. Слава Господу!
Ще раз переконуюся, що багато чудес люди виявляють після служінь. Наше завдання — завжди залишати людей у стані віри, щоб після служінь вони очікували, що з ними відбуватимуться дивовижні речі.
У Нгабанзі я проповідував на тему: «Це твій день для чуда», а потім ми молилися. Було багато свідчень, але ми так втомилися, що не все запам'ятали. Ось кілька свідчень.
- У жінки в носі був поліп, який не давав їй нормально дихати. Лікарі сказали, що потрібно робити операцію. Після молитви поліп дематеріалізувався (зник), і жінка почала нормально дихати.
- У дівчини багато років була астма, але після молитви вона змогла нормально дихати. Вона бурхливо виражала свою радість!
- У жінки були камені в нирках, тому вона постійно відчувала біль — навіть коли торкалася своєї шкіри. Після молитви вона відчула полегшення. Але коли прозвучало слово знання про те, що зараз камені зникають, вона відчула рух у нирках, і біль повністю зник. Вона обмацувала себе, сильно натискала пальцями на ділянку нирок і раділа, що болю більше немає.
- В іншої жінки були проблеми з бронхами й диханням — сильна алергія на різкі запахи. Під час служіння їй стало погано через велику кількість різких запахів і парфумерії. Після молитви вона відчула, як щось вийшло з неї, і почала нормально дихати.
- Після молитви дівчина почала добре чути на те вухо, слух якого був знижений.
- Унаслідок травми хлопець мав ушкодження хребта в ділянці куприка. Під час молитви він відчув Божу силу: щось змістилося в його хребті й стало на місце. Після цього біль повністю зник. Він отримав зцілення.
- Колись чоловік упав із восьмиметрової кокосової пальми й ушкодив спину. Йому було боляче ходити, а також він не міг довго стояти. Після молитви всі болі зникли, і тепер він може стояти тривалий час.
- Багато років жінка страждала від геморою, що супроводжувався кровотечами. Після слова знання про те, що зараз кровотеча зупиняється, жінка відчула дотик сили Божої, і біль у ділянці, де був геморой, повністю зник.
- Прозвучало слово знання про те, що в залі є жінка, яка цього року перенесла операцію на правому боці. Після операції залишився біль, який Бог усуває. Жінка вийшла й засвідчила, що йшлося саме про неї. Після молитви жінка обмацувала себе, натискала на правий бік і раділа, бо зцілилася, і болю більше не було.
- І багато інших.
Дякую Господу за все. Ось і завершилися мої служіння на острові Калімантан. Завтра я вилітаю до Семаранга, де заплановано шість великих служінь у найбільшій церкві країни, пастором якої є Петрус Агунг. Це один із найвідоміших і найвпливовіших пасторів Індонезії. Скрізь, де я був, говорять про нього, і всі церкви копіюють те, що відбувається в церкві Петруса.
Попереду найбільші й найвідповідальніші служіння, і я очікую на багато тисяч чудес. У мене є один день для відпочинку. Буду відсипатися, молитися й готуватися. Дякую всім за підтримку та молитви!
З любов’ю, Дмитро Лео.
На завершення — трохи індонезійського прославлення.
← Попередня стаття: 30.05.2015 – Крусейд Дмитра Лео в Індонезії
