У цьому відео Дмитро Лео розбирає, чому молитва віри іноді залишається без відповіді. Ми досліджуємо поширені перешкоди й помилки, які можуть заважати нашому духовному спілкуванню з Богом, і дізнаємося, як зміцнити свою віру для отримання відповідей на молитви. Приєднуйтеся до обговорення та знайдіть шлях до справжнього духовного зв’язку.
Слова Ісуса про віру та гору, яка має зрушити в море, є одним із фундаментальних і популярних учень у русі віри. Але в словах Ісуса є додаткова, дуже важлива деталь, яку часто пропускають, і, як наслідок, немає відповіді на молитву віри.
Євангеліє від Марка, 11 розділ: 23 майте віру Божу, бо істинно кажу вам: коли хто скаже цій горі: піднесися та кинься в море, і не матиме сумніву у своєму серці, але повірить, що станеться за його словами, то буде йому, що тільки скаже. 24 Тому кажу вам: усе, чого тільки попросите в молитві, вірте, що отримаєте [у гр. – отримали], і буде вам. 25 І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо маєте щось проти когось, щоб і ваш Небесний Отець простив вам ваші провини. 26 Якщо ж не прощаєте, то й ваш Небесний Отець не простить вам ваших провин.
Нагадаю, що вірші були додані під час перекладу Біблії, отже важливість прощення була не доповненням, а частиною настанови Ісуса про молитву віри. Сполучник «і» між 24-м і 25-м віршами підтверджує, що це одна думка.
Отже, згідно з 24-м віршем, молитви віри достатньо для отримання відповіді. Це істина, і ми будемо твердо її дотримуватися. Далі. Коли ми стаємо на молитву і є людина, яку нам потрібно за щось простити, нам сказано це зробити. Якщо ми когось не простимо, Небесний Отець не простить і нас.
Ісус мав на увазі гріхи й помилки, які є в житті людини на момент молитви. Наприклад, людина стала на молитву й приготувалася просити про чудо, але вирішила перевірити своє серце та усвідомила, що вже понад тиждень носить образу на свого родича.
Виникає питання: а що саме потрібно простити?
Слово «провина» — не зовсім задовільний переклад. Адже, подивившись на себе, ми можемо подумати: «Я вже давно не грішу».
Для позначення гріха та провини давньогрецькою є інше слово [амартІа]. Але тут Ісус ужив слово [параптОмата], а його початкова словникова форма — [парАптома]. Перекладається воно так:
У першому значенні — промах, хибне розуміння, помилка
У другому — поразка, крах
Тобто Ісус у Своєму настановленні вказував на промахи, заблудження та помилки, яких припускаються люди. Більш коректний переклад звучить так:
І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо щось маєте проти когось, щоб і Небесний Отець ваш простив вам ваші помилки. Якщо ж не прощаєте, то й Небесний Отець ваш не простить вам ваших помилок.
У перекладі «Благословення Отця» ці слова перекладено правильно.
Відповідаючи на запитання, «що саме потрібно пробачити», виходить, що потрібно пробачити будь-які помилки людей. Прочитаймо ще раз 25-й вірш
І коли стоїте на молитві, прощайте, якщо щось маєте проти когось
Якщо ви стали на молитву і щось маєте проти когось, вам потрібно пробачити їм, щоб і Небесний Отець простив вам ваші помилки. І нагадаю, що це одна з частин настановлення Ісуса про молитву Божу — молитву віри, яка може пересувати гори.
Отже, йшлося не лише про гріхи, а про прощення будь-чого.
Наприклад:
– ви ображаєтеся на людину, тому що вона щось зробила або не зробила
– ви гніваєтеся на свого чоловіка, дітей, батьків
– ви незадоволені церквою, лідером, пастором
– ви вважаєте тих чи інших людей винними у ваших труднощах тощо.
Ісус сказав: коли ви стаєте на молитву, прощайте кожній людині будь-який її проступок. Ви не повинні мати образи, гніву, невдоволення, непрощення, осудження. Вам потрібно пробачити їм, і тоді Бог простить вас. У такому разі вашій молитві віри не буде перешкод.
Не Бог ставить обмеження для молитви віри — люди самі створюють ці обмеження, бо не отримують прощення за свої проступки, відмовляючись прощати іншим їхні проступки. Якщо сказати простіше: не прощаючи іншим, ми залишаємося непрощеними Богом і створюємо перешкоду для отримання відповіді на молитву.
Як же виглядає справжнє прощення?
Мені добре запам’яталася історія молодої дівчини. Я знайомий із нею та її чоловіком Стюартом і знаю цю історію з перших уст.
Хлої Ґлазбері з Англії мала десятки епілептичних нападів на день, а також артрит, кістозні яєчники, непереносимість лактози, трансформувальну мігрень і численні пухлини в ділянці грудної клітки. У неї були проблеми з ногами, і вона не могла піднятися навіть на невелике підвищення — її доводилося заносити нагору. У певні моменти їй був потрібен інвалідний візок.
Усі проблеми почалися ще в дитинстві, коли її зґвалтував батько. І вона ненавиділа його та взагалі людей через біль у своєму житті. Одного разу вона познайомилася з хлопцем на ім’я Стюарт. Вони одружилися й разом ходили до церкви. Було зрозуміло, що їй потрібно пробачити батька, щоб усунути всі перешкоди для її зцілення. І, звичайно ж, вона пробачила його, бо їй сказали, що потрібно прощати, щоб отримати зцілення.
Але після цього нічого не змінилося. Щоразу, коли вона чула про прощення, вона прощала, але зцілення не було. Як виявилося, прощення розумом було недостатнім. Минув час, і Хлої мала зустріч із Господом, після чого пізнала любов Небесного Отця. У той момент вона усвідомила, що її земний батько був нещасною, зраненою людиною й тоді не міг бути хорошим батьком, тому й учинив той вчинок.
Її ставлення до особистості батька змінилося, і вона пробачила свого земного батька від усього серця. Одразу після тієї молитви всі болі залишили її тіло. Повернувшись додому, вони виявили, що Хлої була повністю зцілена й відновлена. Відтоді, як вона отримала зцілення, минуло вже понад 13 років, і жодна з тих хвороб більше не поверталася. Слава Господу!
Про що ця історія? Хлої багато вірила й сама молилася. Вони багато молилися зі Стюартом. За них багато молилися в церкві та на різних конференціях зцілення. Чи була віра в усіх цих випадках? Так, звичайно. І ми не сумніваємося — молитви віри діють. Але була одна перешкода — не була виконана одна маленька вимога — прощення від усього серця.
Отже, друзі, пробачити — це не видавити крізь зуби слово «пробачаю», а звільнитися від тягаря. Когось потрібно пробачити за його поганий вчинок проти вас. На когось потрібно перестати ображатися за те, що вони зробили. На когось потрібно перестати ображатися за те, чого вони не зробили. На когось потрібно перестати ображатися, бо насправді вони не винні. Ситуація часто не така, якою ми її бачимо. І ми можемо ображатися безпідставно.
Ось що я поняв. Ми не народжуємося зі здатністю прощати — ми вчимося прощати. Ми не народжуємося зі здатністю не ображатися — ми вчимося не ображатися. Ми не народжуємося зі здатністю не гніватися — ми вчимося не гніватися. Усього потрібно вчитися.
Нам потрібно прощати, бо ми самі потребуємо прощення. Бо й ми робимо багато помилок, а можливо, і гріхів. Прощати — справедливо. Ми повинні перестати ображатися на інших, бо самі робимо те, через що інші ображаються на нас. Не ображатися й не засуджувати — також справедливо.
Давайте прямо зараз зробимо паузу й подумаємо, чи є хтось, на кого ми сердимося, ображаємося, кого засуджуємо. Чи є хтось, кого мені потрібно пробачити?
– А зараз заплющте очі, щоб не відволікатися, і помоліться від усього серця.
– Отче наш, Який на Небесах, – я прощаю.
(назвіть ім’я людини, яку ви прощаєте, і назвіть, за що ви прощаєте)
– Я прощаю. Я більше не засуджую. Я більше не ображаюся.
– Я нічого не вимагаю і нічого не маю проти.
– І зараз я благословляю від усього серця…
(назвіть, чим саме ви благословляєте людину)
– Я також прошу Тебе, Отче наш Небесний,
– прости і мене за непрощення, засудження, образу, гнів.
– Очисти мене від усякої неправди й зціли моє серце.
– Я також дякую Тобі за зцілення мого тіла від немочей і хвороб.
– Я дякую Тобі за те, що Ти почув і прийняв мою молитву.
– В ім’я Господа Ісуса Христа.
– Слава Тобі. Амінь.
І на завершення
Еф. 4:32 Будьте добрі один до одного, виявляйте співчуття, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вас.
