У Новому Завіті піст показаний як практика, пов’язана з молитвою та служінням Богові, але єдиної норми — як часто, у які дні та як саме — у цих текстах немає. Ісус говорить «коли постите» й навчає не виставляти піст напоказ, про Своїх учнів каже, що вони поститимуть, коли від них заберуть нареченого, а в Діях віруючі моляться з постом, обираючи служителів і відправляючи їх на служіння.
Що Біблія говорить про це
- Ісус говорить про піст як про те, що Його слухачі роблять («коли постите»), і велить не виставляти його напоказ, як лицеміри з похмурими обличчями: піст має бути видимим Отцю, Який бачить таємне, а не людям (Мт. 6:16–18).
- Ісуса запитують, чому учні Івана та фарисеї постять, а Його учні — ні. Він відповідає, що поки з ними наречений, вони не сумують, але настануть дні, коли нареченого заберуть, і тоді поститимуть (Мт. 9:14–15; паралельна розповідь у Мк. 2:18–20).
- Дії 13:1–3: коли пророки й учителі в Антіохії служили Господу та постили, Дух Святий звелів відділити Варнаву і Савла; після посту й молитви та покладання рук їх відпустили. Це розповідь про одну подію.
- Дії 14:23: обравши пресвітерів у церквах, Павло та Варнава молилися з постом і доручили їх Господу. У Лк. 2:36–37 про Анну сказано, що вона служила Богові постами й молитвами день і ніч.
Коротку відповідь укладено редакцією; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
7 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Матвія 6:16–18
16 Також, коли постите, не будьте сумними, як лицеміри, бо вони набирають на себе похмурого вигляду, щоб показатися людям постниками. Істинно кажу вам: вони вже отримують свою нагороду. 17 А ти, коли постиш, помасти свою голову й умий своє обличчя, 18 щоб поститися не перед людьми, а перед твоїм Отцем, Який у таємниці; і твій Отець, Який бачить таємне, віддасть тобі явно.
Матвія 9:14–15
14 Тоді приходять до Нього учні Івана й кажуть: чому ми та фарисеї багато постимо, а Твої учні не постять? 15 І сказав їм Ісус: чи можуть сумувати сини весільної світлиці, поки з ними наречений? Але прийдуть дні, коли від них заберуть нареченого, і тоді поститимуть.
Дії Апостолів 13:1–3
1 В Антіохії, у тамтешній церкві були деякі пророки та вчителі: Варнава, і Симеон, названий Ніґером, і Луцій Киринеянин, і Манаїл, співвихованець Ірода четвертовласника, і Савл. 2 Коли вони служили Господу й постили, Дух Святий сказав: відділіть Мені Варнаву та Савла на діло, до якого Я їх покликав. 3 Тоді вони, звершивши піст і молитву та поклавши на них руки, відпустили їх.
Дії Апостолів 14:23
Рукопоклавши їм пресвітерів до кожної церкви, вони помолилися з постом і доручили їх Господу, в Якого увірували.
Марка 2:18–20
18 Учні Івана та фарисеї постили. І приходять до Нього та кажуть: чому учні Івана та фарисеї постять, а Твої учні не постять? 19 І сказав їм Ісус: чи можуть постити сини весільної світлиці, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть постити, 20 але настануть дні, коли заберуть від них нареченого, і тоді поститимуть у ті дні.
Матвія 4:2
І Він постив сорок днів і сорок ночей, а наостанку зголоднів.
Луки 2:36–37
36 Була також там Анна, пророчиця, дочка Фануїла, з племені Асирового, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком від дівоцтва свого сім років, 37 а тепер була вдовою вісімдесяти чотирьох років. Вона не відходила від храму, служачи Богові постом і молитвами день і ніч.
