Урок 5. Слово віри. Основи віри. Дмитро Лео

13 жовтня 2021

Урок 5. Слово віри. Школа «Основи віри». Старший пастор Дмитро Лео підготував це вчення для Церкви «Благословення Отця» у жовтні 2021 року.

Школа «Основи віри»

Урок 5. Слово віри

Ти можеш мати те, що скажеш. Те, що ти говориш, — це говорить твоя віра.

Від Марка 11:23 Бо істинно кажу вам: якщо хто скаже цій горі: «Піднесися та кинься в море!» і не засумнівається у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, — буде йому те, що він скаже.

Іншими словами, ти МОЖЕШ мати те, що скажеш.

Важливо. Ми — не природні істоти, які живуть у духовному світі; ми — духовні істоти, які живуть у природному світі.

Природне — це людський рівень. Надприродне — це Божий рівень.
Віра дозволяє нам діяти у вимірі, у якому діє Бог.

Нам потрібно брати Слово Боже й починати говорити слова віри. Поки ми не почнемо говорити слово віри, ми не побачимо чудес.

В одного християнина-менеджера не було продажів. Керівник компанії викликав усіх і вилаяв їх за те, що вони завершують місяць зі збитками, оскільки в усіх менеджерів були низькі продажі. Усі пішли засмученими. До кінця місяця залишався один день. Під час молитви цей менеджер почув від Бога: «Якщо віриш, ти можеш мати те, про що говориш».

І він вирішив спробувати. Увечері йому зателефонувала співробітниця й пожартувала: «Ну, як продажі?» Він відповів їй, що місяць ще не закінчився, у нього будуть найбільші продажі за цей місяць. У середині дня менеджерові зателефонував керівник компанії й схвильовано сказав: «Щось сталося, щось неймовірне! Твої угоди за пів дня принесли нам стільки прибутку, що тепер доведеться частину прибутку перенести на наступний місяць, бо грошей надійшло надто багато».

Запам'ятай. Факти й віра несумісні.

Факти заважають багатьом людям повірити в неможливе.

Людина або погоджується з фактами у своєму житті й живе з цим. Або людина не погоджується жити з цим і змінює факти Словом Божим.

Ми повинні визнавати факти, але маємо говорити вірою

Авраам і Сара були надто старі, щоб мати дітей, це факт. Однак Авраам вірив, що Бог спроможний це зробити, і прославляв Бога за це. І він отримав очікуване.

Факти не змінять Слово Боже, але Слово Боже змінює факти.

Нам потрібно навчитися говорити слова віри й у такий спосіб змінювати факти.
Дружина одного пастора, на самому початку служіння, коли церква ще була невеликою, потребувала роботи. Вона обійшла всю місцевість у пошуках роботи, але ніде її не брали.

Річ у тім, що вона вміла лише друкувати на комп'ютері, а такі працівники не були потрібні.

Тоді разом із чоловіком вони вирішили вчинити за Словом. Вони виписали всі вірші з Біблії про Боже забезпечення та Його обітниці для нас і почали щодня їх проголошувати. Вони також розклеїли ці уривки з Писання по всьому дому на всіх видних місцях. Після цього вони отримали одкровення написати конкретні деталі того, яку саме роботу вона хоче отримати.

Чоловік сказав їй: «Ти повинна з вірою сповна написати все те, чого насправді хочеш. Нічим не обмежуй себе й Бога». Вона написала найнеймовірніше, і вони продовжили молитися.

Через деякий час до них прийшов друг і запитав: «У тебе вже є робота?»

Вона подумала кілька секунд і відповіла: «Так, у мене вже є робота».

«А де вона?» — запитав друг.

«Я не знаю», — відповіла вона. — «Але вона вже є».

Через годину пролунав дзвінок, і дружині запропонували роботу. Це була робота, яка точно відповідала списку. Там було написано: «Робота за комп’ютером за 15 хвилин від дому. Два службові автомобілі (чоловікові також тоді був потрібен автомобіль), зарплата та багато іншого».

Лише одне не відповідало заявленому в списку. Вона написала певну зарплату, яку хотіла, але їй запропонували вдвічі більше. Як згодом зізнався чоловік, у своєму серці він молився про зарплату вдвічі більшу, ніж вона написала на аркуші.

Факти заважають багатьом людям увійти в Божі благословення. Але слово віри здатне змінити факти.

Ми самі вирішуємо, приймати факти за реальність чи змінювати цю реальність Словом Божим.

Багато людей не пережили обіцяних благословень, бо говорили неправильно. Вони говорили про факти, але не говорили вірою.

Нам потрібно перевчитися, щоб навчитися говорити слова віри.

Запам’ятай. Віра в поразку може принести поразку

Те, що ти говориш, — це говорить твоя віра.
Це діє як у позитивному, так і в негативному сенсі. У Біблії є повчальна історія.

Чис. 13:18 «І послав їх Мойсей вис розвідати Ханаанський край, і сказав їм: «Ідіть у цю південну країну та підніміться на гору.

19 І огляньте землю, яка вона, і народ, що живе на ній: сильний він чи слабкий, малочисельний чи численний?

26 І, розвідавши землю, повернулися вони через сорок днів…

28 І розповідали йому та говорили: «Ми ходили в землю, до якої ти посилав нас; у ній справді тече молоко та мед, і ось її плоди;

29 але народ, що живе в тій землі, сильний, а міста укріплені, дуже великі; і синів Енакових ми бачили там…

31 Але Калев заспокоював народ перед Мойсеєм, кажучи: «Ходімо та заволодіємо нею, бо ми можемо здолати її.

32 А ті, що ходили з ним, говорили: «Не можемо ми йти проти цього народу, бо він сильніший за нас.

33 І розпускали погану чутку про землю, яку вони оглядали, серед синів Ізраїлевих, кажучи: «Земля, яку ми проходили, щоб розвідати її, — це земля, що пожирає тих, хто живе на ній, і весь народ, якого ми бачили серед неї, — люди великого зросту».

Із 12 розвідників, посланих оглянути Ханаанську землю, лише двоє — Халев та Ісус, син Навинів, — мали віру й правильне сповідання. Вони сказали: «Ходімо й заволодіємо нею, бо ми можемо здолати її».

Решта 10 говорили про факти, виголошували слова, сповнені страху й сумніву. Біблія називає їхнє повідомлення «лихою мовою».

Ізраїльський народ прийняв їхнє слово. Вони сказали, що не зможуть заволодіти землею. У результаті вони й отримали саме те, що сказали.

Окрім Ісуса, сина Навинового, і Халева, усі інші так і не побачили Обітованої землі. Вони блукали пустелею, доки не померли. Те, що вони прийняли й сказали, те й сталося.

Навіть якщо ви сумніваєтеся, ви все одно в щось вірите! Ви вірите в поразку. Ви вірите не в те, у що потрібно.

У своєму житті ви отримуєте те, у що вірите і що говорите.

Людей часто перемагають не велетні й не життєві бурі, а те, що вони говорять.

Іноді ми зазнаємо поразки, тому що готові до поразки. Ми готуємося до поразки. Ми думаємо про неї, віримо в неї, а потім і досягаємо її.

Однак нам, віруючим, не можна говорити про поразку чи сумнів. Ми повинні говорити слово ВІРИ.

Один Божий чоловік прийшов до молодого чоловіка, який перебував у цілком безпорадному стані й для якого вже не залишалося жодної надії. Того ранку його оглянув лікар і сказав, що він не проживе й дня. Умираючий лежав, відвернувшись до стіни. Його мати розповіла, що вже кілька тижнів їм доводиться піднімати його з ліжка на простирадлах і що він такий слабкий та безпорадний, що сам не може навіть поворухнутися.

Божий чоловік звернувся до цих людей: «Я вірю, що ваш син сьогодні встане». Вони лише ледь усміхнулися. Божий чоловік попросив батьків: «Дістаньте, будь ласка, його костюм і принесіть його сюди». Але вони не звернули уваги на його прохання, бо вже чекали смерті сина. Нарешті Божий чоловік змусив батьків принести одяг молодого чоловіка й поклав його на ліжко.

Божий чоловік звернувся до хворого: «Бог відкрив мені, що щойно я покладу на вас руки, це місце наповниться Святим Духом, і ви встанете, одягнетеся та будете здорові». Божий чоловік промовив ці слова з вірою. Потім він поклав на нього руки в ім’я Ісуса, і тієї ж миті сила Божа зійшла й наповнила це місце.

Від Божої сили Божа людина втратила силу й упала на підлогу. Що було потім, вона не знала, лише пам’ятала, що чула, як молодий чоловік ходив навколо, повторюючи: «На Твою славу, Господи! На Твою славу, Господи!» Потім вона одягнулася й вигукнула: «Бог зцілив мене!».

Батько впав на підлогу, мати також упала, і всі, хто був у цій кімнаті, лежали на підлозі. Того дня Бог явив Свою силу, зціливши молодого чоловіка й послуживши всім його домашнім.

Молитва

Пізнавати, що говорить Слово
Говорити те, що говорить Слово
Вірити тому, що говорить Слово

Пожертвування
Ваші пожертвування допомагають нам служити багатьом людям. Дякуємо за вашу щедрість!