Нещодавно мене запитали, чому ми не запрошуємо інших проповідників, які приїжджають до міста, щоб вони послужили в нас у Центрі Благословення Отця? Це запитання поставили тому, що в одній із київських церков служив проповідник, який діє у служінні зцілення. Я вирішив написати цю статтю, щоб відповісти на це та подібні запитання.
Взагалі, ми запрошуємо інших проповідників. Нашій церкві (у Києві) лише рік, а ми вже провели чотири конференції з проповідниками міжнародного рівня. Однак ми не можемо запрошувати кожного, хто приїжджає до Києва або кого нам пропонують запросити.
Для роздумів:
1. Найчастіше проповідники приїжджають послужити в якусь церкву, оскільки знайомі з пастором цієї церкви. Це домовленості та візити, засновані на знайомствах або стосунках.
2. Найчастіше проповідники, розуміючи, що церква, яка їх запрошує, бере на себе фінансові витрати, заздалегідь планують свій розклад так, щоб провести весь час саме з цією церквою. Мало кому подобається, коли інша церква забирає гостя та використовує його для своїх служінь і цілей. Церква, яка запрошує, платить ціну й розраховує, що гість максимально послужить їй. Винятком із правила є попередня домовленість про служіння гостя в інших місцях.
3. Найчастіше не прийнято запрошувати проповідників, які рухаються в іншому напрямку. Кожна церква унікальна й проходить різні сезони. Помилково, коли Бог спрямовує судно в певному напрямку, але запрошений проповідник починає розвертати судно в іншому напрямку. Такі кораблі рідко досягають мети. Мудрі лідери чітко дотримуються визначеного Богом курсу й, за потреби, запрошують проповідників, які підтримують їх на цьому курсі. Ми не проводимо конференції заради «конференцій», ми проводимо конференції задля користі. Ми запрошуємо лише тих проповідників, які підтримують нас у тому напрямку, куди сьогодні веде нас Бог.
4. Найчастіше не прийнято запрошувати проповідників, які досягли меншого, ніж пастор церкви, яка їх запрошує. Запрошують проповідників, які пішли далі або піднялися вище, бо лише в такому разі вони допоможуть громаді просунутися далі або піднятися вище. Ми запрошуємо проповідників, яких визнають, які багато років несуть міжнародне служіння та зробили помітний внесок у служіння інших громад, міст або країн.
5. Особисто мене не цікавлять проповідники, які займаються ТІЛЬКИ служінням зцілення або ТІЛЬКИ… Це надто «вузько», і я не зацікавлений у тому, щоб громада впадала в крайнощі. Я пастор церкви, і на мені відповідальність за те, щоб церква всебічно зростала й розвивалася. Для мене пастор, у церкві якого діють дари й люди виконують доручення Ісуса, набагато важливіший, ніж служитель, який має окреме служіння зцілення або школу зцілення. Я виявив, що часто їхнє вчення незбалансоване або неадаптоване.
6. Запрошення зовнішніх проповідників — витратна стаття церкви. Коли церква має для цього бюджет, тоді запрошувати гостей нормально. Якщо церква перебуває в періоді, коли не спроможна покрити навіть власні внутрішні потреби, тоді нерозумно запрошувати гостей, бо доведеться «видавлювати» з людей пожертви або залазити заради цього в борги. Для декого це норма, для нас — ні.
Висновок
Ми запрошуємо тих проповідників, з якими маємо дружні стосунки, які мають подібне бачення, які йдуть попереду нас або стоять вище за нас. Дуже важливо, щоб ці проповідники були чинними пасторами або, принаймні, раніше були пасторами. Послання пастора адаптоване для спорядження громади та є збалансованим.
Що я відповідаю людям, які пропонують мені запросити до нашої церкви когось, кого ми не планували запрошувати? Якщо вам подобається якийсь проповідник, який приїхав до нашого міста, просто підіть і відвідайте його служіння.
Будьте благословенні!
Пастор Церкви «Благословення Отця», Дмитро Лео
