Сьогодні ми благополучно перелетіли із Семаранга до Джакарти. Завтра в мене служіння для «Бізнесменів повного Євангелія». Планую проповідувати про віру. У цій статті хочу поділитися деякими своїми спостереженнями та одкровеннями. Якщо коротко, то…
Вірте після служіння, як і під час служіння
Дуже важливо після зібрань підбадьорювати людей у тому, що вони отримали своє чудо і що їм потрібно продовжувати вірити. Відповідь на молитву може прийти миттєво, наступного ранку або через деякий час. Багато людей не вміють утримувати зцілення. Вони орієнтуються лише на свої почуття, а не на віру. Почуття оманливі, а віра — це брама між двома світами. Якщо тримати браму відкритою, можна багато чого «перетягнути» з духовного виміру у фізичний.
Також важливо не оцінювати служіння за кількістю свідчень під час служіння. Чудес завжди відбувається набагато більше, але про всі ми не дізнаємося. Навіть під час цієї поїздки частину свідчень ми почули не одразу, а через деякий час. Наприклад.
- На одному зібранні я запропонував помолитися за накидку й пустити її залом. Ми так і зробили та завершили зібрання. Через день зателефонував пастор церкви й засвідчив, що один хлопець отримав зцілення від дотику до помазаної накидки. Раніше він не чув на одне вухо, але тепер його вухо відкрилося, і слух відновився.
- Жінка слухала по радіо трансляцію мого служіння на «Святому стадіоні» й під час молитви за очі отримала зцілення від катаракти та почала чудово бачити. Наступного дня вона зателефонувала до церкви й засвідчила про чудо.
- . Одна жінка прийшла додому після служіння, і з її піхви потекла чорна кров та гній. Після цього в неї зникла пухлина жіночих органів. Жінка отримала своє чудо. Я пам’ятаю, що на служінні вона засвідчила, що біль минув і що всередині неї щось почало відбуватися. Було цікаво почути завершення цієї історії.
- Жінка, яка на служінні встала з інвалідного візка, прийшла на наступне служіння самостійно, більше не потребуючи інвалідного візка. Пастор церкви, де ми проводили це служіння, зателефонував мені й розповів про це чудо. Це чудовий приклад того, як жінка отримала й утримала своє чудо.
Як ви бачите, не про все можна дізнатися одразу на служінні. Уявляю, скільки ще буде свідчень, коли люди обстежаться у лікарів або просто трохи почекають. Десятки тисяч! Нехай уся слава буде Богові!
Тепер трохи про «мегацеркви»
Учора ми були на служінні, де проповідував пастор Конг Хі із Сінгапуру. У його церкві 20 000 членів, які збираються в найбільшому у світі конференц-центрі. Мені сподобався Конг Хі, дуже успішний пастор!
Проповідує пастор Конг Хі із Сінгапуру
Мегацеркви для ілюстрації проповіді використовують великі відеоекрани. Важливі вірші з Писання підсвічуються іншим кольором або виділяються, щоб люди звернули на них увагу. Якщо проповідник говорить про якихось людей або розповідає свідчення, їхні фотографії з'являються на екрані. Якщо проповідник називає якісь цифри або величини, то на екрані для порівняння з'являються візуальні приклади. Слайди зроблені у високій якості й мають вражаючий вигляд. Ілюстрації потужно доповнюють проповідь. Слово, яким діляться пастори мегацерков, зазвичай містить основний уривок із Писання та приклади з реального життя, несучи людям підбадьорення. Після такої проповіді з'являється надія, ти розумієш, що Бог має для тебе великі й добрі плани. Одним словом, проповідь несе людям підтримку та настанову.
Цей стиль проповіді сьогодні багато хто критикує. Головний закид полягає в тому, що прихожанам мегацерков проповідують лише про позитивне й не говорять про їхні проблеми. Це неправда. Просто цей тип проповіді з боку виглядає так, ніби про проблеми не говорять, але насправді проповідники торкаються багатьох проблем. Звісно, критика лунає не від керівників впливових мегацерков, а від керівництва невеликих громад або релігійних лідерів, які критикують і засуджують усе, що не вписується в їхні деномінаційні правила.
Мінуси мегацерков
Через те, що там обертаються великі гроші, керівники таких громад стають мішенню для міської влади та негідних людей. Ось чому пастори мегацерков мають охорону й серйозну службу безпеки. Наприклад, автомобіль сина пастора Петруса Агунга постійно супроводжують поліцейські із сиренами. Мати мегацеркву — мрія багатьох пасторів, але мало хто підозрює, наскільки це відповідально. Якщо щось не так, ти одразу потрапиш до в'язниці, бо ти не «проста людина».
У багатьох мегацерков проблеми з владою. Чи є вихід із цієї ситуації? Мені здається, що мати 100 церков по 1000 людей безпечніше, ніж одну на 100 000.
Один місіонер розповідав мені, що пастори мегацерков, які мають власний бізнес, менше потерпають від влади, оскільки сплачують податки й розглядаються владою як бізнесмени. Наприклад, Ті Ді Джейкс має власну компанію, Петрус Агунг — завод із розливу питної води. Є також багато інших прикладів.
На цьому поки все. Дякую за молитви, почуваюся добре. Хочу додому. Сумую за рідними, близькими та друзями. Скоро побачимося, бо ми скорочуємо крусейд. Незважаючи на те, що мені продовжили візу на цілий місяць, я вирішив скасувати частину служінь. Зараз агент підбирає мені квитки до України.
З благословенням, Дмитро Лео.
На завершення трохи індонезійського поклоніння.
← Попередня стаття: 07.06.2015 – Крусейд Дмитра Лео в Індонезії
