Писання не пояснює, чому конкретна людина не зцілилася. Воно показує, що віруючі хворіли й не завжди зцілювалися, що Павло отримав іншу відповідь на прохання про визволення і що тіло залишається підвладним тлінню до воскресіння. Із цього не можна робити висновок, що незцілена людина винна через недостатню віру.
Що Біблія говорить про це
- Павло тричі просив Господа забрати «жало в тіло»; відповідь — достатньо благодаті, сила виявляється в немочі (2 Кор 12:7–10). Природу цього «жала» в тексті не названо.
- Трохим залишився хворим (2 Тим 4:20); Епафродит захворів майже до смерті, але Бог змилувався над ним (Флп 2:25–27); Тимофієві радять лікувати часті нездужання (1 Тим 5:23).
- Сліпота не завжди пов’язана з чиїмось гріхом (Ів 9:1–3).
- У Назареті Ісус не міг учинити жодного чуда, крім зцілення кількох хворих, і дивувався їхньому невірству (Мк 6:5–6).
- Зовнішня людина тліє, але внутрішня оновлюється (2 Кор 4:16–18); творіння і ми самі стогнемо, очікуючи відкуплення тіла (Рим 8:20–23).
Коротку відповідь підготувала редакція; тексти віршів — із Біблії «Благословення Отця».
Ключові місця Писання
8 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
2-е до Коринфян 12:7–10
7 І щоб я не звеличувався надзвичайністю одкровень, дано мені жало в тіло, ангела сатани, щоб він мучив мене, аби я не звеличувався. 8 Тричі я молив Господа, щоб він віддалив його від мене. 9 Але Господь сказав мені: «Досить тобі Моєї благодаті, бо сила звершується в немочі». Тому я значно охочіше хвалитимуся своїми немочами, щоб перебувала в мені сила Христа. 10 Тому я благодушний у немочах, у образах, у потребах, у переслідуваннях, утисках за Христа, бо коли я немічний, тоді сильний.
Івана 9:1–3
1 І, проходячи, Він побачив чоловіка, сліпого від народження. 2 Його учні запитали Його: Учителю, хто згрішив: він чи його батьки, що він народився сліпим? 3 Ісус відповів: не згрішив ні він, ні його батьки, але це для того, щоб на ньому явилися Божі діла.
2-е до Тимофія 4:20
Ераст залишився в Коринті, а Трохима я залишив хворим у Мілеті.
До Филип'ян 2:25–27
25 Однак я вважаю за потрібне послати до вас Епафродита, мого брата, співпрацівника й сподвижника, а вашого посланця та служителя в моїй потребі, 26 бо він дуже прагнув побачити всіх вас і тяжко сумував через те, що ви почули про його хворобу. 27 Бо він був смертельно хворий, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб до мого смутку не додався ще смуток.
1-е Тимофія 5:23
Надалі пий не лише воду, а вживай трохи вина заради свого шлунка та частих недуг.
Марка 6:5–6
5 І не міг Він зробити там жодного чуда, лише на кількох немічних поклав руки та зцілив їх. 6 І дивувався їхньому невірству; потім ходив по навколишніх селах і навчав.
2-е Коринф'ян 4:16–18
16 Тому ми не занепадаємо духом; але хоч зовнішня наша людина й тліє, та внутрішня день у день оновлюється. 17 Бо наше легке й тимчасове страждання готує нам у безмірному надлишку вічну славу, 18 коли ми дивимося не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне.
До римлян 8:20–23
20 тому що творіння підкорилося марноті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії, 21 що й саме творіння буде визволене від рабства тління у свободу слави дітей Божих. 22 Ми знаємо, що все творіння разом стогне й мучиться аж дотепер; 23 і не тільки воно, але й ми самі, маючи начаток Духа, і ми в собі стогнемо, очікуючи [усиновлення,] викуплення нашого тіла.
