Ця алегорія складена як ілюстрація до написаного в Євангелії від Івана 8:12. Це історія Дмитра Лео про двох моряків на безлюдному острові.
Притча «Нам потрібен вогонь»
Риболовецьке судно потрапило в сильний шторм. Усю ніч судно кидало з боку в бік і носило морем, доки зрештою, повністю втративши керування, воно не налетіло на підводну скелю й не розбилося. Майже весь екіпаж загинув, живими залишилися лише троє моряків, які встигли одягнути рятувальні жилети. Навколо було темно, дув сильний вітер, ішов дощ, і ніхто з них не знав, що буде далі.
Через деякий час, пробиваючись крізь хмари, на горизонті з’явилися перші промені сонця, що сходило, і один із моряків, який був досвідченішим, крикнув іншим, щоб вони починали плисти назустріч сонцю. Долаючи хвилі й вітер, вони пливли весь день, доки не досягли невеликого острова.
Коли моряки досягли берега, вони так утомилися, що ледве змогли вибратися з води й безсилі розпласталися на піску. Так вони пролежали пів дня. Коли перший із моряків прокинувся, він почав будити інших.
Досвідчений моряк, оглянувши місцевість, дійшов висновку, що острів безлюдний і їм марно шукати тут людей та розраховувати на їхню допомогу. Він запропонував, поки ще видно, назбирати багато сухих гілок і коріння, щоб увечері розпалити багаття.
Коли вони ходили й збирали гілки, один із молодих моряків почав висловлювати своє невдоволення ідеєю з багаттям. Він сказав:
– Навіщо нам багаття, якщо ми вже два дні нічого не їли й не пили? У нас немає прісної води та їжі, ми помремо з голоду. Нам потрібне не багаття, нам потрібно терміново шукати воду та їжу, якщо ми не хочемо померти.
Досвідчений моряк відповів:
– Ти неправий. Щоб залишитися живими, нам потрібен вогонь, а не їжа й вода. Якщо буде вогонь, тоді буде порятунок, вода та їжа.
Тоді в їхню розмову втрутився третій моряк:
– Справді, у всіх пересохло в горлі, а в мене вже темніє в очах від голоду. Може, краще підемо пошукаємо їжу в джунглях або спробуємо щось знайти в морі, поки ще не стемніло.
Досвідчений моряк відповів:
– Довіртеся мені, завтра буде і їжа, і вода. Зараз головне інше. Скоро настане ніч, і нам знадобиться вогонь. Рекомендую швидше збирати все сухе, адже нам ще потрібно розпалити вогонь, а сірників у нас немає. Ви ж не хочете…
Наймолодший перебив його:
– Ні, ви як хочете, а я пішов шукати собі воду та їжу. Я вже більше не можу терпіти й голодною смертю помирати не збираюся.
Він кинув гілки на пісок і попрямував у бік джунглів. Досвідчений моряк крикнув йому навздогін, щоб той схаменувся й повернувся, поки ще не пізно, адже в джунглях небезпечно. Але молодий моряк упевнено дістався заростей і зник у них. Тоді інший моряк теж хотів піти слідом за товаришем, але досвідчений схопив його за рукав і сказав:
– Повір мені, я знаю, що роблю. Нам потрібні вогонь і світло, бо навколо буде темно й небезпечно. У мене зараз немає часу все тобі пояснювати, але довірся мені.
– Добре, я залишаюся.
Дуже швидко стемніло, і моряки почали розпалювати вогонь. Через деякий час їм вдалося підпалити траву, а потім листя та гілки. Небо затягнуло хмарами, здійнявся сильний холодний вітер, почав накрапати дрібний дощ, але біля багаття було тепло, світло й безпечно.
Посеред ночі, коли моряки грілися біля багаття, далеко в морі пролунав постріл, і в небо злетіла сигнальна ракета. Досвідчений моряк швидко схопився на ноги й почав згрібати у вогонь усі зібрані ними дрова. Через кілька хвилин на березі палало багаття величезних розмірів, яке було видно дуже далеко в морі.
Невдовзі моряки побачили вогні якогось корабля, що тримав курс до острова. Це були рятувальники. Вони висадилися на берег і дуже зраділи, що знайшли моряків живими.
Досвідчений моряк одразу розповів їм про третього, який пішов у джунглі, і попросив відшукати його. Рятувальники зв’язалися по рації з керівництвом і шукали способи організувати пошуки. Але, на жаль, через нічний час і малу кількість рятувальників пошуки було відкладено до світанку. Обох моряків швидко доставили на рятувальний корабель, де вони поїли й заснули.
До кінця наступного дня рятувальна операція завершилася. Третього моряка знайшли, і його тіло доставили на корабель. Моряка знайшли біля фінікової пальми зі зв’язкою фініків у руці, але на його нозі був слід від укусу великої змії. Він був мертвий.
Того дня всі були дуже засмучені. Коли настав вечір, молодий моряк прийшов до каюти досвідченого моряка й подякував йому за те, що той врятував йому життя. Похитавши головою, він сказав:
– Справді, завдяки вогню до нас прийшли спасіння, вода та їжа. Дякую вам.
На це досвідчений моряк тихо відповів:
– Дякуй Богові, що Він дарував нам це спасіння.
Автор: Дмитро Лео
