У Писанні батькам, передусім батькам, сказано не дратувати дітей і не доводити їх до зневіри, а виховувати їх у наставленні й напученні Господа. У Старому Завіті Ізраїлю велено передавати дітям Божі слова і в розмовах, і в повсякденному житті, а Книга Приповістей говорить про наставлення та дисципліну, зокрема вживаючи слово «різка». У цих текстах немає конкретної сучасної методики виховання.
Що Біблія говорить про це
- Павло звертається до батьків: не дратувати дітей, а виховувати їх у наставленні й напученні Господа (Еф. 6:4); також батькам сказано не дратувати дітей, щоб вони не занепадали духом (Кол. 3:21).
- Ізраїлю велено, щоб слова Господа були в серці та щоб їх навіювали дітям, говорячи про них удома й у дорозі, лягаючи та встаючи (Повт. 6:6–9). Це слова до Ізраїлю в контексті завіту.
- Книга Приповістей: настав юнака на початку його дороги — і він не ухилиться від неї (Прип. 22:6). Це приказка про наставлення, а не гарантія того, що дитина ніколи не відійде від віри.
- Книга Приповістей говорить і про покарання: хто шкодує різки, той ненавидить свого сина, а хто любить, той карає його змалку (Прип. 13:24); не залишай юнака без покарання (Прип. 23:13–14); різка й докір дають мудрість (Прип. 29:15).
- Автор Послання до євреїв говорить, що Господь карає того, кого любить, і порівнює Боже виховання з вихованням батьків: воно для користі, щоб ми стали учасниками Його святості (Євр. 12:5–11).
Коротку відповідь підготувала редакція; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
8 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Ефесян 6:4
І ви, батьки, не дратуйте своїх дітей, а виховуйте їх у наставленні й напоумленні Господа.
Колосян 3:21
Батьки, не дратуйте своїх дітей, щоб вони не занепадали духом.
Приповісті 22:6
Настав юнака на початку його дороги: він не ухилиться від неї, навіть коли постаріє.
Повторення Закону 6:6–9
6 І нехай будуть ці слова, які Я заповідаю тобі сьогодні, у твоєму серці [і в твоїй душі]; 7 і навчай їх своїх дітей та говори про них, сидячи у своєму домі, ідучи дорогою, лягаючи та встаючи; 8 і прив'яжи їх як знак на свою руку, і нехай будуть вони пов'язкою над твоїми очима, 9 і напиши їх на одвірках свого дому та на своїх брамах.
Євреїв 12:5–11
5 і забули потіху, яка пропонується вам як синам: сину мій! не нехтуй покаранням Господа і не занепадай духом, коли Він докоряє тобі. 6 Бо Господь карає того, кого любить; і б'є кожного сина, якого приймає. 7 Якщо ви терпите покарання, то Бог поводиться з вами як із синами. Бо хіба є такий син, якого не карав би батько? 8 Якщо ж ви залишаєтеся без покарання, спільного для всіх, то ви незаконні діти, а не сини. 9 До того ж, якщо ми, будучи покараними нашими тілесними батьками, боялися їх, то наскільки більше маємо коритися Отцеві духів, щоб жити? 10 Ті карали нас за своїм уподобанням на короткий час, а Цей — для користі, щоб ми мали участь у Його святості. 11 Усяке покарання нині здається не радістю, а смутком; але згодом навченим через нього приносить мирний плід праведності.
Притчі 13:24
Хто шкодує своєї різки, той ненавидить сина; а хто любить, той змалку карає його.
Притчі 23:13–14
13 Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре; 14 ти покараєш його різкою і врятуєш його душу від шеолу.
Притчі 29:15
Різка та докір дають мудрість, але дитина, залишена без виправлення, осоромлює свою матір.
