Урок 3. Три стовпи пророчого служіння. Школа «Як чути Бога» проходила в Церкві «Благословення Отця». Автор — Джон Пол Джексон. Учитель — Дмитро Лео
Пророче служіння будується на характері, дарі та функції.
- характер — нам потрібно формувати
- дар — необхідно розвивати та вдосконалювати
- функцію — необхідно виконувати
1. Стовп — пророчий характер
1 Кор. 13:2 «І коли маю [дар] пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке знання та всю віру, так що [можу] навіть гори переставляти, та не маю любові, — то я ніщо.»
Ми не повинні звеличувати чи любити свій дар більше, ніж людину. Бог цінує в нас наш характер, а не наш дар, тому характер нам необхідно формувати в процесі навчання, служіння та нашого зростання.
2. Стовп — пророчий дар
1 Цар. 3:19,20 «І зростав Самуїл, і Господь був із ним; і не залишилося жодного з його слів невиконаним. І весь Ізраїль, від Дана до Беер-Шеви, дізнався, що Самуїл удостоєний бути пророком Господнім.»
Пророчий дар Самуїла так зріс, що всі його пророцтва збувалися. Пророчий дар потрібно розвивати й удосконалювати.
Наприклад, Бог дав музикантові слух, творчий розум і пам’ять, але, попри це, без репетицій усе це не вдосконалюватиметься й не розвиватиметься. Левитам-музикантам Бог повелів постійно вдосконалювати свою майстерність. Богові не було байдуже, чи левити зіграють якусь аби-яку мелодію, чи виконуватимуть чудові твори.
Самуїл із отрока зріс у пророка, визнаного Ізраїлем. Чому? Тому що всі слова пророцтв виконувалися. Його дар зріс. Не він сам визнав себе пророком, а Ізраїль визнав його.
Правильніше запитати думку про себе у п’ятьох людей, ніж самому складати про себе думку. Нехай інші побачать у нас щось через наше служіння та наші плоди.
3. Стовп — пророча функція
1 Кор. 14:4 «Хто говорить незнайомою мовою, той збудовує себе; а хто пророкує, той збудовує церкву.»
Еф. 4:11–13 «І Він поставив одних апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами, а ще інших пасторами та вчителями, для вдосконалення святих, на діло служіння, для збудування Тіла Христового, доки всі прийдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, до мужа досконалого, до міри повного віку Христового»
Пророк — це функція, а не титул.
- — функція спонукає нас до служіння
- — титул приводить нас до гордості
Люди не повірять нам, якщо ми говоритимемо про себе: «я пророк», але вони почнуть вірити, бачачи на власні очі наше пророче служіння.
Наприклад, кваліфікацію будівельника оцінюють не за оголошенням у газеті, а після огляду об'єктів, які він будував.
Сьогодні багато хто поспішає взяти собі титул — пророка, щоб завдяки цьому здобути вплив, становище, повагу та визнання інших. Це так само нерозумно, як одягнути костюм (будучи двірником), зайти до офісу компанії як бос і почати давати вказівки та зауваження працівникам. У найкращому разі охорона виставить вас за двері, і ви відбудетеся легким переляком, а в найгіршому можна потрапити в ситуацію синів Скеви.
Дії. 19:14–16 «Це робили якісь семеро синів юдейського первосвященника Скеви. Але злий дух у відповідь сказав: Ісуса знаю, і Павло мені відомий, а ви хто? І кинувся на них чоловік, у якому був злий дух, і, здолавши їх, такою силою опанував їх, що вони, нагі й побиті, вибігли з того дому».
Отже, ми маємо залишатися тими, ким ми є, і не думати про себе більше, ніж належить, завчасно. Не має значення, як нас назвуть, головне, щоб наш дар служив для… назидання церкви… для вдосконалення святих, на діло служіння, для розбудови Тіла Христа…
Висновок — титул приведе нас до гордості, а функція спонукає нас до служіння в Тілі Христа.
Хто для кого важливіший — око для тіла чи тіло для ока?
Якщо витягнути око й покласти поруч із тілом, хто без кого не виживе? Тіло робить для ока більше, ніж око для тіла. Тіло живить око, зігріває, покриває, омиває водою, дає кров.
Єдиний спосіб, у який ми можемо змінити церкву, — бути її частиною. Коли око перебуває в тілі, тоді воно спрямовує рух тіла.
Сьогодні багато пророків (як вони себе називають) — поза тілом. Вони подібні до ока на пагорбі, яке здалеку щось вигукує й вказує церкві, що робити. Ці люди мертві й не здатні виконувати функцію ока, оскільки вони вже поза тілом.
Підсумок
— характер потрібно формувати
— дар необхідно розвивати й удосконалювати
– функцію необхідно виконувати
Домашня робота
Позакласна діяльність.
1. Продовжуйте практикуватися чути Бога, виконуючи вправи з першого та другого тижнів.
2. Згадайте випадки, коли ви раптово думали про когось, а потім зустрічали цю людину, якимось чином отримували звістку про неї тощо. Запишіть ці спогади. Чи бачите ви в цьому якусь закономірність? Чи розпізнаєте ви, що Бог говорить із вами про конкретні особливості цієї людини? Чи розпізнаєте ви способи, якими Бог вів вас у заступництві за інших?
Завдання для читання.
Прочитайте 9–12 розділи книги Даниїла та дайте відповіді на такі запитання.
1. Як цей розділ розкриває серце Даниїла? (розд. 9)
2. Це видіння чи відвідання? (розд. 10)
3. Цей вірш може свідчити, що Бог час від часу дає «загальні видіння». Чому Даниїл був тим, хто зміг не втекти в жаху, хоча фізично, мабуть, був цілком ослаблений протягом попередніх трьох тижнів? (10:7)
4. Як ви думаєте, чому важливо, щоб наші серця прагнули до Бога, ми постили й молилися в той час, коли вчимося чути Бога? (10:8)
5. Чим добре те, що Даниїлу все ще доводилося ставити запитання й навчатися? (12:8)
Кінець уроку.
Церква «Благословення Отця»
Автор – Джон Пол Джексон
Учитель – Дмитро Лео
