Свідчення про силу Божого зцілення! Підшлункову залозу було надприродним чином відновлено після дотику Господа. Подивіться, як віра й молитва творять чудеса! Фрагмент конференції Церкви «Благословення Отця».
Один брат із Німеччини, віком близько 50 років, тривалий час страждав від запалення підшлункової залози. Аналізи постійно показували підвищений рівень запалення. Лікарі призначали дієту, виписували препарати, але нічого не допомагало. Місяць за місяцем результати аналізів не змінювалися. Він уже практично не міг нормально харчуватися, був сильно обмежений у їжі й страждав через несмачні страви. Запальний процес не минав.
Він молився, але видимих змін не відбувалося. Водночас він часто дивився онлайн-служіння Церкви «Благословення Отця» і регулярно писав про те, що переживає. На одному зі служінь він раніше не звертав уваги на помазані предмети й навіть не молився за них — до того моменту він не бачив у цьому потреби.
Але одного разу він вирішив спробувати. Він розповів: «Я просто взяв серветки й почав молитися за них». Це були тканинні кухонні серветки — не паперові, бо паперові швидко зношуються, а тканинні залишаються.
Після молитви він щодня почав прикладати й приклеювати ці серветки до ділянки підшлункової залози — під сорочкою, під футболкою — і постійно носив їх так. Він розповідав, що при цьому відчував незвичайні відчуття. Коли він прикладав помазану тканину, у нього виникало відчуття, ніби чиясь велика рука лягала на весь його живіт спереду й супроводжувала його.
Він казав: «Я на роботі відчуваю цю руку. Вдома — відчуваю. Навіть коли в душі знімаю тканину, я все одно відчуваю цю руку».
Йому хотілося знову й знову прикладати тканину. Щойно він знімав одну, приводив себе до ладу, одразу приклеював нову. Так тривало доти, доки він не побачив результати аналізів: усі показники стали ідеальними, підшлункова залоза повністю прийшла до норми.
Те, чого не змогли зробити лікарі, зміг Господь. Тому слава нашому Господу за те, що Він зцілює і використовує різні предмети. Амінь.
Цікаво, що під час нашого спілкування він зазначив одну важливу річ. Він сказав: «Завдяки тому, що я переживав цю руку, я зрозумів один принцип — це була віра».
Він пояснив, що щоразу, коли брав тканину й знову прикладав її до себе для отримання зцілення, це було його кроком віри. Цим він показував Господу: «Я вірю, що Ти зараз торкаєшся мене. Я вірю, що Ти зараз зцілюєш мене».
І Господь використав цей предмет. Він також сказав, що зрозумів: це може діяти з різними речами, але помазані предмети — це також дія віри.
