Як поводиться злодій і як — добра людина — про це розповідає притча Дмитра Лео.
Притча «Добра людина і злодій»
В одному місті жив добра людина, яка часто допомагала іншим. Одного разу до нього додому прийшов несподіваний гість і запропонував вигідну угоду. Гість шукав місце для ночівлі й пообіцяв щедро заплатити за одну ніч. Господар дому був згоден допомогти й безкоштовно, але його бентежило те, що гість мав погану репутацію. У місті його називали злодієм. Господар дому погодився на одну ночівлю, але вирішив бути уважним і обережним із цією людиною.
Гість увійшов до дому й попросив сховати його мішечок із монетами в надійному місці, щоб уранці він міг забрати його назад.
Господар провів гостя до таємної кімнати в домі, де зберігалися скарби, і поклав туди мішечок. Добра людина запевнила гостя, що це найбезпечніше місце для його монет.
Прокинувшись уранці, господар виявив, що гостя немає в домі. Злякавшись, він швидко побіг до таємної кімнати, але одразу заспокоївся, бо цінності й мішечок із монетами були на місці. Тоді він подумав, що гість устав раніше й пішов на ринок купити їжу на сніданок. Час минав, а гість не повертався.
Тоді господар дому вирушив на центральну ринкову площу, сподіваючись зустріти вчорашнього гостя, адже в домі залишився його мішечок із монетами.
Пошуки не дали жодних результатів, і добра людина повернулася додому.
Повернувшись, він виявив, що дім відчинений, а всі його цінності викрадені. Він сів на порозі дому й гірко заплакав: «За що мені таке горе, адже я був добрий до нього? Чому він так зі мною вчинив?!»
Тим часом повз будинок проходив міський мудрець. Дізнавшись, у чому проблема, він промовив: «І злодій у доброго в домі — злодій!»
Автор: Дмитро Лео
