У неділю, 24 травня, я провів два служіння в Церкві на околиці Сурабаї. Церква дуже гаряча, пастором церкви є яскрава, харизматична жінка з хриплуватим голосом. Мені сподобалося їхнє прославлення.
На сцені разом із дорослими музикантами та співаками служать діти. У деяких церквах діти бігають під час прославлення, але тут діти танцюють і співають на сцені. Перед дітьми стоїть керівник, який показує їм, які рухи потрібно виконувати, і діти повторюють за ним. Але найцікавіше те, що діти не лише танцюють і співають, а ще й додають у різних частинах пісень слова на кшталт «Ісус!», «Амінь!» або просто кричать: «Ааааа!»
Це так ефектно вписується в прославлення. Наприкінці пісень діти створюють такий великий шум радості, що здається, ніби їх там не менше тисячі. Вау! Скільки в них енергії. Я дивився на них і думав: ось де найкраще місце для дітей під час прославлення — прославляти Господа.
Я передав цій церкві два послання: «Ісус відповідає на віру, а не на очікування» і «Справжній Ісус». Потім я молився за людей. Як завжди, Дух Святий торкався людей, і вони отримували чудеса. Частину зцілень мені записали, а іншу частину обіцяли надіслати електронною поштою (сумніваюся, що надішлють).
Кілька свідчень
- Через біль у ногах жінка була змушена ходити з палицею. Після молитви біль повністю зник, і тепер жінка може вільно ходити.
- Протягом семи місяців чоловік страждав від сильного болю в попереку, а обидва його коліна хрустіли під час згинання. Усі ці місяці ранкове вставання було для нього дуже болісним. Вставати після сидіння на підлозі було мукою. Але після першого дня пробудження, вставши наступного ранку, він раптом зрозумів, що біль зник. Через кілька днів він також зрозумів, що в його колінах більше немає хрускоту й деренчання. Слава Богові!
- Жінка страждала від болю в спині щоразу, коли лягала спати та коли кашляла. Побувавши на першому служінні, вона відчула полегшення. Коли вона поспала вдень, то з подивом виявила, що більше не відчуває болю.
- Також була жінка, яка страждала від болю в лівому коліні. Згинаючи коліна, вона відчувала біль. Для неї було тортурою сидіти на підлозі. На першому служінні вона все ще відчувала біль. Але на другому служінні вона спробувала згинати коліна й сидіти на зігнутому коліні та була здивована, що більше не відчуває болю.
- Жінка приїхала на служіння в інвалідному візку: у неї була проблема з лівим коліном. Після молитви вона була дуже вдячна за те, що біль у коліні повністю зник і вона змогла ходити сама, без чиєїсь допомоги.
- Були й інші свідчення.
Жінко, встаньте з інвалідного візка, ваше місце в першому ряду…
Трохи додам про зцілення жінки, яка приїхала на служіння в інвалідному візку.
Жінка більше не потребує інвалідного візка 
Жінка встала з інвалідного візка після молитви
Першого разу, коли я помолився за цю жінку, вона нічого не відчула й знову сіла у свій візок. Однак я кілька разів сказав їй зі сцени: «Жінко, інвалідний візок — не ваше місце, ваше місце — на стільці в першому ряду». Я молився за неї, можливо, разів чотири. Зрештою це сталося… Жінка вийшла й засвідчила, що біль у її коліні повністю зник і тепер вона може пересуватися самостійно. Слава Господу!
І знову літаки
Зараз ми в літаку в Сурабаї, готуємося до вильоту в Джакарту. Потім маємо відвідати посольство й підготуватися до вильоту на острів Калімантан. Наші плани змінилися.
Деррелл Стотт почувається недобре й залишиться на острові Ява. Поки що процес його відновлення відбувається повільно. Будь ласка, моліться за здоров’я Деррелла.
Мені належить провести п’ять служінь на Калімантані без Деррелла. Там мене взагалі ніхто не знає. Я сподівався, що Деррелл представлятиме мене в церквах і збиратиме пожертви, але плани змінилися. Це не дуже добре, але що вдієш… тепер тільки вперед… і лише з благодаті Господа. Для мене це нові виклики й пригоди. О Господи, допоможи мені. Друзі, прошу підтримувати мене в молитвах.
В Індонезії я вже служу 10 днів і, якщо чесно… хочу додому. Сумую за нашою церквою, рідними, друзями. Вкотре переконуюся в тому, що того, хто не хоче бути пастором, Бог і ставить пастором. Того, хто не хоче бути місіонером, Бог і посилає в місіонерські поїздки. Це я про себе…
Тільки не подумайте, що я скаржуся. Я кажу це з усмішкою. Для мене велика честь, що Бог направляє мене на інший бік земної кулі, щоб через мене послужити людям. Бути залученим Богом — це честь. Багато людей зцілилися, багато хто був врятований від смерті, сліпі бачать, кульгаві ходять, німі говорять, Євангеліє проповідується… Дякую, Господи!
На цьому поки все. Моліться за мене. Дякую.
З любов'ю, Дмитро Лео.
