Якщо вам подобається, кричіть скільки забажаєте, але ви ризикуєте своїм здоров’ям. Обережно! Це послання може розлютити або образити вас.
Не кажіть мені, що це вас не стосуватиметься, бо ви особливі. Ваше тіло підпорядковується фізичним законам. Коли ви кричите, ви створюєте стресове навантаження на організм. Можливо, вашим слухачам це подобається, але ви «вбиваєте» свій організм. Це одна з причин, чому багато проповідників мають проблеми із серцем.
Кортизол називають гормоном стресу, тому що його вироблення відбувається виключно у стресових ситуаціях. За що відповідає кортизол? Під час емоційного навантаження кортизол не дає артеріальному тиску опуститися до критично низької позначки. Він впливає на судини, звужуючи їх і тим самим підвищуючи артеріальний тиск. Навіть короткочасний стресовий період сприяє підвищенню рівня кортизолу настільки, що той може легко руйнувати м’язову тканину. Тому необхідно уникати стресових ситуацій.
Чому проповідник кричить
1 причина
Деякі кричать, бо копіюють Божих генералів та євангелістів, відео яких вони дивилися. Однак крик — це не ознака помазання. Вони були змушені так робити. Сьогодні ми маємо переносні автономні підсилювальні системи та радіопетлички, але раніше цього не було. Збираючи навіть невеликий натовп на вулиці, щоб щось їм розповісти, потрібно було говорити (кричати) так, щоб вони почули.
Я знаю, про що говорю, бо проводив 30-денний крусейд Індонезією. Іноді я стояв перед тисячами людей, але шум натовпу, якість залу й апаратури були такими, що мені доводилося кричати в мікрофон, аби перекладач міг хоч щось зрозуміти з того, що я говорю. Так само було й у ті часи, коли ще не існувало підсилювальної апаратури або вона була, але дуже низької якості.
У давнину кричали найчастіше через відсутність підсилювальних засобів.
2 причина
Є емоційні проповідники, і кричати — їхня особливість. Ми не проти цього, але не повинні копіювати емоції інших людей. Крик — це не помазання. Мені шкода таких людей, бо багато хто з них має проблеми із серцем.
3 причина
Незрілі проповідники або ті, хто має занижену самооцінку, починають кричати, щоб створити ілюзію сили. І більшість людей емоційно реагують на таку емоційну подачу. Це завжди використовують у КВК, музичних шоу, ток-шоу, у спорті, на концертах, бізнес-тренінгах тощо. Ну ось… і в церкві це почали використовувати.
На жаль, деякі проповідники перепрофілювалися з Божих людей на мотиваційних спікерів. Це не змінює життя слухачів, але слухачам це подобається. І для цього не потрібне помазання… головне, щоб було більше жартів, прикладів із життя та слів про те, що люди хороші й у них усе буде добре…
Що робити
Якщо тебе справді «пре» від тих одкровень, які ти зараз вивільняєш, то динамічне підвищення й зниження голосу під час проповіді — це добре. Це природно.
Але проповідувати на підвищених тонах заради того, щоб люди не засинали або щоб створити видимість помазання й сили… це безглуздо. Бог не приходить на наш крик.
Я зустрічав проповідників, які практикували це, і в них було дуже слабке здоров’я, особливо серце. А як інакше? Людина цілу годину кричить, кортизол на максимумі, тиск зашкалює, усі м’язи напружені, судини спазмуються… ціна за «помазання».
Ось причина, чому після служіння такі проповідники «приповзають» додому без сил, і після такого служіння їм потрібен цілий день відпочинку.
Висновок
Давайте перестанемо розважати людей — Церква — це не шоу. Ми можемо створити емоційну «движуху», і люди підуть із відчуттям, що сьогодні було «круто», але від цього їхнє життя не зміниться. Ці емоції зникнуть наступного дня.
Ми маємо бути природними, не копіювати когось у надії… що це зробить нас сильнішими. Ні! Це вас послабить!
Краще ходімо з Богом, учімося діяти в Дусі Святому, і тоді — кричимо ми, говоримо тихо чи пошепки — в аудиторії відбуватимуться чудеса, а життя людей змінюватимуться.
Будьте благословенні!
З любов’ю, Дмитро Лео.
