Урок 3. Школа «Розрізнення духів» допоможе вам успішно розпізнавати демонічні сили. Автор Джон Едвардс.
Коринфе, будь обережним!
Павло згадує дар «розрізнення духів» у списку дев’яти духовних дарів, про які він пише в Першому посланні до коринтян. Із цього послання ми дізнаємося, що Павло отримав такі новини з церкви в Коринфі, які дуже його непокоїли. Громада в Коринфі, багато членів якої навернулися до Христа завдяки Павлові, написала йому листа, запитуючи його поради щодо деяких питань. Послання Павла містить відповіді на ці запитання, а також застереження щодо неправильної поведінки в певних сферах.
Павло був стурбований тим, що церква може розділитися, наслідуючи окремих людей, а не Особу Христа. Він був занепокоєний їхньою поведінкою, коли вони збиралися всією церквою для переломлення хліба, а також їхнім тлумаченням духовних речей.
Павло хотів, щоб люди цієї новоутвореної церкви в Коринфі залишалися сильними у своїй посвяті Господу та вільними від поділів. Він радів, що в цій громаді не бракувало духовних дарів, але також чітко усвідомлював можливість духовної омани. Це була реальна небезпека для цієї церкви, оскільки більшість її членів походили з язичницького ідолопоклонства з усіма його демонічними наслідками. Він пише, що до свого навернення вони «…ходили до безмовних ідолів — так, як їх водили» (1 Кор. 12:2), і що їм потрібно бути обережними, щоб знову не потрапити під той самий вплив. Павло переживав, щоб вони «не залишалися в невіданні щодо духовних дарів», але мали розуміння шляхів, якими Дух Святий проявляє Себе через окремих віруючих, коли вони збираються разом в ім’я Ісуса. Він дуже хотів, щоб вони прагнули й були готові до того, що Дух Святий використовуватиме їх для благословення та зміцнення одне одного щоразу, коли вони збираються як Тіло Христа. Павло також попереджав їх, щоб вони були уважними й не плутали вплив і прояв Духа Святого з якимось злим духом.
Конфлікт наприкінці віку
Учення Павла сьогодні таке саме життєво важливе, як і в ті ранні дні Церкви. Наближаючись до кінця віку та славного повернення Ісуса, ми знову очікуємо великого виливання Святого Духа. Проголошення доброї звістки в демонстрації Божої сили збирає величезний урожай у Царство Боже з усіх кінців землі. Водночас разом із цим поступом зростає хвиля демонічної активності — оновлене демонічне протистояння руху Святого Духа. Щоразу, коли Дух Святий приносив пробудження, ворог Церкви намагався підробити прояви Божого життя та накликати на них недобру славу. Для досягнення своєї мети він провокує демонічну, душевну та нерозумну діяльність серед Божого народу, намагаючись дискредитувати й усунути тих, хто прагне глибше просуватися у сфері надприродного в силі Святого Духа. Переживаючи надприродне й усвідомлюючи дедалі більші духовні прояви на церковних зібраннях, ми потребуємо знання та розуміння принципів Царства Божого, закладених у наших серцях, а також проводу й розрізнення Святого Духа.
Духовні дари
Павло пише про дев’ять проявів Святого Духа (духовні дари), щоб виправити будь-яке можливе невігластво віруючих у Коринфі щодо духовних переживань. Він підкреслює, що це «Один Дух Святий», Який може діяти по-різному, і між віруючими не повинно бути жодного почуття суперництва, як і жодної суперечності істині, викладеній у Слові Божому, коли використовуються ці дари. «Дари різні, але Дух один і той самий. І служіння різні, а Господь один і той самий. І дії різні, а Бог один і той самий, Який чинить усе в усіх» (1 Кор. 12:4–6).
Три групи по три
Дев’ять дарів поділяються на три групи по три. Голосові дари, які висловлюються під натхненням Святого Духа: говоріння мовами, тлумачення мов і пророцтво; дари сили, які демонструють силу Святого Духа: дари зцілень, творення чудес і дар віри; і дари одкровення, які передають знання через Святого Духа: слово знання, слово мудрості та розрізнення духів.
Усі ці дев’ять дарів об’єднує те, що вони повністю надприродні й не беруть свого початку в людській логіці чи здібностях. Вони є проявом, випромінюванням Святого Духа, Який перебуває всередині. Дари одкровення — слово знання, слово мудрості, розрізнення духів — усе це способи спілкування, які Дух Святий використовує, щоб відкрити віруючому певні факти.
Дар «розрізнення духів» — це те, як Дух Святий дає людині одкровення й усвідомлення присутності, діяльності або впливу духовної істоти (чи істот).
Грецьке слово diakrisis, перекладене як «розрізнення», буквально означає «судження крізь», що передбачає отримання чіткої інформації про предмет, ретельне дослідження, яке не залишає жодних сумнівів.
Ніщо не приховане від Духа Божого
Дух Божий знає все, ніщо не приховане від Його проникливості та розуміння. Писання по-різному представляє нам цю істину. Іван, перебуваючи на острові Патмос, отримав одкровення про воскреслого Ісуса в центрі Божого престолу на небесах: «Я поглянув, і ось… стояв Агнець, наче заколений, що мав сім рогів і сім очей, які є сім духів Божих, посланих на всю землю» (Об’яв. 5:6).
Цей опис схожий на опис старозавітного пророка Захарії: «… ці сім — очі Господа, які оглядають усю землю» (Зах. 4:10). Немає жодного таємного місця, про яке Бог не знав би, що там відбувається. Використання числа сім у цих віршах несе ідею Божественної досконалості: сім рогів означає «всемогутній», а сім очей — «всевидющий». Цар Давид висловив це так: «Куди піду від Духа Твого, і від Твого обличчя куди втечу? Зійду на небо — Ти там; зійду в підземний край — і там Ти. Візьму крила зорі та оселюся на краю моря — і там Твоя рука поведе мене, і Твоя правиця підтримає мене. Скажу: “Можливо, темрява сховає мене, і світло навколо мене стане ніччю”. Та й темрява не затьмарить від Тебе, і ніч світла, як день: як темрява, так і світло» (Пс. 138:7–12).
Жодна дія, жоден ангел чи демон не приховані від Бога. Дух Святий може поділитися цим знанням із ким захоче. Дух Святий відповідає за дари, щоб кожен окремий член Тіла Христа міг отримати їх: «Усе це чинить один і той самий Дух, розподіляючи кожному окремо, як Йому завгодно» (1 Кор. 12:11). Проте ми покликані прагнути дарів і «ревнувати» про них (1 Кор. 12:31; 1 Кор. 14:1).
Дар розрізнення духів дається за призначенням Святого Духа. Він робить це, коли є потреба в дарі, а також відкритість і бажання використовувати цей дар. Коли християни розпочнуть духовну боротьбу і візьмуть владу над злими духами в ім’я Ісуса, тоді цей дар діятиме регулярніше й із більшим розумінням.
Коли віруючий має дар розрізнення духів, це не означає, що перед ним постійно будуть відкриті таємниці духовного світу. Кожен акт розрізнення є окремим одкровенням. Ми не вирішуємо, коли дар має діяти, — це прерогатива Святого Духа. Однак ми можемо бути готовими й відкритими до дії цього дару.
Постійно бачити бісів — це нездорово
Жити, усвідомлюючи кожну демонічну дію та присутність, було б надто великим тиском для кожного з нас. Життя було б нестерпним. Деякі люди стверджують, що перебувають у стані безперервного усвідомлення присутності бісів. Однак джерелом їхнього одкровення, ймовірно, є демонічний вплив, а не просвітлення від Святого Духа, і вони потребують звільнення від цього.
Коли я тільки почав усвідомлювати реальність служіння звільнення та духовної боротьби, я потрапив під тривалу демонічну атаку. У той час я зіткнувся з кількома сатаністами; ворог, як я тепер це розумію, намагався перешкодити мені, моїй дружині та церкві, у якій ми служили, просуватися у сфері духовної боротьби. Під час цієї гострої атаки я постійно усвідомлював демонічну присутність і діяльність у людях, з якими зустрічався, а також навколо них. Куди б я не пішов, я гостро відчував дію духовного тиску та контролю. Зрештою цю атаку було зламано через молитву. Коли перемогу було здобуто, інтенсивна духовна чутливість, яка переслідувала мене, припинилася.
Я переконаний, що Бог не хоче, щоб Його діти жили під таким тиском. Дар, який Він дав нам через Святого Духа, що перебуває в нас, — це розрізнення, яке приходить за потреби. Однак я вірю, що багато людей, залучених до окультної практики, зазнають такого демонічного тиску та чутливості, часто для того, щоб використовувати це у власних цілях. Я молився за християн із сатанинським і спіритичним минулим, які до звільнення від окультних духів могли просто йти вулицею й точно знати, у яких будинках вони знайдуть тих, хто також займається окультною та чаклунською практикою. Це була надприродна чутливість, дана їм окультними бісами, від яких згодом вони мали отримати звільнення. Одна жінка, отримавши звільнення, засвідчила, що відчула різке й повне зникнення подібного інстинктивного знання, з яким жила від самого дитинства.
