Школа «Бог гарантує ваше зцілення» А. А. Аллена
Віра — це означає повірити Богові на слово
Нескладно переконатися в тому, що саме гріх заважає людині мати віру в зцілення. Адже Слово Боже не обіцяє зцілення тим, хто грішить. «Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає…» (Ів. 9:31). Божі обітниці для грішників полягають у тому, що Він простить їм гріхи, якщо вони покаються; і Він засудить їхні гріхи, якщо вони не покаються.
Бог обіцяє дати відповідь на молитву й послати зцілення лише Своїм слухняним дітям. «Коли перебуватимете в Мені, а слова Мої перебуватимуть у вас, то, чого тільки попросите, станеться вам» (Ів. 15:7). Перебування у Христі гарантує, що ви отримаєте відповідь на свої молитви.
Те, що людина виявляється нездатною перебувати у Христі, і буде першою перешкодою в цілому ряді перешкод на її шляху до набуття віри, оскільки така невдача зводить нанівець саму можливість втілення Божої гарантії в життя.
Для перебування у Христі недостатньо бути прихожанином якоїсь церкви або мати славу доброго сусіда. Для цього недостатньо й співати в церковному хорі, викладати в недільній школі, читати проповіді чи молитви. Щоб перебувати у Христі, ви повинні жити у Слові Божому й Словом Божим та ходити в спілкуванні з Богом, яке приносить радість. «Тож немає тепер жодного осуду тим, хто у Христі Ісусі живе не за тілом, а за Духом» (Рим. 8:1).
Багато хто просить не на добро
Деякі люди звертаються до Бога зі своїми проханнями, але не отримують від Нього жодної відповіді. Не слід пояснювати те, що відбувається, випадковістю або мірою поваги Бога до цих людей. Усе залежить від віри. «Просите й не одержуєте, бо просите не на добро, а щоб ужити на свої пожадливості» (Як. 4:3).
Так не просять у вірі. Можна відчувати дуже сильне бажання стати кращим і навіть сподіватися на те, що «прохання може бути виконане», але в цьому випадку віра буде неможливою, оскільки в такому проханні немає обітниці, яку необхідно покласти в основу своєї віри. Деякі прагнуть зцілення для того, щоб отримати можливість легше здійснювати свої гріховні помисли.
Одна світська жінка дуже бажала отримати зцілення своїх понівечених рук, щоб мати можливість грати в карти з більшою витонченістю. Симон Волхв, побачивши, як апостоли допомагали людям прийняти Духа Святого, захотів і сам мати таку саму владу. Він побажав самому давати людям цей Божий дар за гроші (див. Дії 8).
Бог не дає віри таким людям. Отримана всіма без розбору та раболіпними у своїх пристрастях, така віра може стати навіть небезпечною. Ось чому вона дається лише тим, хто перебуває у Христі, тим, у кому перебуває Його слово. Тільки таким людям можна довірити цю велику силу.
Осудження
Ті, хто перебуває у Христі, не підлягають суду. «Коли серце наше не осуджує нас, то ми маємо відвагу перед Богом, і чого тільки попросимо, одержимо від Нього, бо зберігаємо Його заповіді та робимо приємне перед Ним» (1 Ів. 3:21,22). Так Бог трактує віру. Доти, доки ви не виконуватимете цю умову, у вас не може бути віри. Ви можете бути переконані, що Бог здатний зцілити вас, але у вас не буде нічого, крім надії, оскільки Він не обіцяв вам зробити це, доки ви живете в гріху, під осудженням.
Я уявляю собі ситуацію, коли якийсь мільйонер міг би з легкістю розлучитися з тисячею доларів. Він міг би дати їх мені або комусь із моїх друзів. Я можу уявити собі чек на цю суму. Я міг би відчувати крайню потребу в цих грошах і дуже вірити в те, що хтось допоможе мені. Але моя віра не мала б під собою жодної реальної основи, якби цей мільйонер не підтвердив, що він це зробить.
Бог має достатню силу, щоб зцілити всіх, так само як і спасти всіх. Але Його обітниця щодо зцілення призначена для тих, хто слухняно виконує Його заповіді та ходить у спілкуванні з Ним. Вона призначена для тих, хто вірить в істинність усіх Його слів.
Навряд чи варто сумніватися в тому, що найбільшою перешкодою для віри у зцілення є осудження. Давайте тепер звернемо увагу на те, що може бути джерелом осудження, яке заважає християнам мати віру. Таким джерелом є все, що можна кваліфікувати як непослух, нечестивість, порочність.
Ось які настанови чоловікам і дружинам у їхніх сімейних стосунках дає Петро: «Так само й ви, дружини, коріться своїм чоловікам, щоб ті з них, які не коряться слову, життям своїх дружин без слова були придбані». «Так само й ви, чоловіки, поводьтеся розумно з дружинами, як зі слабшим сосудом, виявляючи їм честь, як співспадкоємицям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах» (1 Пет. 3:1,7).
Досить багато людей зазнають труднощів у своєму сімейному житті, і причина цього в тому, що принципи їхніх стосунків не відповідають біблійним засадам. Те саме можна сказати й про стосунки, які такі люди мають поза домом, про стосунки з приятелями.
«…Усе, чого тільки попросите в молитві, вірте, що одержите, — і буде вам. І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо маєте щось на кого…» (від Марка 11:24,25). Дух непрощення — це перешкода для віри.
«І всяка десятина… належить Господу» (Лев. 27:30). Багато уявних християн живуть під постійним осудженням, оскільки відмовляються віддати Господу Його десятину. Вони знають, що Біблія вчить регулярно сплачувати церковну десятину і що десяту частину своїх доходів людина повинна віддавати Богові на потреби громади.
Попри це, велика кількість прихожан відмовляється ходити у світлі Слова Божого. Багато так званих «святих» сприяють тому, що зростає кількість тих, хто стоїть у черзі на зцілення. Бог вважає, що такі люди обкрадають Його (див. Мал. 3:8). Якщо ви обкрадали Бога, не сподівайтеся, що Він зцілить вас. Спочатку ви повинні попросити в Нього прощення й почати сплачувати церковну десятину.
Так, Закон вимагає сплачувати церковну десятину, але десятина існувала ще до Закону. І Божі обітниці досі істинні. «Принесіть усі десятини до комори, щоб у Моїм домі була їжа, і хоча в цьому випробуйте Мене, говорить Господь Саваот: чи не відкрию Я для вас небесних отворів і чи не виллю на вас благословення аж надмір?» (Мал. 3:10).
Про ще одну перешкоду для віри йдеться в наступному уривку з Біблії: «Признавайтеся один перед одним у провинах і моліться один за одного, щоб вам уздоровитися…» (Як. 5:16). Багато людей набагато охочіше помічають недоліки інших, ніж власні. З такими настроями навряд чи варто очікувати віри в зцілення згори.
Деякі люди мають надзвичайно високу думку про себе. І коли вони стикаються з необхідністю сповідатися у своїх недоліках, щоб отримати зцілення, вони не бажають зізнаватися у своїх гріхах. Тому, якщо одні отримують негайне зцілення, іншим доводиться стояти й стояти в чергах на зцілення, яке все не приходить. За свідченням Якова, таким людям необхідно звернутися по допомогу до пресвітерів церкви (див. Як. 5:14).
Їм слід ретельно й молитовно проаналізувати свої почуття, щоб з'ясувати, чому зцілення досі не прийшло. Потім, після того як світло Господа допоможе їм виявити цю причину, їм слід сповідатися у своїх недоліках перед тими, хто молиться поруч із ними, і піднести спільну молитву, щоб впоратися з перешкодою, яка стоїть на шляху набуття віри в зцілення. Результатом такої спільної молитви хворої людини та пресвітерів, по допомогу до яких вона звернулася, стане подвійна перемога, адже таким чином удасться впоратися і з дияволом. Окрім кайданів хвороби, будуть розірвані й кайдани гріха.
Свідки таких сповідей повинні знати, що за законами християнського братерства вони не мають права розголошувати таємницю сповіді нікому, крім Бога.
Будь-яке небажання сповідатися у своїх недоліках зазвичай пов'язане з небажанням відмовитися від своїх поганих звичок або з браком упевненості в Божій силі дарувати людям зцілення від хвороб. Це одна з найбільших перешкод для вашої віри.
Вид благочестя
У Біблії ми знаходимо попередження про те, що в останні дні будуть люди, «які мають вигляд благочестя, але сили його відреклися» (2 Тим. 3:5). Звичайно, це не стосується тих, хто не виставляє напоказ своє благочестя. Це стосується церков і громад, які на весь голос проповідують благочестя, але заперечують дію божественних начал у сучасному світі. Замість навернення до віри, вашого народження згори, вони пропонують вам сповнитися добрими намірами, вступити до церковної громади або здійснити обряд хрещення. Але ніщо із запропонованого ними не зможе змінити те, що міститься у вашому серці.
Один із таких християн зрозумів неспроможність своєї теорії й щиро став на Божий шлях. Це йому сказав Ісус: «Вам необхідно народитися згори» (Ів. 3:7). Ті, хто називає себе фундаменталістами, багато в чому визнають чудотворну силу Божу, але не більше. Вони погоджуються з Марком, який говорить: «Хто вірує й охриститься, буде спасенний…» (Мр. 16:16), але заперечують силу наступних віршів:
«А тих, хто вірує, супроводитимуть такі знамення: Ім'ям Моїм виганятимуть бісів, говоритимуть новими мовами; братимуть змій; і коли вип'ють щось смертоносне, не зашкодить їм; покладатимуть руки на хворих, і вони одужуватимуть» (Мр. 16:17,18).
Вони збираються в церквах і співають гімни, читають проповіді, виголошують молитви, а деякі навіть хрестяться водою та причащаються символами Тайної Вечері. Вони мають усі зовнішні форми благочестя, визнаються світом і державою під назвою «церква». Але вони категорично заперечують ту силу, яку Христос обіцяв послати благочестивим. В останній частині наведеної на початку цього розділу Божої перестороги Він чітко говорить нам, що слід робити, якщо ми опинимося серед таких людей: «Також таких уникай» (2 Тим. 3:5).
Багато хто не здатен отримати зцілення, оскільки не приділив належної уваги цій пересторозі. Іскра віри вже почала випромінювати світло в їхніх серцях, але замість того, щоб триматися тих, хто цінує дорогоцінний дар віри й надихатиме та спрямовуватиме їх до здобуття ще більшої віри, вони залишаються в товаристві тих, хто не просто не вірить у чудотворну силу Бога, а й відкрито заперечує саме існування такої сили.
У вас є чудова нагода перевірити свою віру на міцність. Для жаринки віри, що розгорається у вашому серці, таке випробування можна порівняти з відром крижаної води. Але Бог не змушує вас залишатися в цих екстремальних умовах. Вам слід поділитися з цими людьми тим, що ви знайшли у Слові Божому. Якщо і вони повірять у те саме, вважайте, що ви знайшли нових друзів у Христі. Але якщо вони не повірять, зверніться до Біблії, яка наставляє вас відвернутися від них. Вони не хочуть чути істину й можуть зробити так, що і ви не почуєте її, якщо, звісно, залишатиметеся серед них.
Шукайте свідчення в Біблії. Будуйте свою віру, поклавши в її основу Слово Боже, а потім ідіть до церкви, яка вже зробила те саме. Дуже багато людей борються з перешкодами на шляху до здобуття віри в зцілення, оскільки вони виявилися неспроможними взяти до уваги дуже важливе наставлення Слова Божого.
Бог гарантує зцілення тим, хто просить із вірою, анітрохи не сумніваючись. Єдиний спосіб, за допомогою якого диявол може перешкодити вам отримати обіцяне Богом зцілення, полягає в тому, що він може утримати вас від прохання з вірою. А утримує він вас тим, що обманом сприяє тому, щоб перешкоди для вашої віри залишалися на вашому життєвому шляху. Загляньте у своє серце. Проаналізуйте своє життя. Позбудьтеся перешкод. «Коли серце наше не осуджує нас, то маємо відвагу до Бога, і чого тільки попросимо, одержимо від Нього…» (1 Ів. 3:21, 22).
Одна з найсерйозніших перешкод для віри корениться в неправильних уявленнях, які часто зустрічаються у вченнях про Слово Боже; на них ми детально зупинимося в наступному розділі. Основою таких уявлень є помилкові вчення тих, хто не має сили Божої у власному житті.
Вони знаходять різні приводи, щоб «підлаштувати» біблійні догми під власний спосіб розуміння. І хоча вони можуть мати глибокі знання про різні сторони цього світу, з погляду Бога це люди неписьменні й нестійкі у своїх судженнях; вони перекручують основні положення Біблії, щоб нашкодити самим собі.
