Пастор Церкви «Благословення Отця» Дмитро Лео ділиться одкровеннями про те, що робити, аби пробудження тривало, і як підготуватися до шокуючих та неймовірних чудес.
П’ять років пробудження
Ось і минуло п’ять років відтоді, як у Церкві «Благословення Отця» відбулося духовне пробудження. 19 грудня 2010 року в нашому центрі почався рух віри та Духа Святого. Того дня було явлено слово віри й дію віри — і все почалося. За час цього руху тисячі людей з усього світу пережили спасіння, зцілення, визволення та прорив. На наших зібраннях побували люди з усіх континентів. Ми стали інструментами й свідками дій Духа Святого в наші дні. Слава Господу за все це! І це лише початок — усе найкраще ще попереду.
Ми побачили настільки вражаючі чудеса, що тепер навряд чи зможемо жити звичайним життям.
Що робити, аби пробудження тривало
Після того знаменного зібрання я прийшов додому, ліг спати, але не зміг заснути. Я відчував, що щось сталося. Я запитував у Господа, що ми маємо робити, аби той вогонь, який запалав, продовжував горіти. Дух Святий відповів, що завжди, коли ми служитимемо неспасенним, хворим і невільним людям, відбуватимуться чудеса. І ми «спіймали» це водійство для нашого служіння. Згодом ми виявили, що це один із ключів до підтримання пробудження та множник чудес. Відтоді ми виконуємо це доручення всюди, де тільки можливо, і чудеса відбуваються постійно.
Ми маємо завжди чинити Божі справи, завжди руйнувати справи диявола, і навколо нас завжди відбуватимуться чудеса.
Сила вивільнятиметься поступово
Ще на самому початку ми отримали одкровення, що вся сила не вивільниться одразу, а це відбуватиметься поступово, у міру нашого навчання та утвердження. Так і відбувалося весь цей час. Це одкровення допомогло нам не засмучуватися, коли ми не бачили відповідей на деякі молитви. Спочатку ми бачили невеликі зцілення, але сезон за сезоном усе збільшувалося. Так ми й зростали, перебуваючи в дорозі. Зараз ми в сезоні, коли, крім різних чудес, бачимо творення нових органів і частин тіла: люди викидають тростини та милиці, а паралізовані встають з інвалідних візків і ходять. Це відбувалося й раніше, але тепер відбувається частіше й легше.
Ми не навчалися, щоб робити, ми робили, щоб навчитися. Практичне навчання завжди ефективніше за академічне.
Настав час для молитовного марафону
Незабаром ми розпочнемо новий молитовний марафон «33 дні для прориву та чудес». Ми маємо добрий досвід проведення таких марафонів, коли присвячували молитві 30, 33 або 100 днів. Після таких марафонів відбувалися справжній прорив і просування вперед. Я добре пам’ятаю, як ми молилися 100 днів за пробудження. Через два тижні після його завершення почалося пробудження, яке триває й досі. Різні церкви за нашим прикладом проводили подібні марафони, і в багатьох місцях були результати. Це невелика жертва, але Бог відповідає на неї. Одного разу, коли ми провели чергові 30 днів для прориву, вночі мені наснився сон. Уві сні Дух Святий сказав: «За невелику ціну ви придбали нові двері». Через два тижні прийшов новий рівень сили та влади, і почалися численні вигнання демонів.
Молитовні марафони не є великою жертвою, однак Господь швидко відповідає на спільні молитви.
Ми готуємося до шокуючих і неймовірних чудес
Ми маємо одкровення, що незабаром відбуватимуться шокуючі та неймовірні чудеса. Це такі чудеса, яких раніше ще не було. Ми самі будемо шоковані тим, що відбуватиметься перед нашими очима. Тоді багато хто говоритиме: «такого ми ще не бачили» і «якщо ми вам розповімо, ви не повірите». Зараз ми працюємо над нашою вірою й очікуємо нового сезону. Ми виявили, що головними ключами до чудес є «слово» та «віра». Водночас ми чітко розуміємо, що всі ці чудеса будуть явлені не для нашої розваги, а для підтримки проповіді про «Радісну звістку». Дух Святий дає нам нині бажання служити вкрай тяжко хворим і приреченим людям — тим, кому ніхто не може допомогти. Це одна з причин, чому відбуватимуться шокуючі та неймовірні чудеса. Бог дуже хоче допомогти цим людям, але Він чекає, коли ми погодимося на це.
Слово несе неймовірну Божу силу, а віра спрямовує цю силу в потрібне місце. Нам не потрібно шукати легких місць для служіння, нам потрібно прагнути до справжніх викликів віри.
Коли ми змінюємо мислення, усе починає працювати
Одне з одкровень, яке допомогло мені бути ефективнішим, — це «важливість зміни мислення». Кожен, хто буде готовий відмовитися від старого досвіду та змінить мислення, побачить швидкі зміни. Саме так діє «помазання прискорення». Його не вливають у старі міхи. Коли рік тому ми починали нову церкву в Києві, ми отримали водійство одразу навчати людей усього, що вміємо, і відразу споряджати їх для виконання доручення Господа. Особисто мені було дуже цікаво, чи зможуть нові, зовсім різні люди (з різним минулим) швидко навчитися й використовувати все, що ми їм запропонуємо. Минув рік, і ми бачимо, що все працює. Можна взяти будь-яку групу людей, будь-яку церкву, спорядити її для виконання великого доручення — і в них це вийде. Саме цього Ісус хоче від нас.
«навчіть їх виконувати все, що Я вам наказав. А Я буду з вами повсякчас, до кінця віку» Від Матвія 28:20 (RSZ)
Наше завдання — чинити справи Ісуса й навчати інших чинити ці справи. Ті, хто так чинить, мають честь називатися Його учнями. Ісус пообіцяв, що буде з такими людьми всі дні до кінця віку. Такі люди мають схвалення від Бога, і їм не буде соромно дивитися Йому в очі, коли вони постануть у Небесному Царстві. Заради цього варто прожити життя по-іншому й заплатити будь-яку ціну.
Пробудження, сила, чудеса та знамення — це не результат людської духовності чи церковної діяльності, а ознаки того, що хтось доступний для Нього.
Орієнтири віри для тих, хто в пробудженні:
- Нам потрібно повертатися до основ справжньої віри й вести туди людей.
- Ми маємо зробити Євангеліє простим і доступним не лише для неспасенних, а й для християн.
- Практика — це найефективніша школа навчання та духовного зростання.
- Якщо ми допоможемо людям вірити, вони допоможуть нам горіти.
- Є «віра», а є «натхнення, схоже на віру». Лише Слово Боже сприяє формуванню «віри».
- Потрібно заохочувати людей вірити й вірити до кінця. Віра має перевагу над усіма методами та способами допомоги.
- Підтримувати людей у вірі після служінь зцілення так само важливо, як і будувати в них віру на початку служінь.
- Частина людей втрачає свої чудеса та зцілення, і це потрібно прийняти як факт і не засмучуватися. Водночас не потрібно заперечувати, що цих чудес не було.
- Діючи у вірі, потрібно діяти сміливіше. Діючи у вірі, ми не кидаємо виклик Богові, ми кидаємо виклик нашому сумніву.
- Чим радикальніші наші дії, тим могутніші чудеса ми бачитимемо.
- Нам потрібно братися за найскладніші завдання, якщо ми хочемо зростати у вірі.
- Ми не повинні констатувати факти, ми повинні змінювати факти вірою.
- Ми маємо завжди бути в очікуванні, бо Бог чинить чудеса на кожному зібранні.
- Якщо аудиторія запалена вірою, чудеса відбуваються швидко. Ми повинні заражати людей своєю вірою.
- Ми не повинні звикати до чудес і переставати ними захоплюватися. Чудо не в тому, що сталося, а в Тому, Хто це здійснив.
- Нас мають захоплювати і великі, і маленькі свідчення. Це все Він.
- Демони ненавидять жорстке вигнання й бояться тих, хто нещадно атакує та проганяє їх.
- Потрібно вміти святкувати маленькі перемоги — вони ведуть до великих перемог.
- Ми не повинні звалювати на себе провину за всіх людей, які не отримали зцілення чи визволення; ми повинні віддавати це Богові.
- Ми не програємо — це процес навчання.
- Даремно боротися з релігією та намагатися змінити її. Корисніше ігнорувати релігію, не відповідаючи на її дурниці.
- Критика за чудеса та зцілення — це наша нагорода.
- Тих людей, яким потрібне наше служіння, набагато більше, ніж тих, кому воно не потрібне.
- Чим більше ми практикуємо молитву за людей, тим успішнішими стаємо.
Висновок
Мені подобається «хто я», «де я» і «чим я сьогодні займаюся». Пробудження горить усередині нас і спонукає рухатися вперед до ще більших справ. Я запрошую всіх вас у цю дивовижну подорож віри, під час якої нам не буде нудно. Є щось більше, ніж сидіти на церковних стільцях і слухати проповіді. Боже бачення для вашого життя набагато більше й ширше, ніж розміри «коробки», у якій ми проводимо наші служіння. Усе найцікавіше чекає на нас «зовні». Ви знайдете Його там, де Він зустрів вас.
Не чекайте пробудження, а пробуджуйтеся просто зараз! Причина, чому нам потрібно бути пробудженими, — не заради «пробудження», а заради вічності. Слово Боже говорить, що нам потрібно пробудитися, бо наближається наше спасіння. Якщо ми знаємо, що день нашого визволення близько, то потрібно поспішати й завершити всі справи, які доручив нам Бог.
Приходьте й приїжджайте на наші служіння пробудження, і ми разом підтримуватимемо цей вогонь. Ми бачимо, як сьогодні відновлюється голос пробудження та зцілення. Дух Святий споряджає нас і спрямовує для великого жнива людських душ. І ми маємо сказати Йому: «так, я піду, візьми мене!».
Будьте благословенні!
З любов’ю, старші пастори Церкви «Благословення Отця», Дмитро та Інна Лео.
