Школа «Бог гарантує ваше зцілення» А. А. Аллена
«Міцно тримайся настанови, не залишай її, бережи її, бо вона — твоє життя» (Притч. 4:13).
Ваше зцілення і навіть усе ваше життя можуть повністю залежати від того, як ви будете «триматися настанови». Цій проблемі й присвячені другий і третій розділи цієї книги. Без сумніву, багато тисяч тих, хто нині спочиває у своїх могилах, могли б і сьогодні насолоджуватися життям і мати відмінне здоров’я, якби свого часу отримали необхідні настанови щодо зцілення згори. Але й серед нині живих є дуже багато таких, чиє життя наближається до кінця через їхню хворобу. Ці люди не зможуть отримати зцілення, якщо не здобудуть необхідних настанов.
Брак віри часто є наслідком відсутності повної інформації про те, що робити. У Назареті навіть Сам Ісус «не міг учинити там жодного чуда» (Мк. 6:5). Усе, що Він зміг зробити, — це покласти руки на кількох хворих і зцілити їх. Він дивувався їхньому невірству. Без сумніву, причиною браку їхньої віри була відсутність необхідних настанов.
Христос розумів, чого вони потребували, і «ходив по навколишніх селах та навчав» (Мк. 6:6).
Бог поставив учителів у Своїй Церкві й дав їм сили чинити чудеса (див. 1 Кор. 12:28), і деякі люди оцінили користь добрих настанов і навчання. Багатьох, хто приїжджає лише для того, щоб бути присутнім на богослужінні для отримання зцілення згори, дратує, коли їм радять спочатку відвідати підготовчий інструктаж і лише після цього ставати в чергу на зцілення. Інші, відвідавши підготовчий інструктаж, не сприймають необхідних їм настанов, оскільки вважають, що найголовніше — зайняти місце в черзі на зцілення.
Їм надається можливість слухати благотворні настанови щодо зцілення, але їхні серця, здається, закриті для цього. Ці люди не розуміють цінності такого інструктажу. Часто нестійкі у своїй вірі, вони не опановують усіх необхідних настанов, тому що інструктаж або не був проведений, або вони не змогли сприйняти його, коли він був запропонований. З іншого боку, тим, хто сповідує послідовну й дієву віру, покладається на Божу обітницю та приділяє достатньо часу отриманню настанов, зцілення згори гарантує Сам Бог. «Слухайте настанови та будьте мудрі, і не відступайте від них» (Притч. 8:33).
Творіть свою віру
Багато людей протягом тривалого часу страждають від хвороб; вони вже зверталися до кількох видатних служителів Божих, які покладали на них руки й молилися за їхнє зцілення. Попри це, вони не отримали зцілення. Ці люди, мабуть, вважають, що для того, щоб зцілитися, їм потрібно лише стати в чергу й відчути на собі руки того, хто зцілює та молиться за їхнє зцілення. Вони сподіваються, що цього дня можуть одужати.
Але звільнення від хвороб — не справа випадку чи везіння. Це справа віри в незмінне й непорушне Слово Боже. Такі люди, без сумніву, потребують відповідного наставництва. «Усе Писання богонатхненне й корисне для… наставлення…» (2 Тим. 3:16). Ті, хто прагне зцілення, повинні отримати всі запропоновані їм цілком доступні настанови — не лише для того, щоб зайняти місце в черзі, а й для того, щоб створити або зміцнити свою віру, яка допоможе їм отримати те, що Бог обіцяв їм дати. «А без віри неможливо догодити Богові…» (до Євр. 11:6).
«Отже, віра від слухання, а слухання — через Слово Боже» (до Рим. 10:17). Ті, хто прагне зцілення, повинні наповнити своє серце Божими обітницями про зцілення. Читайте уривки Біблії, які зміцнять вашу віру, насамперед «Діяння святих апостолів» і «Святе Євангеліє від Марка». Читайте й намагайтеся запам’ятати якомога більше віршів. Вивчайте чудесні свідчення зцілення, про які йдеться в цих книгах, і ви помітите, як зростатиме ваша віра. Відчувши, що ваша віра зросла й стала міцною, ви можете вважати себе готовими стати в чергу на зцілення. Тоді й лише тоді ви зможете отримати зцілення.
Усуньте перешкоди
У цій книзі ви прочитаєте розділ під назвою «Перешкоди для віри». Читайте й перечитуйте його. Робіть це уважно та молитовно доти, доки кожну з цих перешкод не буде усунуто. Вивчайте Слово Боже. Бог говоритиме через Своє Слово лише до щирої, чесної та чистосердечної людини. І коли нове світло осяє ваш шлях, Бог захоче, щоб ви ходили в цьому світлі; але з новим світлом прийде й новий обов’язок. Ви повинні стати виконавцем Слова, а не лише слухачем. Прислухайтеся до свого серця й перевірте, чи немає там злоби. Якщо Бог виявить гріх у вашому житті, ви повинні негайно покаятися в ньому. Звільніться від нього, викиньте його, як розпечене вугілля. Не заспокоюйтеся, покінчивши з великими гріхами. Розстаньтеся і з кожним малим гріхом так само, як ви розсталися з великим.
Молитва і піст
Молитва й піст мають стати важливою частиною вашої підготовки до зцілення. Читаючи Старий і Новий Завіти Біблії, ми дізнаємося, що видатними Божими обранцями ставали ті, хто підносив молитви й постив. Саме вони сповнювалися силою Господа, чинили чудеса та зцілювали хворих.
Сам Христос навчав посту й молитві. Коли Його учні не змогли зцілити хлопчика, одержимого німим духом, Ісус сказав їм: «Цей рід не може вийти інакше, як від молитви та посту» (від Мк. 9:29). Бог обрав піст. Про піст сказано в книзі пророка Ісаї. «Ось піст, який Я обрав: розв’яжи кайдани неправди, пута ярма розв’яжи, пригноблених відпусти на волю й розірви всяке ярмо» (Іс. 58:6). Про нагороду за цей піст сказано у восьмому вірші цього ж розділу: «Тоді, мов зоря, засяє твоє світло, і твоє зцілення швидко проросте…»
Однак піст не слід розглядати як «магічне заклинання», ціною якого можна здобути зцілення. Не вихваляйтеся своїм постом! Ось яку настанову щодо цього дає вам Ісус: «Також, коли постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони набирають похмурого вигляду, щоб показати людям, що постять. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою нагороду. А ти, коли постиш, помасти свою голову й умий своє обличчя, щоб постити не перед людьми, а перед Отцем твоїм, Який у тайні; і Отець твій, Який бачить таємне, віддасть тобі явно» (від Мт. 6:16–18).
Якщо людина постить в ім’я Бога, вона не буде вихвалятися перед іншими людьми своїм постом і прагнути, щоб усі навколо знали про її жертву. Тим, хто вихваляється цим, докладені зусилля навряд чи принесуть позитивний результат; найімовірніше, результат буде негативним.
Якщо ви ще не сповнилися Духом Святим, почніть прямо зараз просити Бога про хрещення Святим Духом. Цілком можливо, що щось, що перешкоджає сходженню на вас Духа Святого, є також перешкодою для вашого зцілення. Очевидно, ті, хто сповнився Духом Святим, можуть набагато швидше доторкнутися до Бога, ніж ті, хто ще не сповнився Духом Святим.
Не втрачайте надії й у тому випадку, якщо ви не можете самостійно відвідати служіння зцілення. Бог посилає прикутим до ліжка необхідне наставлення: «Бог же творив немало чудес руками Павла, так що на хворих покладали хустки й опоясання з тіла його, і хвороби припинялися в них, і злі духи виходили з них» (Дії 19:11,12).
Якщо ви не можете самі прийти на служіння зцілення, зв’яжіться з тими, хто підносить молитву віри, і попросіть їх надіслати вам помазану хустку (обов’язково прочитайте уривок із 11-го розділу цієї книги під назвою «Чудеса, які творяться хустками й опоясаннями»).
Ходіть у спілкуванні з Богом
«І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо що маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний простив вам провини ваші» (від Марка 11:25). Дух непрощення, серце, відкрите для бунту, відмова ходити у світлі Слова Божого — усе це може занапастити віру, яку Іван називає «відвагою». Лише Слово Боже може породити дієву відвагу. Для тих, хто прагне набути відваги й віри, дуже важливо покірно ходити у світлі Слова Божого. Щоб набути істинної відваги в Богові, ви повинні дієво спілкуватися з Ним. Але ви не можете мати дієвого спілкування з Богом, якщо не ходите у світлі Його Слова.
Ті, хто ходить у темряві, не можуть мати спілкування з Богом. Вони навіть не можуть бути напевно впевнені, що Кров Ісуса Христа очищає їх від гріха. «І ось звістка, яку ми чули від Нього й звіщаємо вам: Бог є світло, і немає в Ньому жодної темряви. Коли кажемо, що маємо спілкування з Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й не чинимо за істиною; коли ж ходимо у світлі, як Він у світлі, то маємо спілкування один з одним, і Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха» (1 Ів. 1:5–7).
Ми можемо мати дієве спілкування з Христом лише в тому випадку, якщо будемо виконувати Слово, а не просто слухати його. Ті, хто має з Богом найтісніше спілкування, мають і найміцнішу віру. А ті, чий зв’язок із Богом слабкий, мають і слабку віру, а можливо, узагалі її не мають. Наша віра відповідає тому, наскільки тісне спілкування ми маємо з Богом. Не дивно, що багато хто нині має слабку віру, адже вони мало спілкуються з нашим Господом Ісусом Христом.
А багато хто взагалі не спілкується з Ним через свій бунтівний дух або свавілля. Вони відмовляються ходити у світлі Слова Божого, обмежуючись читанням, вивченням або слуханням його в проповідях пасторів, які вірять у Слово й навчають його в усій повноті.
Без дієвого спілкування з Богом не може бути дієвої віри в Нього. Продовжуючи ходити в темряві після отримання світла від Слова Божого, ви занапастите це спілкування, і Кров Ісуса Христа більше не очищатиме вас від гріха (див. 1 Ів. 1:7). Тому бунтівний дух або свавілля стануть перешкодою на шляху істинної віри до вашого серця, полегшивши тим самим проникнення в нього сумніву й невір’я.
Чи діє сьогодні Слово Боже?
Сам Христос, говоря про сьогоднішній день нашого життя, запитав: «Але як прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?» (від Лк. 18:8). Він передбачав, що віра не зможе співіснувати з модернізмом, невір’ям, сумнівом, байдужістю та скептицизмом, які панують у нашому суспільстві. Саме тому ми й хотіли б разом із вами поміркувати над тим, чому зараз ми не можемо свідчити про зростання кількості людей, які отримують зцілення.
Нас також непокоїть те, що замість віруючих ми дедалі частіше зустрічаємо тих, хто буде «знемагати від страху…» (від Лк. 21:26). Павло, говорячи про ці останні дні та про настрій відступництва, який опанував навіть Церкву, зазначив: «Бо буде час, коли здорової науки не прийматимуть, але за своїми пожадливостями вибиратимуть собі вчителів, які лестили б слуху; і від правди відвернуть слух та звернуться до байок» (2 Тим. 4:3,4). Чи можна зберегти віру в такій атмосфері? Ніколи! І Павло продовжує: «Мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. ТАКИХ УНИКАЙ» (2 Тим. 3:5).
Тисячі людей нині відвідують храми Господні, де сучасні проповідники заявляють, що дні чудес минули і що Христос сьогодні вже не зцілює. Вони не вірять у надприродні знамення та чудесні дари Духа, які сьогодні посилаються в Церкву. Вони читають чудові проповіді, що звертаються до розуму, але не торкаються сердець. Вони вчать, що якщо Христос зцілює сьогодні, то діє через медицину. Запитайте одного з цих сучасних проповідників, чи вірить він Біблії, і він відповість: «Так, частково».
Він пояснить, що не вірить тій частині Біблії, яка межує з надприродним. Ці модерністи вірять у все, що узгоджується з розумом, але відмовляються вірити в те, що не піддається раціональному поясненню. Вони заперечують усе надприродне. Вони відмовляються прийняти хрещення Духом Святим із говорінням різними мовами, а також повірити в надприродні дари зцілення та творення чудес. Вони модерністи до мозку кісток.
Багато хто з них заперечує божественне походження Христа, властиву людині гріховність, викуплення Кров’ю та богонатхненність Біблії. Замість того щоб навчати істинних основ світобудови, вони вчать, що людина є продуктом еволюції. Вони не проповідують про гріхопадіння чи розбещення людської душі. Натомість вони наполегливо вимагають удосконалення людини. Слід було б звіщати про спасіння Кров’ю Христа, а вони говорять про працю та характер. Коли слід виступати на захист Біблії як посланого згори Слова Божого, вони проповідують певні науково-теоретичні положення.
Ці сучасні проповідники хотіли б представити нашого Спасителя як звичайного вчителя. Вони не вірять у надприродне відродження і не пропагують його. Радше вони навчають «природного розвитку». Замість того щоб проповідувати освячення згори, вони говорять про «освіту». Коли потрібно проповідувати про Божу милість, вони читають лекції про так необхідні людині «моральні принципи».
Чи може людина, піддана впливу такої доктрини, день у день зміцнюватися у своїй вірі та в ученні про зцілення? Звичайно, ні! Якщо людині судилося отримати зцілення, це станеться тому, що вона вірить у надприродну силу Божу, а не тому, що сумнівається в ній. Потрапивши в атмосферу невір’я, користуйтеся порадою, яку дає вам Бог: «ТАКИХ УНИКАЙ!» (2 Тим. 3:5).
Якщо ви хочете набути дієвої віри, відвідуйте молитовний дім, де віру прищеплюють і практикують! Якщо ви хочете отримати зцілення, тримайтеся подалі від тих, хто протиставляє себе їй, та ототожнюйте себе зі справді віруючими людьми. Ходіть до того молитовного дому, де людей підтримують у їхній вірі в УСІ Божі обітниці, а НЕ до того, де їм говорять: «Такого не може статися сьогодні».
Дари зцілень і творення чудес
Біблія свідчить про те, що декому з нас Дух дає дари зцілень, а іншим — дари чудес (див. 1 Кор. 12:8–10). Тим, хто прагне зцілення, слід звернути увагу на суттєву різницю між дарами зцілень і дарами чудес. Зазвичай дари зцілень усувають причину захворювань, які завдають шкоди здоров’ю, і людина одужує. У деяких випадках полегшення буде повним і негайним, але частіше процес одужання лише починається. І це не теоретичні міркування, а документально підтверджена в Біблії практика. Багато зцілень Христос звершував саме так. Зверніть, наприклад, увагу на зцілення сина царедворця (див. Ів. 4:46–52).
Дари зцілень зазвичай не замінюють відсутній орган, який видалили під час хірургічної операції або було втрачено внаслідок нещасного випадку. Зцілення відновить зір у незрячих очах, але якщо очне яблуко відсутнє, лише чудо може відтворити його. Дари зцілень можуть відновити слух у вухах, які не чують, але за відсутності барабанних перетинок лише чудо може відтворити їх.
Чудо — це скасування звичайних Божих законів, які керують певним випадком, наприклад зупинка сонця за наказом Ісуса Навина. Зцілення — це Божа обітниця ВСІМ хворим із ЙОГО народу. Чудо ж пов’язане лише з особливим випадком. Бог, за Словом Якого був створений світ, може відтворювати, а іноді й відтворює відсутні органи.
Бог може робити все: для Нього все можливе. Але ви повинні зрозуміти, що дари зцілень не замінюють дарів чудес у Божому Храмі. Якби вони могли повністю замінити дар чудес, то останній був би непотрібний. Дари зцілень не призначені для того, щоб перетворити стару людину на молоду. Процес старіння залишає свої сліди на людському тілі.
Обличчя вкривається зморшками, волосся сивіє й іноді випадає, енергія вичерпується, соматичні процеси сповільнюються. Щоб у зрілому віці підтримувати здоров’я в доброму стані, необхідно більше відпочивати й дотримуватися суворої дієти. Однак це не означає, що всі літні люди приречені страждати від якихось захворювань. Адже за Божою обітницею для тих, хто любить Бога, усе відбувається на краще.
Дари зцілень, однак, не покликані скасувати смерть. Поки не явиться Ісус, «…людям призначено раз померти…» (Євр. 9:27). «Останній же ворог, якого буде знищено, — смерть» (1 Кор. 15:26). Щоправда, смерть не завжди пов’язана з тяжкими стражданнями від хвороб, від яких Бог обіцяв зцілити.
Зцілення не може замінити природні життєві процеси, такі, наприклад, як розвиток мозку або вдосконалення статури. Одного разу в чергу на зцілення став молодий чоловік двадцяти чотирьох років. Зростом він був не вищий за 120 сантиметрів, розмовляв голосом маленької дитини, а на обличчі — жодного натяку на рослинність, яка вкриває обличчя дорослого чоловіка.
Було зрозуміло, що його стан явно відхилявся від норми, оскільки його батьки за вагою та зростом перевищували середні показники. Зцілення цієї людини не могло проявитися в тому, що в нього миттєво виросла б борода. Не міг він і раптом вирости до 180 см. Його зцілення було спрямоване на глибинні причини захворювання, усунення яких невдовзі неодмінно виявиться в тому, що цей молодий чоловік купить собі бритву й одяг більшого розміру.
Зцілена від глухоти й німоти від народження людина не зможе відразу почати розуміти мову оточення, якої вона ніколи не чула. Не зможе вона й заговорити цією мовою. Їй доведеться довго вчитися говорити, пройти шлях дитини, яка в дитинстві набуває навички розмовного спілкування. Однак процес може дещо пришвидшитися завдяки вищому рівню інтелектуального розвитку дорослої людини. Але, найімовірніше, вона так і не зможе опанувати мову на тому рівні, на якому розмовляють ті, хто пройшов природний шлях оволодіння мовою.
Не втрачайте надії й не звинувачуйте Бога в тому, що Він не зміг або не захотів зцілити вас, якщо ви відчуваєте, що не отримали негайного дару зцілень або чудотворення. Покладіться на Слово Боже. Прийміть зцілення як доконаний факт. Ви не отримали зцілення сьогодні чи минулого тижня. Але це сталося в Єрусалимі того дня, коли Ісус викупив ваші гріхи. Зцілення не прийшло сьогодні, але сьогодні воно було проголошене й неодмінно здійсниться за умови, що ви виконаєте всі настанови Слова Божого. Воно здійснюється просто зараз і продовжуватиме здійснюватися протягом усього вашого життя, доки ви не отримаєте його досконало: ви звільнитеся від хвороби й гріха завдяки викупній місії Христа!
