Місця Писання про Великдень: старозавітна Пасха, Таємна вечеря, жертва і воскресіння Христа.
10 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Вихід 12:1–14
1 І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові в єгипетській землі, говорячи: 2 Цей місяць буде для вас початком місяців: він буде для вас першим місяцем року. 3 Скажіть усій громаді [синів] Ізраїля: десятого дня цього місяця нехай візьмуть собі кожен одного ягняти за домами своїх батьків, по ягняті на дім; 4 а якщо дім надто малий для ягняти, то нехай візьме він ягня із сусідом своїм, найближчим до його дому, за числом душ: з огляду на те, скільки кожен з'їсть, розрахуйте число людей на ягня. 5 Ягня у вас має бути без вади, однорічний самець; візьміть його з овець або кіз. 6 І нехай він зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця; і потім уся громада синів Ізраїля нехай принесе його в жертву ввечері. 7 І нехай візьмуть його кров і помажуть на обох одвірках і на перекладині дверей у домах, де їстимуть його. 8 І нехай з'їдять його м'ясо тієї самої ночі, спечене на вогні, з прісним хлібом і гіркими травами нехай з'їдять його. 9 Не їжте його сирим або звареним у воді, але їжте спеченим на вогні, разом із його головою, ногами та нутрощами. 10 Не залишайте нічого від нього до ранку [і кісток його не ламайте], але ще до настання ранку спаліть на вогні все, що від нього залишилося. 11 Їжте ж його так: нехай стегна ваші будуть підперезані, і взуття ваше на ногах ваших, і жезли ваші у руках ваших, і їжте його з трепетом: це — пасхальне ягня Господнє. 12 А Я пройду цієї самої ночі єгипетською землею і вражу кожного первістка в єгипетській землі, від людини до худоби, і над усіма богами єгиптян учиню суд. Я Господь. 13 І буде кров знаком на домах, де ви перебуваєте, і побачу кров та мину вас, і не буде серед вас згуби, щоб винищити вас, коли Я вражатиму єгипетську землю. 14 Цей день буде вам на пам'ять. І святкуйте свято Вічному у ваші покоління. Ви повинні дотримуватися цього свята як постанови навіки.
Левит 23:5
першого місяця, чотирнадцятого [дня] місяця ввечері — Пасха Господня;
Матвія 26:17–29
17 У перший же день опрісноків учні приступили до Ісуса й сказали Йому: де накажеш нам приготувати Тобі пасху? 18 Він сказав: підіть у місто до такого-то й скажіть йому: Учитель каже: час Мій близько; у тебе звершу Пасху з учнями Моїми. 19 Учні зробили, як наказав їм Ісус, і приготували пасху. 20 Коли ж настав вечір, Він возліг із дванадцятьма учнями; 21 і коли вони їли, сказав: істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене. 22 Вони дуже засмутилися й почали говорити Йому, кожен із них: чи не я, Господи? 23 Він же у відповідь сказав: хто опустив зі Мною руку в блюдо, той зрадить Мене; 24 однак Син Людський іде, як написано про Нього, але горе тій людині, через яку Син Людський буде виданий: краще було б цій людині не народитися. 25 При цьому й Юда, який зраджував Його, сказав: чи не я, Равві? Ісус каже йому: ти сказав. 26 І коли вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, переломив і, давши учням, сказав: візьміть, їжте: це є тіло Моє. 27 І, взявши чашу та подякувавши, подав їм і сказав: пийте з неї всі, 28 бо це є Кров Моя Нового Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. 29 Кажу ж вам, що відтепер не питиму від цього виноградного вина до того дня, коли питиму з вами нове вино в Царстві Отця Мого.
1-е Коринтян 5:7
Отже, очистьте стару закваску, щоб бути вам новим тістом, бо ви прісні, адже наша Пасха — Христос, принесений у жертву [за нас].
Луки 22:7–20
7 Настав день опрісноків, коли належало заколоти пасхального агнця, 8 і послав Ісус Петра та Івана, сказавши: підіть, приготуйте нам пасху. 9 Вони ж сказали Йому: де накажеш нам приготувати? 10 Він сказав їм: ось, коли ввійдете до міста, зустрінеться з вами чоловік, який нестиме глечик води; ідіть за ним у дім, до якого він увійде, 11 і скажіть господареві дому: Учитель каже тобі: де кімната, в якій Я міг би їсти пасху з учнями Моїми? 12 І він покаже вам велику горницю, застелену; там приготуйте. 13 Вони пішли, знайшли все, як Він сказав їм, і приготували пасху. 14 І коли настав час, Він возліг, і дванадцять Апостолів із Ним, 15 і сказав їм: дуже бажав Я їсти з вами цю пасху, перш ніж постраждати, 16 бо кажу вам, що вже не їстиму її, доки вона не звершиться в Царстві Божому. 17 І, взявши чашу та подякувавши, сказав: прийміть її й поділіть між собою, 18 бо кажу вам, що не питиму від виноградного плоду, доки не прийде Царство Боже. 19 І, взявши хліб та подякувавши, переломив і подав їм, кажучи: це є тіло Моє, яке за вас віддається; це чиніть на Мій спомин. 20 Так само й чашу після вечері, кажучи: ця чаша є Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.
Івана 19:14
Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: ось Цар ваш!
Матвія 28:1–10
1 Як минула субота, на світанку першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина та інша Марія подивитися на гробницю. 2 І ось стався великий землетрус, бо ангел Господа, зійшовши з неба, підійшов, відвалив камінь від дверей гробниці й сів на ньому; 3 вигляд його був наче блискавка, а одяг його білий, як сніг; 4 Від страху перед ним сторожа затремтіла й стала наче мертва; 5 Ангел же, звернувшись до жінок, сказав: не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте розп'ятого Ісуса; 6 Його тут немає — Він воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де лежав Господь, 7 і йдіть швидше, скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих і випереджає вас у Галилеї; там ви Його побачите. Ось я сказав вам. 8 І, поспішно вийшовши з гробниці, вони зі страхом і великою радістю побігли сповістити Його учнів. 9 [[Коли ж вони йшли сповістити Його учнів,]] і ось Ісус зустрів їх і сказав: радійте! І вони, підійшовши, ухопилися за Його ноги та поклонилися Йому. 10 Тоді каже їм Ісус: не бійтеся; ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли в Галилею, і там вони побачать Мене.
1-е Коринтян 15:3–4
3 Бо я найперше передав вам те, що й сам прийняв, тобто що Христос помер за наші гріхи, згідно з Писаннями, 4 і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно з Писаннями,
Ісаї 53:5–7
5 Але Він був поранений за наші беззаконня і мучений за наші гріхи; покарання за наш мир було на Ньому, і Його ранами ми зцілилися. 6 Усі ми блукали, мов вівці, кожен звернув на свою дорогу; і Господь поклав на Нього гріхи всіх нас. 7 Він був мучений, але страждав добровільно й не відкривав Своїх уст; як вівця, був ведений на заклання, і як ягня перед тим, хто його стриже, безмовний, так Він не відкривав Своїх уст.
1-е послання Петра 1:18–19
18 знаючи, що ви були викуплені не тлінним сріблом або золотом від марного життя, переданого вам від батьків, 19 але дорогоцінною Кров'ю Христа, як непорочного й чистого Агнця,
