Урок 8. Школа «Розрізнення духів» допоможе вам успішно розпізнавати демонічні сили. Автор Джон Едвардс.
Слово знання приходить тоді, коли Дух Святий приносить думку або розуміння в наш розум через одкровення. Ми усвідомлюємо істину про щось, що сталося або відбувається, і це усвідомлення ґрунтується не на нашому особистому спостереженні чи дедукції, а на натхненні.
Більшість випадків розрізнення духів у моєму служінні людям відбувалася саме таким чином і зазвичай тоді, коли я молився разом із ними. Часто згодом вони кажуть: «Як ви про це дізналися?» або «Сказавши це, ви влучили просто в яблучко».
Отже, я хотів би зазначити: якщо Дух Святий відкриває певні речі, то це тому, що Бог хоче, щоб людина була звільнена; такі знаки прояву Божої доброти служать їй підбадьоренням.
Істина приносить свободу
У супроводі сестри з нашого зібрання я відвідав одну жінку, яка попросила помолитися за неї. Збираючись молитися за звільнення, ви мудро вчините, якщо візьмете із собою когось іще. Ми поговорили з цією сестрою про різні проблеми й тиски, які вона переживала, а потім почали молитися. Однак нічого особливого не сталося, і в нас виникло відчуття духовного глухого кута. Я шукав Господа, прагнучи дізнатися причину, і мені на думку спало слово «кровозмішення». Цю думку можна було легко проігнорувати, але я навчився діяти, спираючись навіть на такі легкі спонуки. Важко було припустити, що подібне могло статися в її житті, тому я запитав її, чи могла в її родині бути якась історія кровозмішення. Вона заплакала й сказала, що це стосувалося її. Коли вона була підлітком, її старший брат учинив над нею насильство, але відтоді вона тримала це в таємниці, соромлячись того, що сталося. Сама вона ніколи б про це не розповіла, але Дух Святий показав причину, через яку певні духи увійшли в її життя. Вона простила свого брата, і коли ми наказали злим духам, які увійшли в неї під час емоційної травми, вийти, вона була звільнена.
Ті, хто служить у звільненні, мають бути співчутливими, а мотивом їхньої діяльності повинна бути любов до зневірених людей. Потрібно завжди дбати про те, щоб позбавити тих, хто прийшов по допомогу, зайвого болю й мук.
Одкровення
Християнські консультанти мають бути дуже обережними з тими одкровеннями, які, на їхню думку, вони отримали про чиїсь минулі переживання. Не завжди потрібно оприлюднювати слово знання, а за певних обставин це навіть може спричинити неприємності. Наприклад, якщо під час молитви за чоловіка й дружину оголосити якийсь неприємний випадок із їхнього минулого, це могло б ранити одного з подружжя та внести напруження в їхні взаємини.
На жаль, деяким людям казали, що в минулому з ними жорстоко поводилися або що з ними трапилися якісь трагічні, злі й огидні речі, про які вони, ймовірно, забули, тоді як насправді нічого подібного взагалі не було. Такі припущення можуть спричинити величезне замішання в житті людини, породжуючи підозру та страх. Я дуже обережно ставлюся до заяв про ймовірну чаклунську чи сатанинську діяльність, яка нібито мала місце в житті родичів багато поколінь тому. Я дотримуюся думки, що часто такі «одкровення» є плодом розіграної уяви доброзичливих помічників. Ті, хто промовляє слова знання, мають бути впевнені в джерелі та істинності таких одкровень.
Не ритуальне насильство, а просто відкиненість
Один консультант нашої церкви направив до мене по допомогу одного брата, бо був дуже стурбований його розповіддю. Цей чоловік прийшов на одне з наших служінь, які ми спеціально проводимо для допомоги тим, хто потребує звільнення, і стверджував, що йому потрібно звільнитися від наслідків сатанинського насильства, яке сталося в його дитинстві. Поговоривши з ним, я дізнався, що він нічого не пам’ятає про жодне насильство, і немає жодних ознак того, що його сім’я якимось чином залучена до окультизму чи сатанинської діяльності. Його переконання в тому, що насильство відбулося, виникло через те, що колись хтось розповів йому про видіння, отримане у власній уяві, де він був зображений дитиною під час сатанинського ритуалу.
Цей чоловік справді потребував допомоги у звільненні. Коли йому служили, він голосно й злобно реагував, але, як виявилося, його проблема полягала зовсім не в ритуальному насильстві, а в біcах, які увійшли в нього через почуття відкиненості та проблеми у взаєминах із батьком.
Дехто пов’язує кожну демонічну проблему з окультною практикою, але це не так. Заняття окультизмом є лише одним із багатьох способів, через які демони можуть увійти в життя чоловіків, жінок і дітей.
Зухвалість
Під час мого візиту до Польщі до мене підійшов один молодий чоловік, який, за його словами, потребував звільнення. Коли я запитав його, від чого він хотів би звільнитися, він не захотів сказати, наполягаючи, що Дух Святий Сам має дати мені необхідне одкровення. Я відмовився молитися за нього, сказавши, що з його боку зухвало очікувати, що Дух Святий покаже мені те, що він сам міг мені сказати. Це прерогатива Святого Духа — забезпечувати нас допомогою на Свій розсуд. Звичайно, ми можемо шукати Його розрізнення, але не повинні вимагати його. Ті, хто вимагає надприродного одкровення, наражаються на небезпеку отримати його з неправильного джерела й можуть потрапити в обман, прислухаючись до духів віщування.
Потреба в розрізненні в періоди духовного оновлення
Багато церков і зібрань нещодавно пережили виливання Святого Духа, що супроводжувалися різними, часом дивовижними, проявами. Деякі з них спричинили багато галасу, і про них розповідали по телебаченню та в національній пресі. Люди, які відвідували такі зібрання, реагували незвичайним чином — падали, сміялися, плакали, тремтіли й видавали дивні звуки, часом, здавалося, зовсім мимоволі.
Коли Дух Святий могутньо рухається у зібранні людей, там неодмінно буде відповідна реакція. Дехто переживає великий мир, інші — радість, а також є ті, хто відчуває емоційне вивільнення. Натовп, який зібрався подивитися на учнів у день П’ятидесятниці, думав, що вони п’яні, адже їхня поведінка, коли вони були хрещені Святим Духом, здавалася спостерігачам такою дивною.
Коли Дух Святий діє подібним чином, демони зазвичай реагують і проявляються. Там, де немає розуміння, що деякі прояви можуть бути демонічними, усі прояви можуть бути приписані діяльності Святого Духа й розглядатися як щось позитивне. Деякі люди намагалися ідентифікувати певні прояви як можливі пророчі підтвердження від Бога, що таким чином Він дає їм духовні дари або уповноважує Своїх людей для особливої роботи.
Я чув, як одного молодого чоловіка на одному з таких зібрань заохочували вірити, що прояв «поколювання голками та шпильками», яке він відчував в області рота й щелепи, свідчив про передачу пророчого дару. Однак із мого досвіду такий прояв міг указувати на присутність злого духа, пов’язаного з минулою окультною практикою його роду. Якщо протистати таким духам і вигнати їх, прояви поколювання негайно припиняться.
Дар для сучасності
Переживаючи сильніший рух Святого Духа в наших церквах і зібраннях Божого народу, ми потребуватимемо більшої мудрості й повнішого розуміння руху Божого Духа.
На щастя, ми не залишені наодинці з власним, припущеним і помилковим судженням, але дар розрізнення духів допоможе нам розібратися між демонічною, емоційною реакцією та Духом Святим. Ми повинні ревнувати про дар розрізнення духів і прагнути його розвитку у своєму житті. Павло писав до церкви в Коринфі, яка переживала багато надприродних проявів. Він хотів, щоб вони «не були в невіданні» щодо духовних дарів (1 Кор. 12:1), аби вони могли розрізнити, коли хтось «говорить Духом», маючи на увазі Святого Духа, а коли натхнення походить від неправильного духа (вірші 2–3).
Наше завдання
Як у дні Старого Завіту, коли Бог говорив у різний час і різними способами (Євр. 1:1), так і сьогодні Дух Святий може використовувати різні способи для передачі одкровення, якого ми потребуємо, щоб звершувати «справи Царства».
Я вважаю, що наведені мною приклади стали для вас підтримкою та допомогою. Можливо, ви виявили, що Бог уже просуває вас у цьому дарі.
Доручення, дане Ісусом Його учням, досі залишається тим самим: «Проповідуйте Євангеліє, зцілюйте хворих і виганяйте бісів». Це завдання, яке доручене нам для нашого покоління.
Я розумію, що ті, хто вважає, ніби християнин не може потребувати звільнення від злих духів, скептично поставляться до переживань, викладених у цій книзі, і можуть вважати їх хибними або уявними. Я сам колись дотримувався такої думки, бо мене так навчили ще в юності. Однак мій досвід за останні двадцять років і особисте вивчення Писання переконали мене в протилежному. Я хотів би попросити тих, хто має такі сумніви, просто шукати Божого керівництва й мудрості в цьому питанні.
А тих, хто вже бере участь у боротьбі, я заохочую «подвизатися добрим подвигом» і залишатися сповненими Святим Духом.
