Третє служіння на «Святому стадіоні» відрізнялося від двох попередніх. Нам повідомили, що на це служіння спеціально прибуло п’ять автобусів із пасторами, щоб подивитися на новий тип служіння зцілення. Пастор Петрус Агунг попросив мене перед тим, як я почну молитися за хворих, передати помазання пасторам і лідерам його церкви. А потім запропонував, щоб вони разом зі мною молилися за хворих. Дуже мудре рішення. Це хороший приклад для багатьох.
Добре, коли лідери дивляться на служіння Божої людини, але краще — коли вони служать разом із Божою людиною. Деррелл Стотт покликав пасторів і лідерів уперед, щоб я міг покласти на кожного з них руки.
Ми думали, що вийде 200–300 пасторів, я швидко покладу на них руки, а потім перейдемо до служіння зцілення. Коли ж служителі побігли до сцени, ми зрозуміли, що маємо проблему: перед платформою вишикувалося понад 2000 людей.
Третє служіння Дмитра Лео на «Святому стадіоні» 
Підготовка пасторів до прийняття свіжого помазання 
Дмитро Лео вивільняє силу на дві тисячі пасторів
Я запитав у Деррела Стотта: «Як ти думаєш, це хороша ідея — покласти руки на кожного з них? Їх так багато!» Деррел усміхнувся і сказав: «Давай, Дімо, уперед!» О ні! Деррел, ти мене підставив!..
Я молився, молився і молився… і мені здавалося, що людей немає числа. Наприкінці молитви я був мокрий і виснажений, як лимон. Знеможений, я сів на сцені й вигукнув про милість: «Дух Святий, допоможи, у мене немає сил, зроби щось!»
Після проповіді про віру розпочалася молитва за зцілення хворих і вигнання бісів. Сьогодні вона проходила по-новому. Я молився за людей не один: разом зі мною служила велика кількість пасторів і служителів. Чудово! Я просто насолоджувався цим видовищем! Навколо тисячі людей, і всюди хтось молиться за когось. Вау! Ось яким має бути служіння в церкві. Слава Господу!
Ось що я знайшов корисним для себе
Дмитро Лео молиться за паралізовану людину
Зазвичай після молитви я спускався з платформи й одразу прямував до секції, де сиділи люди в інвалідних візках. Там зазвичай стояло від 7 до 12 візків, і щодня це були нові люди. Я піднімав кожного з них і наказував їм ходити в Ім'я Ісуса Христа. Майже всі починали ходити. Але одні йшли нормально, інші ледве пересували ногами, треті вставали й просто стояли.
Коли я переходив до наступного інвалідного візка, до тих людей, які встали, підходили служителі й продовжували служити їм. Це дуже добре! Виходить, ти даєш людям головний імпульс підвестися й іти, а потім інші підтримують їх і доводять справу до кінця. Я вважаю це дуже хорошим і ефективним методом, який допомагає піднімати хворих з інвалідних візків. Дякую Тобі, Дух Святий, що Ти піднімаєш їх!
І ось уявіть: хворі люди, які заповнили стадіон, бачать, як паралізовані встають з інвалідних візків і починають ходити. Бачать, як перед сценою розгортається драматична дія, як колишні інваліди роблять свої перші кроки, як вони стараються, як вони щасливі. Бачать порожні інвалідні візки, що стоять осторонь… О, це потужно! Вау! Ті, хто сидить на трибунах, «зриваються» зі своїх місць і біжать, щоб прийняти своє чудо. Ви вже здогадуєтеся, що має відбутися на служінні за такого потужного прояву віри хворих? Тисячі чудес!
Люди прагнуть прийняти більше
Цього вечора мені було не до того, щоб рахувати, скільки людей і від чого зцілилося. Я продовжував служити перед платформою, а зцілені люди виходили на платформу й давали свідчення. Зцілень було дуже багато: паралізовані ходили, глухі чули, сліпі бачили, німі говорили. Пам'ятаю одну німу дівчинку. Я поклав на неї руку, і вона заговорила. Ми прославили Бога, і я продовжив молитися за хворих.
Цікаво, що коли ми рідко бачимо чудеса, вони здаються нам величезною подією. Ми одразу знімаємо їх на відео, а потім довго захоплюємося тим, що зробив Бог. Але коли чудеса відбуваються масово, вони перестають бути для нас величезною подією. Це недолік великих крусейдів. Багато чудес залишаються непоміченими, через що інші люди не отримують підбадьорення. Інша проблема: отримавши зцілення, люди швидко тікають додому, забуваючи віддати Богові подяку своїми свідченнями.
Дмитро Лео молився за кожного, хто вийшов до сцени
Деррел погодився зі мною в цьому. Під час його служіння відбулося багато драматичних зцілень (пухлини зникали, каліки ходили, глухі чули тощо), але потім ці люди розчинилися в натовпі, і ніхто так і не дізнався, що з ними сталося.
Висновки. Великі служіння на стадіонах хороші тим, що відбувається багато чудес. Але негативний момент полягає в тому, що про більшість чудес ніхто так і не дізнається, крім тих, хто служив цим людям. Думаю, що на великих стадіонах потрібно мати величезну команду помічників і хороше технічне забезпечення, щоб брати інтерв'ю у людей прямо в натовпі та виводити це відео зі звуком на великі екрани.
Дякуємо Богові за те, що Він бере нас, немічних і нездатних, і залучає до звершення чудес. Дякую Тобі, Отче, дякую Тобі, Ісусе, дякую Тобі, Духу Святий!
Дякую всім, хто підтримував цей крусейд у молитвах. Я відчуваю молитви рідних і друзів. Я відчуваю молитви нашої церкви в Красноармійську та Києві. Дякую всім вам за партнерство. Ваші пожертви допомогли мені відвідати Індонезію. Ваша любов і молитви допомагають мені вистояти, коли мені важко, коли я слабкий. Усі ці тисячі чудес — на нашому спільному рахунку. Ви — частина цього крусейду, і Бог благословить вас за це.
Попереду в мене ще кілька служінь в Індонезії, потім я повертаюся додому.
З любов'ю, Дмитро Лео.
На завершення — трохи індонезійського поклоніння.
← Попередня стаття: 04.06.2015 — Крусейд Дмитра Лео в Індонезії
