Місця Писання про гордість, пихатість, зарозумілість і самозвеличення.
11 місць Писання · Біблія «Благословення Отця»
Приповісті 16:18
Перед погибеллю — гордість, а перед падінням — пихатість.
Приповісті 8:13
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість, пихатість, лиху дорогу та лукаві уста я ненавиджу.
Послання Якова 4:6
А ще більшу дає благодать; тому й сказано: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
Перше послання Петра 5:5
Так само й молодші, коріться пресвітерам; а всі, підкоряючись один одному, зодягніться в смирення, бо Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.
Приповісті 11:2
Прийде гордість, прийде й ганьба; а зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але раптовою й радісною буває загибель нечестивих.]
Луки 18:9–14
9 Сказав також до деяких, які були впевнені в собі, що вони праведні, і зневажали інших, таку притчу: 10 Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник. 11 Фарисей, ставши, молився сам у собі так: Боже! Дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники, або як цей митник: 12 постую двічі на тиждень, даю десятину з усього, що здобуваю. 13 А митник, стоячи здалеку, не смів навіть підвести очей до неба; але, б'ючи себе в груди, говорив: Боже! Будь милостивий до мене, грішника! 14 Кажу вам, що цей пішов до свого дому виправданий більше, ніж той; бо кожен, хто підносить сам себе, буде принижений, а хто принижує себе, буде піднесений.
Ісаї 2:11–12
11 Приникнуть горді погляди людини, і високе людське буде принижене; і один Господь буде високим того дня. 12 Тому що надходить день Господа Саваота на все горде й пихате та на все піднесене, — і воно буде принижене,
Даниїла 4:30–37
30 цар сказав: чи ж це не величний Вавилон, який я збудував як царський дім силою своєї могутності та на славу своєї величі! 31 Ще ці слова були на вустах царя, як із неба пролунав голос: «Тобі кажуть, царю Навуходоносоре: царство відійшло від тебе! 32 І відлучать тебе від людей, і буде твоє житло з польовими звірами; травою годуватимуть тебе, як вола, і сім часів мине над тобою, доки ти не пізнаєш, що Всевишній володарює над людським царством і дає його, кому хоче!» 33 Тієї ж миті це слово справдилося над Навуходоносором: він був відлучений від людей, їв траву, як віл, і його тіло зрошувала небесна роса, так що волосся на ньому виросло, як у лева, а нігті — як у птаха. 34 А після завершення тих днів я, Навуходоносор, звів свої очі до неба, і мій розум повернувся до мене; і я благословив Всевишнього, прославив і звеличив Вічно Існуючого, Чиє володарювання — вічне володарювання, а Чиє царство — з роду в рід. 35 Усі, хто живе на землі, — ніщо; за Своєю волею Він діє як у небесному війську, так і серед тих, хто живе на землі; і немає нікого, хто міг би противитися Його руці та сказати Йому: «Що Ти зробив?» 36 Тоді до мене повернувся мій розум, і до слави мого царства повернулися моя сановитість і колишній вигляд; тоді до мене прийшли мої радники та вельможі, і я був відновлений на моєму царстві, а моя велич ще більше зросла. 37 Тепер я, Навуходоносор, славлю, звеличую і прославляю Царя Небесного, усі діла Якого істинні, а дороги праведні, і Який може упокорити тих, хто ходить у гордості.
1-е Коринфян 4:7
Бо хто відрізняє тебе? Що ти маєш, чого не одержав? А якщо одержав, чому хвалишся, ніби не одержав?
Филип'ян 2:3
нічого не робіть через суперництво чи марнославство, але в покорі вважайте один одного вищим за себе.
Приповісті 29:23
Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває честь.
