Школа «Бог гарантує ваше зцілення» А. А. Аллена
«Тому багато хто з вас немічні та хворі…» (1 Кор. 11:30).
Загальновідомо, що коли хороший лікар розпочинає лікування пацієнта, він, за можливості, насамперед намагається з'ясувати причину захворювання. Потім він спрямовує свої зусилля на усунення цієї причини. Так само відбувається і тоді, коли ми звертаємося до Бога за зціленням. Виявляється, що і Він має справу не стільки із симптомами, скільки з причинами.
Правильно встановити причину захворювання — надзвичайно важливо. Біль, що виникає, наприклад, під час нападу гострого апендициту, можна втамувати наркотичними препаратами. Але якщо людина не відчуває болю, апендикс може розірватися, що загрожує смертю хворого. Недбале ставлення до з'ясування причини страждань завдає великої шкоди, а іноді призводить і до втрати життя.
Багато людей втратили віру в Божу обітницю щодо зцілення хворих, оскільки не зрозуміли, що для отримання зцілення необхідно виконати умови, поставлені Богом. У Своєму Слові Бог називає цілком конкретні причини людських захворювань. Ті, хто прагне зцілитися, можуть знайти в Біблії цю вкрай необхідну для них інформацію та усунути причини своїх недуг.
Гріх як причина хвороб
У найзагальнішому сенсі, не боячись жодних заперечень, можна стверджувати, що гріх є причиною існування хвороб у світі. У райському саду не було жодних хвороб, і ми точно знаємо, що їх немає і на Небесах. До того самого дня, коли Єва, піддавшись на вмовляння диявола, зірвала заборонений плід, людство не знало ні гріха, ні хвороб. Саме того дня «гріх увійшов у світ, а гріхом — смерть, і так смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі згрішили» (до Рим. 5:12). У цьому сенсі всі хвороби — результат гріха.
Існують також особливі хвороби, які спричиняються особливим видом гріха. І в цьому випадку найбільш показовими є так звані «соціальні хвороби», що вражають тих, хто веде аморальний спосіб життя. Однак часто буває так, що не вдається простежити безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між гріхом і захворюванням. Це передусім характерно для тих, хто не розрізняє того, що угодне Духові Божому.
Але Бог попереджає нас: «Якщо не будеш старатися виконувати всі слова цього закону,… то Господь уразить тебе… надзвичайними виразками, виразками великими й постійними… І наведе на тебе всі єгипетські виразки, яких ти боявся… І всяку хворобу та всяку виразку, не записану в книзі цього закону, Господь наведе на тебе…» (Повт. Зак. 28:58–61).
Гріх і хвороба йдуть поруч у Новому Завіті, так само як і у Старому Завіті. Ось що Сам Ісус сказав про зцілення та хвороби: «…сину! Прощаються тобі гріхи твої» (від Марка 2:5); «…не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого» (від Івана 5:14). Яків наставляє хворих: «Визнавайтеся один перед одним у провинах і моліться один за одного,… ЗЦІЛИТИСЯ…і якщо він учинив гріхи, простяться йому» (Як. 5:15,16).
Говорячи за натхненням Духа Святого, Давид сказав: «Нерозумні страждали через свої беззаконні дороги та через свої провини; Від усякої їжі відверталася їхня душа, і вони наближалися до брами смерті. Але вони взивали до Господа у своїй скруті, і Він спас їх від їхніх бідувань; Послав Своє слово, і зцілив їх, і визволив їх від могил їхніх» (Пс. 106:17–20).
Цього має бути достатньо як свідчення того, що гріх приносить із собою хвороби. Але слід мати на увазі й дещо інше. У книгах Старого Завіту (Числа 12) наведено епізод, покликаний дати Божому народові дуже серйозне попередження. Пророчиця Маріам, сестра Мойсея, і той, кого благословив Господь, сповнилися гордості й «…не побоялися докоряти Моєму рабові Мойсеєві» (вірш 8).
Бог почув злостиві висловлювання Аарона та Маріам: «І спалахнув гнів Господа… на Маріам та Аарона, її брата, який разом із сестрою позаздрив Мойсеєві. Маріам вкрилася проказою, наче снігом, і залишилася б у такому стані, якби Мойсей не заволав до Господа, кажучи: «Боже, зціли її!» (вірш 13). Як чудово, що Бог почув крик Мойсея та зцілив Маріам!»
Але зверніть увагу на те, що Маріам ніколи не потребувала б зцілення, якби не згрішила. Заздрість — це гріх! Гріх руйнує той захисний бар’єр, який Бог зводить навколо вас, захищаючи вас таким чином від впливу диявола.
Бог, Який приготував для тих, хто чинить спокуси, лише покарання, має багато чудових обітниць фізичного здоров’я для тих, хто уважно слухатиме Його голос і робитиме те, що Йому до вподоби. У Десяти Заповідях є особлива обітниця довгого життя для тих, хто шанує своїх батьків. «Шануй свого батька та матір», — це перша заповідь з обітницею: «Щоб тобі було добре і щоб ти довго жив на землі» (до Еф. 6:2,3). Якщо у вас не все гаразд зі здоров’ям, чи можете ви розглядати свою хворобу як наслідок порушення цієї заповіді?
«І сказав: якщо ти будеш слухатися голосу Господа, Бога твого, і робитимеш угодне в Його очах, і прислухатимешся до Його заповідей, і дотримуватимешся всіх Його постанов, то Я не наведу на тебе ЖОДНОЇ з хвороб, які навів на Єгипет; бо Я Господь, Цілитель твій» (Вих. 15:26).
Послух приносить зцілення
Чи вірите ви, що Бог справді мав на увазі саме те, що сказав? Послух неодмінно принесе вам зцілення! Непослух приносить хворобу та неміч. Неспасенні й неслухняні мають так підготувати себе до зцілення, щоб їхні стосунки з Богом будувалися лише за Божим Законом!
Павло по-своєму розглядає проблему виникнення хвороб серед християн. Він говорить: «Тому багато між вами немічних і хворих, і чимало вмирає» (1 Кор. 11:30). Цей вірш чітко стверджує існування певної причини хвороб. Ми повинні звернути на це особливу увагу й переконатися, що розуміємо, у чому полягає ця «причина».
У 2-му розділі Першого послання до коринтян ідеться про одну з найважливіших і вічних таїн Церкви – Тайну Вечерю. Здійснена тієї самої ночі, коли Господа було видано, ця Вечеря стала для послідовників Христа символом усього, що Він передав для нас, – Крові, яка проливається на спасіння від гріхів, і Тіла, ломленого на розп’ятті заради зцілення народу.
Віруюча людина неодмінно має стати причасником цих жертв Христа, Який сказав: «…Якщо не будете їсти Тіла Сина Людського й пити Його Крові, то не будете мати в собі життя» (Ів. 6:53).
І на додаток до цього святого настановлення наведімо таке застереження: «Тому, хто їстиме цей хліб або питиме чашу Господню недостойно, буде винний проти Тіла та Крові Господньої. Нехай же людина випробовує себе, і так нехай їсть із цього хліба та п’є з цієї чаші» (1 Кор. 11:27,28).
Достойно чи недостойно?
Через це застереження багато хто з тих, хто прийняв християнську віру, відмовляється стати причасником Тайної Вечері. Але така відмова суперечить намірам Господа. Якщо ви не відчуваєте потреби причаститися символами Його Крові та Тіла, ви ніколи не долучитеся й до самих Крові та Тіла Господніх. Для таких випадків Ісус приготував таке висловлювання: «…то не будете мати в собі життя». А якщо ви вважаєте себе недостойними долучитися до святих таїн, то, мабуть, ви не готові й до Вознесіння.
Слово «достойність» не означає, що людина неодмінно має набути цілковитої впевненості у досягненні досконалості без гріха. Перше причастя, яке звершив ще Христос, показало, що навіть ті дванадцятеро, хто першими долучився до святих таїн, мали звичайні людські слабкості й були далекі від досконалості.
Але тоді ви запитаєте: «Що ж тоді означає це слово?» Слово «достойність» тут розкривається у трьох значеннях. По-перше, воно показує ставлення віруючого до того, що відбувається під час обряду причастя символами Господніми. У такі урочисті хвилини немає місця легковажності чи неповазі. Не можна легковажно ставитися до цієї церемонії, сприймати її як щось буденне.
Причащаючись символами, ви «…смерть Господню звіщаєте, доки Він прийде» (1 Кор. 11:26). Така достойна поведінка — це не почуття гордості, гідності чи переваги над іншими, а радше усвідомлення вродженого прагнення до життя без гріха та глибокої потреби у Спасителі.
Два інші значення слова «достойність» розкриваються у другій частині 29-го вірша. Тут ідеться про тих, хто поводиться «недостойно, не розмірковуючи про Тіло Господнє». Кров Христа пролилася за відпущення наших гріхів, а Його Тіло вкрилося рубцями від ран, яких Він зазнав заради нашого зцілення. Багато хто п’є вино за успішне здійснення Його обітниць і співає хвалу за славне визволення від гріхів, які вони отримають завдяки тому, що Його Кров була пролита. Але хліб вони їдять, не усвідомлюючи, що він також символізує певну ціну, сплачену заради конкретного благословення. І це благословення — ЗЦІЛЕННЯ, і ми отримаємо його, якщо приймемо.
Ми отримуємо спасіння лише тоді, коли віруємо й приймаємо Кров Христа, пролиту на спасіння. Але просто причаститися вином недостатньо, щоб позбутися гріхів. Один юнак, вихований у сім’ї, де не читали Слова Божого і де були надто зайняті роботою, щоб ходити до церкви, одного разу все ж потрапив до Божого храму зі своїм приятелем. Це сталося тієї неділі, коли причащалися. Уперше в житті цей юнак побачив, як причащаються.
Про те, що відбувалося, пояснювали мало, і коли роздавали символи причастя, його приятель узяв собі трохи, і він сам також узяв собі. Зробив він це інтуїтивно, як зазвичай буває в компанії на вечірці, не усвідомлюючи значення ні вина, ні хліба. Після причастя в його житті нічого не змінилося. Спочатку слід глибоко перейнятися сутністю очищення Кров'ю, і лише після цього зовнішні прояви таїнства набудуть певного значення.
Багато богобоязливих християн, подібно до цього юнака, не отримують жодного результату від причастя вином і хлібом. І відбувається це з тієї самої причини. Вони не можуть усвідомити, що коли Христос, наш пасхальний Агнець, пожертвував Собою заради нас, Його Крові було цілком достатньо, щоб спастися від смерті, а Тіла — щоб зцілитися й знову набути фізичної сили. Вони не отримують зцілення, бо не приймають цього.
Щоб до кінця усвідомити символіку Крові, необхідно звернутися до Старого Завіту й згадати, як Господь вирішив покарати жителів Єгипту, правитель якого не відпускав ізраїльський народ із рабства. Ангел смерті, посланий Господом, мав убити всіх первістків єгипетських. І щоб він не переплутав їх з ізраїльськими первістками, Бог наказав кожному батькові-ізраїльтянину взяти ягня, заколоти його й засмажити, а його кров'ю помазати одвірок дверей свого дому.
Побачивши кров на дверях, ангел смерті проходив повз. Так уперше кров'ю було знято осуд смерті. Але, помазавши одвірок свого дому, люди не повністю виконали Божу настанову, у якій Він також наказав нічого не залишати від запеченого ягняти, а з'їсти його до ранку. З'ївши його, ізраїльтяни набули сили для важкої дороги, яка чекала на них уранці.
Але навіть якщо ви цього не знаєте, можете не сумніватися, що Крові Христа, пролитої на Голгофі, сьогодні цілком достатньо для спокутування ваших гріхів. І це справді так. Його страждання на хресті та на суді у Пилата можуть виявитися марними, якщо ви не приймете зцілення. Але ж Його страждання не були марними!
«Христос постраждав за нас. Він гріхи наші Сам возніс тілом Своїм на дерево, щоб ми, позбувшись гріхів, жили для правди: Його ранами ви зцілилися» (1 Пет. 2:21,24).
Віра допомагає нам побачити силу Христової Крові, і ми звільняємося від провини та кайданів гріха. І коли ми відчуємо силу Тіла Христового, ми не побачимо серед нас немічних і хворих. Ізраїльський народ прийняв і Тіло, і Кров пасхального Агнця, коли Бог вивів людей з Єгипту. «І не було в їхніх племенах хворого» (Пс. 104:37).
Сьогодні багато церков, послідовних у здійсненні віри, хотіли б використовувати під час причастя лише вино. Вони вірять, що Кров спасе, але відкидають Господнє Тіло, яке зцілює. Тому не дивно, що сьогодні серед нас так багато хворих. Ці люди не визнають єдиного лікарського засобу, який гарантує їм зцілення від усіх хвороб, але лише за умови, що ліки прийматимуть відповідно до наданих інструкцій!
Багато умів не можуть сприйняти цю чудесну істину, бо вони зовсім не гідні цього. Вони не здатні повірити в Господнє Тіло й у Бога, Який живе та діє нині. Але «ви — Тіло Христове, а окремо — члени». Через те, що люди не здатні визнати цей факт, їх можна звинуватити в тому, що Тіло Христове було розділене на частини. Це — гріх, а гріх убиває віру. Тому, причащаючись, ми, як християни, повинні перевірити своє ставлення до інших членів Тіла.
У 12-му розділі Першого послання до коринтян ми читаємо, що не слід применшувати роль будь-якої людини чи будь-якого духовного дару, поміщеного Духом Божим у Тіло Христа.
Успішне втілення в життя як фізичних, так і духовних дарів залежить від їхньої взаємодії одне з одним в об’єднаному ними Тілі Христа. Якщо ви винні в розділенні Тіла Христа тим, що, наприклад, пліткуєте й сієте розбрат між людьми або підносите свою гордість і самовдоволення, що віддаляє вас від Тіла, — визнайте це як гріх і покінчіть із цим раз і назавжди, щоб ваша віра могла зростати. Займіть належне місце в Тілі, не переймаючись тим, наскільки значущим воно виявиться, і допоможіть іншим зробити те саме.
Прийміть Кров Христа, і вона очистить вас від гріхів. Прийміть вірою Тіло Христа, і воно зцілить ваше тіло. Тепер воно — ваше. Кров Ісуса пролилася за вас того дня, коли Він викупив ваше спасіння Своїми хресними стражданнями. Прийміть тепер і Тіло Господнє, і ви отримаєте благословення на зцілення вашого тіла. Диявол не зможе змінити того, за що Христос уже постраждав замість вас.
Сьогодні трапляються й такі люди, які свого часу вже отримали чудесне зцілення. Деякі навіть скаржаться на появу тих самих захворювань, від яких вони колись славно зцілилися. Ще під час Свого земного служіння Ісус попереджав про можливість таких випадків. Однак це не означає, що такою є воля Господня щодо цих людей і що Йому неугодно, аби вони одужали й більше не хворіли. Одного чоловіка, якого Бог зцілив, Він попередив: «…не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого» (Ів. 5:14).
Бог посилає зцілення не для того, щоб людина отримала нові сили для продовження життя в гріху. Хвороба може знову вразити тих, хто веде безтурботний спосіб життя й не виконує Божих настанов. (Цій проблемі присвячено розділ 12 «Бережіть своє зцілення»). Якщо ви не змогли зберегти своє зцілення, обов’язково прочитайте цей розділ. Ви не повинні втрачати надію, адже можете зцілитися знову.
Нагальна потреба піклуватися про своє здоров’я
Іноді людина хворіє тому, що не виявляє належної турботи про своє тіло. Але закони природи — це Божі закони фізичного здоров’я, і в разі їх порушення на вас чекає покарання у вигляді хвороб або немочі. Зцілення згори ніколи не мало на меті замінити належний догляд за своїм організмом, який передбачає відпочинок, фізичні вправи, уживання якісних продуктів харчування та відмову від шкідливих звичок, що виснажують організм.
Бог наказав Своєму народові відпочивати один раз на сім днів. Тепер ми більше не зв’язані обов’язком Божого Закону дотримуватися суботи, яка стала передвісником кращого дня (див. Євр. 4:9), бо Сам Ісус проголосив, що «субота для людини, а не людина для суботи» (Мк. 2:27). Одного дня відпочинку на тиждень цілком достатньо для підтримання доброго здоров’я.
Ті, хто не знаходить часу для відпочинку, хто віддає роботі себе без залишку, не дбаючи навіть про те, щоб сходити до Божого храму, самі роблять себе беззахисними перед хворобами. Такі люди не можуть набути віри в зцілення, адже «віра від слухання, а слухання через Слово Боже» (Рим. 10:17). Зцілення доступне всьому Божому народові, але лише через віру, а віра не з’являється іншим шляхом, крім слухання та послуху Слову Божому.
Багато хто відчуває гостру потребу в молитві за своє тіло, не обтяжуючи себе відвідуванням богослужіння, яке дає можливість ознайомитися з настановами Слова Божого щодо зцілення. Вони працюють щодня, включно з неділею, і багато хто з них страждає від нервових розладів. Кількість випадків таких розладів через втому й перенапруження можна безпосередньо пов’язати зі зменшенням інтересу до наступної Божої настанови: «Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий — субота Господу, Богові твоєму: не роби жодної праці…» (Вих. 20:9, 10).
У медицині багато захворювань належать до так званих хвороб недостатності, причиною виникнення яких є нестача необхідних елементів у раціоні харчування. Християни вчинять угодно Богові, якщо оберуть для свого раціону з продуктів, які Бог їм дає, ті, що допоможуть підтримувати їхній організм у хорошій формі. Цю проблему не слід ототожнювати зі спасінням душі, але вона вкрай важлива для фізичного здоров’я вашого тіла.
Переїдання
Ісус говорить, що не самим хлібом живе людина. Вічні цінності Царства Божого набагато важливіші за миттєве задоволення від смачної їжі та напоїв. Нас наставляють: «Усі, хто змагається, стримуються від усього…» (1 Кор. 9:25).
Переїдання стає причиною деяких захворювань і однією з причин багатьох інших хвороб. Велика кількість їжі, що надходить в організм під час переїдання, змушує печінку, шлунок і серце працювати з перенапруженням, що призводить до виникнення захворювань — від подагри до хвороб шлунка та серця.
Цікаво, що навіть хвороби недостатності зазвичай вражають тих, хто переїдає, обираючи їжу за її смаковими якостями, а не відповідно до потреб свого організму. Надлишок жирної та солодкої їжі, надмірна кількість м’яса й крохмалевмісних продуктів спричиняють відкладення жиру в організмі, перевантаження серця й травного тракту, водночас не забезпечуючи організм усіма необхідними для підтримання здоров’я поживними речовинами.
У багатьох людей, які звертаються за молитвою за свій організм, ніколи не виникла б потреба в такому зверненні до Бога, якби вони приділяли більше уваги правильно підібраній дієті. Треба сказати, що й миттєве чудесне зцілення дало б їм небагато. Адже вони одразу ж продовжили б шкодити своєму здоров’ю тим самим непідкоренням законам природи, яке й стало причиною їхнього захворювання.
Шкідливі звички
Серед нас є й такі люди, які завдають шкоди своєму організму, послаблюючи його відповідними звичками. І нехай не здається зайвим нагадування про такі речі, як захоплення алкоголем, наркотиками й тютюном, адже й досі значна кількість людей перебуває в лещатах цих звичок.
Тепер уже загальновідомим фактом, підтвердженим найкращими медичними авторитетами, спортсменами, тренерами та всіма, хто зацікавлений у формуванні здорового й міцного організму, є те, що всі ці звички завдають організму великої шкоди. Багато хвороб, і насамперед хвороби серця та печінки, пов’язані з уживанням зазначених речовин. «Коли хто храм Божий руйнує, того Бог зруйнує, бо храм Божий святий, а цей храм — ви» (1 Кор. 3:17).
У цьому зв’язку ідея про доцільність зцілення згори тих, хто оскверняє свій організм цими загальновизнаними отрутами, може видатися цілком нелогічною. Якщо такі звички опанували вас, настав час позбутися їх. А коли ви спробуєте покінчити зі старими звичками, то, без сумніву, дуже скоро відчуєте, який негативний вплив вони чинили на ваш організм.
Але Бог сказав: «Отже, коли Син визволить вас, то справді будете вільні» (Ів. 8:36). І коли ви відчуєте кайдани цих непристойних звичок та звернетеся по Божу прихильність, Він визволить вас! А потім, коли ви зцілитеся від хвороби Божою владою, зникне і її причина, і ви будете здоровими.
Бог обрав людський організм за Своє житло, про що свідчать багато уривків із Біблії, зокрема наведений вище (1 Кор. 3:17), а також наступний: «Хіба не знаєте, що ваші тіла — храм Святого Духа, Який живе у вас, Якого ви маєте від Бога…» (1 Кор. 6:19).
Кожен християнин — хранитель Його Храму. Це — священний обов’язок, і Бог буває незадоволений, коли ми зловживаємо своїм організмом. Бездумно піддаючи своє тіло різким перепадам температури або впливу мікробів, що спричиняють інфекційні захворювання, ви «спокушаєте Бога» і можете накликати на себе хвороби. Якщо такі випробування вам необхідні, ви можете заручитися Божим покровительством. Той, хто ходить у вірі, не повинен бути скутий страхом.
Те, чим володіє й керує диявол
Причину багатьох захворювань і недуг можна легко виявити. Згадаймо, наприклад, як це було у випадку з Йовом. «І відійшов сатана від лиця Господнього, і вразив Йова лютою проказою від підошви ноги його до самого тім’я його» (Йов 2:7). Поява виразок зумовлена наявністю певного виду мікроба. І цей вірш пояснює нам, чому сатана відповідальний за те, що сталося, чому Йов був уражений цим гнійничковим захворюванням шкіри.
Виявити причину й походження будь-якого іншого захворювання може бути набагато складніше. І в таких випадках допомагає Слово Боже, що, ймовірно, здивує багатьох. Згідно з Біблією, багато захворювань спричиняються злим духом або демоном. Біблія вчить, що існують різні види злих духів, і кожен із них уражає тіло людини властивим лише йому способом.
Багато людей страждають від глухоти, німоти або від обох цих недуг одночасно. Інші злі духи здатні спричиняти сліпоту. Злоякісні пухлини, такі як рак, катаракта тощо, часто уражають людський організм через присутність у ньому демонічних сил. У Біблії йдеться про різні види злих духів: нечисту силу, дух немочі та багато інших.
Можна з упевненістю стверджувати, що причиною більшості захворювань і, звичайно, усіх злоякісних утворень є злі духи. Немає сумнівів у тому, що процеси, які відбуваються у злоякісному утворенні, мають диявольське походження.
У будь-якому разі захворювання прямо чи опосередковано спричиняється дияволом або його представником (злим духом). Гріх і непослух відчиняють двері дияволу, який входить у ваш організм і вражає його хворобою.
Але найбільше, чим може оволодіти диявол, описано в 5-му розділі Євангелія від Марка. Тут ідеться про цілий легіон бісів, що вселилися в одну людину. Одержимий нечистим духом потребував радше душевного зцілення, ніж фізичного. Оскільки він був достатньо сильним і ніхто не міг його втримати, він зривав із себе одяг, розривав ланцюги, ламав кайдани й блукав серед гробів.
Посилаючи зцілення його хворому мозку, Христос вигнав із нього нечистих духів, які ввійшли у двотисячне стадо свиней (див. вірш 13). Стадо кинулося зі стрімкого схилу в море й потонуло. Щойно нечисті духи вийшли з людини, вона знову стала нормальною. І жителі міста побачили, що він був знову одягнений, а до нього повернувся здоровий розум (див. вірш 15).
У наш час багато хворих у психіатричних лікувальних закладах могли б отримати дієве зцілення. Бог передбачив таке зцілення через Свого Сина, Ісуса Христа.
Ще один випадок, коли нечиста сила оволоділа людиною, описано в 9-му розділі Євангелія від Марка. Батько привів до Христа свого сина, який «пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє…» (Мк. 9:18). Матвій же описує його так: «…у новомісяччя він біснується… кидається у вогонь і часто у воду» (Мт. 17:15).
Цей опис дає уявлення і про страждання тих людей, які хворіють сьогодні. Серед них є і молоді, і старі. Я вважаю, що їм не вдасться вилікуватися суто медичними засобами, адже існує лише одне дієве лікування: «І заборонив йому Ісус; і біс вийшов із нього; і хлопець тієї ж години видужав» (Мт. 17:18).
Багато людей, які страждають через те, що ними оволодів такий нечистий дух, лікувалися у багатьох фахівців, але безуспішно. Щоб вигнати з них нечистого духа, потрібно щось більше, ніж звичайна терапія та медикаментозне лікування. Це можна зробити лише чудесним ім’ям Ісуса Христа. «…Іменем Моїм будуть виганяти бісів…» (від Мк. 16:17).
Божевілля, звичайно, не єдиний вид захворювань, які вражають людину, якою оволодів диявол. «Коли ж ті виходили, то привели до Нього німого біснуватого. І коли біс був вигнаний, німий став говорити» (від Мт. 9:32,33). Багато хто з тих, хто сьогодні перебуває в такому самому стані, ніколи не заговорить, доки диявол не буде вигнаний ім’ям Ісуса. Мені доводилося бачити багатьох людей, зцілених від цієї недуги, які негайно починали говорити.
Матвій розповідає ще про одну людину, яка була не лише німою, а й сліпою. Матвій називає причину такого стану цієї людини. «Тоді привели до Нього біснуватого сліпого й німого; і Він зцілив його, так що сліпий і німий став і говорити, і бачити» (від Мт. 12:22). Отже, ми розуміємо, що нечиста сила може спричинити сліпоту.
Існують дух німоти й дух глухоти. Христос сказав: «…Духу німий і глухий! Я наказую тобі: вийди з нього й більше не входь у нього» (від Мк. 9:25).
У Біблії описуються й інші випадки. «Там була жінка, яка вісімнадцять років мала духа немочі: вона була скорчена й не могла випростатися» (від Лк. 13:11). Уявіть, що ця жінка пішла б до однієї із сучасних клінік. Їй, найімовірніше, поставили б діагноз: «невиліковна», порекомендувавши симптоматичне лікування. Але це не принесло б їй полегшення. Уже вісімнадцять років нею володів сатана (див. вірш 16).
Ісус звільнив її, і вона тієї ж миті випросталася (див. вірш 13). Цій жінці не були потрібні таблетки. Таблетки, якого б кольору, форми чи розміру вони не були, не змогли б вигнати диявола або нечисту силу. Жодна кількість ліків, навіть призначених лікарем, не змогла б принести цій жінці зцілення.
Навіть хірургічне втручання, незалежно від кваліфікації хірурга, не принесло б полегшення, оскільки скальпель у наймайстерніших руках не зміг би вигнати духа, який спричинив цій жінці таку недугу. Оперативне втручання приносить полегшення багатьом людям, а деяким — зцілення. Але є й такі, хто переносить операцію за операцією, а їхній стан залишається без змін, а іноді навіть погіршується.
Оберіть собі найвеличнішого Цілителя
Я не шукаю приводу для сварки з медициною. Ба більше, я дякую Богові за високоосвічених людей, які роблять усе можливе, щоб полегшити страждання тих, хто не вірить у Бога. І все ж вони не можуть допомогти, та й не допомагають усім без винятку. І хоча багато хто сьогодні отримує допомогу від дипломованих цілителів, є ще такі, хто розділяє долю жінки, описаної в Біблії.
Вона «…витратила на лікарів усе своє майно, і жоден не зміг її вилікувати» (від Лк. 8:43). З медичного погляду ця жінка була невиліковно хвора, але вона негайно й повністю зцілилася, прийшовши до Ісуса. Якщо і ви перебуваєте в такому стані, чому б вам не наслідувати її приклад? Подолайте всі сумніви, страхи, хибні вчення, розчарування й торкніться вірою краю Його одежі.
Тільки віра може допомогти вам, адже для того, хто вірує, усе можливе (див. від Мк. 9:23). Ісус Христос із задоволенням стане вашим «сімейним Цілителем», адже Його ім’я Єгова-Рафа — Господь, ВАШ Цілитель! Ісус, Найвеличніший Цілитель, — єдиний, хто може ГАРАНТУВАТИ ваше повне зцілення, якщо ви цілковито віддасте себе в Його руки й виконуватимете Його настанови.
