Урок присвячений тому, що допомагає чути Бога. Школа «Як чути голос Бога» проходила в Церкві «Благословення Отця».
Урок 5. Що допомагає чути Бога
1. Правильна обстановка або оточення
Одні вчать, що слухати Бога краще в тиші. Інші вчать, що краще привчати себе слухати Бога під музику. Ці табори іноді навіть конфліктують між собою. На нашу думку, для всього є свій час і своє місце. Краще бути десь посередині й не впадати в крайнощі.
Авакума 2:1-2 Я став на свою сторожу й, стоячи на вежі, спостерігав, щоб дізнатися, що Він скаже в мені та що мені відповісти на мою скаргу? І відповів мені Господь і сказав: запиши видіння й чітко накресли його на таблицях, щоб той, хто читає, легко міг прочитати,
Ключові моменти тут: усамітнення, очікування, слухання серцем. Тут є для нас певні підказки. Пророк не просто сказав: «Я напружився і почув Бога». Він дещо зробив.
«Я став на свою сторожу й, стоячи на вежі»… В оригінальному тексті вжито слово «скеля». Пророк не просто піднявся на міську вежу, він відійшов подалі від людей. Але навіть якщо припустити, що це була вежа, вона знаходилася десь в усамітненому місці. У будь-якому разі пророк піднявся кудись вище, подалі від людей.
«Я став на свою сторожу…» Тобто він приготувався, знайшов час і місце для усамітнення.
«Спостерігав, щоб дізнатися, що Він скаже в мені…» Перше, що допомагає чути Бога, — це правильне оточення. Пророк відійшов від метушні, відійшов від людей. Він присвятив себе Богові, виділив час, щоб усамітнитися й побути в тиші. Пророк буквально заспокоївся й спостерігав, тобто очікував. Слово «спостерігав» також означає «пильно дивитися».
Кожен має це практикувати. Тобто потрібно максимально заспокоїтися, налаштуватися на слухання — подалі від людей, подалі від шуму й метушні. Тоді ми справді зможемо почути Господа ясно й чітко.
Після багатьох дослідів і експериментів я дійшов такого самого висновку, тому тепер усамітнююся не менш ніж на 3–4 дні.
Коли я їду кудись подалі від людей, в усамітнення, перші кілька днів займаюся лише тим, що просто заспокоюю свої думки. Річ у тім, що, коли ви намагаєтеся почути Бога в метушливому стані розуму, з’являються думки на кшталт: «Тобі потрібно зробити те й те…». І ви сприймаєте активність свого мозку за голос Божий.
Тому я завжди беру із собою блокнот і ручку та кілька днів розбираюся лише зі своїми думками, записуючи їх у блокнот. Іноді це величезна кількість сторінок. Ти просто записуєш усе, що коли-небудь хотів зробити, — усе, що спадає на думку. Записуйте — це звільняє мозок! Мозкова діяльність заспокоюється, і ви вже починаєте слухати не себе, а Святого Духа.
В усамітненні я зазвичай встаю рано: як правило, о 5–6 годині ранку. Біологічно організм уже готовий не спати, і вас не хилить до сну. (Якщо встаєш пізно, одразу прокидається шлунок, і ти думаєш лише про їжу.) Також у вас є можливість провести кілька годин у тиші, як Авакум, — спостерігати, бути уважними до того, що Бог скаже всередині вас. Це час спокою. Тиша на вулиці: ще немає перехожих, не чути шуму автомобілів. Тиша за стінами вашого номера в санаторії, готелі чи на базі відпочинку: усі ще сплять. І, головне, у вашій голові поки що тиша. Можна тихо сидіти з ручкою та блокнотом. У такому разі не повинно бути жодної музики: вона лише завадить. Просто тиша!
І тоді твої думки відходять на задній план, і ти починаєш ясно чути Голос, що говорить усередині тебе. Дивовижно те, що тобі більше не доводиться боротися з потоком свідомості, не потрібно гадати, Божа це думка чи твоя власна. І нехай ти почуєш небагато, нехай лише одне слово, але ти запишеш його, і воно діятиме до кінця твого життя. Тому що це сказав Бог.
Однак буває, що створити таку атмосферу не вдається. Не виходить усамітнитися або досягти повної тиші. Тоді можна спробувати зосередитися інакше: наприклад, оточити себе відповідною музикою.
…Тепер покличте до мене ліриста. І коли лірист грав на лірі, тоді рука Господа торкнулася Єлисея, і він сказав: так говорить Господь: робіть у цій долині рів за ровом…(2 Цар. 3:15–16, пер. БО)
Вам може здатися, що описаний вище випадок унікальний, але насправді цей принцип діє й сьогодні.
Єлисею в тій ситуації було складно налаштуватися на пророчий лад. Чому? Тому що цар Ізраїлю був ідолопоклонником, і коли пророк розмовляв із ним, то сказав йому приблизно таке: «Царю, не хочу тебе бачити! Те, що ти робиш, гнівить Бога. Я зовсім не маю бажання пророкувати тобі».
Пророкові потрібно було задіяти певні механізми, щоб налаштуватися і все-таки отримати слово від Бога. Чому він запросив ліриста? Можливо, у пророків того часу була така практика. Єлисей якраз очолював пророчу школу, і там були люди, які пророкували під супровід інструментів. Пам’ятаєте: коли сонм пророків рухався у супроводі музикантів і співців, на них сходив пророчий дух, і вони починали пророкувати (див.: 1 Цар. 10:5, 6).
Можливо, для них було звичним використовувати інструменти, тому Єлисей і попросив покликати до нього ліриста. Але ким був цей лірист і що саме він грав, ми з вами можемо лише здогадуватися. Існує дві версії щодо цього:
1. Поруч із пророком справді був лірист, який усюди його супроводжував, тому Єлисей сказав: «Покличте мого чоловіка. Він знає, що грати, щоб створити правильну атмосферу».
2. Єлисей сказав: «Запросіть будь-якого музиканта, бо мені потрібно заспокоїтися, налаштуватися, зосередитися».
Правильна музика може допомогти. Як і багато інших, я проводив безліч експериментів. Ось що я помітив щодо музики. Не можна плутати музику чи пісні для сповнення Святим Духом із музикою чи піснями для того, щоб чути голос Бога. Це різні духовні інструменти.
Є пісні, слова яких так захоплюють, що ти починаєш підспівувати й сповнюватися Духом. У цей час ти не стільки приймаєш, скільки віддаєш. Твоє серце відкривається, ти підспівуєш тим, хто співає. Із тебе ллється хвала. У цей час важко налаштуватися на те, щоб чути голос Бога.
Але є музичний супровід, який, навпаки, тебе не відволікає. У ньому немає слів чи якихось яскравих мелодій, що привертають до себе увагу. Коли музика нейтральна, тоді ти справді можеш заспокоїтися й почати слухати Бога.
Якщо я їду на зібрання й відчуваю, що мені бракує духовного наповнення, то знаходжу таку пісню, від якої в мене мурашки бігають по шкірі. Я вмикаю лише цю пісню й слухаю її по колу. Через деякий час відчуваю, як на мене потоком виливається Дух Святий. Усередині піднімається сміливість: «Де ти, сатано? Зараз я з тобою розберуся!» Але в цей час мені було б важко зосередитися й слухати тихий голос Духа.
А коли мені потрібно почути тихий голос Бога, я обираю особливу музику. Цього мене навчив мій духовний батько. Коли ми летіли з ним у літаку, він зробив щось дивне й нелогічне. Він узяв беруші та вставив їх у вуха. Потім дістав просто величезні навушники, накрив ними вуха й увімкнув плеєр. Виглядало якось дивно! Адже логічно було б обрати щось одне: або слухати музику, або затуляти вуха!
Ось як він це пояснив: «Я затуляю вуха, щоб мене нічого не відволікало. Але водночас тихенько вмикаю легку музику, яка звучить десь на задньому плані й створює для мене духовну атмосферу. Вона відділяє мене від шуму двигунів літака, розмов людей і музики в салоні. Так я слухаю Бога».
Тобто він перебував у цілковитій тиші, а десь там, на задньому плані, ненав'язливо звучали фортепіано, дзвіночки чи скрипки. Це саме той випадок, коли музика не тисне, не заповнює весь твій простір, і ти не вслухаєшся в акорди, звучання, спів… Тебе нічого не відволікає. Ти слухаєш Бога.
Найкраще розвивати здатність слухати Бога в цілковитій тиші. Це пріоритет! Але якщо у вас немає такої можливості, то за допомогою відповідної музики ви можете створити атмосферу, яка допоможе вам почути голос Духа.
2. Правильне спілкування з Духом Святим
Тут ключове слово — «правильне». Якщо я скажу вам, що спілкування з Духом Святим допомагає нам краще чути Бога, ви відповісте: «Так це ж і так зрозуміло!»
Скажімо, існують правильні й неправильні стосунки між чоловіком і дружиною. Правильні сприяють розвитку їхньої єдності, а неправильні призводять до розпаду сім'ї. Ми самі можемо або руйнувати стосунки, або будувати їх.
Це дуже важливо враховувати, будуючи стосунки з Духом Святим. Не забувайте, що Він — Особистість! Незважаючи на те, що Бог триєдиний, ми знаходимо у Писанні багато місць, де всі три Особистості Бога описані окремо. Дух Святий — це окрема Особистість, з Якою у вас може і має бути окреме спілкування! Він посланий нам і перебуває з нами все життя не просто для того, щоб ми відчували якісь мурашки по спині. Одна з Його головних цілей — відкривати нам те, що приходить від Бога.
А нам Бог відкрив це через Духа [Свого]; бо Дух усе проникає, навіть Божі глибини (1 Кор. 2:10).
Увага: хто це відкрив? Бог! Він відкрив, промовив, підказав, навчив… Тож нам потрібно будувати стосунки з Духом Святим, бо Він відкриває нам те, що Бог хоче нам сказати. Він підказує нам, Він навчає нас.
Сьогодні в Тілі Христа сталася така плутанина, усе так змішалося, що люди вже взагалі не розуміють, з Ким їм потрібно спілкуватися. Вони заблукали, як серед трьох сосен, між Отцем, Сином і Духом.
А тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; але любов із них найбільша (2 Кор. 13:13).
Спілкування з Духом Святим — це не стосунки з людиною. Чому? Тому що Дух Святий. Дух — святий! Для Нього дуже важливо, як саме ви з Ним спілкуєтеся. Якщо людина може проковтнути якісь неприємні слова чи холодне ставлення до себе, то Дух Святий — ні! Він дуже чутливий. Він знає все, чим ти дихаєш, бо перебуває всередині тебе! Ось чому, якщо ти навчився правильно спілкуватися з Ним, ти знатимеш дароване тобі від Бога. Дух говоритиме з тобою, відкриваючи багато таємниць, і буде для тебе як ключем, так і дверима до надприродного світу.
Якщо у тебе розірвані стосунки з Духом Святим, це означає, що в тебе, образно кажучи, вимкнений гучномовець — пристрій, який має передавати тобі інформацію. Хоча пристрій є, але його не ввімкнено. Ти начебто розумієш, що Дух є у твоєму житті й навіть виявляє Себе: наприклад, ти помолився — людина зцілилася. «Але чому ж Дух Святий не говорить зі мною?» — дивуєшся ти.
Біблія описує п’ять помилок у ставленні до Духа Святого, які й визначають, чи матимемо ми проблеми у спілкуванні з Духом Святим. Деякі люди прочитали книгу про стосунки з Духом Святим і вирішили, що для спілкування з Духом Святим їм достатньо щодня говорити: «Доброго ранку, Дух Святий!» або «Добрий вечір, Дух Святий!» Ні! Це подібно до того, якби хлопець вирішив завоювати серце дівчини. І щойно він сказав би: «Ти мені подобаєшся», одразу почув би у відповідь: «Я навіки твоя!» Ні, так не буває! Для побудови стосунків потрібні взаємне бажання і двостороннє спілкування.
Чого не можна робити щодо Духа Святого?
- ображати;
- засмучувати;
- хулити;
- гасити;
- обманювати.
У Біблії я знайшов п’ять основних застережень для людей щодо Духа Святого. Якщо знехтувати цими застереженнями, то Дух Святий як Особистість неодмінно буде засмучений, ображений і погашений.
Кожен із вас скаже мені: «Я? Образити Духа Святого? Та ні за що! Кого завгодно, але тільки не Духа Святого». Однак річ у тім, що все, що ми робимо людям, ми робимо Духу Святому.
1. Як людина може збрехати Духу Святому?
Але Петро сказав: Ананіє! Для чого ти допустив сатані вкласти у твоє серце думку обманути Духа Святого й приховати з ціни землі? (Дії 5:3)
Ананія та Сапфіра збрехали Божій людині, але це було зараховано як брехня Духу Святому. Ніколи так не чиніть!
2. Як людина може погасити Духа Святого?
Завжди радійте. Невпинно моліться. За все дякуйте, бо така щодо вас воля Божа в Христі Ісусі. Духа не гасіть. Пророцтв не зневажайте. Усе випробовуйте, доброго тримайтеся. Утримуйтеся від усякого роду зла (1 Сол. 5:16–22).
Це місце з Писання трохи складне для розуміння, тому що апостол Павло говорить тут короткими фразами, розділеними крапками, між якими важко знайти зв’язок.
У 19-му вірші чітко сказано, що Духа можна погасити. Слово «гасити» грецькою означає «гасити полум’я/гасити вогонь». Тобто якимось чином можна погасити горіння/полум’я Духа Святого. Наприклад, коли ми гасимо прояви й дари Святого Духа в собі або в людях. Не гасіть це полум’я!
Джон Арнотт розповідав, як у їхній церкві за 12 років до пробудження почався рух Святого Духа. Під час служінь люди починали сміятися, що, на думку церковного керівництва, призводило до безладу. Це тривало п’ять, десять, тридцять хвилин… Вони не могли продовжувати служіння, бо люди качалися під стільцями від сміху. Ніщо не віщувало того, що сталося. Все відбулося раптово. Тоді до пастора підійшов адміністратор і сказав: «Що будемо з цим робити?»
Вони думали, що люди самі заспокояться. А хвилі сміху, навпаки, ставали дедалі більшими… Тоді вони закликали всіх до порядку, зробивши таке оголошення: «Будь ласка, усі заспокойтеся! Досить сміятися!» І після цього, за словами Джона Арнотта, цілих 12 років у нього було відчуття, що Бог просто пішов із їхньої церкви. Не було ні руху Духа, ні сили, ні зцілень, ні чудес — нічого! Просто пустеля.
Це один із тих випадків, коли було згашено Духа Святого. Бог розпалив вогонь, а люди загасили це полум’я. Це було саме згашення того вогню, який Бог вирішив розпалити. Тож ми з вами повинні бути обережними щодо критики чиїхось духовних проявів і дарів. Адже навіть одним необережним словом або рухом ми можемо згасити Духа Святого!
3. Як людина може хулити Духа Святого?
…А хто хулитиме Духа Святого, тому не буде прощення повік, але підлягає він вічному осуду. Це сказав Він, бо вони говорили: Він має нечистого духа (Мк. 3:29).
Слово «хулити» означає «лихословити/безславити». Хула/лихослів’я на Духа Святого виявляється в тому, що про людину, яка діє у Дусі Святому, говорять, ніби через неї діє демон. Це є лихослів’ям/хулою не на людину, а на Духа Святого, коли Третю Особу Трійці називають нечистим духом.
Ось чому, коли ми бачимо в людини якісь духовні прояви, нам потрібно бути дуже обережними з висновками. Не можна ось так просто заявити: «Це сатана! Та в тій церкві діють біси! Там демони сміються через людей!» Якщо не розумієш — краще мовчи. Краще нічого не кажи.
Один раз так сказав, вдруге, втретє… А потім просиш: «Духу Святий, говори до мене!» А Він у відповідь: «Що ж ти робиш? Ти ж Мене лихословиш! Ти Мене хулиш!» «Коли я це робив?» — дивуєшся ти. «Та ти постійно це робиш. Ти хулиш Мене в цих людях!» — почуєш у відповідь від Духа Святого.
Не робіть так!
4. Як можна засмутити Духа Святого?
Якщо ми зрозуміємо це й будемо обережними у своїх словах і вчинках, для нас відкриються двері у надприродний світ, де ми зможемо чути Духа Святого й бачити чудеса!
А вони збунтувалися й засмутили Духа Святого Його; тому Він обернувся на їхнього ворога: Сам воював проти них (Іс. 63:10).
«Засмучувати» івритом — це «дратувати, обурювати, гнівити». У тій ситуації Дух Святий був серйозно засмучений. Що там відбувалося? Ви пам’ятаєте, що в пустелі ізраїльтяни постійно нарікали. Їм нічого не подобалося. Їхні скарги засмучували Духа Святого, бо Бог виводив їх із рабства, намагався їм допомогти. «Дивіться, Я ж вивів вас із Єгипту! Дивіться, Я ж веду вас у землю, де тече молоко й мед! Дивіться, Я ж дав вам у пустелі воду, і манну, і м’ясо! Ось вам вогняний і хмарний стовп! Тільки будьте вдячними…» Але ізраїльтяни все нарікали, і нарікали, і нарікали. І це, як написано, засмутило Духа Святого, і Він обернувся на їхнього ворога.
5. Як можна образити Святого Духа?
Засмучення й образа відрізняються одне від одного. Можна засмутити дружину, а можна образити дружину.
Нехай жодне гниле слово не виходить із ваших уст, а лише добре — для назидання у вірі, щоб воно давало благодать тим, хто слухає. І не засмучуйте Святого Духа Божого, Яким ви запечатані в день викуплення. Усяке роздратування, і лють, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть усунені від вас… (Еф. 4:29)
Я знаю, ці рядки ви читали багато разів. Але давайте прочитаємо ще і ще… «Жодне гниле слово». Це ображає Святого Духа. Чоловіки й дружини в пориві емоцій можуть вивільняти одне на одного «гниле слово». Ті, кого наставляють, можуть адресувати своїм наставникам «гнилі слова». Гнилі слова — означає зіпсовані. Як гниле яблуко. Якщо ми кидаємо такі слова на адресу людини, у якій живе Дух Святий, то це автоматично переадресовується Святому Духові.
Роздратування, лють, гнів, крик, лихослів’я — усе це ображає Святого Духа. Тож краще спокійно з’ясовувати стосунки. Краще сісти й мирно поговорити. Не потрібно надривати голосові зв’язки, кричачи одне на одного, не потрібно лихословити на інших. У нашій церкві не схвалюється підвищення тону одне на одного, тому що це ображає Духа Святого.
Помолімося:
«Господи, допоможи мені стежити за своїм серцем. Стежити за тим, що я кажу і що думаю. Допоможи мені стежити за своїми шляхами. Допоможи мені ходити прямими шляхами. Очисти мої уста: я так хочу, щоб із них текла лише солодка вода і щоб мої уста ніколи не хулили, не ображали, не принижували й не гасили Духа Святого. Допоможи мені, Отче, в ім’я Ісуса Христа».
