Раді поділитися свідченнями зцілень і чудес, які Господь звершив протягом червня 2025 року під час служінь Церкви «Благословення Отця»
Зцілення від пухлини — Бог звершив чудо! Реальне свідчення
Одного разу я почувалася недобре й вирішила піти до лікарні, здати аналізи. Результати показали новоутворення. Звичайно, я трохи занепала духом, але потім вирішила боротися з цим станом. Зателефонувала доньці, приїхала до неї, і вона повела мене на додаткові обстеження.
У церкві сестри порадили мені подивитися відео про зцілення Божої людини. Я знайшла їх і почала дивитися. Починаючи з 22 червня, поки я була в доньки й проходила МРТ, КТ та інші обстеження, протягом двох місяців я слухала проповіді Божої людини. Я уважно прислухалася до всього, що він говорив, намагалася робити все, як учень: перевіряла, промацувала, спостерігала за своїм станом.
Усі ці два місяці я щодня слухала проповіді, дотримувалася вказівок: гуляла, раділа життю. Ми їздили на Київське море, купалися, бували в Пущі-Водиці. Я насолоджувалася життям, раділа, танцювала. За професією я хореограф, співаю, граю на гітарі й прославляла Господа. Ці проповіді я слухала вдень і вночі — буквально постійно. Діти спали, а я слухала й відчувала, як оживаю.
Хоча ми продовжували проходити обстеження, в якийсь момент я подумала: «Стоп, чому я лише слухаю проповіді? Треба розібратися, де саме проходять служіння». Я почала уточнювати інформацію, дізналася, коли проходять служіння. Тієї суботи донька привезла мене на служіння.
Вранці, перед поїздкою, я привела себе до ладу й намацала пухлину — вона вже зменшилася. Адже я два місяці слухала проповіді. Алілуя! Особливо в ті моменти, коли говорили про покладання рук: я клала руку на екран, потім на хворе місце й відчувала, як усе зникає, згорає, перетворюється на попіл.
Донька казала мені: «Мамо, проси, щоб перетворювалося на попіл лише те, що потрібно». А я відповідала: «Я саме про це й прошу». І знаєте, сталося не лише це. У мене почала підійматися рука, яку раніше я не могла підняти через перелом. Тепер я навіть можу зав’язати хвостик, хоча раніше постійно носила коротку стрижку. Це чудо.
У суботу, коли я йшла на служіння, знову промацала — пухлина стала ще меншою, залишилася лише невелика ділянка. Під час служіння всі молилися, Дух Святий сильно торкався мене: я тремтіла, плакала. А коли ввечері повернулася додому в Нові Петрівці й знову пішла привести себе до ладу, промацала — і нічого не знайшла. Її не було.
Я вийшла з ванної й сказала доньці (її звати Марта): «Її немає». У мене текли сльози, перехопило подих. І я дякувала Господу. Її більше немає.
Безпечні пологи за патології
Одна сестра мала серйозну фізичну патологію. Лікарі категорично забороняли їй вагітніти, оскільки це було смертельно небезпечно. Але вона говорила: «Я настільки люблю свого чоловіка, люблю дітей, що наважилася народити дитину».
Спочатку вона не сказала чоловікові про вагітність, розуміючи всю небезпеку ситуації та знаючи, що лікарі забороняли їй народжувати. Вона зізналася лише тоді, коли минув певний термін і живіт став помітним. Для їхньої сім’ї це був дуже складний період. Попри страх і переживання, вона говорила: «Я хочу дати нове життя своїй дитині. Я хочу, щоб наша сім’я мала продовження, навіть якщо це коштуватиме мені життя».
Одна із сестер порадила їй подивитися свідчення про чудеса — про те, як діти народжуються здоровими і як мами залишаються живими. Вона почала дивитися ефіри, телефонувала, запитувала, що ще можна додати. Потім стала слухати IMBF-радіо та молитви проголошення.
Лікарі поклали її на збереження під постійний нагляд, але жодних гарантій не давали. Вона розповідала: «Під час однієї з молитов звучало проголошення: «Не помреш, але житимеш». Я постійно вмикала його».
Вона лежала сама в палаті, вмикала радіо й клала його біля живота, щоб проголошення звучало і для дитини, і для її тіла: «Не помреш, але житимеш».
Лікар заходив, скептично спостерігав і говорив: «Ми безсилі». Вона відповідала: «Але Бог сильний».
У день, коли через патологію були призначені пологи, лікар оглянув її буквально за годину до початку і, виходячи, сказав: «Не помреш, але житимеш».
Сьогодні ця сестра народила здорову дитину. Сама вона цілком здорова. Слава нашому Господу.
Лікар сказав, що за всю його практику — а йому 65 років — це перший випадок, коли жінка з такою патологією народила без жодних наслідків.
Тому слава нашому Господу — Він може, Він сильний. Амінь. Амінь.
Моє зцілення від екземи належить мені
Хочу поділитися одним незвичайним свідченням про зцілення з-поміж багатьох тих, які нам надсилають.
Одна сестра, їй близько 40 років, разом зі своєю мамою регулярно дивиться наші ефіри. У її мами почала з’являтися екзема на тілі. Спочатку вони подумали, що це реакція на побутову хімію, і прибрали з дому всі мийні засоби. Перейшли на дитячі, більш щадні пральні порошки. Потім узагалі стали прати одяг без жодної хімії — просто в машинці, у воді. Але екзема не лише не минала, а навпаки — посилювалася.
Зверталися до лікарів — ті лише розводили руками. Аналізи крові були в нормі, жодних відхилень. Усередині нічого не знаходять, а зовні хвороба прогресує. Це тривало шість місяців.
Донька весь цей час молилася за маму. І ось під час одного з ефірів пролунало проголошення зцілення. Мама сиділа й слухала. І раптом у якийсь момент вона почала голосно говорити:
«Моє зцілення належить мені!»
Вона приклала руки до уражених місць і сказала:
«Господи, я приймаю своє зцілення».
Після цього протягом семи днів шкіра очищувалася — і повністю стала чистою. Екзема зникла.
Те, що тривало шість місяців, Господь усунув за сім днів.
Слава нашому Господу! Ми дякуємо Тобі. Алілуя.
Свідчення про зцілення від циститу
Дорогі, хочу поділитися свідченням про те, як Бог втрутився в моє життя і швидко зцілив мене.
Приблизно місяць тому мене раптово вразила дуже неприємна хвороба — напад циститу. Це сталося цілком несподівано, ніби на рівному місці, і супроводжувалося сильним дискомфортом. У суботу я все ж пішла на служіння до церкви, хоча почувалася вкрай погано. Витримала там кілька годин, але не змогла залишитися до кінця — через погіршення стану мені довелося повернутися додому.
Напередодні я прийняла ліки, але вони були лише симптоматичними — біль трохи вщух, але загальне самопочуття залишалося тяжким. Уже дорогою на служіння одна сестра помолилася за мене. Ще одна — коли я приїхала до церкви. Повернувшись додому, я приєдналася до онлайн-служіння і взяла участь у Причасті разом з усіма.
До вечора стало трохи легше, але не повністю, хоча вийти з квартири вже було можна. Але вночі, коли я вже спала, я раптом відчула, ніби щось фізично залишило мене. Це відчувалося дуже реально, ніби щось вийшло й покинуло мене. Вранці я прокинулася абсолютно здоровою. Без жодних симптомів. Ніби нічого й не було.
Це було саме те служіння, на якому пастор неодноразово повторював: «Бог може діяти швидко». І я дуже вхопилася за це слово, тому що зазвичай хвороби тримаються за мене довго. Але цього разу я сказала: «Господи, я приймаю це слово. Я вірю в це». І Бог справді зробив це — швидко.
Відтоді минув майже місяць. Жоден симптом не повернувся. Я почуваюся абсолютно добре. І всім серцем дякую Богові за це зцілення.
Уся слава Господу! Олександра
Ще кілька чудес, які здійснив Бог:
- БІЛЬ ПІШОВ І ще одне свідчення. Сестричка пише, що на молитовній групі, де ми молимося про різні потреби, було слово знання про біль у попереку, що віддавав у ногу. Після молитви одна сестричка сказала, що отримала зцілення, але не хотіла говорити, щоб не скаржитися. Хоча вона сиділа й не знала, куди подітися від цього болю, Господь знав і доторкнувся. Слава Йому.
- Зараз дивлюся служіння в записі. Вірою приймала зцілення й тримала хустинку, потім прикладала її до сильно запаленого горла. Біль минув, горло боліло три роки безперервно. Дякую Господу і вашому служінню. Надзвичайно потужний рух вашої церкви у зціленні — це надихає й зміцнює віру в чудеса. Дякую.
- Сьогодні я загубив водійське посвідчення і техпаспорт на автомобіль. Коли виявив пропажу, трохи розгубився: навколо було багато людей, різні речі, сміття — де тут шукати і що взагалі можна знайти? Слава Богові, Тато спрямував мій погляд у те місце, де на купі різного мотлоху лежали мої документи. Що б я робив, якби не було Бога? Я одразу почав розповідати про це людям, і вони самі говорили: це Божа слава. Алілуя! Дякую Тобі, Татусю. Великі й дивовижні всі діла Твої, Боже, що твориш чудеса. Віталій
- Усім доброго дня! Хочу прославити й засвідчити про славу мого Бога. У вівторок, саме сьогодні, я був на монтажі. Погода не сприяла роботі (за дощової погоди монтаж неможливий). Коли почався дощ, я помолився за себе й попросив, щоб згори не було вологи, доки триває основний монтаж. І дощ припинився, відновившись лише тоді, коли ми вже збирали речі після завершення роботи. Навіть працівник це помітив, хоча він скептик. Дякую Небесному Отцю, Ісусу і Святому Духу. Олексій.
