У Новому Завіті церквою названо людей: зібрання віруючих у певному місці (церква Божа в Коринті) і, ширше, тіло Христове, головою якого Він є. Павло та Петро описують її і як дім та храм Божий, збудований на основі апостолів і пророків, де Христос є наріжним каменем, і як рід вибраний, священство та святий народ, покликаний звіщати досконалості Бога.
Що Біблія говорить про це
- Павло адресує послання «церкві Божій» у Коринті — освяченим у Христі, покликаним святим, — разом з усіма, хто призиває ім’я Господа Ісуса Христа (1 Кор 1:2).
- Дії 2:41–47 розповідають, як перші віруючі хрестилися, перебували в ученні апостолів, у спільності, ламанні хліба та молитвах, а Господь щодня додавав до Церкви тих, хто спасався. Це опис життя першої громади.
- Павло порівнює віруючих з одним тілом, що складається з багатьох частин, кажучи, що всі вони одним Духом були охрещені в одне тіло; він пише, що вони — тіло Христове, а окремо — Його частини (1 Кор 12:12–27).
- Христа поставлено Головою Церкви, яка є Його Тілом (Еф 1:22–23).
- Віруючі вже не чужі й не приходьки, а співгромадяни святих і свої Богові; вони утверджені на основі апостолів і пророків, а Сам Ісус Христос — наріжний камінь, і всі вони будуються у святий храм, оселю Божу в Дусі (Еф 2:19–22).
- Петро називає віруючих живим камінням, з якого будується духовний дім, і родом вибраним, царським священством, народом святим, покликаним звіщати досконалості Бога; колись вони не були народом, а тепер стали народом Божим (1 Пет 2:4–10).
Коротку відповідь укладено редакцією; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
6 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
1-е Коринтян 1:2
церкві Божій, що перебуває в Коринті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто прикликає ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці — у них і в нас:
1-е Коринтян 12:12–27
12 Тому, подібно до того, як одне тіло має багато частин і всі численні частини тіла становлять одне тіло, так і Христос. 13 І тому всі ми одним Духом охрестилися в одне тіло: юдеї чи греки, раби чи вільні — і всі одним Духом були напоєні. 14 І тому тіло складається не з однієї частини, а з багатьох. 15 Якщо нога скаже: Я не належу до тіла, бо я не рука! — то невже через це вона не належить до тіла? 16 І якщо вухо скаже: Я не належу до тіла, бо я не око! — то невже через це воно не належить до тіла? 17 Якщо все тіло — око, то де тоді слух? Якщо все — слух, то де нюх? 18 Тепер же Бог розмістив кожну частину в тілі так, як Він побажав. 19 А якби всі були однією частиною, то де тоді було б тіло? 20 Тепер же частин багато, а тіло одне. 21 [І] не може око сказати руці: Ти мені не потрібна; або голова ногам: Ви мені не потрібні. 22 Навпаки, частини тіла, які здаються найслабшими, потрібніші за інші, 23 і тим, які здаються найменш почесними в тілі, ми виявляємо особливу повагу, і непоказні наші частини отримують пристойний вигляд, 24 а видимі частини цього не потребують. Але Бог так узгодив тіло, щоб надати більшої турботи частині, яка її потребує, 25 і щоб не було поділу в тілі, а всі частини дбали одна про одну. 26 І якщо страждає одна частина, страждають усі частини; і якщо прославляється одна частина, радіють усі частини. 27 Ви — тіло Христа, а окремо — Його частини,
Ефесян 1:22–23
22 і все підкорив під ноги Його, і поставив Його над усім, Головою Церкви, 23 яка є Його Тілом, повнотою Того, Хто наповнює все в усьому.
Ефесян 2:19–22
19 Отже, ви вже не чужі й не прибульці, а співгромадяни святим і свої Богові, 20 збудовані на підвалині апостолів і пророків, маючи Самого Ісуса Христа наріжним каменем, 21 на якому вся будівля, злагоджено складена, зростає у святий храм у Господі, 22 на якому й ви будуєтеся на житло Боже Духом.
Перше послання Петра 2:4–10
4 Приступаючи до Нього, живого каменя, людьми відкинутого, але Богом вибраного, дорогоцінного, 5 і самі, як живе каміння, будуйте з себе духовний дім, святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові через Ісуса Христа. 6 Бо сказано в Писанні: Ось Я кладу в Сіоні наріжний камінь, вибраний, дорогоцінний; і той, хто вірує в Нього, не осоромиться. 7 Отже, Він для вас, віруючих, дорогоцінність, а для невіруючих — камінь, який відкинули будівничі, але який став наріжним, 8 камінь спотикання і скеля спокуси. Вони спотикаються, не підкоряючись слову, на що вони й залишені. 9 Але ви — рід вибраний, царське священство, народ святий, люди, взяті в уділ, щоб звіщати досконалості Того, Хто покликав вас із темряви до Свого дивного світла; 10 колись не народ, а тепер народ Божий; колись непомилувані, а тепер помилувані.
Дії Апостолів 2:41–47
41 Отже, ті, хто охоче прийняв його слово, охрестилися, і того дня приєдналося близько трьох тисяч душ. 42 І вони постійно перебували в ученні апостолів, у спільності, ламанні хліба та молитвах. 43 І був страх у кожній душі; і багато чудес та знамень звершувалося через апостолів у Єрусалимі. 44 Усі віруючі були разом і мали все спільне. 45 І продавали маєтки та всяке майно, і розподіляли всім, зважаючи на потребу кожного. 46 І щодня однодушно перебували в храмі й, ламаючи хліб по домах, приймали їжу з радістю та простотою серця, 47 хвалячи Бога й перебуваючи в любові в усього народу. А Господь щодня додавав до Церкви тих, хто спасався.
